Рішення № 34689071, 31.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.10.2013 Справа № 905/716/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання Мігда К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж № 560», м. Краматорськ, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ, Донецька область

про стягнення 482 195грн. 98коп.

за участю представників:

від позивача: Чуйко М.Г. - представник за довіреністю №78 від 17.12.2013р.

від відповідача: Ніколенко І.В. - представник за довіреністю №522/ю-45 від 03.01.2013р.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: представник не з'явився

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 31.10.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати (зал. №3) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж № 560», м. Краматорськ, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р. у сумі 503 380грн. 15коп.

Ухвалою суду від 29.01.2013р. суддею Сич Ю.В. було порушено провадження у справі №905/716/13-г, розгляд справи призначений на 15.02.2013р.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови суду від 15.02.2013р. справу було передано на розгляд судді Подколзіній Л.Д., у зв'язку зі знаходженням судді Сич Ю.В. у відпустці.

Заявою №7 від 21.02.2013р. позивач зменшив розмір позовних вимог та остаточно просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 482 195грн. 98коп. Судом розглядався спір в обсязі остаточно заявлених вимог.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.03.2013р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2013р. рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2013р. скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2013р. по справі №905/716/13-г рішення господарського суду Донецької області від 27.03.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2013р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області внаслідок ненадання господарськими судами правової оцінки листу-вимозі вих. №88 від 16.09.2010р. на суму 580 287грн. 60коп. з приводу внесення сторонами змін до спірного договору щодо встановлення строків оплати виконаних робіт, також ненадання належної правової оцінки господарським судом першої інстанції обставинам справи щодо передання робіт підрядником і прийняття їх замовником з урахуванням вимог наведеного законодавства та не визначення судом апеляційної інстанції строку виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати виконаних робіт.

Відповідно до п.3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 21.08.2013р. призначено автоматичний розподіл справи №905/716/13-г. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду зазначеної справи визначено суддю Мельниченко Ю.С.

Ухвалою господарського суду від 27.08.2013р. справу №905/716/13-г прийнято до провадження.

Як встановлено судом, в обґрунтування позову, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №522/2007-187 від 20.06.2007р. щодо оплати виконаних робіт. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 317, 318, 321 Господарського кодексу України.

Під час розгляду справи позивачем також були заявлені клопотання про витребування у Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області акту про результати перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» з додатками за період з 2010р. по 2012р. Вказані клопотання позивача судом булу задоволені частково та ухвалою суду від 09.10.2013р. Державну податкову інспекцію у м. Маріуполі було зобов'язано надати суду відомості щодо включення відповідачем до складу податкового кредиту за період червень - вересень 2009р. та грудень 2009р., лютий 2010р. податку на додану вартість за першою з подій - отримання від позивача робіт за договором субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р. Однак, на момент розгляду справи по суті, відомостей від Державної податкової інспекції у м. Маріуполі з цього приводу не надходило.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаюсь на настання строку позовної давності з оплати вартості виконаних робіт за актами, що підписані сторонами в 2009-2010р.р., при цьому зазначає, що підписання вказаних актів стосується виключно додаткових угод до договору, а не самого договору №522/2007-187 від 20.06.2007р. Крім того, пояснює, що акт форми КБ-2В, підписаний з боку відповідача в односторонньому порядку в 2010р. не відповідає вимогам норм діючого законодавства, також посилається на те, що особа, якою було підписано вказаний акт з боку відповідача не мала відповідних повноважень на вчинення такої дії. Також відповідач неодноразово просив позивача надати розгорнутий акт звірки розрахунків.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залученою до участі у справі ухвалою суду від 10.09.2013р. були надані письмові пояснення №026-55 вих від 21.10.2012р., в яких третя особа зазначила, що виконані субпідрядником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж № 560» роботи з розміщення та монтажу вентиляційного обладнання, за договором підряду №027/1-1193 від 15.05.2007р., на виконання умов якого був укладений спірний договір субпідряду, ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» були оплачені у повному обсязі.

Посадовою особою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області, залученою до участі у справі для дачі пояснень ухвалою суду від 25.09.2013р., були надані письмові пояснення №7/12-668с вих.13 від 07.10.2013р., якими підтверджено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю у відношенні об'єкта будівництва: Газотурбінна станція комбінованого циклу потужністю 303 МВт; Луганська область, м. Алчевськ, вул. Вокзальна, 30, було прийнято рішення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України про прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва шляхом видачі сертифікату.

У судовому засіданні 31.10.2013р. представником позивача позовні вимоги підтримані в повному обсязі, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, сторони наполягали на вирішенні спору по суті.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (далі - генеральний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж № 560» (далі - підрядник) був укладений договір субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р. (далі - договір), за умовами якого генеральний підрядник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати власними силами роботи з вентиляції, кондиціювання повітря влаштованих санітарно-технічних систем будівництва Конверторного цеху Відкритого акціонерного товариства «Алчевський меткомбінат» (т. 1, арк. 11).

Вартість робіт, згідно п. 2.1 договору, встановлюється конкретно для кожного виду робіт, визначається проектно-кошторисною документацією та оформлюється у вигляді Додатку до дійсного договору, що є його невід'ємною частиною, а також регламентуючих умов з цього приводу - терміновості виконання робіт, умов виконання робіт, повноти проектно-кошторисної документації та погоджених замовником розрахункових показників.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами, шляхом укладання додаткових угод до договору №2 від 03.05.2008р. та №4 від 01.05.2009р. було змінено предмет договору. Остаточно, згідно умов додаткової угоди №4 від 01.05.2009р. до договору, сторони встановили, що генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов'язання з виконання власними силами робіт з влаштування вентиляції та кондиціювання повітря влаштованих санітарно-технічних систем на об'єктах «Газотурбінна електростанція комбінованого циклу (ГТС КЦ) потужністю 303 МВт»:

- машинне відділення. Блок №1;

- будівля електротехнічних установок АСУ ТП. Блок №1.

Орієнтовна договірна вартість робіт, згідно п. 2 додаткової угоди №4 від 01.05.2009р. до договору, складає 690 717грн. 60коп., у т.ч. ПДВ 115 119грн. 60коп.

Інші умови договору субпідряду залишаються незмінними та обов'язковими для виконання, сторони підтверджують свої зобов'язання за ними. Вказане встановлено п. 4 додаткової угоди №4 від 01.05.2009р. до договору №522/2007-187 від 20.06.2007р.

Розрахунки за виконані роботи, згідно п. 3.1 договору, здійснюються щомісячно, на підставі підписаних генпідрядником актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідок форми КБ-3, шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок підрядника протягом 15 банківських днів після оплати цих робіт замовником (Відкритим акціонерним товариством «Алчевський меткомбінат»).

Кінцеві розрахунки за виконані субпідрядником роботи, відповідно до п. 3.4 договору, здійснюються через 20 днів після підписання акту спільної комісії про завершення робіт.

Як встановлено судом, 01.12.2008р. сторонами було підписано додаткову угоду №3 до договору, за умовами п. 1 вказаної додаткової угоди, сторони погодили, що оплата виконаних субпідрядником робіт за договором до 01.01.2009р. здійснюється генпідрядником протягом 12 місяців, рівними частинами по 1/12 суми боргу.

Виплата кожної відповідної 1/12 частини суми здійснюється генпідрядником субпідряднику в безготівковій формі, в строк до 25 числа кожного місяця.

Зазначені вище умови щодо оплати боргу, були виконані відповідачем не в повному обсязі та з порушенням строку та розміру, передбаченого додатковою угодою №3. При цьому, кожна здійснена оплата за додатковою угодою №3 містить призначення платежу: «за СМР по Дог. №522/2007-187 от 20/06/07 и доп. согл. №3 от 01/12/08 в т.ч. ПДВ».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за додатковою угодою №3 були здійснені перерахування на розрахунковий рахунок відповідача у загальному розмірі 537 483грн. 17коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями: №343 від 22.01.2009р. у сумі 49 079грн.; №1127 від 27.02.2009р. у сумі 49 079грн., №1914 від 09.04.2009р. у сумі 40 000грн.; №2101 від 21.04.2009р. у сумі 9 079грн.; №2373 від 29.04.2009р. у сумі 30 000грн.; №3355 від 23.06.2009р. у сумі 18 800грн.; №3356 від 23.06.2009р. у сумі 20 000грн.; №3806 від 13.07.2009р. у сумі 28 800грн.; №4347 від 30.07.2009р. у сумі 12 000грн.; №375 від 11.09.2009р. у сумі 15 960грн.; №490 від 30.09.2009р. у сумі 20 000грн.; №691 від 12.11.2009р. у сумі 38 725грн. 17коп.; №801 від 30.11.2009р. у сумі 40 000грн.; №841 від 11.12.2009р. у сумі 150 000грн.; №4989 від 28.08.2009р. у сумі 15 961грн.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву №522/06 від 12.03.2013р. (т. 1, арк. 148), відповідач вказує, що сума перерахованих грошових коштів за вказаними платіжними дорученнями складає 510 375грн. 17коп., оскільки при перерахуванні 150 000грн. платіжним дорученням №841 від 11.12.2009р., як зазначає відповідач, 122 892грн. було перераховано за додатковою угодою №3, а 27 108грн. - за рахунком №14, однак, призначення платежу при перерахуванні 150 000грн. платіжним дорученням №841 від 11.12.2009р. не містить відповідного посилання на рахунок №14, тому твердження відповідача, що сума перерахованих грошових коштів за додаткової угодою №3 складає 510 375грн. 17коп. не приймається судом до уваги.

Враховуючи те, що сума розстрочення, яка як вбачається з відзиву на позовну заяву (т. 1, арк. 148) та заперечень на відзив відповідача №34 від 21.03.2013р. (т. 1, арк. 178) була встановлена сторонами на рівні 588 961грн. 52коп., то сума боргу, яка залишилась несплаченою відповідачем за додатковою угодою №3 складає 51 478грн. 35коп.

Судом встановлено, що позивачем були виконані роботи з влаштування вентиляції та кондиціювання повітря влаштованих санітарно-технічних систем на об'єктах «Газотурбінна електростанція комбінованого циклу (ГТС КЦ) потужністю 303 МВт», у виконання прийнятих на себе зобов'язань за додатковою угодою №4 від 01.05.2009р. до договору, вказане підтверджується:

актом приймання виконаних підрядних робіт №4 за червень 2009р. на суму 54 115грн. 20коп., у т.ч. ПДВ - 9 019грн. 20коп., (форми КБ-2в); актом приймання виконаних підрядних робіт №5 за червень 2009р. на суму 12 578грн. 40коп., у т.ч. ПДВ - 2 096грн. 40коп., (форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт/та затратах/ за червень 2009р. (форми КБ-3) на суму 66 693грн. 60коп., у т.ч. ПДВ - 11 115грн. 60коп.;

актом приймання виконаних підрядних робіт №11 за липень 2009р. на суму 95 126грн. 40коп., у т.ч. ПДВ - 15 854грн. 40коп., (форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт/та затратах/ за липень 2009р. (форми КБ-3) на суму 95 126грн. 40коп., у т.ч. ПДВ - 15 854грн. 40коп.;

актом приймання виконаних підрядних робіт №6/7 за липень 2009р. на суму 89 668грн. 80коп., у т.ч. ПДВ - 14 944грн. 80коп., (форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт/та затратах/ за липень 2009р. (форми КБ-3) на суму 89 668грн. 80коп., у т.ч. ПДВ - 14 944грн. 80коп.;

актом приймання виконаних підрядних робіт №16/108 за серпень 2009р. на суму 14 046грн. 00коп., у т.ч. ПДВ - 2 341грн., (форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт/та затратах/ за серпень 2009р. (форми КБ-3) на суму 14 046грн. 00коп., у т.ч. ПДВ - 2 341грн.;

актом приймання виконаних підрядних робіт №20 за серпень 2009р. на суму 105 697грн. 20коп., у т.ч. ПДВ - 1 132грн. 80коп., (форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт/та затратах/ за серпень 2009р. (форми КБ-3) на суму 105 697грн. 20коп., у т.ч. ПДВ - 1 132грн. 80коп.;

актом приймання виконаних підрядних робіт №22 за вересень 2009р. на суму 49 429грн. 20коп., у т.ч. ПДВ - 8 238грн. 20коп., (форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт/та затратах/ за вересень 2009р. (форми КБ-3) на суму 49 429грн. 20коп., у т.ч. ПДВ - 8 238грн. 20коп.;

актом приймання виконаних підрядних робіт №34 за грудень 2009р. на суму 50 604грн., у т.ч. ПДВ - 8 434грн., (форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт/та затратах/ за грудень 2009р. (форми КБ-3) на суму 50 604грн., у т.ч. ПДВ - 8 434грн.

Дані акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт підписані сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств, з огляду на що суд дійшов висновку, що роботи за додатковою угодою №4 від 01.05.2009р. до договору субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р. на загальну суму 471 265грн. 20коп. з ПДВ позивачем були виконані належним чином та прийняті відповідачем в повному обсязі.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт приймання виконаних підрядних робіт №2 за лютий 2010р. на суму 109 022грн. 40коп., у т.ч. ПДВ - 18 170грн. 40коп., (форми КБ-2в) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт/та затратах/ за лютий 2010р. (форма КБ-3) на суму 109 022грн. 40коп., у т.ч. ПДВ - 18 170грн. 40коп. Вказаний акт містить посилання на договір субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р., однак підписання сторонами зазначеного акту відбулось після закінчення продовженого сторонами пунктом 5 Додаткової угоди №3 від 01.12.2008р. до договору строку дії договору (строк дії договору додатковою угодою продовжено до 31.12.2009р.).

Як встановлено судом, факт належного виконання позивачем робіт з влаштування вентиляції та кондиціювання повітря влаштованих санітарно-технічних систем на об'єктах «Газотурбінна електростанція комбінованого циклу (ГТС КЦ) потужністю 303 МВт» за додатковою угодою №4 від 01.05.2009р. до договору, відповідачем не заперечується. Разом з тим, відповідачем заперечується факт приймання вказаних робіт в спосіб, встановлений умовами договору, з посиланням на відсутність повноважень в особи, якою підписаний складений у виконання договору акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2010р. з боку відповідача.

Зазначені посилання відповідача не приймаються судом до уваги, виходячи з приписів ст. 853 Цивільного кодексу України, за якими замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Отже, прийняття робіт після одержання повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, в спосіб, визначений умовами договору, є обов'язком замовника, тобто, відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 № 554 затверджено примірні форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» та запроваджено застосування примірних форм первинних облікових документів у будівництві з моменту прийняття наказу про їх затвердження.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта, а підписаний однією стороною акт, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

При цьому, судом враховано, що фактичне прийняття робіт згідно акту приймання виконаних підрядних робіт №2 за лютий 2010р. на суму 109 022грн. 40коп. підтверджується підписом посадової особи з боку відповідача в графі: «прийняв замовник» та печаткою підприємства. Посилань на наявність службових розслідувань за фактом незаконного використання печатки підприємства його працівниками або на незаконне використання печатки підприємства третіми особами відповідачем не здійснювалось.

Крім того, з огляду на погоджений сторонами строк дії договору до 31.12.2009р. додатковою угодою №3 від 01.12.2008р. та, враховуючи фактичне виконання субпідрядником робіт у лютому 2010р. та прийняття таких робіт генпідрядником, за наслідком чого було підписано акт приймання виконаних підрядних робіт №2 за лютий 2010р. на суму 109 022грн. 40коп. (підстава виконання робіт за актом - договір субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р.), суд дійшов висновку, що сторони шляхом вчинення конклюдентних дій продовжили строк дії договору субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р.

При цьому, судом не приймаються до уваги надані письмові пояснення відповідача №522/-06 від 28.10.2013р. з посиланням на рішення суду від 12.08.2013р. у справі №905/2366/13, з огляду на те, що з вказаного рішення не вбачається, чи було здійснено дослідження судом актів виконаних робіт форми КБ-2в за договором субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р., у зв'язку з тим, що предметом позовних вимог по справі №905/2366/13 було зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж № 560» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» майно у кількості 57 одиниць, загальною вартістю 377 333грн. за переліком.

Оцінюючи наявний в матеріалах справи лист-вимогу №88 від 16.09.2010р. (т. 1, арк. 89) на предмет внесення будь-яких змін до договору, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Частиною 1 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

З огляду на те, що відповідач відповіді на вказаний лист-вимогу не надав та, враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що вказаним листом жодних змін до спірного договору сторонами внесено не було.

Отже, враховуючи наведені вище обставини, суд встановив, що роботи з влаштування вентиляції та кондиціювання повітря влаштованих санітарно-технічних систем на об'єктах «Газотурбінна електростанція комбінованого циклу (ГТС КЦ) потужністю 303 МВт» за додатковою угодою №4 від 01.05.2009р., загальна вартість яких дорівнює 580 287грн. 60коп. з ПДВ, були виконані позивачем належним чином та прийняті відповідачем в повному обсязі.

За результатами виконання робіт позивачем також були виписані наступні податкові накладні: №93 від 30.06.2009р. на суму 66 693грн. 60коп., у тому числі ПДВ - 11 115грн. 60коп., №109 від 29.07.2009р. на суму 95 126грн. 40коп., у тому числі ПДВ - 15 854грн. 40коп.; №110 від 29.07.2009р. на суму 89 668грн. 80коп., у тому числі ПДВ - 14 944грн. 80коп., №128 від 27.08.2009р. на суму 14 046грн., у тому числі ПДВ - 2 341грн., №129 від 27.08.2009р. на суму 105 697грн. 20коп., у тому числі ПДВ - 17 616грн. 20коп., №155 від 28.09.2009р. на суму 49 429грн. 20коп., у тому числі ПДВ - 8 328грн. 20коп., №199 від 29.12.2009р. на суму 50 604грн., у тому числі ПДВ - 8 434грн., №29 від 24.02.2010р. на суму 109 022грн. 40коп., у тому числі ПДВ - 18 170грн. 40коп.

Загальна вартість виконаних позивачем робіт за договором за актами за період з червня 2009р. по вересень 2009р., грудень 2009р., а також за актом виконаних підрядних робіт за лютий 2010р. співпадає з даними виписаних позивачем податкових накладних.

При цьому, суд звертає увагу, що з огляду на дати складання податкових накладних, враховуючи приписи ст.ст. 187, 201 Податкового кодексу щодо дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ та дати виписування податкової накладної, датами фактичного складання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт є 30.06.2009р. - за червень 2009р., 29.07.2009р. - за липень 2009р., 27.08.2009р. - за серпень 2009р., 28.09.2009р. - за вересень 2009р., 29.12.2009р. - за грудень 2009р., 24.02.2010р. - за лютий 2010р. відповідно.

Відповідачем, в свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, у виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором були перераховані на користь позивача в якості оплати виконаних робіт грошові кошти у сумі 98 091грн. 62коп.

При цьому, посилання відповідача у відзиві на позовну заяву (т. 1, арк. 148) на те, що вказана сума була перерахована в рахунок погашення заборгованості за додатковою угодою №3, а не в якості оплати вартості виконаних робіт згідно додаткової угоди №4 не приймається судом до уваги, оскільки, по-перше, всі оплати за додатковою угодою №3, як зазначалось, містять призначення платежу: «за СМР по Дог. №522/2007-187 от 20/06/07 и доп. согл. №3 от 01/12/08 в т.ч. ПДВ», платіжне доручення №14277 від 18.11.2010р на суму 98 091грн. 62коп. містить призначення платежу наступного змісту: «за СМР по Дог. №522/2007-187 от 20/06/07 в т.ч. ПДВ 16 348грн. 60коп.», по-друге, сума боргу, яка залишилась неоплаченою відповідачем за додатковою угодою №3 складає 51 478грн. 35коп., а не 98 091грн. 62коп.

Таким чином, судом встановлено, що зобов'язання відповідача за договором з оплати вартості виконаних робіт з влаштування вентиляції та кондиціювання повітря влаштованих санітарно-технічних систем на об'єктах «Газотурбінна електростанція комбінованого циклу (ГТС КЦ) потужністю 303 МВт» виконані частково на суму 98 091грн. 62коп.

Суд звертає увагу, що відповідач у відзивах на позовну заяву №522/06 від 05.02.2013р. (т.1, арк. 118), №522/06 від 01.03.2013р. (т.1, арк. 141), №522/06 від 10.09.2013р. (т. 2, арк. 55) неодноразово звертався до суду з проханням надати час для звірки сторонами розрахунків за договором №522/2007-187 від 20.06.2007р., при цьому надані позивачем акти звірки з боку відповідача підписані не були, з посиланням на те, що акти не є розгорнутими та дані бухгалтерського обліку, зазначені позивачем в актах відрізняються від даних бухгалтерського обліку відповідача.

Отже, решта вартості робіт у сумі 482 195грн. 98коп. за актами за період з липня по вересень 2009р., грудень 2009р. та за актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2010р., як встановлюється матеріалами справи, відповідачем сплачена не була, внаслідок чого станом на час розгляду справи у відповідача перед позивачем лічиться заборгованість у вказаному розмірі.

Порядок оплати вартості виконаних відповідачем робіт згідно додаткової угоди №4 від 01.05.2009р. до договору, встановлений розділом 3 договору субпідряду, оскільки, згідно п. 4 Додаткової угоди №4, інші умови договору субпідряду залишаються незмінними та обов'язковими для виконання, сторони підтверджують свої зобов'язання за ними.

Кінцеві розрахунки, як вбачається з умов п. 3.4 договору, за виконані субпідрядником роботи, здійснюються через 20 днів після підписання акту спільної комісії про завершення робіт.

При цьому, відповідно до письмових пояснень позивача (т. 2, арк. 107) та відповідача (т. 2, арк. 109), акт спільної комісії сторонами не підписувався, однак, судом встановлено, що роботи на об'єкті «Газотурбінна електростанція комбінованого циклу (ГТС КЦ) потужністю 303 МВт» фактично завершені. Вказане вбачається з письмових пояснень, викладених в листі №7/12-668с вих. 13 від 07.10.2013р. посадової особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області, яку було залучено до участі у справі ухвалою суду від 25.09.2013р., для дачі пояснень, в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, з вказаного листа вбачається, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області було здійснено державний архітектурно-будівельний контроль у відношенні об'єкта будівництва: Газотурбінна станція комбінованого циклу потужністю 303 МВт, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Вокзальна, 30, за результатами якого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було прийнято рішення про прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва шляхом видачі сертифікату (категорія IV №164131160014).

Копія вказаного сертифікату була надана третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, в підтвердження того, що об'єкт було введено в експлуатацію (т. 2, арк. 136).

Крім того, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат», було надано акт готовності об'єкта Газотурбінна електростанція комбінованого циклу (ГТС КЦ) потужністю 303 МВт Пусковий комплекс блоку №1 потужністю 151, 5 МВт до експлуатації від 15.04.2013р., підписаний генеральним підрядником Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» та субпідрядними організаціями, у тому числі Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс».

Як вбачається з письмових пояснень відповідача №522/06 від 20.09.2013р. (т. 2, арк. 137), розрахунки за виконані роботи повинні були здійснюватись відповідно до п. 3.1 договору, тобто протягом 15 банківських днів після підписання генеральним підрядником актів КБ-2В та довідок КБ-3, оскільки фінансування робіт з боку Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» здійснювалось постійно.

В свою чергу, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, були надані письмові пояснення №026-55 вих від 21.10.2012р., в яких третя особа зазначає, що виконані субпідрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж № 560» роботи з розміщення та монтажу вентиляційного обладнання оплачені Публічним акціонерним товариством «Алчевський металургійний комбінат» за договором підряду №027/1-1193 від 15.05.2007р., на виконання умов якого був укладений спірний договір субпідряду, в повному обсязі.

Відкрите акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат», як вбачається зі статуту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, затвердженого річними загальними зборами акціонерів від 17.04.2012р., було перейменоване за вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» у Публічне акціонерне товариство «Алчевський металургійний комбінат».

Розглядаючи позовні вимоги та проаналізувавши зміст укладеного сторонами договору субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р., суд виходить з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 837 Цивільного кодексу України, яка міститься у Главі 61 Цивільного кодексу України, встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Як зазначалось, умови договору свідчать про те, що строк виконання зобов'язань замовника з оплати вартості виконаних підрядником робіт був погоджений наступним чином: щомісячно, на підставі підписаних генпідрядником актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідок форми КБ-3, шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок підрядника протягом 15 банківських днів після оплати цих робіт замовником (Відкритим акціонерного товариства «Алчевський меткомбінат»).

Кінцеві розрахунки за виконані субпідрядником роботи, відповідно до п. 3.4 договору, здійснюються через 20 днів після підписання акту спільної комісії про завершення робіт.

Разом з тим, враховуючи, що акт спільної комісії про завершення робіт сторонами не підписувався, фактично роботи на об'єкті Газотурбінна електростанція комбінованого циклу (ГТС КЦ) потужністю 303 МВт Пусковий комплекс блоку №1 потужністю 151, 5 МВт завершені та об'єкт введено в експлуатацію, а також роботи, що виконані субпідрядником генпідряднику повністю оплачені замовником (Публічним акціонерним товариством «Алчевський меткомбінат»), суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно повної сплати вартості виконаних позивачем підрядних робіт.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем відповідно до п.3.1 договору протягом п'ятнадцяти банківських днів з моменту підписання генпідрядником актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок КБ-3 від 29.07.2009р., від 27.08.2009р., від 28.09.2009р., від 29.12.2009р., від 24.02.2010р., тобто, до 19.08.2009р., 17.09.2009р., 19.10.2009р., 21.01.2010р., 18.03.2010р. включно, що призвело до порушення відповідачем зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р. у розмірі 482 195грн. 98коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Задовольняючи позов в цій частині, судом не приймається до уваги заява відповідача про застосування встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.264 Цивільного Кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

До дій, що свідчать про визнання боргу, зокрема, відноситься визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Аналогічна позиція викладена в постанові №10 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом №522/990-06 від 10.09.2010р., у відповідь на претензію позивача №68 від 10.08.2010р. про сплату заборгованості за договором субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р. зазначив, що сума, що значиться в бухгалтерському обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» відрізняється від суми, що викладена в претензії позивача №68 від 10.08.2010р., враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вказаним відповідач визнав наявність заборгованості за договором субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р. та при цьому також здійснив часткову оплату суми боргу за виконані в 2009-2010р.р. роботи у сумі 98 091грн. 62коп. платіжним дорученням №14277 від 18.11.2010р.

Вищенаведені обставини свідчать про переривання строку позовної давності.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат позивача зі сплати судового збору, суд зазначає, що з огляду на зменшення позивачем під час розгляду справи розміру позовних вимог на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачений позивачем судовий збір у сумі 423грн. 78коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Решта витрат зі сплати судового збору, у тому числі витрати позивача за подання касаційної скарги згідно положень Закону України «Про судовий збір», за приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача. При розподілі витрат зі сплати судового збору, судом враховано позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові від 21.02.2013, № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом України «Про судовий збір»; ст.ст. 187, 201 Податкового кодексу України, ст.ст. 11, 257, 264, 525, 526, 530, 610, 612, 628, 629, 653, 654, 837, 838, 853, 882 Цивільного кодексу України; ч.1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 15, 30, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, буд. 68 А, ідентифікаційний код 24155428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж № 560» (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Об`їзна, буд. 1, ідентифікаційний код 01414790) заборгованість за договором субпідряду №522/2007-187 від 20.06.2007р. у сумі 482 195грн. 98коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 14 465грн. 88коп.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж № 560» (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Об`їзна, буд. 1, ідентифікаційний код 01414790) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 423грн. 78коп., перерахований згідно з платіжним дорученням №494 від 17.01.2013р. на суму 10 067грн. 70коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 31.10.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2013р.

Суддя Ю.С. Мельниченко