Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
16 жовтня 2013 року Справа № 814/4309/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомВійськової частини А2183, доПідрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, провизнання дій протиправними, скасування постанови від 03.10.2013р. ВП №39271173, За участю представників:
Представник позивача: Нетреба Р.Г., довіреність № 1295, від 28.12.12;
Представник відповідача: Куліченко Д.О., довіреність № 02/56, від 01.10.13;
ВСТАНОВИВ:
Військова частина А2183 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом про визнання протиправними дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області є протиправними, оскільки державним виконавцем було порушено вимоги процесуального законодавства щодо всебічності й повноти з'ясування дійсних обставин справи.
Відповідач надав заперечення проти позову, просить в позові відмовити, оскільки дії державного виконавця щодо винесення постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та про накладення штрафу проведені у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження ".
Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.
Постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Вакулою І.А. 08 серпня 2013 року було відкрито виконавче провадження №39271173 з виконання виконавчого листа №2-а-5284/11 року виданого Первомайським міськрайонним судом 17.07.2013 року та було зобов'язано військову частину А 2183 видати речове майно ОСОБА_4.
Згідно вищезазначеної постанови позивача було зобов'язано виконати вимоги постанови в семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто до 15.08.2013 року.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Отримавши 12.08.2013 року постанову про відкриття виконавчого провадження, позивачем 13.08.2013 року було надіслано лист ОСОБА_4 про необхідність йому з`явитися до Військової частини для отримання речового майна. Також 15.08.2013 року у зв'язку із неможливістю виконання постанови державного виконавця у встановлений строк позивачем було надіслано лист про відстрочення терміну самостійного виконання рішення суду.
30 серпня 2013 року державним виконавцем винесена постанова про відкладення провадження виконавчих дій до 12.09.2013 року.
Але, станом на 03.10.2013 року до відділу примусового виконання судових рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області ні від військової частини ні від ОСОБА_4 не надходило інформації та підтверджуючих доказів про виконання рішення суду.
Відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» Після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
На підставі вищезазначених вимог Закону України «Про виконавче провадження», 03.10.2013 року державним виконавцем були винесені постанова про накладення штрафу та постанова про стягнення з боржника виконавчого збору.
З матеріалів справи вбачається,що не зважаючи на строк зазначений в постанові відповідача(строк до 12.09.2013), позивачем було виконано зобов'язання, а саме видано речове майно згідно накладної №744/700 лише 16.10.2013 року.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідачем постановою про відкладення провадження виконавчих дій було надано достатньо часу для самостійного виконання зобов`язання військовою частиною А2183, а позивачем більш ніж направлення листа стягувачу, ніяких мір не було прийнято. Відтак, на думку суду вищевикладене свідчить не про неможливість виконати зобов`язання, а про неприйняття необхідних мір для його виконання з боку позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя І. А. Устинов
Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 18.10.2013 року.
Судове рішення № 34688789, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 16.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 814/4309/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: