Постанова № 34687500, 22.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 р. Справа № 804/12281/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - Красько І.З.

представника відповідача - Хоміч Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вока-Д» до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

23.09.2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вока-Д» до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 03.06.2013 року № 0001972250 та № 0001962250.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на підставі висновків, викладених у акті перевірки № 1243/22-6/36096677 від 16.05.2013 року, винесено податкові повідомлення - рішення № 0001972250 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 144 307,50 грн. та № 0001962250 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 332 482,50 грн. Позивач з зазначеними рішеннями не погоджується, вважає їх безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягають скасуванню, оскільки здійснював господарську діяльність у відповідності до вимог податкового законодавства. Окрім того, придбаний товар використаний у власній господарської діяльності підприємства, а реальність господарських операцій між позивачем і ТОВ «Лігран», ТОВ «Шоковіта» підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення відповідно до обставин, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що податковим органом під час проведення перевірки було встановлено, що правочини, вчинені між позивачем та ТОВ «Лігран», ТОВ «Шоковіта» не спрямовані на реальне настання наслідків і фактичного здійснення господарської операції між вказаними особами не відбулося.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що висновки податкового органу є обґрунтованими та правомірними, а тому податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягає.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вока-Д» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська.

На підставі наказу від 23.04.2013 року № 390 працівниками державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Вока-Д» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Лігран» за періоди з 01.06.2012 р. по 31.08.2012 р. та ТОВ «Шоковіта» за періоди з 01.09.2012 р. по 30.11.2012р. За результатами перевірки 16.05.2013 року складено акт № 1243/22-6/36096677.

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, встановлені наступні порушення вимог податкового законодавства:

- п.п. 14.1.27, ст. 138, 140, 142, 143 Податкового кодексу України, витрати за 2-4 квартали 2012 року ТОВ «Вока-Д» завищено в сумі 575 730,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року у сумі 79 505,00 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 279 720,00 грн. та за 4 квартал у сумі 216 505,00 грн., що отримані безоплатно від невстановленої особи без укладання будь-яких угод. Заниження податку на прибуток за 2-4 квартали 2012 року складає 120 903,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року у сумі 16 696,00 грн., за 3 квартал 2012 року 58 741,00 грн. та за 4 квартал 2012 року у сумі 45 466,00 грн.;

- п.п. 135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, доходи за 2-4 квартали 2012 року ТОВ «Вока-Д» підлягають збільшенню в сумі 690 876,00 грн. - вартість товарів (з ПДВ), у тому числі за 2 квартал 2012 року у сумі 95 406,00 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 335 664,00 грн. та за 4 квартал 2012 року у сумі 259 806,00 грн., що отримані безоплатно від невстановленої особи без укладання будь-яких угод. Заниження податку на прибуток за 2-4 квартали 2012 року складає 145 083,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року у сумі 20 035,00 грн. за 3 квартал 2012 року у сумі 70 489,00 грн. та за 4 квартал 2012 року у сумі 54 559,00 грн.;

- ст. 185, ст. 188, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів у ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» на суму 115 146,00 грн. у т.ч. червня 2012 року сума ПДВ у розмірі 15 901,00 грн., липня 2012 сума ПДВ у розмірі 9 448,00 грн., серпня 2012 року сума ПДВ у розмірі 9432,00 грн., вересня 2012 року сума ПДВ у розмірі 37 064,00 грн., жовтня 2012 року сума ПДВ у розмірі 25 549,00 грн., листопада 2012 року сума ПДВ 18052,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 115 146,00 грн., у т.ч. червня 2012 року сума ПДВ у розмірі 15 901,00 грн., липня 2012 сума ПДВ у розмірі 9 448,00 грн., серпня 2012 року сума ПДВ у розмірі 9432,00 грн., вересня 2012 року сума ПДВ у розмірі 37 064,00 грн., жовтня 2012 року сума ПДВ у розмірі 25 549,00 грн., листопада 2012 року сума ПДВ 18052,00 грн.

На підставі висновків викладених у акті перевірки, податковим органом 03.06.2013 року винесено податкові повідомлення - рішення № 0001972250, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 144 307,50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 115 446 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 28 861,50 грн. та № 0001962250, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 332 482, 50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 265 986 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 66 496,50 грн.

Вирішуючи правомірність визначеного податковим органом ТОВ «Вока-Д» грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вказана позиція викладена в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.

Зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Відповідно до зазначеного Листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

З акту перевірки та матеріалів справи вбачається, що фактичною підставою для винесення оспорюваних рішень стали наступні обставини:

До ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська надійшли акти від 21.12.2012 року № 7250/224/34656476 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Лігран» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011» та акт № 7206/224/33421689 від 21.12.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Шоковіта» під час здійснення господарських відносин з БПП «Сура» за період вересень 2011 року, ТОВ «Компанія «Хімагросервіс» за період листопад 2011 року».

При цьому з пояснень представника відповідача та заперечень на позовну заяву судом встановлено, що єдиною підставою щодо формування висновків податкового органу про не реальність вчинення господарських операцій по ланцюгу постачання ТОВ «Лігран» - ТОВ «Вока-Д», ТОВ «Шоковіта» - ТОВ «Вока-Д» стали вище перелічені акти перевірок вказаних контрагентів, однак суд вважає вказану обставину недостатньою та такою, що не підлягає врахуванню, оскільки періоди перевірок цих контрагентів не припадали на період здійснення господарських операцій з позивачем, окрім того, податковим органом не досліджувались самі операції перевіряємих підприємств з позивачем.

Досліджуючи надані до суду первинні документи судом встановлено наступне.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Шоковіта».

01.09.2012 року між ТОВ «Шоковіта» (продавець) та ТОВ «Вока-Д» (покупець) укладено договір поставки № 109, за умовами якого продавець зобов'язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент яких зазначені у розрахунках до вказаного договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано:

- рахунки-фактури про постачання ТОВ «Шоковіта» на адресу позивача товару, а саме: № 122 від 03.09.2012 року (бамбук гнутий 45 см., бамбукова опора 60 см.) на суму 32,40 грн.; № 123 від 03.09.2012 року (доломитовий вапняк, торф перехідний, єдкий натрій, аміачна селітра, дистильована вода) на суму 58 812,00 грн.; № 1354 від 21.09.2012 року (вилка, кабель 1,25, корпус, нагрівальний елемент) на суму 49 980,00 грн.; № 1301 від 21.09.2012 року (вилка, кабель 1,25, корпус, нагрівальний елемент) на суму 56 779,20 грн.; № 1764 від 28.09.2012 року (вилка, кабель 1,25, корпус, нагрівальний елемент) на суму 56 779,20 грн.; № 66 від 01.10.2012 року (вилка, кабель 1,25, корпус, нагрівальний елемент) на суму 49 980,00 грн.; № 65 від 01.10.2012 року (кокосова опора 80 см., драбинка бамбукова 45 см., драбинка бамбукова 60 см., бамбукова опора 90 см., бамбук гнутий 60 см., бамбук гнутий 90 см.) на суму 195,00 грн.; № 335 від 05.10.2012 року (вилка, кабель 1,25, корпус, нагрівальний елемент) на суму 51 338,64 грн.; № 334 від 05.10.2012 року (вилка, кабель 1,25, корпус, нагрівальний елемент) на суму 49 980,00 грн.; № 56 від 01.11.2012 року (доломитовий вапняк, аміачна селітра, дистильована вода) на суму 5864,40 грн.; № 57 від 01.11.2012 року (вилка, кабель 1,25, корпус, нагрівальний елемент) на суму 50 788,80 грн.; № 55 від 01.11.2012 року (керамзит) на суму 3 152,10 грн.; № 250 від 05.11.2012 року (вилка, кабель 1,25, корпус, нагрівальний елемент) на суму 38 120,40 грн.; № 249 від 05.11.2012 року (корпус, нагрівальний елемент) на суму 19402,94 грн.; № 1340 від 26.11.2012 року (кокосова опора 40 см., кокосова опора 80 см., бамбук гнутий 45 см.);

- податкові накладні № 56 від 01.11.2012 року, № 57 від 01.11.2012 року, № 55 від 01.11.2012 року, № 250 від 05.11.2012 року, № 249 від 05.11.2012 року, № 1340 від 26.11.2012 року; № 334 від 05.10.2012 року, № 335 від 05.10.2012 року, № 65 від 01.10.2012 року, № 66 від 01.10.2012 року, № 1764 від 28.09.2012 року, № 1354 від 21.09.2012 року, № 1301 від 21.09.2012 року, № 122 від 03.09.2012 року, № 123 від 03.09.2012 року.

- видаткові накладні № 1340 від 26.11.2012 року, № 250 від 05.11.2012 року, № 249 від 05.11.2012 року, № 57 від 01.11.2012 року, № 56 від 01.11.2012 року, № 55 від 01.11.2012 року, № 335 від 05.10.2012 року, № 334 від 05.10.2012 року, № 66 від 01.10.2012 року, № 65 від 01.10.2012 року, № 1764 від 28.09.2012 року, № 122 від 03.09.2012 року, № 123 від 03.09.2012 року, № 1301 від 21.09.2012 року, № 1354 від 21.09.2012 року.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Лігран».

01.06.2012 року між ТОВ «Лігран» (продавець) та ТОВ «Вока-Д» (покупець) укладено договір поставки № 106, за умовами якого продавець зобов'язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент яких зазначені у розрахунках до вказаного договору.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано:

- рахунки-фактури про постачання ТОВ «Лігран» на адресу позивача товару, а саме: № 78 від 01.08.2012 року (дистильована вода, доломитовий вапняк, єдкий натрій, аміачна селітра, торф перехідний) на суму 56518,35 грн.; № 79 від 01.08.2012 року (бамбук гнутий 45 см., бамбук гнутий 60 см., бамбукова опора 60 см., бамбукова опора 90 см., драбинка бамбукова 45 см., кокосовая опора 80 см., кокосовая опора 40 см.) на суму 71,02 грн.; № 4 від 02.07.2012 року (дисцилирована вода, доломитовий вапняк, єдкий натрій, аміачна селітра, торф перехідний) на суму 56552,78 грн.; № 3 від 02.07.2012 року (кокосова опора 40 см., кокосова опора 80 см., бамбук гнутий 45 см., бамбукова опора 60 см., драбинка бамбукова 60 см., драбинка бамбукова 45 см.) на суму 137,16 грн.; № 91 від 01.06.2012 року (грунтосуміш Terra + універсальна 3 л п/ет, грунтосуміш Драцена 3 л., грунтосуміш Пальма 3 л., грунтосуміш Фікус 3 л., грунтосуміш універсальна 6 л., грунтосуміш пальма 6 л., грунтосуміш універсальна 15 л., торф верховий 3 л., грунтосуміш легка 3 л., грунтосуміш Фіалка 3 л., грунтосуміш Кактус 3 л., грунтосуміш Фіалка 1 л., добриво рідке «Тропік» 0,5 л., добриво Гумінат для квітів «Універсал» 0,3 л., дренаж Terra + керамзитовий 1л. п/ет., грунтосуміш Фікус 6 л., грунтосуміш «Універсальна» 10 л. (5кг.), грунтосуміш Середня 3 л., грунтосуміш універсальна 1 л., добриво Terra + для квітів універсальне 0,5 л. п/флакон, грунтосуміш Дифенбахія 3 л., добриво «Фікус» 0,3 л., добриво «Фіалка» 0,3 л., добриво рідке «Квітка» 0,5 л., грунтосуміш Розсада 15 л., добриво «Кактус» 0,3л., добриво рідку «Тропік» 0,3 л., добриво «Квітка» 0,3 л., добриво «Пальма» 0,3 л., грунтосуміш Кактус 1 л., грунтосуміш Розсада 6 л.) на суму 52498,80 грн.; № 92 від 01.06.2012 року (добриво Terra + для квітів універсальне 0,5 л. п/флакон, дренаж Terra + керамзитовий 1 л п/ет, грунтосуміш Terra + універсальна 3 л. п/ет.) на суму 42908,16 грн.;

- податкові накладні № 79 від 01.08.2012 року, № 78 від 01.08.2012 року, № 3 від 02.07.2012 року, № 4 від 02.07.2012 року, № 92 від 01.06.2012 року, № 91 від 01.06.2012 року;

- видаткові накладні № 78 від 01.08.2012 року, № 79 від 01.08.2012 року, № 4 від 02.07.2012 року, № 3 від 02.07.2012 року, № 92 від 01.06.2012 року, № 91 від 01.06.2012 року;

Отримані від вказаних контрагентів товари були використані позивачем у власній господарській діяльності. На підтвердження цього до суду надано договір оренди обладнання від 10.02.2012 року, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «Вока-Д», за яким позивачу передавалось в оренду: фасувальний полуавтомат - 2 шт.; погрузчик Балканар 1992 р.в.; термотоннель упаковочний; запайшик для п/е пакетів - 5 шт. Окрім того, позивачем надано договір № 28600 від 07.11.2012 року про надання транспортно-експедиційних послуг укладений з ТОВ «Нова Пошта» та договір № 309 про надання послуг по транспортній логістиці та послуг охорони укладений 03.09.2012 року між позивачем (замовник) та ТОВ «СБ «Парус» (виконавець).

Тобто позивачем надано до суду як первинні бухгалтерські документи так і всі інші документи якими оформлені дані операції, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у вказаних контрагентів. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган ані в Акті перевірки, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Податковим органом не надано суду доказів щодо наявності дефектів у правовому статусі контрагентів позивача, зокрема відсутності реєстрації їх як платників податку на додану вартість або припинення як юридичних осіб на час укладання та виконання угод.

Також суд звертає увагу, що представником позивача в судовому засідання було зазначено, що з частини придбаних у ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Лігран» товарів виготовлялись вироби - електросушарки для взуття. Зразки вказаних товарів були оглянуті судом в ході судового розгляду справи та їх фотографії долучені до справи.

Пов'язуючи господарську діяльність позивача із придбаними товарами у ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Лігран», суд зазначає, що в матеріалах справи містяться декларація про відповідність виробів (електросушарок для взуття) виготовлених ТОВ «Вока-Д» технічним регламентам електромагнітної сумісності обладнання, технічним регламентам безпеки низьковольтного електричного обладнання. Ліцензія на використання прав інтелектуальної власності, сертифікатів та гігієнічних висновків в виробництві та реалізації сушарок для взуття, видана ТОВ «Вока-Д». Ліцензія на право використання інтелектуальної власності, в виробництві та продажу товарів садового та квіткового призначення, видана ТОВ «Вока-Д».

Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Склад витрат та порядок їх визначення передбачені статтею 138 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу (пункт 138.1.).

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2.).

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4).

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( пункт 198.1.).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2.).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6.).

Суд звертає увагу, що відповідно до Акта перевірки відповідач дійшов висновку про безтоварність укладених між позивачем та ТОВ «Шоковіта», ТОВ «Лігран» правочинів на підставі розгляду матеріалів перевірок, які здійснені іншим податковим органом, в яких досліджувались господарські взаємовідносини ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Лігран» з іншими підприємствами, за відсутності перевірки господарських операцій безпосередньо між позивачем та його контрагентом. Проте, оцінюватись при дослідженні господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Отже, з огляду на вказане, висновок відповідача про безтоварність укладених між позивачем і ТОВ «Шоковіта», ТОВ «Лігран» правочинів, а також про відсутність реального здійснення господарських операцій є безпідставним і необґрунтованим, оскільки реальність господарських операцій по укладеним правочинам підтверджена відповідними первинними документами. Всі первинні документи відповідають вимогам законодавства щодо їх оформлення.

Окрім того, для підтвердження наявності трудових ресурсів, факту здійснення господарської діяльності в матеріалах справи містяться копії податкових декларацій ТОВ «Шоковіта», ТОВ «Лігран» в яких відображено наслідки здійснення такої діяльності та звіти за формою 1 ДФ, що підтверджують наявність трудових ресурсів у вказаних контрагентів.

Таким чином, відповідач прийшов помилкового висновку про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та про заниження податку на прибуток приватних підприємств за наслідками укладених правочинів з ТОВ «Шоковіта» та ТОВ «Лігран».

Вказане призвело до неправомірного визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств та накладення штрафних санкцій в розмірі 25 відсотків суми визначеного контролюючим органом податкового зобов'язання.

За таких умов, суд вважає податкові повідомлення - рішення № 0001972250 від 03.06.2013 року та № 0001962250 від 03.06.2013 року протиправними і таким, що підлягають скасуванню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 2 294,00 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою «Вока-Д» судові витрати у розмірі 2 294,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою «Вока-Д» до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0001972250 від 03.06.2013 року та № 0001962250 від 03.06.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою «Вока-Д» судові витрати у розмірі 2 294,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 25.10.2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 25.10.2013 року СуддяВ.В. Горбалінський В.В. Горбалінський