Постанова № 34686842, 04.11.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2336/13-a

04 листопада 2013 року

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Баранюка А.З.

при секретарі судового засідання Шмир Р.І.

за участю:

представника позивача: Завадської І.М.;

представника відповідача: Чубатої О.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі до Підприємства "Пересувна Механізована Колона" Тернопільської облспоживспілки про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі, надалі - позивач, звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Підприємства "Пересувна Механізована Колона" Тернопільської облспоживспілки, надалі - відповідач, про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не здійснив відшкодування Пенсійному фонду понесених ним витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». А тому, з урахуванням зменшених позовних вимог, позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі районі несплачену в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 7569,20 грн.

Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві та просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав неправильного призначення пенсії на пільгових умовах громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази по справі, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Підприємство "Пересувна Механізована Колона" Тернопільської облспоживспілки є страхувальником в розумінні пункту 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 2 розділу XV «Прикінцеві положення «Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору до Пенсійного фонду України, яким є відповідач об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п. 6.8 розділу 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, із змінами і доповненнями (далі - Інструкція) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Підприємства та організації, на яких працівники вийшли на пенсію призначену відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах, з коштів призначених на оплату праці, зобов'язані згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон про пенсійне страхування) та п. 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, відшкодувати органу Пенсійного Фонду плату, що покриває сто процентів витрат на оплату і доставку пільгових пенсій. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділом доходів органу Пенсійного фонду щорічно в повідомленнях про Розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до ст. 13 Закону (форма Розрахунку затверджена постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1) складених відповідно до п. 6.4. вищезазначеної Інструкції, надсилаються платникам до 20 січня поточного року, а протягом 10 днів повідомлення з новопризначених пенсій та повинні бути ними оплачені щомісячно до 25 числа.

Згідно п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, на Підприємстві "Пересувна Механізована Колона" Тернопільської облспоживспілки працювали громадяни на шкідливих роботах, яким призначено пенсії на пільгових умовах, згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме:

- ОСОБА_3, пенсія призначена у 2011 р.;

- ОСОБА_4, пенсія призначена у 2012 р.;

- ОСОБА_5, пенсія призначена у 2013 р.;

- ОСОБА_6, пенсія призначена у 2013 р.;

- ОСОБА_7, пенсія призначена у 2009 році.

Відповідачу було надіслано розрахунок фактичних витрат на доставку пенсій призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пп. «б» -«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що відповідач не повинен відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій у встановлених розмірах громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що пенсія громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 призначалася відповідно до поданих відповідачем довідок про підтвердження трудового стажу на роботах із шкідливими роботами. При цьому громадянину ОСОБА_3 частка сплати відповідачем пільгової пенсії встановлена у розмірі 100% оскільки він працював у відповідача з 12.05.1978 року по 31.01.2001 року, а громадянину ОСОБА_4 частка сплати відповідачем пільгової пенсії встановлена у розмірі 56,69%, відповідно до розподілу пільгового стажу (а.с. 70), оскільки він працював у відповідача з 01.10.1981 по 01.11.1988 року.

Щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і до ставку пенсії призначеної на пільгових умовах гр. ОСОБА_3 суд бере до уваги те, що відповідно до пп. 3 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій що діяв до набрання чинності цим Законом.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" набрав чинності 01 січня 1992 року, на його умовах та з цієї дати і розпочалось призначення пільгових пенсій.

Ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було збережено пільгове пенсійне забезпечення для осіб, які мали право на пенсію за попереднім законом.

До набрання чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення" пільгові пенсії призначалися у відповідності до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року.

Отже, витрати на виплату та доставку пенсій особам, які набули право на пільгову пенсію до 01 квітня 2004 року, підлягають відшкодуванню за рахунок підприємств, оскільки в п. 2 Прикінцевих положень Закону не міститься норми про те, що момент призначення пенсії (чи набуття права на пенсію) і момент початку відшкодування витрат на виплату та доставку цих пенсій (чи момент набуття обов'язку підприємством по її відшкодуванню) є тотожними поняттями.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Вищого адміністративного суду України від 18.04.2013 року (справа № 2а/0270/3284/11).

Крім того, як вбачається з пояснень представника позивача частка відповідача у сплаті пільгової пенсії гр. ОСОБА_4 визначалась з урахуванням стажу його роботи на Підприємстві "Пересувна Механізована Колона" Тернопільської облспоживспілки, ТЗДВ "Тернопільске лісове господарство" та Управлінні будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд. Робота на інших підприємствах (товариство з обмеженою відповідальністю "Євротрест", приватне підприємство "Антес", ВАТ "Текстерно") не була взята до уваги при встановленні частки відповідача у сплаті пільгової пенсії у зв'язку із відсутністю відомостей про зайнятість гр. ОСОБА_4 на посадах із шкідливими умовами праці у цих підприємствах повний робочий день та відсутністю атестації робочих місць.

Під час з'ясування обставин справи судом встановлено, що відповідачем не оскаржувалися рішення про призначення пенсії на пільгових умовах громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, доказів іншого позивачем та відповідачем надано не було.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду в м. Тернополі районі становить 7569,20 грн.

Вказана заборгованість підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» -«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за 2013 рік та розрахунком заборгованості по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій по Підприємству "Пересувна Механізована Колона" Тернопільської облспоживспілки.

Вищевказана сума заборгованості відповідачем у добровільному порядку не погашена.

Згідно з п. 7.5 ст. 7 Інструкції несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Приймаючи до уваги, що відповідач суму заборгованості по відшкодуванні витрат на виплату пенсій за віком призначених на пільгових умовах станом на день розгляду спору не оплатив, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений.

Керуючись ст.ст. 158-167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Підприємства "Пересувна Механізована Колона" Тернопільської облспоживспілки (вул. Тролейбусна, 11А, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 01739670) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі заборгованість по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до п.п. "б"-"з" Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.06.2013 року по 30.09.2013 року в сумі 7569 (сім тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд у порядок і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови підписано 06 листопада 2013 року.

Суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.