Рішення № 3468489, 09.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.09 Справа№ 10/45

За позовом: ТзОВ „Олбі-ІФ”, м.Івано-Франківськ

до відповідача: ТзОВ „Торгова компанія „ІНТЕРМАРКЕТ”, м.Львів

про стягнення 55 155 грн. 16 коп.

Суддя Довга О. І.

Секретар Яремчук С.

Представники:

Від позивача : Мельник А.І.–довіреність № 1 від 02.01.2009р.;

Від відповідача: не з”явився;

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „Олбі-ІФ”, м.Івано-Франківськ до ТзОВ „Торгова компанія „ІНТЕРМАРКЕТ”, м.Львів про стягнення 55 155 грн. 16 коп.

Ухвалою суду від 16.03.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 09.04.2009р.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю.

Відповідач в засідання суду не з”явився, відзиву на позов не представив, хоча був належно повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4107715.

Спір розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Судом встановлено:

02 січня 2008 року між ТзОВ ”Олбі-ІФ”, м.Івано-Франківськ ( надалі - Позивач ) та ТзОВ „Торгова компанія „ІНТЕРМАРКЕТ”, м.Львів (надалі - Відповідач) укладено Договір поставки № ТП -631 та № ТП-221.

За даними договорами, Постачальник зобов”язується систематично поставляти Покупцю визначений цим Договором Товар , а Покупець зобов”язується на умовах і в порядку, визначеним цим Договором прийняти і оплатити Товар .

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, на виконання своїх зобов”язань по договору № ТП-631 Позивач здійснював на користь Відповідача поставки Товару, що підтверджується належно засвідченими копіями товарно-транспортних накладних , підписаних обома сторонами. Загальна сума поставленого товару –52 348 грн. 43 коп.

Згідно з п. 3.3 Договору № ТП-631 , розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 30 днів з моменту отримання товару від Постачальника за умови своєчасного надання Постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається.

Як зазначено Позивачем у позовній заяві, за поставлений товар Відповідач не розрахувався і станом на 10.03.2009р. його заборгованість перед Позивачем з урахуванням нарахованих штрафних санкцій становить 55 155 грн. 16 коп.

17.02.2009р. Позивачем було направлено на адресу Відповідача претензію № 1 з вимогою про погашення заборгованості , яка залишена Відповідачем без розгляду та задоволення.

Позивач звернувся в господарський суд Львівської області з вимогою про стягнення боргу і штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов”язання.

Суд, розглянувши та дослідивши докази по справі, вислухавши пояснення представника позивача прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку(ч.1ст. 509 ЦК України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено, що Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 52 348 грн. 43 коп. Проте, Відповідач не розрахувався за отриманий товар протягом тридцяти днів як це передбачено умовами договору . Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов”язання може забезпечуватись неустойкою, іншими видами забезпечення виконання зобов”язань.

У відповідності до п.6.2 Договору № ТП-631 , за несвоєчасну оплату за поставлений товар Покупець сплачує Постачальникові пеню за кожний протермінований день від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який сплачується пеня .

Відповідно до розрахунку Позивача, розмір пені , що підлягає до сплати, становить 1300 грн. 64 коп.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляції за прострочений період згідно розрахунку позивача становить 1334 грн. 89 коп. , а розмір 3% річних –171 грн. 20 коп.

Таким чином, існують правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості , яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов”язань щодо оплати отриманого ним товару , з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних , передбачених ст. 625 ЦК України, а також пені, передбаченої п. 6.2. договору, і до стягнення підлягає 52 348 грн. 43 коп. основного боргу, 1300 грн. 64 коп. пені , 171 грн. 20 коп. 3% річних та 1334 грн. 89 коп. інфляційних втрат.

Доказів сплати боргу відповідач суду не представив, проти позову не заперечив.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку , що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193 ГК України, ст. ст 546, 625 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ТзОВ „Торгова компанія „ІНТЕРМАРКЕТ” ( 79000, м.Львів, вул. Галицька, 4 р/р 2600900601403 в ЛФ „Укрексімбанк” м.Львів, МФО 325718 код ЄДРПОУ 13827416 ) на користь ТзОВ „ОЛБІ-ІФ” ( 76006, м.Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 225 , а/с 169 ЄДРПОУ 32077247 ) 52 348 грн. 43 коп. основного боргу, 1300 грн. 64 коп. пені , 171 грн. 20 коп. три відсотки річних , 1334 грн. 89 коп. інфляційних втрат, 552 грн.00 коп. сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя Довга О.І.