Постанова № 34684888, 18.10.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2013 рокум. Ужгород№ 807/2285/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Скраль Т.В.

при секретарі Химинець В.В.,

за участю:

позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 представник - ОСОБА_2,

відповідача: Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатської області представник - Гайович В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненим адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 18 жовтня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 жовтня 2013 року.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2013 року за № 0000551701/240/17-1 та за № 0000561701/241/17-1.

В судовому засіданні 25 вересня 2013 року позивач уточнив позовні вимоги за яким просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.03.2013 року № № 0000551701/240/17-1, № 0000561701/241/17-1 та податкові повідомлення-рішення від 29 травня 2013 року №0003491701/17-1, № 0003481701/1497/17-1.

Позов мотивований тим, що оскаржувані податкові повідомлення рішення базуються на акті перевірки від 04.03.2013 року за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. Висновки суперечать вимогам ст.. 34, 181, п.п. 305.1 305.2 ст. 305 ПК, крім того позивач посилається що відповідачем невірно визначений базовий податковий період, а саме квітень 2010 року- березнь 2011 року, а не січень 2010 року -грудень 2011 року.

Представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та просив задовольнити такі в позовному обсязі. Вважає вказані податкові повідомлення - рішення податкового органу протиправними, прийнятими з порушенням чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача заперечив проти позову та просив суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Тячівською районною державною адміністрацією 03.12.1999 року за № 23190000000000654 та перебуває на обліку в ДПІ в Тячівському районі Закарпатської області з 13.03.2000 року.

Державною податковою інспекцією в Тячівському районі Закарпатської області проведено документальну позапланову перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. Напрвлення та копія наказу про проведення документальної позапланової перевірки вручені особисто підприємцю ОСОБА_1 18 лютого 2013 року, під підпис. Перевірка проводилась з 19.02.2013 року по 25 лютого 2013 року.

За результатами перевірки складено Акт № 297/17-1/НОМЕР_1 від 04.03.2013 року та прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.03.2013 року № 0000551701/240/17-1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем 11010500 "податок на доходи фізичних осіб" на загальну суму 11821,53 грн. та за № 0000561701/241/17-1, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 115631,78 грн.

Не погодившись із висновками податкового органу зафіксованими в акті перевірки від 04.03.2013 року та прийнятими рішеннями по даному акту позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПА у Закарпатській області ДПС.

Згідно рішення Про результати розгляду скарги від 21.05.2013 року № 1593/7/10-247 ДПС у Закарпатській області (а.с. 60-64) було розглянуто скаргу позивача на податкові повідомлення-рішення від 19.03.2013 року № 0000551701/240/17-1 та № 0000561701/241/17-1. ДПС у Закарпатській області рішенням від 19.04.2013 року № 188/Ш/10-247, № 1267//10-247 продовжила строк розгляду вказаної скарги позивача до 02 червня 2013 року. Державна податкова служба у Закарпатській області відповідно до Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.11.2012 року № 1203 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.12.2012 року за № 2046/22358:

- частково скасувала податкове повідомлення-рішення № 0000551701/240/17-1 від 19.03.2013 року в частині 3939,50 грн. податку на доходи фізичних осіб та 656,12 грн. штрафних санкцій;

- частково скасувала податкове повідомлення-рішення № 0000561701/241/17-1 від 19.03.2013 року в частині 1,97 грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість;

- залишила без задоволення скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на податкові повідомлення-рішення від 19.03.2013 року № 0000551701/240/17-1 (в частині 5991,06 грн. податку на доходи фізичних осіб та 1234,85 грн. штрафних санкцій), № 0000561701/241/17-1 (в частині 95263,26 грн. податку на додану вартість та 20366,55 грн. штрафних санкцій).

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 12.06.2013 за № 2039/Ш/99-99-10-01-03-14 Міністерство доходів і зборів України залишило вищезазначені податкові повідомлення-рішення без змін.

Як встановлено в судовому засіданні та стверджено відповідачем, що за позивачем ОСОБА_1 рахується заборгованість за податковими повідомленнями рішенням від 21 травня 2013 року №0003491701/1496/17-1 про визнання податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 115629,81 грн. (в т.ч 95263,26 грн. і 20366,55 грн.) та № 0003484701/1497/17-1 про визнання податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 7225,91 грн. (в т.ч. 5991,06 грн. і 1234,85 грн.).

Відповідно до п.п. 60.1.3 п. 60.1 ст .60 Податкового кодексу України зазначено, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого повідомлення-рішення.

З аналізу даної правової норми суд приходять до висновку, що адміністративний позов в частині скасування 19.03.2013 року № 0000551701/240/17-1 та № 0000561701/241/17-1 не підлягає до задоволення, так як такі частково скасовані Рішенням про результати розгляду скарги ДПС у Закарпатській області, вважаються відкликаними і не несуть правових наслідків для фізичної особи- підприємця ОСОБА_1

Щодо оскарження податкових повідомлень -рішень від 29 травня 2013 року №0003491701/1496/17-1 та № 0003484701/1497/17-1.

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення від 29.05.2013 року № 0003491701/1496/17-1 про визнання податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 115629,81 грн. (в т.ч 95263,26 грн. і 20366,55 грн.) позивач порушив п. 181.1 ст. 181, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що на підставі наказу ДПІ № 88 від 18.02.2013 року та на підставі ст.. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК відповідачем було проведено документальну позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 року за результатами якої було складено Акт № 297/17-1/НОМЕР_1 від 04.03.2013 року (а.с. 420). В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що виручка від реалізації товарів (Робіт, послуг) за квітень 2010 року по березень 2011 року ( дванадцять місяців) відповідно до звітів РРО склала 304 430, 59 грн. У зв'язку із перевищенням позивачем граничного обсягу виручки від реалізації товарів 300 тис. грн. у березн 2011 позбавило права ОСОБА_1 здійснювати свою діяльність без реєстрації платником ПДВ.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України передбачено, Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року позивач не реєструвався платником ПДВ, не декларував податковий кредит по податку на додану вартість

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до переконання що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 порушив норми п. 181.1 ст. 181 та п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальному розмірі 95263,26 грн та позивач не спростував перед судом належними та допустими доказами висновки ДПІ у Тячівському районі..

Податковим повідомленням-рішенням від 29.05.2013 року № 0003481701/1497/17-1 про визначення податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 7225,91 грн. (в т.ч. 5991,06 грн. і 1234,85 грн.) позивач порушив п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 171.2 "а" ст. 171, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи Відповідно до договору оренди № б/н від 21.06.2010 року ( а.с. 90) укладеним між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_4 орендував магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" площею 25 м. кв. Сума орендної плати становить 100 грн за кожний місяць оренди даного приміщення. Оскільки, Тячівська міська рада на 2010 рік не визначила мінімальну вартість місячної оренди 1 кв.м. загальної площі нерухомого майна надається в оренду, то перевіркою нараховано за липень-грудень 2010 року 90,00 грн. (100 грн. х 6 міс. х 15%) податку на доходи фізичних осіб з виплат громадянці ОСОБА_4 оренду нерухомого майна. Так як рішення Тячівської міської ради не оприлюднено до початку звітного (податкового) 2011 року та 2012 року, то об'єкт оподаткування (дохід ОСОБА_4 від надання нерухомого майна в оренду) податком на доходи фізичних осіб визначається виходячи з розміру орендної плати (100,00 грн. в місяць) зазначеної в договорі оренд 21.06.2010 року, тому перевіркою визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік в розмірі 180,00 грн. (100,00 грн. х 12 міс. х 15%), а за 2012 рік при визначенні податкового зобов'язання взято до уваги мінімальну вартість місячної оренди 1 кв.метр загальної площі нерухомого майна, що надається в оренду яка визначена рішенням: Тячівської міської ради від 01.02.2011 року №59 визначено 42,76 грн. ( а.с.88, 89), тобто перевіркою правомірно нараховано 1924,20 грн. (42,76 грн. х 25 кв.м х 12 х15%).

Відповідно до пп. 171.2 "а" ст.171 ПК України особою відповідальною за нарахування утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент.

Згідно пп. 14.1.180 п.14.1 ст. 14 ПК України - податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звіті контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV Податкового кодексу.

Підпункт 54.3.3. п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України визначає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вище викладене, за результатами розгляду спору, суд вважає, що висновки акту перевірки підтверджені належними доказами щодо виявлених порушень, податковим органом доведено правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 29.05.2013 року № 0003491701/1496/17-1, № 0003491701/1497/17-1 у відповідності до приписів чинного законодавства, у зв'язку з чим суд визнає вимоги позивача необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

З врахуванням того, що суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позову, то відсутні підстави для відшкодування судових витрат позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекція у Тячівському районі Головного управління Міндоходів у Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2013 року за № 0000551701/240/17-1 та за № 0000561701/241/17-1 та податкових повідомлень-рішень від 29.05.2013 року № 0003491701/1496/17-1, № 0003491701/1497/17-1 - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяТ.В. Скраль