Ухвала суду № 34684641, 24.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/46483/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.05.2011

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2011

у справі № 2а/0670/135/11

за позовом Приватного підприємства «Терези-5»

до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Терези-5» (далі по тексту - позивач, ПП «Терези-5») звернулось до суду з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (далі по тексту - відповідач, Новоград-Волинська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005512320/3 від 08.12.2010 в сумі 8303,00 грн. та №0006332320/3 від 08.12.2010 в сумі 8597,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.05.2011, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки ПП «Терези-5» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, складено акт перевірки №708/05-53/23-20/33621971 від 31.05.2010 та прийнято податкове повідомлення-рішення №0005512320/0 від 08.06.2010 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 24909,00 грн. (8303,00 грн. - основного платежу, 16606,00 грн. - штрафної санкції) за порушення вимог підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7, пункту 11.29 статті 11 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі по тексту - Закон №168/97-ВР) та вимог Наказу №166 від 30.05.1997 «Порядок затвердження форми податкових декларацій та порядок їх заповнення та подання», затвердженого ДПА України та зареєстрованого в Мін'юсті 09.07.1997 №250/20-54.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП «Терези-5» подало скарги про перегляд даного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Під час розгляду первинної скарги було проведено перевірку фактів, викладених у скарзі та донараховано податок на додану вартість в сумі 8597,00 грн. із врахуванням якої, загальна сума донарахованого податку складає 16900,00 грн. (8303,00 грн. + 8597,00 грн.). Також, на донараховану суму податку застосовано штрафні санкції в розмірі 17194,00 грн., в результаті чого збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 25791,00 грн. На суму такого збільшення прийнято окреме податкове повідомлення рішення №0006332320/1 від 16.08.2010 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 25791,00 грн. (8597,00 грн. - основного платежу, 17194,00 грн. - штрафної санкції).

За результатом розгляду повторної скарги підприємства, ДПА у Житомирській області скасовано в частині 16606,00 грн. штрафної санкції податкове повідомлення-рішення від 15.07.2010 №0005512320/1 (від 08.06.2010 №0005512320/0), а в іншій частині 8303,00 грн. основного платежу по податку на додану вартість залишила без змін; та скасовано в частині 17194,00 грн. штрафної санкції податкове повідомлення-рішення №0006332320/1 від 16.08.2010, а в іншій частині 8597,00 грн. основного платежу по податку на додану вартість залишила без змін. Процедуру адміністративного оскарження було закінчено рішенням ДПА України про результати розгляду скарги від 02.12.2010, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню. На підставі зазначеного рішення прийняті податкові повідомлення-рішення №0005512320/3 від 08.12.2010 на загальну суму податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 8303,00 грн. та №0006332320/3 від 08.12.2010 на зальну суму податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 8597,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судами попередніх інстанцій було встановлено відсутність факту порушення позивачем відповідних положень законодавства, що підтверджується матеріалами справи: в акті перевірки не зазначено фактів проведення позивачем в перевіряємому періоді господарських операцій, звільнених від оподаткування ПДВ або тих, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, що свідчить про те, що підприємство їх не проводило; посилання працівників відповідача на пп. 3.2.7 п. 3.2 ст. 3 Закону №168/97-ВР є безпідставним, так як виплат, вказаних в даному пункті, підприємство не проводило, а виплата коштів і їх отримання - це різні економічні поняття. Жодним нормативним документом в тому числі і Законом №168/97-ВР не передбачено, що отримання коштів з бюджету (державної допомоги) сільськогосподарським товаровиробникам на підтримку виробництва продукції рослинництва відповідають поняттю поставки товарів, робіт, послуг.

Що стосується питання формування податкового кредиту, у разі придбання за рахунок бюджетних коштів товарів (послуг) чи основних фондів, то суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, включаються до податкового кредиту за умови дотримання вимог пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.2.6 п. 7.2 Закону №168/97-ВР. Фактів порушення вказаних пунктів Закону №168/97-ВР перевіркою не встановлено, відповідно сума дозволеного податкового кредиту підприємством сформована правомірно.

Крім того, жодним чинним документом не передбачено, що не в повній мірі використання залишків сум, акумульованих на спеціальному рахунку, призводить до нарахування чистої суми зобов'язань з податку на додану вартість в 2,52 рази більшу за суму залишку. Тим більше, що підтвердження визначення цієї суми в акті не відображено та не доказано.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не вказано, на підставі якого нормативного документа застосовані спірні суми фінансових санкцій, немає посилання і на підстави, порядок та розмір таких нарахувань. При прийнятті спірних рішень відповідач посилається на Порядок №271, який на час прийняття рішень втратив чинність (втратив чинність з 10.04.2009 згідно Постанови КМ України від 02.04.2009 № 291).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров