Ухвала суду № 34684304, 22.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/69122/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «А.Е.К. Аграрно-експортна компанія»

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року

по справі №2а/0270/2835/12

за позовом Приватного підприємства «А.Е.К. Аграрно-експортна компанія» (надалі - ПП «А.Е.К. Аграрно-експортна компанія»)

до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі - Вінницька ОДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ №0000292330 від 01.06.2012р.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2012р. позовні вимоги задоволено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ПП«А.Е.К. Аграрно-експортна компанія» звернулось із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012р. та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.07.2012р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «А.Е.К. Аграрно-експортна компанія» з питань достовірності нарахування податку на доданку вартість при правових відносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь СВ» за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р., за результатами якої складено акт №791/22/36547807 від 11.05.2012р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.198.1 ст.198 Податкового Кодексу України, у зв'язку із чим ПП «А.Е.К. Аграрно-експортна компанія» занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації за січень 2012р. на 62333,00грн. та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду по декларації за січень 2012р. на 62333,00грн.

На підставі названого акту Вінницькою ОДПІ було прийнято рішення №0000292330 від 01.06.2012р., за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 93500,00грн., в тому числі 62333,00грн. - за основним платежем та 31137,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог та скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія апеляційного суду цілком правильно та обґрунтовано виходила з наступного.

Так, судами встановлено, що між ПП «А.Е.К. Аграрно-експортна компанія» (Покупець) та ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь СВ» (Постачальник) був укладений договір №060112, відповідно до якого постачальник зобов'язувався поставити і передати у власність покупця сою, а купець зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором.

Розділом 3 договору поставки №060112 визначено умови і термін поставки, за яким поставка Товару здійснюється партіями згідно заявок Покупця (п.3.1.), поставка/передача Товару за цим Договором здійснюється протягом 3 днів з моменту здійснення Покупцем передоплати. Датою поставки вважається дата підписання товарної накладної (товарно-транспортної накладної), про що свідчить підпис уповноваженого представника Покупця про приймання Товару.

На підтвердження виконання вимог вказаного договору позивачем було надано видаткові накладні та податкові накладні, квитанції до прибуткових касових ордерів, відповідно до яких ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь СВ» прийнято від ПП « А.Е.К. Аграрно-експортна компанія грошові кошти в рахунок оплати за сою.

Крім того, позивачем було надано товарно-транспортні накладні, відповідно до яких автоперевізником зазначено ТОВ «БК «Акрополь СВ», тобто доставка здійснювалась автотранспортом Продавця, а саме автомобілями Камаз державний номер 007-69 ИА та Камаз державний номер 070-84 НА.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст.9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з ч. 2. ст. 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля затверджено спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля».

Відповідно до п.11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Як встановлено судом попередньої інстанції, договором поставки не передбачено умов транспортування товару, та в податкових накладних не зазначено витрат на транспортування, якби такі мали місце при проведенні операцій. За даними бухгалтерського обліку та наданих документів окремих розрахунків за транспортування сої, як окремої господарської операції з постачальником не проводилось.

Також звернуто увагу на відсутність доказів щодо наявності довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, які видавались особі (ам), відповідальним за отримання від постачальника такого товару. Відсутність згаданих документів не надає змоги ідентифікувати осіб, що приймали участь у здійсненні згаданої господарської операції та позбавляє можливості встановити факт товарності зазначеної господарської операції.

Таким чином, надані товарно-транспортні накладні не відображають зміст господарської операції та її вимірник, а відтак не можуть вважатись первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, що відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, загальна чисельність працюючих на ТОВ «БК «Акрополь СВ» становить 1 особа; згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 4 квартал 2011р. - відсутні основні засоби; на запит наданий в УДАІ УМВС України в Херсонській області щодо зареєстрованих транспортних засобів отримано відповідь, що за даними авто обліку автомобіль КАМАЗ, державний номер 007-69 ИА та будь-які інші транспортні засоби за ТОВ «БК «Акрополь СВ» не зареєстровані; на запит в управління земельних ресурсів Херсонської області, щодо наявності земельних ділянок ТОВ «БК «Акрополь СВ» отримано відповідь про відсутність зареєстрованих земельних ділянок; згідно інформації та матеріалів наданих ГВПМ ДПІ у м.Херсоні встановлено відсутність ТОВ «БК «Акрополь СВ» за юридичною адресою.

За фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах порушено кримінальну справу №69-0146.

В ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, в т.ч. ТОВ «БК «Акрополь СВ» з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України).

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного зонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги, що докази реальності господарських операцій між ПП«А.Е.К. Аграрно-експортна компанія» та його контрагентом відсутні, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що відповідачем доведена правомірність нарахування позивачеві суми зобов'язань за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «А.Е.К. Аграрно-експортна компанія» - залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ Г.К. Голубєва

____ О.В. Муравйов