Ухвала суду № 34684234, 15.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/19726/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року

по справі №2а-2729/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролатінвест» (надалі - ТОВ «Агролатінвест»)

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (надалі - Нововодолазька МДПІ у Харківській області)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ у Харківській області №00000616000 від 21.03.2011р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2011р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Нововодолазька МДПІ у Харківській області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012р. та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2011р., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.01.2011р. ТОВ «Агролатінвест» подано до Нововодолазької МДПІ декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010р. із сумою бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 352444,00грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в серпні та листопаді 2010р.

Нововодолазькою МДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агролатінвест» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за грудень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення, що декларувалось в серпні, листопаді 2010р.

За результатами вказаної перевірки було складено акт № 174/07-0-12/34270184 від 16.02.2011р., яким позивачу зменшено розмір заявлених до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у розмірі 310156,00грн., а суму 42288,00грн. було підтверджено, однак бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 42288,00грн., визначено без врахування інформації щодо отриманих загальних відомостей про контрагентів.

На підставі довідки ДПІ у Печерському районі міста Києва № 791/23-13/34794361 від 16.03.2011р. про результати зустрічної перевірки ТОВ «Золотий світанок», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Агролатінвест» за період листопад, грудень 2010р., встановлено, що станом на 31.12.2010р. ТОВ «Агролатінвест» перед ТОВ «Золотий світанок» має заборгованість за послуги з відшкодування витрат комісіонера за договорами комісії в сумі 1007704,26грн.

Враховуючи отримані відомості від ДПІ у Печерському районі м. Києва, Нововодолазькою МДПІ проведено позапланову документальну перевірку з питань правомірності бюджетного відшкодування за грудень 2010р., про що складено акт №379/07/0-012/34270184 від 18.03.2011р., за результатами якої позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 42288,00грн. посилаючись на те, що надійшли відомості про фактичну несплату частини від'ємного значення.

На підставі названого акту Нововодолазькою МДПІ у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000061600 від 21.03.2011р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 42288,00грн.

Задовольняючі позовні вимоги та скасовуючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходила з наступного.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, як це зазначено у п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 згаданого Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачений п.7.7 ст.7 цього Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 даного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного вище Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів та послуг за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.

Враховуючи те, що позивачем було фактично сплачено податок на додану вартість в розмірі 42288,00грн., що підтверджується первинними документами, які містяться в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо документального підтвердження права позивача на отримання суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за відповідний період.

Також слід відзначити, що право платника податку на бюджетне відшкодування не залежить від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків щодо сплати податків іншими контрагентами. Якщо інші контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно для них.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов