Постанова № 34683573, 06.11.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 року м.Львів № 813/7474/13-а

15 год. 29 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Перчак С.В., представника позивача Фостяк О.Я., представника відповідача Чубак Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нове місто» до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Нове місто» (далі - ТзОВ «БК «Нове місто») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 вересня 2013 року №0001872210, №0001892210, №0001882210 та №0001862210 Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі операції позивача з ПП «Один, два, три», ТОВ «Інтеграл Ай.Ті.» є реальними, товарними, а висновки відповідача стосовно нікчемності і нереальності правочинів з контрагентом базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Зокрема, зазначив, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки № 141/22-10/30994450 від 04.09.2013 року щодо завищення валових витрат підприємства внаслідок взаєморозрахунків з ПП «Один, два, три», ТОВ «Інтеграл Ай.Ті.», що зумовлює необхідність донарахування податку на прибуток на суму 29 524,69 грн.; завищення податкового кредиту з ПДВ підприємства внаслідок взаєморозрахунків з ПП «Один, два, три», ТОВ «Інтеграл Ай.Ті.», що зумовлює заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 18 333,33 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з ПДВ на суму 4 125,00 грн.; ненадання до перевірки всіх первинних документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що зумовлює застосування штрафної санкції в розмірі 510,00 грн. не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки основою для таких висновків податкового органу були акти ДПІ у Печерському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічних звірок ПП «Один, два, три» (акт №1690/22.8/34029127 від 16.05.2013 року), ТзОВ «Інтеграл Ай.Ті.» (акт №1788/22.8/37403533 від 23.05.2013 року), якими встановлено нікчемність (фіктивність) усіх правочинів цих суб'єктів господарювання за певні періоди, їх непов'язаність з господарською діяльністю. Позивач вважає таку позицію недопустимою, оскільки зустрічні звірки відповідно до ст.73 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не є перевірками, проводяться в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, отже є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби. На переконання позивача, податковий орган не надав належної правової оцінки його правовідносинам з названим підприємством, не дослідив первинних документів за наслідками господарської діяльності і дійшов до нічим не обґрунтованих висновків про завищення податкового кредиту та валових витрат підприємства. На підтвердження реальності господарських операцій з ПП «Один, два, три», ТОВ «Інтеграл Ай.Ті.» представник позивача надав усі первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в засіданнях суду позовні вимоги заперечує. У матеріалах справи наявні письмові заперечення подані представником відповідача у судовому засіданні 06.11.2013 року, в яких зазначено, що податковий орган діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства та правомірно встановив порушення позивачем вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість» з підстав відсутності реального настання правових наслідків у взаємовідносинах позивача з контрагентами ПП «Один, два, три», ТОВ «Інтеграл Ай.Ті.». Під час перевірки ТзОВ «БК «Нове місто» було використано акти ДПІ у Печерському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічних звірок ПП «Один, два, три», ТзОВ «Інтеграл Ай.Ті.», у яких зазначено про те, що дані підприємства не мають матеріально-технічної бази та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, стан платника - 9 - «Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», тому всі укладені з ним правочини не мали на меті настання правових наслідків та спрямовані на надання податкової вигоди третім особам. На основі таких висновків ДПІ у Печерському районі м.Києва, відповідач вирішив, що оскільки господарських операцій насправді не було, то й правових наслідків такі взаємовідносини позивача з ПП «Один, два, три», ТзОВ «Інтеграл Ай.Ті.» не спричинили. Тому первинні документи, про які зазначив позивач, не мають доказового значення і не можуть бути підставою для формування показників податкового обліку. Отже, в порушення вимог п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5, п.п.11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п.7.4., п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.44.1., п.44.3., ст.44, п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України ТзОВ «БК «Нове місто» завищило валові витрати та податковий кредит з ПДВ за операціями з ПП «Один, два, три», ТзОВ «Інтеграл Ай.Ті.», не надало до перевірки усі первинні документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Зважаючи на наведені обставини відповідач вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

ТзОВ «БК «Нове місто» зареєстровано як юридичну особу у встановлену законом порядку та присвоєно ідентифікаційний код 30994450. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100094206 від 30.01.2008 року, виданого ДПІ у Галицькому районі м.Львова, позивач був зареєстрований платником ПДВ з 13.07.2000 року.

Основними видами діяльності ТзОВ «БК «Нове місто» є діяльність у сферах організації будівництва будівель, монтажу водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, виконання інших спеціалізованих будівельних робіт.

04 вересня 2013 року ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Будівельна компанія «Нове місто» з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП «Один, два, три», ТОВ «Інтеграл Ай.Ті.» за період з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року, про що складено акт №141/22-10/30994450.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5, п.п.11.2.1. п.11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п.7.4., п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.44.1., п.44.3., ст.44, п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України, які полягали у завищенні валових витрати та податкового кредиту з ПДВ за операціями з ПП «Один, два, три», ТзОВ «Інтеграл Ай.Ті.», ненаданні до перевірки усіх первинних документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідачем 17 вересня 2013 року прийнято повідомлення-рішення № 0001872210, яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 29 524,69 грн. (в т.ч. 19 683,13 грн. - основного платежу і 9 841,56 грн. - штрафних санкцій), податкове повідомлення-рішення №0001892210, яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 22 916,66 грн. (в т.ч. 18 333,33 грн. - основного платежу і 4 583,33 грн. - штрафних санкцій), податкове повідомлення-рішення № 0001882210 яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість у розмірі 4 125,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001862210, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 510,00 грн. за ненадання до перевірки всіх первинних документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Позивач не погоджуючись з висновками посадових осіб державної податкової служби та з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив останні в судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд керується наступними положеннями чинного законодавства.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Вищий адміністративний суд України в листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року. «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» роз'яснив, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. З огляду на це, і відповідно до статті 61 Конституції України, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків

Щодо господарських правовідносин ТзОВ «БК «Нове місто» з ПП «Один, два, три», ТзОВ «Інтеграл Ай.Ті.» та визначення податку з прибутку та податку на додану вартість за період який перевірявся, суд зазначає наступне:

Між ТзОВ «БК «Нове місто» та ПП «Один, два, три» було укладено договір № CA-01/10 від 04.01.2010 року, згідно з яким ПП «Один, два, три» прийняло на себе зобов'язання виконати оздоблювальні роботи, роботи по звукоізоляції ліфтової шахти, монтажу гіпсокартонних конструкцій з шпаклюванням та фарбуванням на будівництві будинку по вул. Панча, 18б у м. Львові. (а.с. 51-54). Загальна вартість виконаних за вказаним договором робіт становила 110 000,00 грн. в тому числі ПДВ - 18 333,33 грн., що підтверджується доданим до матеріалів справи актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року, податковою накладною № 913 від 30.09.2010 року.

В якості доказу оплати вартості зазначених робіт позивач подав суду отримані ним повідомлення про відступлення права вимоги №53 від 12.11.2010 року, №15 від 01.04.2011 року, №17/11-01 від 17.11.2011 року та платіжне доручення №30 від 27.01.2012 року (а.с.36-50).

Також 18.11.2011 року ТзОВ «БК «Нове місто» уклало з ТзОВ «Інтеграл Ай.Ті.» договір №18/11 про придбання вагончика побутового за 24 750,00 грн. в тому числі ПДВ - 4 125 грн. (а.с.83). Отримання позивачем вагончика, оплата його вартості та факт введення в експлуатацію підтверджуються видатковою накладною №29/12-15 від 29.12.2011 року, податковою накладною №746 від цієї ж дати, платіжним дорученням №29 від 27.01.2012 року, актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.06.2012 року, карткою обліку основних засобів.

Судом встановлено та актом перевірки ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 04.09.2013 року підтверджено, що згадані податкові накладні не мали недоліків. Відповідні суми податку на додану вартість відображені в реєстрі отриманих податкових накладних та в деклараціях по податку на додану вартість.

Перелічені вище первинні документи були надані відповідачеві при проведені перевірки, даний факт відображений в акті перевірки від 04.09.2013 року.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про відсутність контрагента позивача за податковою адресою, оскільки доказом такої відсутності може слугувати запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, а не акт податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки цього контрагента.

Стосовно твердження відповідача про те, що діяльність контрагентів позивача - ПП «Один, два, три», ТОВ «Інтеграл Ай.Ті.» спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди і відповідно це призводить до висновку про те що взаємовідносини позивача та контрагентів не спричинили реального настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

У п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984 передбачено, що у висновку акта документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Відповідно до п. 6 розділу ІІ цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Посилання відповідача в акті перевірки від 04.09.2013 року на безтоварність операцій позивача з контрагентами ПП «Один, два, три», ТзОВ «Інтеграл Ай.Ті.» взято фактично з актів про неможливість проведення зустрічних звірок ДПІ у Печерському районі м.Києва №1690/22.8/34029127 від 16.05.2013 року та №1788/22.8/37403533 від 23.05.2013 року без врахування обставин їх складання.

Крім того, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.11.2012 року № К/9991/49378/12 викладена позиція щодо зустрічної звірки, яка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятого податкового повідомлення-рішення суду не надано.

Суд констатує, що доводи відповідача на обґрунтування висновків про заниження податку на додану вартість в контексті правовідносин позивача з ПП «Один, два, три», ТзОВ «Інтеграл Ай.Ті.» зводяться до суб'єктивного твердження про економічну недоцільність укладення договорів про надання послуг, купівлю-продаж товару. Будь-яких доказів, які б свідчили про необґрунтованість формування податкового кредиту та валових витрат за охоплений перевіркою період по відносинах з ПП «Один, два, три», ТзОВ «Інтеграл Ай.Ті.» відповідач не надав і не назвав.

Висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява №3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, відповідно до ч.4. ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Тому судом відхиляються посилання відповідача на протоколи допитів посадових осіб ПП «Один, два, три», ТзОВ «Інтеграл Ай.Ті.», що вказують на відсутність діяльності цих підприємств, як на такі, що не є належними доказами.

Зважаючи на викладене вище податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 17 вересня 2013 року №0001872210, №0001892210, №0001882210 та №0001862210 не відповідають критеріям, визначеним ч.3 ст.2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п.1 ч.2 ст.162 КАС України, суд приходить до висновку, що такі податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.09.2013 року № 0001872210.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.09.2013 року № 0001892210.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.09.2013 року № 0001882210.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.09.2013 року № 0001862210.

Судові витрати з відповідача не стягуються.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08 листопада 2013 року.

Суддя Сподарик Н.І.