Рішення № 34683526, 28.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18883/13 28.10.13

За позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Страхова

компанія «К'Ю БІ І Україна»

До Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова

компанія "ОРАНТА"

про стягнення 8 930,68 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Чекалов А.В. - представник (дов. № б/н від 13.08.2013 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до Договору страхування автотранспорту № CAS0015243 від 22.02.2012 р. в розмірі 8 930,68 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування автотранспорту № CAS0015243 від 22.02.2012 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля «Шевролет», державний номер АА 2340 НТ - Представництво «ЕУ Фармація Сп. з о.о.» в Україні, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль «Ніссан», державний номер 64485 КН, за участю якого скоєно ДТП, водій якого Плужник В.І. визнаний винним у її скоєні, застрахований у ВАТ НАСК «ОРАНТА» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4235591, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 8 930,68 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2013 р. порушено провадження у справі №910/18883/13 та призначено справу до розгляду на 28.10.2013 р.

17.10.13 р. відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідь на запит суду на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 02.10.2013 р., з якої вбачається, що згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, за полісом № АВ/4235591 застраховано цивільно-правову відповідальність Плужник В.І. в страховій компанії ВАТ НАСК «ОРАНТА» в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Ніссан", державний номер 64485 КН, ліміт по майну 50000 грн., франшиза становить 510грн.

В судове засідання 28.10.2013 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/18883/13 від 02.10.2013 р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду від 02.10.2013 р. була вручена відповідачу 10.10.2013р.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 28.10.2013 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 28.10.2013 р. та за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору, та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 28.10.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2012 р. між ПрАТ СК «К'Ю БІ І Україна» та Представництвом «ЕУ Фармація Сп. з о.о.» в Україні було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № CAS0015243 від 22.02.2012 р., предметом страхування за цим Договором виступають майнові інтереси Представництва «ЕУ Фармація Сп. з о.о.» в Україні, пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом «Шевролет», державний номер АА 2340 НТ від страхових ризиків.

Згідно з довідкою ДАІ Дарницького району у м. Києві та Довідкою № 9149293, 25.01.2013 р. о 08 год. 30 хв. у м. Києві, по вул. Російська / вул. Санаторна сталась дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобілів «Шевролет», державний номер АА 2340 НТ, яким керувала Крикун С.І., та автомобіля «Ніссан», державний номер 64485 КН, яким керував Плужник В.І.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Плужником В.І. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Дарницького районного суду м. Києва від 20.02.2013 р.

До ПрАТ СК «К'Ю БІ І» звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Згідно зі Звітом про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого Предствництву «ЕУ Фармація Сп. з о.о.», власнику колісного транспортного засобу, б/н від 30.01.2013, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Шевролет», державний номер АА 2340 НТ становить 9 322,51 грн.

Згідно з умовами Договору страхування позивач виплатив страхувальнику, відповідно до Страхового акту № 1500008734 від 04.03.2013 р. страхове відшкодування в розмірі 8 930,68 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 000022079 від 05.03.2013 р. на суму 8 930,68 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У ч. 2 зазначеної статті вказано, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Таким чином, між винною та потерпілою особами виникло зобов'язання з відшкодування заподіяної майнової шкоди.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача як особи, що виплатила страхувальнику розмір страхового відшкодування за Договором, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Ніссан», державний номер 64485 КН, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Шевролет», державний номер АА 2340 НТ, знаходився під керуванням Плужник В.І.

Цивільно-правова відповідальність Плужник В.І. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Ніссан», державний номер 64485 КН була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/4235591).

Вина водія Плужник В.І. який керував автомобілем «Ніссан», державний номер 64485 КН, підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва від 20.02.2013 р.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Шевролет», державний номер АА 2340 НТ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АВ/4235591), а до ПрАТ СК «К'Ю БІ І» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування автотранспорту № CAS0015243 від 22.02.2012 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Плужника В.І. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до статті 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АВ/4235591) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50000, 00 грн., франшиза - 510, 00 грн.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510, 00 грн., що становить розмір франшизи за полісом АВ/4235591.

Враховуючи визначені полісом № АВ/4235591 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлену судом вартість матеріального збитку з урахуванням зносу транспортного засобу, а також розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 8 420,68 грн. (8 930,68 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) - 510, 00 грн. (франшиза за полісом № АВ/4235591) = 8 420,68 грн.), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та межі позовних вимог, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 8 420,68 грн., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 25395057) шкоду в розмірі 8 420 (вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 68 коп., судовий збір в розмірі 1 622 (одна тисяча шістсот двадцять дві) грн. 25 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

Складено 04.11.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева