Постанова № 34682387, 24.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Справа № 21б/5014/374/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Заріцької А.О., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

на ухвалу та на постанову у справі господарського суду Господарського суду Луганської області від 28.02.2013 року Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року №21б/5014/374/2012 Луганської області

за заявою до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайський завод будівельних матеріалів"провизнання банкрутомПредставники сторін у судове засідання не з'явились.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.02.2013 року у справі №21б/5014/374/2012 (Суддя Кривохижа Т.Г) скаргу від 05.06.2012 №05-06 банку ПАТ КБ "Приватбанк" на результати розгляду вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" ліквідатором банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайський завод будівельних матеріалів", м. Золоте, Шалашним Л.О. задоволено частково.

З урахуванням відзиву від 18.02.2013 №1/1802-13 ліквідатора Шалашного Л.О., визнано обґрунтовано заявленими грошові вимоги кредитора до банкрута у розмірі 165 000 грн. 00 коп. основного боргу за позикою (тілом кредиту), 461 463 грн. 96 коп. боргу за відсотками за розрахунком кредитора, разом 626 463 грн. 96 коп. основного боргу та 387 891 грн. 62 коп. пені - за розрахунком ліквідатора, разом 1 014 355 грн. 58 коп. заборгованості, з віднесенням 626 463 грн. 96 коп. основного боргу до 4 черги задоволення у зв'язку з відсутністю відомостей про заставу та об'єкти застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, та 387 891 грн. 62 коп. пені - до 6 черги задоволення (підстави: постанови ВГСУ від 23.06.2004 у справі №Б-11/45, від 21.04.2004 у справі №1/Б-294, від 16.06.2004 у справі №8/24 та інші, згідно з якими суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо та задовольняються в шосту чергу).

Решту вимог відхилено, як необґрунтовано заявлені.

Зобов'язано ліквідатора Шалашного Л.О. врахувати рішення суду за п. 1 резолютивної частини даної ухвали під час проведення процедури ліквідації щодо банкрута та процедури задоволення вимог кредиторів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" м. Дніпропетровськ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду зі скаргою на ухвалу господарського суду Луганської області від 28.02.2013року у справі №21б/5014/374/2012, в якій просило апеляційний суд скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 28.02.2013 року, в частині невизнання грошових вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" у сумі 198 424,28 грн. - боргу за відсотками та в частині не віднесення заставних грошових вимог ПАТ КБ "Приватбанк" до першої черги задоволення вимог кредиторів, з проханням прийняти нове рішення, яким визнати заявлені ПАТ КБ "Приватбанк" грошові вимоги у 165 000,00 грн - основного боргу за позикою (тілом кредиту), 659 888,24 грн. боргу за відсотками, разом 824 888,24 грн. - основного боргу та 387 891,62 грн. пені, разом - 1 212 779,86грн. заборгованості, з віднесенням суми 1 212 779,86 грн. до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року у справі №321б/5014/374/2012 (Головуючий суддя - Мартюхіна Н.О., судді - Азарова З.П. Кододова О.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Луганської області від 28.12.2012 року у справі № 21б/5014/374/2012 - задоволено частково.

Ухвалу господарського сулу Луганської області від 28.02.2013 року скасовано, в частині не віднесення заставних вимог кредитора в сумі основного боргу і заборгованості за кредитом 165 000 461, 463 грн. 96 коп. боргу за відсотками за розрахунком кредитора, разом 626 463 грн. 96 коп. до першої черги.

В іншій частині апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу - без змін.

Не погодившись із наведеними судовими актами, ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 28.02.2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року у справі №21б/5014/374/2012, в частині невизнання грошових вимог ПАТ КБ "Приватбанк" у сумі 198 424,28 грн. - боргу за відсотками та з проханням прийняти нове рішення, яким визнати заявлені вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Під час розгляду справи судами встановлені наступні обставини.

Постановою господарського суду Луганської області від 22.02.2012 у справі №21б/5014/374/2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Первомайський завод будівельних матеріалів", м. Золоте, м. Первомайськ Луганської області, вул. Ігнат'єва, буд. 18, ідентифікаційний код 30710382, визнано банкрутом з підстав, передбачених ст. 52 Закону, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Шалашного Леоніда Олександровича, ліцензія НОМЕР_2 від 16.09.2009, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Кредитор - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ, звернувся до суду із скаргою від 05.06.2012 №05-06 на результати розгляду вимог ПАТ КБ "Приватбанк" ліквідатором банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайський завод будівельних матеріалів", м. Золоте, Шалашним Л.О., за якою просив суд визнати заявлені ПАТ КБ "Приватбанк" грошові вимоги у сумі 965809 грн.03 коп. та зобов'язати ліквідатора Шалашного Л.О. включити грошові вимоги Банку у сумі 965809 грн. 03 коп. до реєстру вимог кредиторів за першою чергою задоволення.

ПАТ КБ "Приватбанк" заявив до банкрута грошові вимоги за заявою від 05.06.2012 №05/06 у розмірі 965 809 грн. 03 коп. заборгованості, забезпеченої заставою майна боржника, в тому числі 165 000 грн. основного боргу за позикою (тіло кредиту), 659 888 грн. 24 коп. боргу за процентами та 140 920 грн. 79 коп. пені згідно з кредитним договором №70 від 09.09.2003 та додатковою угодою до нього від 13.01.2004 №1, укладеною між сторонами за заявою, пославшись на рішення господарського суду Луганської області від 13.10.2006 у справі №15/394, за яким із відповідача (банкрута) на користь кредитора (позивача) стягнуто заборгованість у сумі 358 325 грн. 63 коп., в тому числі 165 000 грн.00 коп. боргу за кредитом, 144 532 грн. 24 коп. боргу за процентами та 48 793 грн. 39 коп. пені. Із доданого до заяви розрахунку суми заборгованості вбачається, що останній складений без врахування рішення місцевого суду, наказ за цим рішенням суду в органах Державної виконавчої служби на виконанні, відсутній.

У відзиві від 23.04.2012 №572304-12 ліквідатором Шалашним Л.О. частково визнано обґрунтованими грошові вимоги кредитора-банку у сумі 754 008 грн. 13 коп., в тому числі 165 000 грн.00 коп. боргу за тілом кредиту, 589 008 грн. 13 коп. боргу за процентами (за період з 01.06.2007 по 13.04.2012) за четвертою чергою задоволення, заборгованість по пені у розмірі 140 920 грн. 79 коп. (станом на 22.02.2012) та 70 880 грн. 11 коп. боргу за відсотками (станом на 13.04.2012) відхилено з мотивів пропуску строків позовної давності для їх пред'явлення до суду, щодо включення вимог до першої черги, як заставних, відмовлено з посиланням на відсутність даних у відповідних державних реєстрах щодо забезпечення цих грошових вимог заставою.

Із поданого кредитором розрахунку від 17.07.2012 б/н заборгованості пені вбачається, що вона розрахована за період з 01.07.2004 року по 13.02.2012 року у розмірі 624 335 грн. 92 коп., в той час, як за рішенням господарського суду Луганської області від 13.10.2006 №15/394 вже стягнута пеня у розмірі 48 793 грн. 39 коп. (спірний період не зазначено), кредитор за своєю первісною заявою заявив вимогу за пенею у 140 920 грн. 79 коп., не зазначивши, чи включена до цієї суми пеня 48 793 грн. 39 коп. за результатами розгляду згаданого позову і за який період визначена сума у 140 920 грн. 79 коп.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за рішенням від 13.10.2006 року №15/394 господарського суду Луганської області стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайський завод будівельних матеріалів", м. Первомайськ м. Золоте Луганської області, вул. Ігнатьєва, б. 18, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30710382 на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 50, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360570) в особі Луганської філії, м. Луганськ, вул. Челюскінців, б. 14, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20178026 борг по кредиту у сумі 165 000 грн. 00 коп., борг по відсотках за користування кредитом у сумі 144532 грн. 24 коп., пеню у сумі 48793 грн.39 коп. (всього 358 325 грн. 63 коп.) та витрати зі сплати державного мита у сумі 3583 грн. 26 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.. Однак, ліквідатором заявлено про пропуск строку позовної давності до пред'явлення частки грошових вимог, оскільки з моменту видачі наказу за рішенням від 13.10.2006 року сплинув значний час - понад шість років, на виконанні в органах Державної виконавчої служби наказ відсутній, тому суд, у цій частині заперечень, погодився із ліквідатором, з огляду на ст.ст. 256-268 ЦК України.

Суд першої інстанції визначаючи суму кредиторських вимог керувався уточнюючою заявою ПАТ КБ "Приватбанк" від 20.02.2013 року. За поданою заявою від 20.02.2013 б/н заявником скарги - банком ПАТ КБ "Приватбанк" розраховані грошові вимоги (уточнення):

1. За період з 14.02.2007 по 12.02.2012 включно:

- заборгованість по тілу кредиту - 165 000 грн. 00 коп.;

- борг за відсотками - 461 463 грн. 96 коп.;

- борг з пені - 512 805 грн. 45 коп.,

- разом 1 139 269 грн. 41 коп., в тому числі 626 463 грн. 96 коп. основного боргу;

2. Згідно з рішенням від 13.12.2006 по справі №15/394 господарського суду Луганської області:

- заборгованість за кредитом 165 000 грн. 00 коп.;

- борг за відсотками 144 532 грн. 24 коп.;

- борг з пені 48 793 грн. 39 коп.,

- разом 358 325 грн. 63 коп., в тому числі 309532 грн. 24 коп. основного боргу;

3. Загальна сума заборгованості, яка пред'являється до банкрута:

- заборгованість по тілу кредиту 165 000 грн. 00 коп.;

- борг за відсотками 605 996 грн. 20 коп.;

- борг з пені 561 598 грн. 84 коп.;

З урахуванням встановленого, суди двох попередніх інстанцій дійшли однакового висновку та визнали обґрунтовано заявленими грошові вимоги кредитора до банкрута у розмірі 165 000 грн. 00 коп. основного боргу за позикою (тілом кредиту), 461 463 грн. 96 коп. боргу за відсотками за розрахунком кредитора, разом 626 463 грн. 96 коп. основного боргу та 387 891 грн. 62 коп. пені.

Судом першої інстанції, віднесено 626 463 грн. 96 коп. основного боргу до 4 черги задоволення у зв'язку з відсутністю відомостей про заставу та об'єкти застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, та 387 891 грн. 62 коп. пені - до 6 черги задоволення.

Апеляційний господарський суд, погодившись із судом першої інстанції щодо розрахунку визнаної суми, дійшов власного висновку щодо черговості задоволення заявленої кредитором суми заборгованості, який підтримує колегія суддів касаційної інстанції з огляду на таке.

Апеляційним господарським судом встановлено, що ПАТ КБ "ПриватБанк" були вжиті заходи по отриманню дублікатів договорів застави і 04.12.2012 року надані до суду копії дублікатів: договору від 12.09.2003 року застави майна, посвідченого 12.09.2003 року приватним нотаріусом Кіровського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 1614 (додаткова реєстрація дубліката 03.12.2012 року за №1123), та договору від 11.09.2003 року застави майна, посвідченого 11.09.2003 року приватним нотаріусом Кіровського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 2235 (додаткова реєстрація дубліката №1688).

Встановлено, що термін дії зазначених Договорів застави майна - до повного виконання сторонами зобов'язань за Кредитним договором від 09.09.2003 року та всім додатковим угодам до нього (п.20 Договору застави майна від 11.09.2003 року та п.21 Договір застави майна від 12.09.2003 року).

Відповідно до ч.2 ст.589 ЦК України ст.19 Закону України "Про заставу" за рахунок застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставного майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що відповідно до п.1 Договорів застави заставою забезпечені зобов'язання щодо: повернення кредиту; сплати відсотків за користування кредитом; сплати відсотків, у разі порушення зобов'язань по погашення кредиту у відповідності з умовами Кредитного договору; сплати неустойки; сплати пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, або прострочення термінів повернення кредиту - за кожен випадок порушення; сплати штрафу за порушення обов'язків з надання Заставодержателю фінансової та іншої інформації про хід виконання Кредитного договору; сплати штрафу за нецільове використання кредитних коштів.

Як встановлено судом другої інстанції із посиланням на приписи ст.28 Закону України "Про заставу" право застави, у даному випадку не є припиненим.

Згідно з абз. 2 ст.6, ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 Закону про банкрутство, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку встановленому цією статтею: у першу чергу задовольняються - вимоги, забезпечені заставою.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками апеляційного господарського суду про те, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить виключень з цього правила й не визначає факт реєстрації обтяжень заставою в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна умовою віднесення вимог кредиторів до першої черги.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про заставу" застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Згідно з ст. 16 Закону України "Про заставу" право застави виникає з моменту укладання договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Отже, реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Таким чином, слід погодитись із висновками суду апеляційної інстанції про те, що заставними є всі вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" до боржника включаючи сплату кредиту та відсотків за його користування.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що ПАТ КБ "Приватбанк" в касаційній скарзі стверджує не тільки про порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції суду касаційної інстанції.

З урахуванням встановлених ст. ст. 1115, 1117 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи №21б/5014/374/2012 апеляційним господарським судом її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки апеляційного господарського суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків апеляційного господарського суду, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2013 року у справі №21б/5014/374/2012 залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді А.О. Заріцька

В.Ю. Поліщук