Рішення № 34682187, 21.10.2013, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

21.10.2013 Єдиний унікальний номер 205/2861/13-ц

Провадження №2/205/1868/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В. при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, про визнання права власності на домоволодіння,-

встановив:

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 міської ради, про визнання права власності на домоволодіння.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що влітку 1980 року його батьком ОСОБА_3 було самочинно збудовано житловий будинок по вул. Колгоспній, 69а, в м. Дніпропетровську, загальною площею 79,6 кв.м. Однак, за життя батько не встиг оформити будівництво та отримати правовстановлюючі документи на домоволодіння. 08 червня 2009 року ОСОБА_3 помер і після його смерті відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння № 69а, по вул. Колгоспній в м. Дніпропетровську. Далі, позивач зазначає, що він, 08.11.2012 року звернувся до ОСОБА_2 міської ради (далі Відповідач) із заявою про узаконення обєкту самочинного будівництва, однак відповідач, у порушення ст.ст.14, 15,19,20 Закону України «Про звернення громадян» не надав відповіді на його письмове звернення, не розглянув звернення та не вирішив питання. Окрім цього, будівлі, розташовані у домоволодінні є завершеним будівництвом, побудовані відповідно до будівельних норм та правил, згідно звіту Інституту проектування та експертизи будівництва про проведення технічного огляду будівельних конструкцій та інженерних мереж житлового будинку під. літ.А-1, літньої кухні під літ. Б з погребом, входом до нього під літ. б та сінами під літ. б1, вбиральні під літ. В, літнього душу під літ. Г за адресою: вул. Колгоспна, 69а, в м. Дніпропетровську. Таким чином, згідно висновку встановлено, що побудовані обєкти мають необхідні запаси міцності характеристики, що будівлі побудовані відповідно до діючих нормативних документів у сфері будівництва, що конструкції будівлі знаходяться у нормальному та задовільному стані. У звязку з чим, будівництво проведене у встановленому законом порядку і не порушує законні права та інтереси інших осіб. Таким чином, позивач просить визнати за ним, ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину домоволодіння, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Колгоспна, 69а, що складається з житлового будинку під літ. А-1, літньої кухні під літ. Б з погребом, входом до нього під літ. б, вбиральні під літ. В, літнього душу під літ. Г без акту введення в експлуатацію.

До початку розгляду справи по суті позивач свій позов уточнив, просив визнати за ним, ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Колгоспна, 69а, що складається з житлового будинку під літ. А-1, загальною площею 92,9 кв.м. житловою площею 37,9 кв.м. з підвалом, прибудовою під літ. а-1, ганком під літ. а1, літньої кухні під літ. Б з погребом, літньої кухні під літ. б, з входом до погрібу під літ. В, душу під літ. Г, убиральні під літ. Д, навісом під літ. Е, навісом під літ. Ж, навісом під літ. И, навісом під літ. К, спорудами № 1-9,I без акту введення в експлуатацію.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилалася на обставини, викладені в уточненій позовній заяві. В судових дебатах участі не приймала, надала суду заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, уточнені позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради під час проведення судового засідання позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з мотивів необґрунтованості позовних вимог, в судових дебатах участі не приймав, в судове засідання з цього приводу не зявився, про день та час розгляду справи сповіщався належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Суд, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Так, судом встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, 08 червня 2009 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 11 червня 2009 року серії 1-КИ № 286439, виданим Відділом реєстрації смерті ОСОБА_2 міського управління юстиції, актовий запис в Книзі реєстрації смерті № 4268 (а.с.6), і після його смерті відкрилась спадщина.

Судом встановлено, що 12 липня 2013 року за результатом проведення технічної інвентаризації вказаного домоволодіння уповноваженими особами Приватного підприємства «Складовий» було виготовлено технічний паспорт на спірний обєкт нерухомого майна, що розташоване у м. Дніпропетровську по вул. Колгоспній, 69а, що складається з житлового будинку літ. А-1 (рік побудови 1980), загальною площею 92,9 кв.м. житлової площі 37,9 кв.м. з підвалом (рік побудови 1980), прибудовою літ. а-1 (рік побудови 1991), ганком літ. а1 (рік побудови 1991), літньої кухні - літ. Б з погребом (рік побудови 1964), літньої кухні літ. Б (рік побудови 1980), з входом до погрібу літ. В (рік побудови 1964), душу літ. Г (рік побудови 2001), убиральні літ. Д (рік побудови 2001), навісом літ. Е (рік побудови 2010), навісом літ. Ж (рік побудови 2010), навісом літ. И (рік побудови 2012), навісом літ. К (рік побудови 2012), спорудами № 1-9,I.

Відмовляючи в задоволені позову суд виходив з наступного.

Відповідно до вимог ст. 105 ЦК УРСР, чинного на час спорудження такого спірного майна, як житлового будинку літ. А-1 (рік побудови 1980). з підвалом (рік побудови 1980), прибудовою літ. а-1 (рік побудови 1991), ганком літ. а1 (рік побудови 1991), літньої кухні - літ. Б з погребом (рік побудови 1964), літньої кухні літ. Б (рік побудови 1980), з входом до погрібу літ. В (рік побудови 1964), душу літ. Г (рік побудови 2001), убиральні літ. Д (рік побудови 2001), громадянин, який збудував або будує жилий будинок, здійснив або здійснює його перебудову чи прибудову без встановленого дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, не вправі розпоряджатися цим будинком чи частиною його (продавати, дарувати, здавати в найом тощо).

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на час закінчення будівництва таких обєктів нерухомого майна, як А-1 (рік побудови 1980). з підвалом (рік побудови 1980), прибудовою літ. а-1 (рік побудови 1991), ганком літ. а1 (рік побудови 1991), літньої кухні - літ. Б з погребом (рік побудови 1964), літньої кухні літ. Б (рік побудови 1980), з входом до погрібу літ. В (рік побудови 1964) регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 12 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56.

В свою чергу, відповідно до п. 8. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.

Пунктом 7 згаданої Постанови, встановлено що в разі, якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво, до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва, однак із такими позовними вимогами позивач до суду не звертався. Судом розяснювались сторонам положення ст.ст. 10, 11, 18, 57-60 ЦПК України та наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, про що були зроблені відповідні записи в журналі судового засіданні.

Стосовно правовідносин, що склались з приводу таких обєктів спірного нерухомого майна, що розташовані на території вказаного домоволодіння, як навіс літ. Е (рік побудови 2010), навіс літ. Ж (рік побудови 2010), навіс літ. И (рік побудови 2012), навіс літ. К (рік побудови 2012), то суд керується нормами ЦК України у редакції від 16.01.2003 року (чинний з 01.01.2004р.), який застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Відповідно до вимог ч.ч. 4,5 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

При цьому, звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Такі висновки суду повністю кореспондуються з розясненнями, що викладені у Постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року „Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва).

Судом встановлено, що позивач відповідно до встановленого законом порядку, не звертався до уповноважених органів з питання реєстрації права власності на спірні збудовані обєкти. Також жодних доказів наявності будь-яких дозволів компетентних органів державної влади чи уповноважених органів місцевого самоврядування на будівництво таких обєктів нерухомого майна як навіс літ. Е (рік побудови 2010), навіс літ. Ж (рік побудови 2010), навіс літ. И (рік побудови 2012), навіс літ. К (рік побудови 2012), або рішень про надання земельної ділянки у встановленому порядку позивачу під уже збудоване нерухоме майно, а також наявності проектної документації сторонами суду не надано, в ході судового слідства таких доказів також не здобуто, сторони вважали можливим ухвалення рішення за наявними в справі доказами.

Аналізуючи вказані обставини у їх сукупності, враховуючи зазначені норми законодавства України, суд доходить висновку, що у даному випадку відсутні правові підстави для ухвалення судового рішення про задоволення позовних вимог, тому в позові слід відмовити.

Оскільки в задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, про визнання права власності на домоволодіння було відмовлено в повному обсязі, тому судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись, ст. 105 ЦК УРСР, ст. 16, 376 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 130, 174, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВирішиВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, про визнання права власності на домоволодіння відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Мовчан Д.В.