Рішення № 3468196, 08.04.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"08" квітня 2009 р. Справа № 11/49

За позовом ТзОВ «Ламела» с.Новий Яр Яворівського району Львівської області

до відповідача: ПП «Караван Плюс» м.Рівне

про стягнення 5 093 грн. 54 коп. заборгованості по розрахунках,

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача- Пилипович В.О., представник (довір.б/н від 10.01.2009р.);

від відповідача- не з’явився.

Представник Позивача не заявив клопотання про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз’яснено стороні статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.

Суть спору: Позивач-ТзОВ «Ламела» звернувся до господарського суду з заявою про стягнення з Відпо-відача-ПП «Караван Плюс» 5 093 грн. 54 коп. заборгованості по розрахунках за поставлений протягом березня-ве-ресня 2007р. товар згідно укладеного договору.

Відповідач-ПП «Караван Плюс» не надав суду витребуваного відзиву на позов, вимог не заперечив. В судове засідання 08 квітня 2009р. представник Відповідач не з’явився, хоч про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому порядку.

Разом з тим, до господарського суду повернулось поштове відправлення, яким ПП «Караван Плюс»за адресою: м.Рівне, вул.Орлова, 48/28 було надіслано ухвалу від 13.03.2009р. з довідками відділення підприємства зв’язку: “залишено повідомлення 18 та 23.03.2009р.” та “по закінченні терміну”.(арк.справи 1, 33-35).

З огляду на це господарський суд звертає увагу, що чинним законодавством до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні докумен-ти надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в мате-ріалах справи, зокрема у договорі поставки ЛМ-002/07 від 01.04.2007р.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема Позивача, з'ясо-вувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарський суд, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності поклада-ються на цю юридичну особу.

Господарський суд відповідно до ГПК України зробив все можливе для належного повідомлення Відпо-відача про час та місце розгляду справи. З огляду на зазначене, негативні наслідки за вказане порушення покла-даються на Відповідача –ПП «Караван Плюс».

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі Відповідача.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ,

що 01 квітня 2007р. ТзОВ «Ламела»-постачальник та ПП «Караван Плюс»-покупець уклали договір поставки № ЛМ-002/07 (надалі в тексті – Договір). Згідно пп.1.1, 2.1, 2.3, 3.1-3.2, 4.1-4.2 Договору постачальник зобов’язу-вався передати товар – вироби з пластмаси в асортименті за цінами, вказаними в накладних, а покупець зобов’-язувався прийняти та оплатити вартість товару протягом 30-ти днів. Поставка здійснюється автотранспортом на умовах СРТ (Інкотермс-2000), п.3.1 Договору. Договір дійсний до 31.12.2007р.(п.9.1 Договору). Договір підпи-сано генеральним директором ТзОВ «Ламела»та уповноваженою особою ПП «Караван Плюс», скріплено відбит-ками печаток сторін.(арк.справи 37-39).

Фактично, через представників Карпюк Р.М., Малій Б.О. та Опанасюк О.М., які діяли на підставі довіре-ностей ЯНА №113112 від 13.03.2007р., ЯНА №113137 від 24.07.2007р., ЯНА №113122 від 30.04.2007р., ЯНА ЯНА №113140 від 09.08.2007р., ЯНА №113127 від 06.06.2007р., згідно накладних №1303.00004 від 13.03.2007р., №1303.00005 від 13.03.2007р., №3004.00002 від 30.04.2007р., №06.06.00006 від 06.06.2007р., №2507. 00002 від 25.07.2007р., №1008.00003 від 10.08.2007р. та №1809.00001 від 18.09.2007р. –ТзОВ «Ламела»передало, а ПП «Караван Плюс»прийняло обумовлений Договором товар в асортименті на загальну суму 85 023 грн. 37 коп., що стверджується підписами уповноваженої особи та відбитками печатки ПП «Караван Плюс» на зазначе-них накладних, іншими матеріалами справи.(арк.справи 8-28, 40).

Разом з тим, згідно акту звірки від 22.10.2007р. станом на 13.03.2007р. за Відповідачем рахувалась забор-гованість в сумі 9 527 грн. 30 коп.(арк.справи 29).

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 89 457 грн. 13 коп., що стверджується виписками банку.(арк.справи 41-49)

Сторони 22.10.2007р. провели звірку розрахунків, на підставі якої склали Акт. З Акта звірки вбачається, що за період з 01.01.2007р. по 22.10.2007р. заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 28 443 грн. 54 коп. Акт звірки підписано уповноваженими представниками ТзОВ «Ламела»та ПП «Караван Плюс», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 29).

Відповідач надав 14.11.2007р. гарантійний лист, відповідно до якого зобв’язувався існуючу на цю дату заборгованість в сумі 21 389 грн. 03 коп. погасити до 01.12.2007р.(арк.справи 30).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи Позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства та з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обо-роту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Статтею 263 ГК України встановлено, що господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання. Господарсько-торговельна діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; оптова торгівля; роздрібна торгівля та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бар-теру) та іншими договорами.

Разом з тим, за договором поставки (ст.712 ЦК України), - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаро-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як зазначалось вище – ні у встановлений Договором термін, ні після порушення господарським судом провадження у справі – Відповідач зобов’язань по оплаті товару не виконав – коштів не сплатив.

З огляду на обставини справи вбачається, що вимога Позивача стверджується Договором, довіреностя-ми, накладними, Актом звірки, банківськими виписками та гарантійним листом Відповідача і підлягає задово-ленню на підставі стст. 173, 174, 193, 263, 265 Господарського кодексу України та стст. 11, 16, 526, 530, 655, ч.1. ст.692, 712 Цивільного кодексу України.

Вбачається, що несплатою 5 093 грн. 54 коп. вартості товару Відповідач завдав Позивачу майнової шко-ди, при цьому, доказів повернення товару або сплати його вартості Відповідач суду не надав.

Позов обгрунтований і підлягає задоволенню в сумі 5 093 грн. 54 коп. боргу.

На Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та витрат з оплати інформаційно-тех-нічного забезпечення судового процесу на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправиль-них дій –доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Караван Плюс», яке знаходиться в м.Рівне, вул. Орло-ва, 48/28 (код 32936301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламела», яке знахо-диться в с.Новий Яр Яворівського району Львівської області (код 32234448) 5 093грн. 54коп. забор-гованості по розрахунках, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн. 00коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Грязнов

Рішення підписане суддею "10" квітня 2009 р..