Рішення № 34681774, 29.10.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/14842/13-ц

Провадження № 2/127/4847/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р. В.

при секретарі Алексюк В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 22.01.2008 року між ОСОБА_1 акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №VIW3A800006940. Відповідно до кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 20 447 доларів США 22 центи на термін до 21.01.2013 року, а відповідач зобов'язався повернути кошти та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором. Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється щомісяця, відповідач повинен надавати позивачу грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Позивач виконав свої зобовязання за договором. Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 30.05.2013 року з урахуванням зменшення позовних вимог виникла заборгованість на загальну суму 62 157 доларів США 65 центів, що за курсом 7,99 в перерахунку на гривні згідно офіційного курсу НБУ станом на 30.05.2013 року складає 496 639 грн. 62 коп., з яких 17 895 доларів США 20 центів заборгованість за кредитом, 3 663 долари США 88 центів заборгованість по процентах за користування кредитом, 6 134 долари США 00 центів заборгованість по комісії за користування кредитом, 31 233 долари США 24 центи пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 31 долар США 29 центів штраф (фіксована частина), 3 200 доларів США 04 цента штраф (процентна складова).

Представник позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" - ОСОБА_3 в судовому засіданні зменшив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з пені, пояснивши, що при поданні позовної заяви до суду додано розрахунок пені за період понад три роки, у кредитно-заставному договорі передбачено нарахування пені лише за три роки. Провадження по даній справі відкрито у липні 2013 року, відповідно пеня нарахована до липня 2010 року не передбачена умовами договору. Просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 31 233 долари США 24 центи. Позовні вимоги в іншій частині підтримав з наведених у позові підстав. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнала частково, а саме, в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 17 895 доларів США 20 центів, заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 3 663 долари США 88 центів, заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 6 134 долари США 00 центів. Позовні вимоги в частині стягнення штрафу (фіксована частина) в розмірі 31 долар США 29 центів та штрафу (процентна складова) в розмірі 3 200 доларів США 04 цента не визнала, оскільки вважає, що стягнення пені і штрафів є подвійною відповідальністю. Позовні вимоги в частині стягнення пені визнає частково, просить зменшити розмір пені до 8000 доларів США, оскільки розмір нарахованої пені значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, процентами та комісією. Просить при цьому врахувати, що відповідач не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, яка хворіє та потребує догляду, чоловік, який був годувальником сімї помер, відповідач перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами виникли правовідносини в сфері договірних зобовязань, що регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що 22.01.2008 року між ОСОБА_1 акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитно-заставний договір №VIW3A800006940.

Відповідно до кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 20 447 доларів США 22 центи на термін до 21.01.2013 року, а відповідач зобов'язався повернути кошти та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.

Відповідно до п.п. 4.1-4.9 договору, погашення заборгованості здійснюється щомісяця, відповідач повинен надавати позивачу грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. У випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, здійснив видачу кредитних ресурсів в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого станом на 30.05.2013 року з урахуванням зменшених позовних вимог виникла заборгованість на загальну суму 62 157 доларів США 65 центів, що за курсом 7,99 в перерахунку на гривні згідно офіційного курсу НБУ станом на 30.05.2013 року складає 496 639 грн. 62 коп., з яких 17 895 доларів США 20 центів заборгованість за кредитом, 3 663 долари США 88 центів заборгованість по процентах за користування кредитом, 6 134 долари США 00 центів заборгованість по комісії за користування кредитом, 31 233 долари США 24 центи пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 31 долар США 29 центів штраф (фіксована частина), 3 200 доларів США 04 цента штраф (процентна складова).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.ст. 525, 526, 530, 536, 543 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ст.ст. 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

До загальних засад цивільного законодавства згідно зі ст. 3 ЦК України відносяться справедливість, добросовісність та розумність, а також свобода договору.

Враховуючи обставини справи, норми цивільного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що нарахування пені в розмірі, що значно перевищує суму основного боргу є не тільки порушенням Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а й порушенням загальних засад цивільного законодавства щодо принципу справедливості та розумності.

Відповідно до розяснень, які містяться в п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобовязання). Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Отже, враховуючи, що на утриманні відповідача знаходиться малолітня дитина, яка у звязку із станом здоровя потребує догляду, чоловік відповідача помер 27.06.2013 року, відповідач не працює, матеріальної допомоги не отримує, перебуває у скрутному матеріальному становищі, представник відповідача в судовому засіданні просить зменшити розмір пені, суд вважає дані обставини істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК України та приходить до висновку, що слід зменшити розмір пені.

Суд відкидає твердження представника відповідача про те, що стягнення пені і штрафів є подвійною відповідальністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту ст. 549 ЦК України вбачається, що пеня і штраф, як різновиди неустойки, обчислюються у відсотках саме від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктами 14.2 та 14.3 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником зобов'язань, передбачених ст. ст .6.2.2 та 6.2.3 договору щодо сплати винагород та процентів позичальник сплачує пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки. У випадку порушення позичальником зобов'язаня щодо повернення основної суми кредиту, передбаченого ст .6.2.4 договору позичальник сплачує пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки. При цьому проценти за користування кредитом на суму такого простроченого платежу додатково до вищевказаної пені не нараховуються.

Пунктом 14.9 договору передбачено, що при порушенні позичальником будь-якого грошового зобов'язання за договором понад 30 календарних днів, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. плюс 5% від суми невиконаного зобов'язання.

За змістом ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Уклавши із банком кредитно-заставний договір та підписавши його, відповідач цим самим погодився зі всіма умовами договору, зокрема і з умовами щодо сплати неустойки в разі невиконання ним будь-яких зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що слід зменшити розмір пені, в іншій частині позовні вимоги задовольнити та вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача в рахунок погашення заборгованості 48 819 доларів США 61 цент (з яких 17 895 доларів США 20 центів - заборгованість за кредитом, 3 663 долари США 88 центів - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6 134 долари США 00 центів заборгованість по комісії за користування кредитом, 17 895 доларів США 20 центів пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 31 долар США 29 центів штраф (фіксована частина), 3 200 доларів США 04 центів штраф (процентна складова)), що за курсом 7,99 згідно службового розпорядження НБУ від 30.05.2013 року складає 390 068 грн. 68 коп.

Оскільки позивачем було сплачено судовий збір при подачі позовної заяви до суду, то відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтвердженні судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 212-215, 217 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. 29092829003111 (для погашення заборгованості), рах. 64993919400001 (для відшкодування судових витрат) заборгованість за кредитним договором №VIW3A800006940 від 22.01.2008 року в розмірі 48 819 доларів США 61 цент (з яких 17 895 доларів США 20 центів - заборгованість за кредитом, 3 663 долари США 88 центів - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6 134 долари США 00 центів заборгованість по комісії за користування кредитом, 17 895 доларів США 20 центів пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 31 долар США 29 центів штраф (фіксована частина), 3 200 доларів США 04 центів штраф (процентна складова)), що за курсом 7,99 згідно службового розпорядження НБУ від 30.05.2013 року складає 390 068 грн. 68 коп. та 2 400 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування понесених та документально підтверджених судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

CУДДЯ