Рішення № 3468095, 09.04.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2009 р. Справа № 18/17

За позовом Прокурор Радивилівського району в інтересах держави в особі

ДП "Радивилівський комбінат хлібопродуктів"

до відповідача Підприємство споживчої кооперації "Корецький Хлібокомбінат"

про стягнення заборгованості в сумі 103 358 грн. 89 коп.

Суддя Гудак А.В.

В засіданні були присутні:

Від позивача : Віннічук М.М. дов. 216 від 24.03.08р.

Від відповідача : Поліщук О.П. дов. 10-03/09 від 10.03.09р.

Від прокуратури: Криворучко А.О. посв. 10 від 23.03.09р.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України судом роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Радивилівського р-ну в інтересах держави в особі ДП "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача Підприємства споживчої кооперації "Корецький хлібокомбінат" 103358 грн. 89 коп. в т.ч. 98779,64 грн. - суми основного боргу, інфляційні в сумі 4579,25 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні подав уточнення щодо суми позовних вимог, просить стягнути з відповідача - Підприємства споживчої кооперації "Корецький хлібокомбінат" заборгованість в сумі 76043,89 грн. в т.ч: 70279,64 грн., - основний борг, оскільки відповідач після подачі позову до господарського суду частково погасив основний борг на суму 28500,00 грн. ( 98779,64 грн.-28500,00грн.) та 4579,25 грн. інфляційні за період з жовтня 2008 року по січень 2009 року, збільшуючи суму інфляційних на 1185 грн.00 коп., нарахованих за лютий 2009 року, загальна сума яких становить 5764,25 грн., а також судові вирати.

Представник відповідача просить залишити позов без розгляду, про що зазначив у відзиві на позов ( а.с. 32 ). Вважає, що прокурор Радивилівського р-ну який дії в інтересах держави в особі ДП "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву не може бути позивачем у даній справі. В даній справі прокурор Радивилівського району при поданні позову до Господарського суду Рівненської області не вказав орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а звернувся в інтересах самостійного суб"єкта господарювання Державного підприємства "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін щодо заяви відповідача про залишення позову без розгляду, так як прокурор не має права представляти інтереси держави в особі Державного підприємства "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що дана заява необгрунтована і задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36і Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 року N З-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Пред"являючи позов в інтересах держави в особі Державного підприємства "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву заступник прокурора мотивував позовну заяву тим, що Державне підприємство "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" Рівненської області Державного комітету України по матеріальних резервах уповноважений державою здійснення функцій по заготівлі, прийманні на збереження та реалізації хлібопродуктів

Несвоєчасне проведення проплат по договірних зобов"язаннях становить під загрозу продовольчу безпеку держави та завдає збитків Державному комітету України з державного матеріального резерву в особі ДП "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву .

Таким чином, відносини щодо поставки реалізації борошна, виробленого із зерна Державного матеріального резерву згідно Договору № 141 від 17.03.08р. та здійснення розрахунків між учасниками циз відносин є сферою державного регулювання.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем - ДП "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву (Постачальник) та відповідачем Підприємства споживчої кооперації "Корецький хлібокомбінат" ( Покупець ) укладено Договір № 141 реалізації борошна, виробленого із зерна державного матеріального резерву від 17.03.08р. ( а.с. 3-4 ).

Згідно п.1.1 Договору № 141 реалізації борошна, виробленого із зерна державного матеріального резерву від 17.03.08р. ( надалі Договір № 141 ) Постачальник зобов"язується передати у власність Покупця з державного матеріального резерву борошно пшеничне вищого, першого гатунків, за ціною узгодженою і затвердженою сторонами Додатком до Договору № 141, який є невід"ємною частиною Договору № 141 реалізації борошна, виробленого із зерна державного матеріального резерву від 17.03.08р., а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов"язується оплатити та прийняти борошно і виготовити з нього виключно хліб масових сортів.

Відповідно до п.3.3 Договору №141 оплата за борошно здійснюється шляхом попередньої оплати кожної партії в межах виділених об"ємів, згідно листа - Замовлення Замовника, на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України , якщо договором встановлений обов"язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем ((попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України

У разі невиконання покупцем обов"язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення 538 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 538 ЦК України виконання свого обов"язку однією з сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою сторогою свого обов"язку, є зустрічним виконанням зобов"язання. При зустрічному виконанні зобов"язання сторони повинні виконувати свої обов"язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов"язання або звичаїв ділового обороту.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем без попередньої оплати протягом жовтня-грудня 2008 року та січня-лютого 2009 року було поставлене відповідачу борошно хлібопекарське на підставі Договору № 141 від 17.03.08р., що підтверджено товаро-транспортними накладними на перевезення хлібопродуктів автомобільним транспортом ( а.с. 6-9 ).

Відповідач частково здійснив оплату і станом на 28.02.09 мав заборгованість перед ДП "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву в сумі 98779,64 грн.

Позивач уточнив свої позовні вимоги, а саме зменшив суму основного боргу, так як відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 28500 грн., яка становить у урахуванням сплати 70279,64 грн. що підтверджено матеріалами справи - платіжними дорученнями ( а.с. 34-43 ).

Таким чином, заборгованість Підприємства споживчої кооперації "Корецький хлібокомбінат" перед ДП "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву згідно Договору № 141 реалізації борошна, виробленого із зерна державного матеріального резерву від 17.03.08р. становить 70279,64 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦКУкраїни, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Поскільки несвоєчасне виконання відповідачем оплати за поставлений товар мало місце, то позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 5764,25 грн. за період з жовтня 2008 року по лютий 2009 року є підставними та підлягають задоволенню за обґрунтованим розрахунком позивача ( а.с. 5, а.с.26 ).

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Стягненню підлягає заборгованість в сумі 76043,89 грн. в т.ч: 70279,64 грн. - основний борг, 5764,25 грн. збитків, завданих внаслідок інфляційних процесів, з покладенням на відповідача сплати в доход Державного бюджету України державного мита в сумі 1045,44 грн. та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 28500 грн.00 коп. підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати: державне мито в сумі 1045,44 грн. так як сума позовних вимог становить104543,89 грн.( 98779,64 грн. основний борг + збитки від інфляційних процесів за період жовтень-грудень 2008 року, січень 2009 року в сумі 4579,25 грн.та збільшення інфляційних нарахувань за лютий 2009 року, що становить 1185,00 грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. стягується в повному обсязі в доход державного бюджету, так як відповідачем часткова сплата заборгованості в частині основного боргу була здійснена після подачі позовної заяви до господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, п.1.1 ч.1 ст.80, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Підприємство споживчої кооперації "Корецький Хлібокомбінат" (м.Корець, вул. Київська, 20, Рівненська обл., код ЗКПО 01759493) на користь Державного підприємства "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" Державного комітету України з державного матеріального резерву (м.Радивилів, вул. Волковенка, 11, Рівненська обл.) код ЄДРПОУ 00955791, Р/Р 26005300126726 в АКБ "Укрсоцбанк" Рівненська філія МФО 333012) 76043 ( сімдесят шість тисяч сорок три ) грн. 89 коп. в т.ч. 70279 ( сімдесят тисяч шістсот сімдесят одна ) грн. 64 коп. - основний борг, 5764 ( п"ять тисяч сімсот ші тдесят чотири ) грн. 25 коп. збитків, завданих внаслідок інфляційних процесів.

3.Стягнути в доход державного бюджету України з Підприємства споживчої кооперації "Корецький хлібокомбінат" ( м.Корець, вул.Київська,20, Рівненська область, код ЄДРПОУ 01759493) 1045,44 грн. - державного мита, 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

4.Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 28500 грн. 00 коп.

Суддя Гудак А.В.

підписано "16" квітня 2009 року