Рішення № 3467854, 09.04.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.04.09

Справа № 15/67-09.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена», м. Чернігів

до відповідача Приватного малого підприємства «Істок», м. Конотоп, Сумська область

про стягнення 26 144 грн. 22 коп.

СУДДЯ Резниченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з‘явився.

Від відповідача: не з‘явився.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 26 144 грн. 22 коп. заборгованості за поставлений товар по накладним за період з 20.08.2008р. по 10.09.2008р., а саме: 24 328 грн. 64 коп. основного боргу, 1605 грн. 69 коп. інфляційних збитків та 209 грн. 89 коп. – 3% річних за період з 11.11.2008р. по 24.02.2009р.

Представник відповідача в судове засідання 26.03.2009р. не з‘явився, подав письмовий відзив на позов №70 від 17.03.2009р., в якому пояснив, що позовні вимоги не визнає, так як сума заборгованості станом на 28.02.2009р. становить не 24 328 грн. 64 коп., як зазначає позивач, а 20 328 грн. 64 коп., в підтвердження цього відповідачем подано акт звірки взаєморозрахунків від 06.03.2009р. Крім цього, відповідачем зазначено, що сума заборгованості в розмірі 20 328 грн. 64 коп. була сплачена ним платіжними дорученнями №344 від 06.03.2009р. та №347 від 10.03.2009р.

В дане судове засідання позивач не з‘явився, подав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме пояснення щодо того, що дійсно на момент звернення до суду відповідач мав заборгованість у розмірі 20 328 грн. 64 коп. Тому, позивач зазначає, що в зв‘язку з наявністю меншої суми заборгованості позивач надає перерахунок суми 3% річних за період 11.11.2008р. по 24.02.2009р. у сумі 175 грн. 43 коп. та перерахунок суми інфляційних витрат за період 11.11.2008р. по 24.02.2009р. у сумі 1341 грн. 69 коп. Також позивачем подано клопотання про припинення провадження у справі в зв‘язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення 20 328 грн. 64 коп. основного боргу, оскільки вказана сума була сплачена відповідачем після порушення провадження у справі (сплата була проведена 06.03.2009р. у сумі 4350 грн. 00 коп. та 10.03.2009р. – у сумі 15978 грн. 64 коп.).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем була укладена усна домовленість на поставку позивачем відповідачу товару, тому за період з 20.08.2008р. по 10.09.2008р. позивач здійснив по видатковим накладним поставку відповідачу товару на загальну суму 24328 грн. 64 коп.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними (а.с. 12-15), на яких міститься підпис повноважного представника відповідача, а також довіреностю серії ЯОЧ №495046 від 03.09.2008р. на отримання товару на ім‘я Ярмаш Н.В. (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи).

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач за поставлений товар повністю не розрахувався. Тому, відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію №231/Пр/08 від 29.10.2009р. з вимогою погасити заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 49 424 грн. 97 коп. в семиденний строк (в підтвердження направлення відповідачу претензії позивачем подано копію поштової квитанції №0505 від 30.10.2008р., а в підтвердження отримання відповідачем претензії позивач подав копію поштового повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 03.11.2008р.).

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тому, оскільки відповідач у термін вказаний в претензії розрахунки з позивачем повністю не провів, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заяву про стягнення заборгованості у розмірі 26 144 грн. 22 коп.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідач подав письмовий відзив на позов №70 від 17.03.2009р., в якому пояснив, що позовні вимоги не визнає, так як сума заборгованості станом на 28.02.2009р. становить не 24 328 грн. 64 коп., як зазначає позивач, а 20 328 грн. 64 коп., в підтвердження цього відповідачем подано акт звірки взаєморозрахунків від 06.03.2009р., який підписаний повноважними представниками сторін. Крім цього, відповідачем зазначено, що сума заборгованості в розмірі 20 328 грн. 64 коп. була сплачена ним платіжними дорученнями №344 від 06.03.2009р. та №347 від 10.03.2009р.

В дане судове засідання позивачем подано клопотання про припинення провадження у справі в зв‘язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення 20 328 грн. 64 коп. основного боргу, оскільки вказана сума була сплачена відповідачем після порушення провадження у справі (сплата була проведена 06.03.2009р. у сумі 4350 грн. 00 коп. та 10.03.2009р. – у сумі 15978 грн. 64 коп.) і дійсно на момент звернення до суду саме ця сума заборгованості рахувалася за відповідачем.

Тому, враховуючи клопотання позивача та пояснення відповідача і оскільки судом встановлено, що відповідачем сума основного боргу на момент звернення до суду складала 20 328 грн. 64 коп., позивачу відмовляється в позові в частині стягнення 4000 грн. 00 коп. основного боргу, як в сумі безпідставно заявленій до стягнення, а в частині стягнення 20 328 грн. 64 коп. основного боргу провадження у справі припиняється згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв‘язку з відсутністю предмету спору (так як вказана заборгованість була сплачена відповідачем після порушення провадження у справі №15/67-09).

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань позивач просить стягнути з відповідача 1605 грн. 69 коп. інфляційних збитків та 209 грн. 89 коп. – 3% річних за період з 11.11.2008р. по 24.02.2009р.

В дане судове засідання позивач подав пояснення щодо того, що дійсно на момент звернення до суду відповідач мав заборгованість у розмірі 20 328 грн. 64 коп. Тому, позивач зазначає, що в зв‘язку з наявністю меншої суми заборгованості позивач надає перерахунок суми 3% річних за період 11.11.2008р. по 24.02.2009р. у сумі 175 грн. 43 коп. та перерахунок суми інфляційних витрат за період 11.11.2008р. по 24.02.2009р. у сумі 1341 грн. 69 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене і оскільки судом з‘ясовано, що на момент звернення з позовом до суду заборгованість відповідача складала 20 328 грн. 64 коп. основного боргу розрахунок 3% річних та інфляційних витрат повинен бути проведений на вказану суму.

Тому, позовні вимоги стосовно стягнення 1605 грн. 69 коп. інфляційних збитків та 209 грн. 89 коп. – 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань підлягають частковому задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме за період з 11.11.2008р. по 24.02.2009р. (період визначений позивачем) з відповідача стягується 175 грн. 43 коп. – 3% річних та 1341 грн. 69 коп. інфляційних витрат, а в частині стягнення 34 грн. 46 коп. – 3% річних та 264 грн. 00 коп. інфляційних витрат – відмовити, як в сумах надмірно нарахованих.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства «Істок» (Сумська область, м. Конотоп, вул. Лісового, 14А, код 13999985) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена» (Чернігівська область, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 67, кв. 2-3, код 14245188) 175 грн. 43 коп. – 3% річних та 1341 грн. 69 коп. інфляційних витрат, 218 грн. 46 коп. витрат по держмиту, 98 грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 20 328 грн. 64 коп. основного боргу - провадження у справі припинити по п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

4. В іншій частині позову – відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю.Резниченко

Повний текст рішення підписано 09.04.2009р.