Рішення № 34678192, 04.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18711/13 04.11.13

За позовом: Державного підприємства "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний

інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс"

до: Публічного акціонерного товариства "Київсоюзшляхпроект"

про: стягнення 70 577,13 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача Смага І.П. - пред. за довір.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне підприємство "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" звернулося до Акціонерного товариства закритого типу "Київсоюзшляхпроект" про стягнення 70 577,13 грн., з яких 57 813,60 грн. - сума боргу, 10 522,07 грн. - пеня та 2 241,46 грн. - 3 % річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним на підставі Договору на створення проектно-кошторисної документації №1323/09 від 07.07.2009р., укладеного з відповідачем, виконано роботи, які відповідачем оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 57 813,60 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за Договором, позивачем нараховано пеню в розмірі 10 522,07 грн. та 2 241,46 грн. - 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.13р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 04.11.13р.

У судове засідання 04.11.13р. представник позивача з'явився, долучив до матеріалів справи додаткові документи та надав пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте, через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що представник відповідача не може прибути в судове засідання, внаслідок раптового розладу здоров'я, а відповідач не має можливості в такі короткі строки видати довіреність та направити у судове засідання іншого уповноваженого представника відповідача.

Відповідно до п.3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відповідачем доказів на підтвердження розладу здоров'я представника відповідача суду не надано. Крім того, відповідачем належними доказами не доведено неможливість забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника та неможливість розгляду справи без участі представника, у зв'язку з чим, судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Судом встановлено, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 27.09.13р. була надіслана судом за адресою відповідача зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Судом зроблено витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення, яким на адресу відповідача було надіслано ухвалу суду про порушення провадження по справі від 27.09.13р.

З витягу вбачається, що відповідачем було отримано ухвалу суду про порушення провадження у справі №910/18711/13 від 27.09.13р.

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, а неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

З Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ №325509 судом встановлено, що Акціонерне товариство закритого типу «Київсоюзшляхпроект» (код ЄДРПОУ 01388437) змінило організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство "Київсоюзшляхпроект"

Представник позивача у судовому засіданні 04.11.13р. підтримав заявлені ним позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 04.11.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

07.07.2009р. між Акціонерним товариством закритого типу «Київсоюзшляхпроект» (замовник) та Державним підприємством «Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва «Київдіпротранс» (підрядник) укладено Договір на створення проектно-кошторисної документації №1323/09 від 07.07.2009р. (далі - Договір).

28.04.2011р. між сторонами Договору укладено Додаткову угоду №1 від 28.04.2011р. до Договору.

Відповідно до п.1.1. Договору, замовник (відповідач) доручив, а підрядник (позивач) взяв на себе зобов'язання виконати проектно-кошторисну документацію стадії: «Проект» по об'єкту: «Реконструкція міжнародної автомобільної дороги державного значення М01 Київ-Чернігів - Нові Яриловичі ( на Гомель). Південний під'їзд до м.Чернігова, км 9+300 - км 11 + 000 Чернігівська обл. Будівництво нового шляхопроводу через залізницю на 113 км пк 6 в межах станції Количівка. Розділ: «Залізничний транспорт» реконструкція контактної мережі, перевлаштування лінії автоблокування та кабелів зв'язку».

Пунктом 1.3. Договору, зі змінами внесеними Додатковою угодою №1 від 28.04.11р., сторонами встановлено, що термін здачі робіт за договором визначається календарним планом (додаток 4), що є невід'ємною складовою частиною даної угоди.

Згідно з п.2.1. Договору, договірна ціна склала 57 813,60 грн. з ПДВ.

Пунктом 3.1. Договору сторонами передбачено, що по завершенню робіт за договором (етапом, етапами) підрядник передає замовнику проектно-кошторисну документацію, відповідно до умов договору, разом з актом здачі-приймання проектно-кошторисної документації. На тих етапах, де матеріали не передаються замовнику, а використовуються для подальшого проектування, підтверджуючим документом виконання робіт є акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п.2.2. Договору, остаточний розрахунок за виконані роботи по етапу замовник проводить протягом 10 днів з моменту підписання акту здачі-приймання проектно-кошторисної документації при умові отримання коштів від генерального замовника - розпорядника бюджетними коштами Служби автомобільних доріг Чернігівської області.

Відповідно до п.9.1. Договору, зі змінами внесеними Додатковою угодою №1 від 28.04.2011р., договір діє з дати укладення договору по 30.12.2011р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що позивачем виконано роботи, передбачені Договором, на суму 57 813,60 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання проектно-кошторисної документації стадії: «Проект» №1929.

Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками останніх, у зв'язку з чим, приймається судом як належний доказ, що підтверджує виконання позивачем договірних зобов'язань.

Однак, як зазначає позивач, виконані позивачем роботи, відповідачем оплачені не були.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були проведені розрахунки з позивачем.

Отже, враховуючи те, що позивачем були виконані роботи згідно умов Договору на суму 57 813,60 грн., відповідачем доказів оплати суду не надано, на час розгляду спору вартість неоплачених відповідачем робіт склала 57 813,60 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір на створення проектно-кошторисної документації №1323/09 від 07.07.2009р., укладений сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Відповідно до п.1 ст.887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ч. 2 ст.887 ЦК України, до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1. ст.. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.2.2. Договору, остаточний розрахунок за виконані роботи по етапу замовник проводить протягом 10 днів з моменту підписання акту здачі-приймання проектно-кошторисної документації при умові отримання коштів від генерального замовника - розпорядника бюджетними коштами Служби автомобільних доріг Чернігівської області.

Як зазначено вище, строк виконання зобов'язання може визначатися подією, яка неминуче має настати (ч.1 ст.530 ЦК України).

Разом з тим, вказана норма не може бути застосована до спірних правовідносин, враховуючи, що подією є явище, що виникає незалежно від волі людей; а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею, діяльності людей, які, у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону (правопорушення).

Фактично договір містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи пов'язано з дією особи, яка не є стороною такого договору.

Однак, за змістом ст.511 ЦК України, зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Крім того, згідно з ч.2 ст.528 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Частиною 2 ст.218 Господарського кодексу України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Таким чином, спірні правовідносини між сторонами склалися на підставі Договору на створення проектно-кошторисної документації №1323/09 від 07.07.2009р., а тому обов'язок підрядника прийняти та оплатити виконану роботу замовником випливає з положень ч. 1 ст. 854 ЦК України та умов Договору і не може ставитися в залежність від виконання певних дій третьою особою, якою є Служба автомобільних доріг Чернігівської області.

Аналогічна правова позиція наведена в Постановах Вищого господарського суду №31/171 від 26.10.2010 р., №5023/3071/12 від 20.02.2013р., №8/348 від 27.03.2013р.

За таких підстав, положення пункту 2.2. Договору в частині проведення розрахунків за виконані роботи при умові отримання коштів від генерального замовника - розпорядника бюджетними коштами Служби автомобільних доріг Чернігівської області порушують майнові права та інтереси позивача і суперечать нормам чинного законодавства України, а саме імперативному правилу, закріпленому в ч.1 ст.854 ЦК України, у зв'язку з чим, не можуть бути прийняті судом до уваги.

За приписам ст. 617 ЦК України, випадкові обставини недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів не звільняють боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Як вказує позивач, Акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації стадії: «Проект» №1929 від 31.10.2011р. підписано сторонами 31.10.2011р. Вказані обставини відповідачем не заперечувались та спростовані не були.

Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт відповідачем в строк, встановлений п.2.2. Договору, а саме до 11.11.2011р. не виконано.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується вищезазначеним актом здачі-приймання проектно-кошторисної документації та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 57 813,60 грн.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивач в позовній заяві, також, просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 2 241,46 грн. та пеню в розмірі 10 522,07 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач в позовній заяві здійснив розрахунок 3 % річних з суми боргу 57 813,60 грн. за період з 10.11.2011р. по 24.02.2013р.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки трьох процентів річних та пені з огляду на наступне.

Як встановлено судом вище, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи в термін до 11.11.2011р., отже, позивач має право на нарахування 3 % річних та пені з 11.11.11р.

За перерахунком суду, в межах періоду з 11.11.11р. по 24.02.13р., розмір 3 % річних становить:

57 813,60 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365* 472 (за період з 11.11.2011р. по 24.02.2013р.) = 2242,85 грн.

Таким чином, розмір 3 % річних становить 2 242,85 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 2 241,46 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач здійснив розрахунок пені у розмірі 10 522,07 грн. за період з 11.11.11р. по 10.05.12р.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.4.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань щодо вказаного договору підрядник і замовник несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1 % від вартості проектних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день затримки.

З огляду на те, що розмір пені, передбачений сторонами в п. 4.1. Договору є сумою більшою, ніж розмір пені, обчислений виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, судом, з врахуванням положень ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", здійснено розрахунок пені в межах подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За перерахунком суду, в межах шестимісячного строку нарахування пені проведеним за період з 11.11.2011р. по 10.05.2012р. з суми боргу 57 813,60 грн. розмір пені становить 4426,29 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір пені склав 4426,29 грн., а позивачем заявлено про стягнення 10 522,07 грн. пені, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 4 426,29 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київсоюзшляхпроект" (04053, м.Київ, вул.Кудрявська, буд.3/5, код ЄДРПОУ 01388437) на користь Державного підприємства "Науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут транспортного будівництва "Київдіпротранс" (01032, м.Київ, вул.Комінтерну, буд.15, код ЄДРПОУ 04726917) 57 813 (п'ятдесят сім тисяч вісімсот тринадцять) грн. 60 коп. - суми основного боргу, 2 241 (дві тисячі двісті сорок одна) грн. 46 коп. - 3 % річних, 4 426 (чотири тисячі чотириста двадцять шість) грн. 29 коп. - пені та 1571 (тисячу п'ятсот сімдесят одну) грн. 90 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 06.11.13 р.

Суддя Капцова Т.П.