Постанова № 3467792, 07.04.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2009 р. Справа № 12/790-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О. А., судді Горбачова Л.П. (доповідач) , Пуль О.А.

при секретарі Анікіній К.Е.

за участю представників сторін:

позивача - Сіденко Л.В. ( дов. № 30/225 від 24.12.2008р.)

відповідача - Зайченко О.П. ( дов. № 168 від 31.03.2009р.)

прокурора - Бєлашов А.М. ( посвідчення № 198 від 29.09.2008р. )

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №477 С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 05.02.2009р. по справі № 12/790-08

за позовом прокурора Сумського району Сумської області в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Суми

до Державного підприємства "Новосуханівський спиртовий завод", Сумська область, с. Новосуханівка

про стягнення 535 912,48 грн. -

встановила:

Рішенням від 05.02.2009 року господарський суд Сумської області по справі № 12/790-08 (суддя Костенко Л.А.) позов задовольнив повністю. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 468640,26 грн. основного боргу, 7029,60 грн. інфляційних збитків, 2036,71 грн. трьох відсотків річних, 25401,10 грн. пені, 32804,81 грн. штрафу та судові витрати ( а.с 40 –а.с. 42 ).

Відповідач з рішенням господарського суду не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині стягнення з ДП "Новосуханівський спиртовий завод" пені в сумі 25401,10 грн. та штрафу у сумі 32804,81 грн. та прийняти у цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу відмовити. В обґрунтування посилається на те, що штрафні санкції не підлягають нарахуванню та стягненню незалежно від того, коли було укладено відповідний договір, до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів чи вже під час його дії. Також посилається на інші обставини викладені в апеляційній скарзі ( а.с. 47 - а.с. 49 ).

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу. Просить рішення в частині стягнення пені в сумі 25401,10 грн. та штрафу у сумі 32804,81 грн. скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу.

Позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та необгрунтованою. В відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що дія частини 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не поширюється на поточні грошові та штрафні вимоги, які виникли між позивачем та відповідачем ( а.с. 71 ).

У судовому засіданні представник позивача підтримав заперечення на апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Прокуратура Сумського району Сумської області відзив на апеляційну скаргу суду не надала.

В судовому засіданні прокурор проти апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та необгрунтованою і підтримує заперечення позивача на апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

16 березня 2009 року на адресу апеляційного господарського суду надійшла заява прокурора Сумського району Сумської області про забезпечення позову. В заяві прокурор просить винести ухвалу щодо забезпечення поданого прокурором Сумського району Сумської області в інтересах ВАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" позову, щляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ДП "Новосуханівськиий спиртовий завод". В обгрунтування посилається на те, що у прокурора є підстави вважати, що відповідач та заінтересована особа можуть вжити заходи щодо зникнення або зменшення майна або інші дії, які призведуть до того, що виконання рішення про стягнення боргу на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" ускладниться або стане неможливим ( а.с. 68 - а.с. 69 ).

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм процесуального права, заслухавши представників сторін та прокурора вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 11.01.2008р. господарського суду Сумської області по справі № 8/3-08 за заявою кредитора Спільного Українсько-російського підприємства "Технополіс" у формі ТОВ до ДП "Новосуханівськиий спиртовий завод" про визнання банкрутом порушено провадження у справі, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено тимчасового розпорядника майна, введено мароторій на задоволення вимог кредиторів та заборонено посадовим особам боржника, власнику чи уповноваженим ним органам вчиняти будь-які дії щодо відчуження майнових активів боржника на користь інших юридичних осіб та фізичних осіб ( а.с. 29 ).

У відповідності до абзацу 4 частини 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань. Названа норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але не пов’язаний з його суттю, що розкривається в статті 1 названого Закону. Тобто, боржник повинен виконувати зобов’язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання неустойка не нараховується. Згідно положень статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” під терміном “грошове зобов’язання” розуміється зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов’язань боржника не зараховується пеня, визначена на дату подання заяви до господарського суду.

Як встановлено судом першої інстанції, заборгованість у відповідача виникла у період з вересня по листопад 2008 року. Отже, вимога про стягнення пені та штрафу нарахована позивачем за листопад 2008 року, тобто після введення в дію мораторію.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині стягнення з відповідача пені в сумі 25401,10 грн. та штрафу у сумі 32804,81 грн., з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу.

Щодо рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 468640,26 грн. основного боргу, 7029,60 грн. інфляційних збитків та 2036,71 грн. трьох відсотків річних, хоча рішення в цій частині сторонами у справі не оскаржується, колегія суддів, вважає за необхідне зазначити, що погоджується з рішення господарського суду в цій частині, виходячи з наступного.

05.06.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 18с/п-2008 на постачання природного газу ( а.с. 9 ). У відповідності до зазначеного договору позивач зобов*язався постачати, а відповідач прийняти й оплатити поставлені обсяги природного газу у встановлені договором строки. Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що оплата за природний газ, який посачається здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача в розмірі: 50% від вартості запланованих обсягів не пізніше 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, 50% - не пізніше 1 числа місяця поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи позивач передав відповідачу у жовтні 2008 року - 190741м.куб. газу, а у листопада 2008 року 321290 м. куб. газу. Дана обставина підтверджується актими приймання - передачі від 28.11.2008р. та від 30.10.2008р., які підписані позивачем та відповідачем і скріплені печатками ВАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" та ДП "Новосуханівськиий спиртовий завод" ( а.с. 10 - а.с. 11 ).

На виконання умов договору від 05.06.2008р. № 18с/п-2008 на постачання природного газу відповідачем перераховано позивачу лише 43320,61 тис. грн., отже заборгованість відповідача перед позивачем станом на 23.12.2008р. склала 468640,26 грн. Дана обставина відповідачем не заперечується.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб*єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов*язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов*язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов*язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов*язань не допускається.

Згідно з п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов*язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Відповідно до п. 5.3 договору від 05.06.2008р. № 18с/п-2008 в разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий ( протранспортований ) газ у строки визначені п. 4.3 договору, відповідач сплачує на користь позивача, суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення (а.с. 9).

За час прострочення платежу позивачем відповідачу нараховано 7029,60 грн. інфляційних збитків та 2036,71 грн. трьох відсотків річних.

Зідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладе, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 468640,26 грн. основного боргу, 7029,60 грн. інфляційних збитків та 2036,71 грн. трьох відсотків річних прийнято обгрунтовано, законно, з урахуванням матеріалів справи, у відповідності до норм діючого законодавства та підлягає залишенню без змін.

Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в мотивувальній частині рішення суд першої інстанції не послався на норми діючого законодавства на підставі яких задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача 468640,26 грн. основного боргу, 7029,60 грн. інфляційних збитків та 2036,71 грн. трьох відсотків річних.

Щодо заяви прокурора Сумського району Сумської області про забезпечення позову, то дана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

По-перше, як вже зазначалося вище, ухвалою від 11.01.2008р. господарського суду Сумської області у справі № 8/3-08 за заявою кредитора Спільного Українсько-російського підприємства "Технополіс" у формі ТОВ до ДП "Новосуханівськиий спиртовий завод" про визнання банкрутом, заборонено посадовим особам боржника ДП "Новосуханівськиий спиртовий завод", власнику чи уповноваженим ним органам вчиняти будь-які дії щодо відчуження майнових активів боржника на користь інших юридичних осіб та фізичних осіб ( а.с. 29 ).

По-друге, відповідно до Постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006р. № 9, розглядаючи заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно ( в тому числі грошові суми, цінні папери тощо ), яке є у відповідача на момент пред*явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Як вбачається з заяви прокурора про забезпечення позову, то в обгрунтування він не навів обставин, які б свідчили про те, що виконання рішення про стягнення боргу на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" ускладниться або стане неможливим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, дійшла висновку, що заява пркурора Сумського району Сумської області про забезпечення позову безпідставна та необгрунтована і не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи

У відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, зокрема частини 3 статті 49, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Як вбачається з матеріалів справи позов у даній справі було подано прокурором Сумського району Сумської області в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" і як державне мито, так і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не сплачувалися.

Однак в резолютивній частині рішення суд першої інстанції зазначив: "Стягнути з Державного підприємства "Новосуханівськиий спиртовий завод" ( 42341, Сумська область, Сумський район, с. Новосуханівка, вул. Заводська, б. 1, код 00375214 ) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" ( 40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13, код 03352432 ) 5359,12 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повинен був у відповідності до вимог чинного законодавства стягнути з відповідача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь державного бюджету.

Оскільки рішення суду підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача пені в сумі 25401,10 грн. та штрафу у сумі 32804,81 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сума державного мита, яка підлягає стягненню з відповідача до державного бюджету складає 4777,07 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення в частині стягнення з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" 5359,12 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу прийнято з порушення норм процесуального законодавства і підлягає скасуванню, з прийняттям в цій частині нового рішення про стягнення з Державного підприємства "Новосуханівськиий спиртовий завод" на користь державного бюджету 4777,07 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 44, 49, 66, 91, 99, 101, 102, п.2 статті 103, п. 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Відмовити прокурору Сумського району Сумської області у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Новосуханівський спиртовий завод" задовольнити.

Рішення від 05.02.2009р. господарського суду Сумської області по справі № 12/790-08 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного підприємства "Новосуханівський спиртовий завод" пені в сумі 25401,10 грн. та штрафу у сумі 32804,81 грн.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного підприємства "Новосуханівський спиртовий завод" на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" - пені в сумі 25401,10 грн. та штрафу у сумі 32804,81 грн.

Рішення від 05.02.2009р. господарського суду Сумської області по справі № 12/790-08 скасувати в частині стягнення з Державного підприємства "Новосуханівський спиртовий завод" 5359,12 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз".

Прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з Державного підприємства "Новосуханівський спиртовий завод" ( 42341, Сумська область, Сумський район, с. Новосуханівка, вул. Заводська, б. 1, код ЄДРПОУ 00375214, р/р 26009301704882 в філії Сумського центрального відділення Промінвестбанку м. Суми, МФО 337278 ) на користь державного бюджету м. Суми ( код 23636315, ГУДКУ у Сумській області м. Суми, код банку 837013, рахунок 31112095700002 ) - 4777,07 грн. державного мита.

Стягнути з Державного підприємства "Новосуханівський спиртовий завод" ( 42341, Сумська область, Сумський район, с. Новосуханівка, вул. Заводська, б. 1, код ЄДРПОУ 00375214, р/р 26009301704882 в філії Сумського центрального відділення Промінвестбанку м. Суми, МФО 337278 ) на користь державного бюджету м. Суми ( код 23636315, ГУДКУ у Сумській області м. Суми, код банку 837013, рахунок 31215259700002 ) - 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зобов*язати господарський суд Сумської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Повний текст постанови підписаний 10.04.2009р.

Головуючий суддя Істоміна О. А.

Судді Горбачова Л.П.

Пуль О.А.