Рішення № 3467740, 14.04.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" квітня 2009 р.

справа № 5020-5/127

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золота Балка” (01011 м. Київ, вул. Копиленка, б. 3, к.7; 04071 м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 9)

до Приватного підприємства „Еллада-Дринк” (99011 м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15)

про стягнення заборгованості в розмірі 595218,14 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач - Лазарева Валентина Миколаївна, начальник юридичної служби довіреність № 23 від 22.01.2009 ТОВ "Агрофірма "Золота Балка";

Позивач - Єгорченков Дмитро Едуардович, представник, довіреність № ВМВ № 745173 від 03.03.2009 ТОВ "Агрофірма "Золота Балка";

Відповідач - Логінова Анастасія Миколаївна - юрисконсульт довіреність № 169 від 18.03.2009 ПП "Еллада-Дринк";

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золота Балка”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Еллада-Дринк”, про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 01/03/07-2 від 01.03.2007 в розмірі 577822,91 грн., з яких: 503332,24 грн. –основний борг, 36181,85 грн. –пеня, 4521,85 грн. –3% річних, 42279,90 грн. - збитки від інфляції.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати отриманого товару.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 595218,14 грн., з яких: 498822,33 грн. - основна заборгованість, 48722,67 грн. –пеня, 41583,68 грн. –збитки від інфляції, 6089,46 грн. –3% річних.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково на суму основного боргу в розмірі 503332,24 грн.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2007 між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу № 01/03/07-2.

Відповідно до умов договору, позивач зобов’язався на постійній основі в порядку та на умовах даного договору передавати у власність відповідача алкогольну та/або безалкогольну продукцію (далі - товар), а відповідач зобов’язався приймати та оплачувати товар у порядку та на умовах передбачених даним договором.

Згідно з п. 4.3 договору, відповідач зобов’язався протягом 30 календарних днів з дня поставки оплатити повну вартість переданого йому товару.

На виконання умов договорів позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 503332,24 грн., що підтверджується видатковими накладними, яки долучені до матеріалів справи (а.с. 16-23).

Зобов’язання з постачання товару позивачем виконувались належним чином, та своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об’ємі, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем складає 498822,33 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 498822,33 грн. обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням пені в розмірі 20190,00 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003, виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.

Відповідно до п. 6.2 договору, за прострочення платежу відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Позивачем нарахована пеня в сумі 48722,67 грн., яка підлягає стягненню.

Також позивач просить стягнути збитки від інфляції та 3% річних.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку та перевіреному судом, сума 3% річних складає 6089,46 грн., збитків від інфляції –41583,68 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 595218,14 грн., з яких: 498822,33 грн. - основна заборгованість, 48722,67 грн. –пеня, 41583,68 грн. – збитки від інфляції, 6089,46 грн. –3% річних.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 5952,18 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Еллада-Дринк” (99011 м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15, код ЄДРПОУ 30195093, п/р 26000310006601 в СФ АБ „Південний”, МФО 384919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Золота Балка” (01011 м. Київ, вул. Копиленка, б. 3, к.7; 04071 м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 9, код ЄДРПОУ 33786166, п/р 26008005925801 у ВАТ „Сведбанк” м. Київ, МФО 300164) заборгованість в розмірі 595218,14 грн., з яких: 498822,33 грн. - основна заборгованість, 48722,67 грн. –пеня, 41583,68 грн. –збитки від інфляції, 6089,46 грн. –3% річних, витрати по сплаті державного мита в сумі 5952,18 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

16.04.2009

Розсилка:

1. ТОВ „Агрофірма „Золота Балка” (01011 м. Київ, вул. Копиленка, б. 3, к.7

2. ТОВ „Агрофірма „Золота Балка” (04071 м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 9)

3. ПП „Еллада-Дринк” (99011 м. Севастополь, вул. Н. Краєвої, 15)

4. Справа