Рішення № 34676343, 04.11.2013, Кам'янобрідський районний суд м. Луганська

Справа 436/1995/13ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2013 року Камянобрідський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого судді: Бойко Н.В.,

при секретарі: Бондаренко А.І.,

за участю відповідачки: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Демарк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Публічного акціонерного товариства Банк Демарк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідно до укладеного кредитного договору № 237-058 від 08.08.2007 року позивач надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 10000,00 грн., з кінцевим терміном повернення 07.08.2009 року, зі сплатою 27 % річних, щомісячною комісією в розмірі 50,00 грн., з погашенням заборгованості по кредиту, відсоткам та комісії щомісячно, не пізніше 10-го числа кожного місяця в сумі 593,00 грн. Відповідачкою умови кредитного договору належним чином не виконано, за час користування кредитом сплачено 6910,09 грн. в рахунок погашення основного боргу, 3729,89 грн. відсотків за користування кредитом по грудень 2009 року та частково за січень 2010р., 1000,00 грн. щомісячної комісії по березень 2009 року, 390,00 грн. штрафу за порушення строку сплати відсотків та 5,50 грн. пені по відсоткам. Останній платіж по кредитному договору відповідачка здійснила 27.08.2010р. Станом на 15.08.2013р. заборгованість відповідачки складає 8600 (вісім тисяч шістсот) гривень 61 копійка, з яких: заборгованість за кредитом складає 3089 (три тисячі вісімдесят девять) гривень 91 копійка, заборгованість по відсоткам складає 2539 (дві тисячі пятсот тридцять девять) гривень 87 копійок, заборгованість по сплаті щомісячної комісії 1850 (одна тисяча вісімсот пятдесят) гривень 00 копійок, штраф за порушення строку сплати відсотків 360 (триста шістдесят) гривень 00 копійок, пеня по кредиту складає 457 (чотириста пятдесят сім) гривень 56 копійок, пеня по відсоткам складає 303 (триста три) гривні 27 копійок, у звязку з чим просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 237-058 від 08.08.2007р. у сумі 8600,61 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 229,40 грн.

У судове засідання представник позивача не зявився, надав суду заяву з проханням розгляну справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, надала суду заперечення та пояснила, що відповідно до п. 3.6. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженим постановою НБУ від 10.05.2007 № 168, фінансові установи не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо). Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЗУ Про захист прав споживачів кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання

споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості щомісячної комісії неправомірні і не підлягають задоволенню, оскільки позивач, як фінансова установа не міг включати до кредитного договору пункт 3.5.2. про стягнення щомісячної комісії за користування кредитом. Щодо стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 16 серпня 2010 року по 1 серпня 2013 року у сумі 2539,87 грн., посилаючись на п. 7.1 договору, згідно якого договір залишається чинним до повної сплати позичальником заборгованості за кредитом. Кредитний договір по своєї суті є строковим договором, тому посилання у п. 7.1. на строк дії договору до повної сплати неправомірно, оскільки в ньому не встановлено конкретний строк дії договору, який повинен бути визначений відповідно до чинного законодавства роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Відповіднодо ч. 8 ст. 18 ЗУ Про захист прав споживачів нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Відповідно до ч. 4 ст. 11 ЗУ Про захист прав споживачів договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов'язок доведення того, шо один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця. У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються сума кредиту, детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача. Зміна строку дії договору змінює вартість кредиту, вказану у кредитному договорі, оскільки змінюється сума нарахованих процентів. Згідно з ч.2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Відповідно до п. 7.2. кредитного договору зміни та доповнення до цього договору можуть бути внесені тільки у письмовій формі, підписані Позичальником та уповноваженою особою банку. Позивачем не надано належних доказів того, що було укладено додаткові угоди стосовно подовження терміну виконання договору та збільшення ціни кредиту. На підставі викладеного вважає, що позовні вимоги щодо сплати 27% річних після закінчення строку дії кредитного договору не підлягають задоволенню. Щодо стягнення з відповідачки пені за несвоєчасну виплату процентів та штрафу за порушення графіку сплати процентів за період з 16.08.2012 року по 15.08.2013 року. позивачем не надано доказів (графіку погашення кредиту на вказаний період та додаткових угод стосовно зміни ціни кредиту) того, що відповідно до вимог ст. 11 ЗУ Про захист прав споживачів, відповідачка була ознайомлена з графіком погашення кредиту на вказаний період та дала згоду на зміну розміру вартості кредиту після закінчення терміну кредиту. Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Виходячи з того, що позивач не ознайомив відповідачку з графіком сплати процентів на вказаний період, відповідачка вважає, що її вина відсутня, а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, у звязку з чим просила позов задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 3089,91 грн. та пеню за прострочення сплати кредиту за період з 16.08.2012р. по 15.08.2013р. у сумі 457,56 грн.

Вислухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ Банк Демарк підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Відповідно до ст.10 ч.3 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення по справі, що розглядається, суд виходив з вимог ст. 60, 61 ЦПК України, які регламентують, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень, крім випадків, коли мають місце підстави звільнення від доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що згідно укладеного кредитного договору № 237-058 від 08.08.2007 року ПАТ Банк Демарк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 10000,00 грн., з кінцевим терміном повернення 07.08.2009 року, зі сплатою 27 % річних, щомісячною комісією в розмірі 50,00 грн., з погашенням заборгованості по кредиту, відсоткам та комісії щомісячно не пізніше 10-го числа кожного місяця в сумі 593,00 грн. (а.с.4-5).

Відповідно до заяви на видачу готівки № 237-058 від 08.08.2007р. ОСОБА_1 отримала 10000,00 грн. (а.с.6).

Станом на 15.08.2013р. загальна сума заборгованості відповідачки складає 8600,61 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу по кредиту, наданому ОСОБА_1, з них: заборгованість за кредитом 3089,91 грн., заборгованість за відсотками 2539,87 грн., заборгованість за щомісячною комісією 1850,00 грн., штраф (за порушення сплати відсотків) 360.00 грн., пеня (по кредиту) 457,56 грн., пеня (по відсоткам) 303,27 грн. (а.с.7).

Статтею 55 ЗУ Про банки та банківську діяльність встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.

Як вбачається з кредитного договору, ОСОБА_1 погодилася на його умови, поставивши свій підпис, однак, як вбачається із наданих до суду доказів, ОСОБА_1 взяті на себе зобовязання виконала частково, порушивши порядок та строки сплати суми кредиту та процентів.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Статтею 611 ЦК України передбачено, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормами ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобовязання підлягає виконанню у визначений в ньому строк (термін), якщо останній було ним передбачено.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно зі статтями 525,526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться, і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Під виконанням зобов'язання розуміються вчинення кредитором і боржником дій зі здійснення прав та виконання обов'язків, що випливають із зобов'язання. Належне виконання зобов'язання передбачає виконання зобов'язання в належний строк.

Тобто, виходячи з аналізу даних норм, під виконанням зобов'язань розуміють вчинення кредитором і боржником дій зі здійснення прав та виконання обов'язків, що випливають із зобов'язання. Обумовлені дії (або утримання від здійснення певної дії) складають предмет зобов'язання. Такого роду дії повинні точно відповідати всім умовам договору або вимогам законодавства, а при їх відсутності - вимогам, що звичайно пред'являються. Принципи, яким повинне відповідати виконання зобов'язання у кожному окремому випадку, - це загальні правила виконання зобов'язань. До них відносяться належне виконання, неприпустимість односторонньої відмови від виконання (ст. 525 ЦК) і реальне виконання.

Виходячи з наведено, позивач свої обов'язки, передбачені кредитним договором, виконав повністю, а відповідач - ні.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Правовими наслідками порушення зобовязання згідно ст. 611 ЦК України, є: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до норм ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобовязання та не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, статті 11 ЗУ Про захист прав споживачів та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі, згідно зі ст. 1056-1 ЦК України визначається розмір процентів та порядок їх сплати за договором залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміром облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що наслідками порушення відповідачем зобовязань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У відповідності зі ст. 11 ЗУ Про захист прав споживачів права споживача в разі придбання ним продукції у кредит та порядок укладення договору споживчого кредиту, в тому числі, перед укладенням договору про надання споживчого кредиту, кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування. Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством. Крім того, споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору.

Як вбачаться з кредитного договору, його було підписано сторонами, узгоджено питання розміру кредиту, період дії кредиту, відсоткова ставка та встановлено графік погашення кредиту, відсотків і винагороди. У встановлений законом строк споживач не відкликав своєї згоди на укладення договору, що вважається таким, що сторони приступили до виконання договору.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, яка полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори (або утримуватись від укладення договорів) і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Відповідно до ст. 11 ч. 4 абзацу 2 Закону України Про захист прав споживачів споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Відповідно до п. 3.5.2 Кредитного договору було передбачено, що позичальник щомісячно сплачує банку за користування кредитом комісію в розмірі 50,00 грн.

Щодо посилань позивачки про те що, позивачем не надано належних доказів того, що було укладено додаткові угоди стосовно продовження терміну виконання договору, збільшення ціни кредиту та стягнення пені за несвоєчасну виплату процентів та штрафу за порушення графіку сплати процентів, суд зазначає наступне.

У п.7.1 кредитного договору встановлено, що договір залишається чинним до дати повної сплати позичальником заборгованості за кредитом та інших платежів відповідно до умов вказаного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У п. 3.5.1. кредитного договору встановлено, що за користування кредитом позичальник має сплачувати відсотки у розмірі 27 % річних, які нараховувались на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року і підлягають сплаті щомісячно.

Ст. 549, 550 ЦК України передбачено право кредитора на стягнення з боржника неустойки (штрафу, пені) за порушення чи неналежне виконання останнім взятих на себе зобовязань, а відповідно до ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 6.3. кредитного договору при порушенні строків погашення кредиту нараховується пеня на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунків фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом в повному обсязі у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

У п. 6.4 кредитного договору передбачено штраф у розмірі 30,00 грн. за порушення строку сплати відсотків за кредитом на строк до двох днів за кожний факт порушення строку сплати відсотків. При несплаті відсотків на строк більше двох днів нараховується пеня із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з третього дня просторожи і до дати повного погашення заборгованості по відсотках у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Судом встановлено, що при укладанні кредитного договору між позивачем та відповідачкою було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, які узгоджені сторонами та прийняті ними, а саме умови щодо мети, суми і строку кредиту, порядку його видачі та погашення, видів забезпечення зобовязань позичальника, відсоткових ставок, порядку плати за кредит, порядку зміни та припинення дії договору, відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень відповідачки, договір підписаний ОСОБА_1 особисто, що нею в суді не оспорюється. Вказане підтверджує її волевиявлення на отримання кредитних коштів, наданих ПАТ Банк Демарк. На момент укладення кредитного договору, відповідачка мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, її волевиявлення відповідало внутрішній волі, було вільним. Договір був укладений за згодою сторін, сторони погодилися на їх умови. Крім того, як вбачається із наданих суду доказів, відповідачка на протязі деякого часу виконувала умови кредитного договору, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Враховуючи те, що зобовязання за кредитним договором № 237-058 від 08.08.2007р. на теперішній час виконане частково, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача та вважає за необхідне стягнути з відповідачки заборгованість у сумі 8600,61 грн.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь ПАТ Банк Демарк слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 229, 40 грн.

Керуючись ст. ст. 3, 192, 203, 526, 530, 611, 612, 625, 627, 629, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 169,174, 214, 219 ЦПК України, ст.ст. 2, 47, 49, 55 Закону України Про банки і банківську діяльність, ЗУ Про захист прав споживачів суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банк Демарк задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка мешкає за адресою м. Луганськ, пров. Павла Корчагіна, 4 на користь Публічного акціонерного товариства Банк Демарк заборгованість за кредитним договором у сумі 8600 (вісім тисяч шістсот) гривень 61 копійка, з яких: заборгованість за кредитом складає 3089 (три тисячі вісімдесят девять) гривень 91 копійка, заборгованість по відсоткам складає 2539 (дві тисячі пятсот тридцять девять) гривень 87 копійок, заборгованість по сплаті щомісячної комісії 1850 (одна тисяча вісімсот пятдесят) гривень 00 копійок, штраф за порушення строку сплати відсотків 360 (триста шістдесят) гривень 00 копійок, пеня по кредиту складає 457 (чотириста пятдесят сім) гривень 56 копійок, пеня по відсоткам складає 303 (триста три) гривні 27 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Банк Демарк судовий збір у сумі 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Камянобрідський районній суд м. Луганська. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Камянобрідського

районного суду м. Луганська Н.В.Бойко