Рішення № 34675038, 30.10.2013, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/632/13-ц

2/689/170/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30.10.2013 року Ярмолинецький районний суд у складі

суддіСоловйова А.В.

при секретарі Цмикайло Т.В.

за участюпозивача не зявився

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Ярмолинецького районного суду справу

за позовом ОСОБА_5, м. Кіровськ Московської області РФ

до відповідача ОСОБА_3, смт. Ярмолинці Хмельницької області

про визнання недійсним договору позики від 25.07.2002 р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3; зобовязання відшкодувати збитки в подвійному розмірі, еквівалентному 9000 дол. США та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

встановив:

У відповідності до позовної заяви в редакції заяви щодо усунення недоліків позовної заяви, ОСОБА_5 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_6, яка померла 26.08.2010 р. та була стороною оскаржуваного договору. При прийнятті спадщини позивач довідався про укладення його матірю мнимої угоди дарування житлового будинку в смт. Ярмолинці, вул. Пушкіна, 34 якою насправді приховувався договір купівлі-продажу цього будинку, ціна якого була погоджена сторонами в розмірі 8000 дол. США. Однак, відповідач сплатив лише 2000 дол. США, а решту обіцяв повернути пізніше. На підтвердження таких домовленостей ОСОБА_6 25.07.2002 р. у двох примірниках написала розписку про позику у ОСОБА_3 2000 дол. США, (по одній для кожної із сторін), а ОСОБА_3 у цей же день написав розписку про позику у ОСОБА_6 6000 дол. США. Відповідач частково переказував кошти з РФ. В силу неналежного надання ОСОБА_6 юридичних послуг представником, її позовні вимоги до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу були задоволені лише в частині еквівалентній 1300 дол. США, а згодом у позові було відмовлено за наслідками перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, підтвердженими другим оригінальним примірником розписки ОСОБА_6. Введенням ОСОБА_6 в оману при укладенні договору позики було заподіяно збитки, які позивач обчислює у подвійному розмірі (9000 дол. США) і розраховує як 8000-3500=4500х2. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що смерть ОСОБА_6 сталась на ґрунті переживань спричинених протиправною поведінкою відповідача.

В судових засіданнях представники позивача позов підтримали із аналогічних мотивів, посилаються на наявність в діях відповідача ознак складу злочину.

Відповідач позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченнях. Посилається на ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 20.02.2013 р. та факти, встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили, згідно із якими жодного боргу перед ОСОБА_6 відповідач не має. Стверджує про неодноразове безпідставне звернення позивача із подібними позовами, внаслідок чого заподіяно шкоди його здоровю.

Ухвалою Ярмолинецького районного суду від 09.04.2013 р. було відмовлено у відкритті провадження в частині позову про визнання недійсним договору позики від 25.07.2002 р. і відкрито провадження у справі лише в частині позову про стягнення збитків та моральної шкоди. Зазначена ухвала набрала законної сили з врахуванням ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 28.08.2013 р.. Ухвалою Ярмолинецького районного суду від 18.09.2013 р. у звязку із обранням судді Грох Л.М. суддею апеляційного суду Хмельницької області справу було прийнято до свого провадження іншим суддею.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

У відповідності до свідоцтва про право на спадщину по закону від 17.03.2011 р., виданого нотаріусом м. Куровське Орехово-Зуєвського району Московської області, ОСОБА_7 є спадкоємцем ОСОБА_6, яка померла 26.08.2010 р..

25.07.2002 р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був укладений договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Ярмолинецького районного нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за №2171, згідно із яким ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_3 житловий будинок у смт. Ярмолинці, вул. Пушкіна, 34. На дату розгляду справи право власності на вказаний будинок зареєстроване за відповідачем, що підтверджується відміткою про реєстрацію на цьому договорі.

Вказаний договір дарування недійсним не визнавався, по даній справі не оскаржується. Згідно із ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

25.07.2002 р. ОСОБА_6 видано ОСОБА_3 дві розписки про позику нею 2000 дол. США, які вона зобовязалась повернути до 25.12.2003 р.. У той же день, 25.07.2002 р. ОСОБА_3 видав ОСОБА_6 розписку про позику ним 6000 дол. США, які він зобовязався повернути до 25.12.2003 р.. Факт написання зазначених розписок сторони не заперечували.

Рішенням Ярмолинецького районного суду від 11.09.2006 р. у справі №2-590 було задоволено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 та стягнуто з останнього на її користь 6565 грн., що еквівалентно 1300 дол. США, а також судові витрати. Ухвалою Ярмолинецького районного суду від 27.12.2006 р. у справі №8-11 ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні заяви про перегляд рішення суду від 11.09.2006 р. за нововиявленими обставинами, а ухвалою від 04.01.2007 р. у справі №6-2 було відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні його заяви про відстрочку виконання рішення суду від 11.09.2006 р..

Ухвалою Ярмолинецького районного суду від 19.04.2007 р. у справі №8-2/2007 було задоволено заяву ОСОБА_3, скасовано рішення Ярмолинецького районного суду від 11.09.2006 р. за нововиявленими обставинами, а справу призначено до розгляду. Рішенням Ярмолинецького районного суду від 01.10.2007 р. у справі № 2-307/2007 ОСОБА_6 було відмовлено у позові до ОСОБА_3 про стягнення 3300 дол. США та визнання недійсним договору позики від 25.07.2002 р.; а також відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні зустрічного позову про стягнення 3535 грн.. При цьому, судом було встановлено факт повного погашення ОСОБА_3 заборгованості перед ОСОБА_6 Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 15.11.2007 р. було відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_6 та залишено рішення Ярмолинецького районного суду від 01.10.2007 р. без змін.

Рішенням Ярмолинецького районного суду від 02.01.2013 р. у справі №2221/2096/12 ОСОБА_5 було відмовлено у позові до ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів позики, опосередкованих зазначеними розписками від 25.07.2002 р.. Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 20.02.2013 р. було відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_5 та залишено без змін рішення Ярмолинецького районного суду від 02.01.2013 р.. При цьому було встановлено, що ОСОБА_5 як правонаступник ОСОБА_6 не вправі оскаржувати відповідні акти.

Згідно із ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки. Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.

Однак, посилання позивача на цю норму в обґрунтування підстав для відшкодування збитків не заслуговує на увагу. Так правочин щодо позики, опосередкований розписками, недійсним не визнаний і такі вимоги по цій справі не розглядаються. Належних доказів того, що відповідач своєю необережною поведінкою сприяв стверджуваній помилці позивача, суду не надано.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо інше не передбачено договором або законом. Однак, жодних доказів того, у чому саме виявились збитки позивача, протиправної поведінки відповідача та причинового звязку із наслідками суду надано не було при тому, що факт повного погашення заборгованості відповідачем був констатований судовим рішенням ще 01.10.2007 р..

Довідка від 19.05.2011 р. про те, що у 2002 р. ОСОБА_6 зверталась до лікарів-терапевтів Ярмолинецької райполіклініки з приводу гіпертонічної хвороби ІІІ ст., гіпертонічної енцефалопатії та інших захворювань, підписана лікарем, не доводить позовних вимог враховуючи що з неї не вбачається, коли саме у 2002 р.: до укладення договору позики чи після його укладення відбулось зазначене захворювання. Суду не надано жодних доказів причинового звязку зазначених захворювань ОСОБА_6 із поведінкою відповідача у спірних відносинах.

Згідно із ч. ч. 1 3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно із п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Однак, позивач у встановленому порядку не довів факт заподіяння йому моральної шкоди у заявленому розмірі, протиправності поведінки відповідача, вини та причинового звязку стверджуваної поведінки з її наслідками. Посилання позивача на те, що смерть ОСОБА_6 сталась внаслідок переживань, повязаних із поведінкою відповідача, носить характер припущення, не підтвердженого жодним доказом.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права, але лише у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. У звязку із безпідставністю позовних вимог судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 10, 212-215 ЦПК України,

Вирішив:

У позові відмовити повністю.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу в апеляційний суд Хмельницької області через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддяпідпис

Копія вірна:

Суддя А.В.Соловйов