Постанова № 3467467, 14.04.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2009 № 05-6-42/106

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -Громніцький Ю.П. – представник за дов. № 14-356 від 02.01.2009;

від відповідача -Литовченко Ю.П. – представник за дов .№ 5 від 24.03.2009;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 03.02.2009

у справі № 05-6-42/106 (суддя

за позовом Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Українська державна корпорація по транспортному будівництву "Укртрансбуд"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 30233462,46 грн.

Суть ухвали і апеляційної скарги:

Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі – позивач) у січні 2009 року звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Української державної корпорації по транспортному будівництву “Укртрансбуд” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за мировою угодою, та просив стягнути з відповідача на користь позивача 30191277,39 грн. основного боргу, 42 185,07 грн. 3% річних, 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2009 № 05-6-42/106 у прийнятті позовної заяви Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” було відмовлено на підставі п. 2 ст. 62 ГПК України.

Ухвала мотивована тим, що заявлені вимоги фактично стосуються стягнення частини суми боргу, неустойки та сум за прострочення виконання скаржником грошового зобов’язання за договором № 06/10-2005 від 06.10.2005, які вирішені по справі № 25/416.

Господарський суд міста Києва також зазначив, що оскільки зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав є рішення суду, вирішення питання про прийняття позовної заяви, в якій об’єднано кілька вимог, залежить від того, чи підлягає розгляду судом кожна з цих вимог, тому у прийнятті позовної заяви відмовив.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 03.02.2009 № 05-6-42/106 та передати справу на розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2009 № 05-6-42/106, апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Апелянт вважає, що виносячи оскаржувану ухвалу, господарський суд міста Києва неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

07.04.2009 в судовому засіданні була оголошена перерва на підставі ст. 77 ГПК України до 14.04.2009.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2009 № 05-6-42/106 було відмовлено у прийнятті позовної Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на підставі п. 2 ст. 62 ГПК України.

Згідно п. 2 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору.

Так, наведений перелік підстав у ст. 62 ГПК України є вичерпним і розширенню не підлягає. Це означає, що будь-які інші підстави, ніж викладені в цій статті не можуть бути підставою для відмови у прийнятті позовної заяви.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали та заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала підлягає скасуванню, а позовна заява разом з доданими до неї матеріалами - направленню до суду першої інстанції для розгляду по суті, з наступних підстав.

Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” у серпні 2006 року звернулася до господарського суду міста Києва з позовом (аркуші справи 68-72) до Української державної корпорації по транспортному будівництву “Укртрансбуд” про стягнення попередньої оплати товару та просила стягнути з відповідача на користь позивача 25 250 000,00 грн. грн. основного боргу з повернення попередньої оплати, 1 060 500,00 грн. штрафу, 3 863 250,00 грн. пені, 317 527,39 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2006 № 25/416 з відповідача на користь позивача було стягнуто 25 250 000,00 грн. грн. основного боргу з повернення попередньої оплати, 1 060 500,00 грн. штрафу, 3 863 250,00 грн. пені, 317 527,39 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2007 у справі № 25/416 між позивачем та відповідачем була затверджена мирова угода від 24.10.2007 про закінчення виконавчого провадження. У даній мировій угоді сторони погодились (домовились) про предмет угоди (зобов’язання здійснити розрахунок грошовими коштами), так і про строки розрахунків – до 10.01.2009.

Тоді як позовні вимоги позивача за поданою позовною заявою № 14/2-4 від 26.01.2009 ґрунтуються на невиконанні відповідачем умов вищенаведеної мирової угоди.

В мотивувальній частині оскаржуваної ухвали вказано, що зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав є рішення суду, а тому вирішення питання про прийняття позовної заяви, в якій об’єднано кілька вимог, залежить від того, чи підлягає розгляду судом кожна з цих вимог, через що у прийнятті вказаної позовної заяви було відмовлено.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає передчасним висновок суду першої інстанції, що заявлені позивачем вимоги виникають з тих же підстав, що у справі № 25/416, оскільки підстави позову в даній заяві та справі № 25/416 - різні.

Підстава позову – це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що господарський суд першої інстанції, відмовляючи в прийнятті позовної заяви № 14/2-4 від 26.01.2009 не врахував, що предметом судового розгляду у справі № 25/416 була заборгованість відповідача за отриманий природний газ, а предметом повернутого спірною ухвалою позову - стягнення заборгованості відповідача за мировою угодою, яка не існувала на момент звернення з позовною заявою у справі № 25/416.

Згідно пункту 4 ст. 104 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 03.02.2009 № 05-6-42/106 підлягає скасуванню з підстав порушення норм процесуального права (п. 2 ст. 62 ГПК України), оскільки таке порушення призвело до поставлення необґрунтованої ухвали.

Відповідно до ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 62, 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.02.2009 №05-6-42/106 скасувати.

2. Матеріали позовної заяви Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (повернуті згідно ухвали за № 05-6-42/106), передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді