Ухвала суду № 34673350, 05.11.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справа:123/1209/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Білоусов Михайло Миколайович № провадження:11-кп/190/695/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Радіонов І. І. ________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Трясуна Ю.Р. Суддів -Радіонова І.І., Крючкова І.І. при секретарі -Шемлей І.І. за участю прокурора - Панасенко І.В. захисника - законного представника неповнолітньої обвинуваченого - ОСОБА_7 ОСОБА_8 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 22012130000000002 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 29 липня 2013 року, яким

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Дусті (Рудакі) Кумсангірського району Хатлонської (Курган-Тюбінської) області Республіки Таджикистан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.3 ст.27 ч.3 ст.305; за ч.3 ст.27 ч.3 ст.307; за ч.1 ст.304 КК України, і призначено покарання: за ч.3 ст.27 ч.3 ст.305 КК України до 11 (одинадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та з конфіскацією усього особисто йому належного майна; за ч.3 ст.27 ч.3 ст.307 КК України до 9 (дев'яти) років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та з конфіскацією усього особисто йому належного майна; за ч.1 ст.304 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

В силу ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та з конфіскацією всього особисто йому належного майна.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця смт. Дусті (Рудакі) Кумсангірського району Хатлонської (Курган-Тюбінської) області Республіки Таджикистан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, визнано винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.3 ст.305, за ч.3 ст.307 КК України, і призначено покарання: за ч.3 ст.305 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, відповідно до ст.98 КК України без конфіскації майна; за ч.3 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, відповідно до ст.98 КК України без конфіскації майна.

В силу ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, відповідно до ст.98 КК України без конфіскації майна.

Стягнуто з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в рахунок держави судові витрати у сумі 9266 грн.42 коп. по 4633 грн. 21 коп. з кожного.

Вирішено питання про долю речових доказів.

Колегія суддів,

Шемлей І.І.

ВСТАНОВИЛА:

Як встановлено вироком, наприкінці 2011 року ОСОБА_9, проживаючи у м. Сімферополі, АР Крим, розробив злочинний план, направлений на контрабанду з Республіки Таджикистан через митний кордон України із приховуванням від митного контролю особливо небезпечного наркотичного засобу - героїну в особливо великому розмірі та його подальшого незаконного зберігання та перевезення з м. Києва до м. Сімферополя, АР Крим з метою збуту. На виконання задуманого, наприкінці липня - початку серпня 2012 року ОСОБА_9 за попередньою змовою зі своїм рідним братом ОСОБА_10, який зареєстрований та проживає у смт. Дусті (Рудаки) Кумсангірського району Хатлонської (Курган-Тюбінської) області Республіки Таджикистан, знаходячись у м. Сімферополі, АР Крим, організував та керував у телефонному режимі діями ОСОБА_10, направленими на незаконне переміщення через митний кордон України до АР Крим із приховуванням від митного контролю особливо небезпечного наркотичного засобу - героїну в особливо великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_10, діючи за вказівками ОСОБА_9 по заздалегідь досягнутою домовленістю, з метою переміщення з Республіки Таджикистан через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечного наркотичного засобу - героїну в особливо великому розмірі, 07.08.2012 року, близько опівночі за таджицьким часом, одержав від невстановленої особи у м. Душанбе, Республіки Таджикистан особливо небезпечний наркотичний засіб - героїн в особливо великому розмірі, що перебував у капсулах із прозорого поліетилену, для його наступного переміщення до України. При цьому, ОСОБА_10, за вказівкою ОСОБА_9 з метою приховування від митного контролю зазначеного наркотичного засобу, помістив дані капсули до свого шлунково-кишкового тракту, шляхом ковтання. Перед ковтанням ОСОБА_10 капсул з героїном, ОСОБА_9 періодично з'єднувався з ним за допомогою мобільного зв'язку та надавав останньому вказівки, будучи при цьому заздалегідь обізнаним про те, що ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, не досяг на той час 18-річного віку, тобто був неповнолітнім.

Реалізуючи спільний злочинний намір, спрямований на контрабанду через державний кордон України особливо небезпечного наркотичного засобу в особливо великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_10 08.08.2012 року о 04 годині 00 хвилин за таджицьким часом вилетів літаком із аеропорту м. Душанбе (Таджикистан) у м. Київ (Україна), маючи при собі прихований у своєму шлунково-кишковому тракті особливо небезпечний наркотичний засіб - героїн в особливо великому розмірі.

ОСОБА_9, реалізуючи свій злочинний план, направлений на організацію переміщення з Республіки Таджикистан через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечного наркотичного засобу - героїну в особливо великому розмірі та його подальшого незаконного зберігання та перевезення з м. Києва до м. Сімферополя, АР Крим з метою збуту, завідомо знаючи про те, що ОСОБА_10 з наявним у нього, прихованим у шлунково-кишковому тракті особливо небезпечним наркотичним засобом - героїном в особливо великому розмірі, повинен прибути 08.08.2012 року приблизно о 6 годині ранку на літаку авіарейсом № 221 сполученням «Душанбе-Київ» до міжнародного аеропорту «Бориспіль», прийняв рішення, користуючись послугами приватного таксі, виїхати з м. Сімферополь АР Крим в м. Бориспіль-7 Київської області. Ввечері 07.08.2012 року ОСОБА_9 виїхав із м. Сімферополя до м. Бориспіль-7 на приватному таксі з метою зустрічі в аеропорту «Бориспіль» ОСОБА_10 із наявним у нього у шлунково-кишковому тракті особливо небезпечним наркотичним засобом - героїном в особливо великому розмірі та подальшого перевезення ОСОБА_10 до м. Сімферополя, АР Крим.

Того ж дня о 06 годині 23 хвилин за українським часом авіарейсом № 221 сполученням «Душанбе-Київ» ОСОБА_10 прибув у міжнародний аеропорт «Бориспіль» (Україна), де о 06 годині 45 хвилин, у зоні діяльності митного поста «Бориспіль-Аеропорт» Київської обласної митниці (м. Бориспіль-7 Київської області), з метою доведення спільного злочинного плану до кінця, обрав спрощений режим проходження митного контролю. Заздалегідь знаючи про наявність при собі у своєму шлунково-кишковому тракті приховуваного вищевказаним способом особливо небезпечного наркотичного засобу в особливо великому розмірі, ОСОБА_10, діючи відповідно до злочинної домовленості з ОСОБА_9 та вказівкам останнього, навмисно не вказав про це співробітникам митниці при проведенні ними у ході митного контролю усного опитування, тим самим перемістив через митний кордон України у зоні діяльності митного поста «Бориспіль-Аеропорт» з приховуванням від митного контролю особливо небезпечного наркотичного засобу - героїну в особливо великому розмірі.

У ході проведення співробітниками Київської обласної митниці особистого огляду громадянина Республіки Таджикистан ОСОБА_10, за участю медичних спеціалістів, у період з 08.08.2012 року по 11.08.2012 року у Київській міській клінічній лікарні № 4 (м. Київ, вул. Солом'янська, 17) у останнього було виявлено та вилучено приховані у шлунково-кишковому тракті сорок шість капсул з прозорого поліетилену з порошкоподібною речовиною, яка згідно з висновком експерта Українського науково-дослідницького інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 212/5 від 22.11.2012 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом - героїном, вага якого на момент його переміщення 08.08.2012 року через митний кордон України складала 86,5621 г, що є особливо великим розміром.

Крім того, ОСОБА_9, заздалегідь знаючи, що його рідний брат ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, станом на 08.08.2012 року не досяг повноліття, вступив із останнім у злочинну змову i організував незаконне перевезення та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - героїну в особливо великому розмірі на території України.

Діючи згідно злочинного плану ОСОБА_10, у період часу з 06 годині 23 хвилин до 06 години 45 хвилин 08.08.2012 року, зберігаючи у своєму шлунково-кишковому тракті особливо небезпечний наркотичний засіб - героїн в особливо великому розмірі, з метою подальшого переміщення героїну на автотранспортному засобі з м. Києва до м. Сімферополя, АР Крим та його подальшого збуту, переміщувався від борту літака авіарейсу № 221 сполученням «Душанбе-Київ» по льотному полю на спеціальному автобусі та пішки через термінал "F" до пункту пропуску «Бориспіль-Аеропорт».

Однак, у ході проведення співробітниками Київської обласної митниці, за участю медичних спеціалістів, у період з 08.08.2012 року по 11.08.2012 року особистого огляду ОСОБА_10, у останнього виявлено та вилучено приховані вищевказаним способом сорок шість капсул з прозорого поліетилену з порошкоподібною речовиною, яка, згідно з висновком експерта Українського науково-дослідницького інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 212/5 від 22.11.2012 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом - героїном, вага якого становить 86,5621 г, що є особливо великим розміром. При цьому, ОСОБА_10 був обізнаний про те, що 08.08.2012 року в аеропорту «Бориспіль» його буде зустрічати ОСОБА_9 та того ж дня вони вирушать до м. Сімферополя, АР Крим.

Прибувши до м. Бориспіль-7 Київської області 08.08.2012 року приблизно о 07 годині 30 хвилин, ОСОБА_9 був позбавлений можливості продовжити свою злочинну діяльність, направлену на організацію незаконного зберігання та перевезення до м. Сімферополя, АР Крим особливо небезпечного наркотичного засобу - героїну в особливо великому розмірі, оскільки 08.08.2012 року ОСОБА_10 з наявним у нього в шлунково-кишковому тракті особливо небезпечним наркотичним засобом - героїном в особливо великому розмірі, був затриманий співробітниками Київської обласної митниці.

Також ОСОБА_9, заздалегідь знаючи про те, що його рідний брат ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, станом на 08.08.2012 року не досяг 18-річного віку, шляхом вмовлянь, повідомивши про своє тяжке матеріальне становище i необхідність його допомоги, втягнув ОСОБА_10 у злочинну діяльність. Викликавши у останнього бажання взяти участь у вчиненні кримінального правопорушення, розробив злочинний план, направлений на контрабанду з Республіки Таджикистан через митний кордон України з приховуванням від митного контролю особливо небезпечного наркотичного засобу - героїну в особливо великому розмірі i у подальшому керував його діями.

Неповнолітній ОСОБА_10, давши свою згоду, наприкінці липня - початку серпня 2012 року на скоєння злочину та вступивши у злочинну змову зі своїм рідним братом ОСОБА_9, діючи за вказівками останнього, перемістив 08.08.2012 року через митний кордон України у зоні діяльності митного поста «Бориспіль-Аеропорт» Київської обласної митниці (м. Бориспіль-7 Київської області) з приховуванням від митного контролю у своєму шлунково-кишковому тракті особливо небезпечний наркотичний засіб - героїн вагою 86,5621 г, в особливо великому розмірі. Однак, у ході митного контролю у шлунково-кишковому тракті ОСОБА_10 виявлено та вилучено зазначений наркотичний засіб.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9 просить вирок суду першої інстанції щодо нього скасувати, постановити виправдувальний вирок, а кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України закрити.

На думку обвинуваченого, суд першої інстанції необґрунтовано визнав його винним у вчиненні ним кримінальних правопорушень. Як вказує обвинувачений, в матеріалах кримінального провадження відсутній доказ про його участь у вчиненні злочинів спільно з ОСОБА_10 Крім того, як зазначає обвинувачений в той день він в м. Києві не міг знаходитися і не міг зустрічати свого брата, так як він з родичами відпочивав на природі.

В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_7 просить вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_10 змінити, призначити йому покарання: за ч.3 ст.305 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, без конфіскації майна; за ч.3 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, без конфіскації майна; в силу ст.70 КК України остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, без конфіскації майна.

Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції призначив обвинуваченому ОСОБА_10 надмірно суворе покарання яке не відповідає особі обвинуваченого, неповнолітньому віку, відсутністю тяжких наслідків.

Як вказує захисник, суд першої інстанції не повною мірою врахував всі пом'якшуючі обставини, такі як вчинення злочину вперше, щире каяття, на момент скоєння злочину ОСОБА_10 був неповнолітнім, має сім'ю і є громадянином іншої держави, які, на думку захисника, значно знижують суспільну небезпеку скоєних ним злочинів і його особистості, у зв'язку з чим, на думку захисника, можливо призначити ОСОБА_10 менш суворе покарання, ніж призначено судом першої інстанції.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_7, який підтримав свою апеляційну скаргу; законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_8, який підтримав апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7; прокурора, який заперечував проти доводів апеляційних скарг обвинуваченого та захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7 не підлягають задоволенню, а вирок суду у порядку ст.404 КПК України підлягає зміні, з наступних підстав.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що досудове розслідування та судове провадження проведено з дотриманням вимог норм КПК України.

Винність ОСОБА_9 в скоєнні ним кримінальних правопорушень, за які він визнаний винним, знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду і підтверджується сукупністю доказів, ретельно досліджених судом першої інстанції під час судового провадження, яким суд дав належну правову оцінку.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав його винним у вчиненні ним кримінальних правопорушень та відсутність в матеріалах кримінального провадження доказів про його участь у вчиненні злочинів спільно з ОСОБА_10, колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони суперечать встановленим у кримінальному проваджені обставинам, дослідженим під час судового розгляду, яким суд дав належну оцінку.

Погоджуючись з висновками суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 в скоєнні ним кримінальних правопорушень, колегія суддів виходить з наступного.

Так, обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив про те, що він не знав, що приїжджає брат. Про подію дізнався коли був затриманий працівниками СБУ. У день приїзду брата, із м. Сімферополя нікуди не виїжджав, знав, що брат є неповнолітнім. До перевозу з Таджикистану наркотичних засобів відношення немає.

Таким показанням обвинуваченого суд першої інстанції дав відповідну оцінку та обґрунтовано визнав їх неспроможними, оскільки вони повністю спростовуються показаннями у судовому засіданні свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та іншими доказами, дослідженими судом першої інстанції в їх сукупності, які узгоджуються між собою та не суперечать об'єктивній істині у кримінальному провадженні.

Як випливає із показань свідка ОСОБА_12, він 07.08.2012 року на своїй автомашині возив ОСОБА_9 у м. Київ зустріти людину. Під час руху той спілкувався по телефону. На околиці Києва вони зупинилися і повернулися назад. ОСОБА_9 не пояснив чому вони повертаються.

Згідно показань свідка ОСОБА_16, він є знайомим ОСОБА_9 Той займав у нього гроші, але борг не повернув. Пізніше казав, що їде до м. Києва зустрічати брата, просив грошей на дорогу.

Із показань свідка ОСОБА_17 вбачається, що з ОСОБА_9 він знайом приблизно 2 роки. У серпні 2012 року той їздив у м. Київ зустрічати брата з Таджикистану. ОСОБА_9 дзвонив йому і говорив, що мала вийти людина з аеропорту, але не вийшла. Питав чи є знайомі в аеропорту. Йому відомо, що ОСОБА_9 займався наркотиками, пропонував і йому займатися цим. Казав, що прилітає брат, який привезе наркотики.

Крім того, показаннями вказаних свідків спростовуються і доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що в той день він в м. Києві не міг знаходитися і не міг зустрічати свого брата, так як він з родичами відпочивав на природі. Крім того, ні в ході судового розгляду, ні в ході апеляційного розгляду обвинуваченим ОСОБА_9 жодних доказів щодо можливого його знаходження в інкримінований йому день з родичами на природі, надано не було.

Об'єктивність показань вищезазначених свідків про знаходження ОСОБА_9 у м. Києві для зустрічі його брата та за фактом організації та керівництва обвинуваченим ОСОБА_9 контрабанди наркотичних засобів підтверджується роздруківками телефонних переговорів ОСОБА_9 у фонограмах, зафіксованих на аудіо файлах, а саме: 04.08.2012 року, де він повідомляє невстановленій особі, що прилітає брат з Таджикистану і привезе наркотики, які з метою конспірації, називав марками автомобілів; 06.08.2013 року, де він повідомляє ОСОБА_16, що приїжджає брат і йому потрібні гроші, щоб його зустріти в м. Києві; 07.08.2012 року, де він повідомляє невстановленій особі, що приїжджає брат і його потрібно зустріти в столиці, так як він малолітня особа і нічого не знає; 07.08.2012 року, де він повідомляє таксистові, що потрібно проїхати в м. Київ, там зустріти брата і повернутися назад у м. Сімферополь; 08.08.2012 року, де він повідомляє своїй дружині, що у людини, якого зустрічає якісь проблеми, та сказала, що він може і його потягнути, на що ОСОБА_9 відповідав, що ні; 08.08.2012 року, де він повідомляє ОСОБА_16, що у людини, якого зустрічає, почалися проблеми; 08.08.2012 року, де він повідомляє ОСОБА_16, що не може знайти людину, яка змогла б розібратися і допомогти братові; 08.08.2012 року, де він повідомляє невстановленій особі, що брат затриманий із справами (т.4 а.с.46-53).

Крім того, згідно із висновку судово-фоноскопічної експертизи № 1/4 від 07.12.2012 року в представлених фонограмах, зафіксованих на аудіо файлах, присутній голос ОСОБА_9 (т.4 а.с.97).

Наведені докази, зокрема, показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 узгоджуються між собою та підтверджуються доказами, дослідженими судом першої інстанції у повному обсязі, і в своїй сукупності складають цілісну картину скоєння ОСОБА_9 таких кримінальних правопорушень, як організація та керівництво контрабандою наркотичних засобів, тобто переміщенням через митний кордон України з приховуванням від митного контролю за попередньою змовою групою осіб особливо небезпечного наркотичного засобу в особливо великому розмірі; як організація незаконного зберігання та перевезення з метою збуту за попередньою змовою групою осіб із залученням неповнолітнього особливо небезпечного наркотичного засобу в особливо великому розмірі, та як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, при встановлених під час судового розгляду кримінального провадження обставин.

З урахуванням усього викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив всі обставини кримінального провадження, оцінивши здобуті і досліджені в ході судового засідання докази в їх сукупності, які не викликають сумніву в їх об'єктивності і достовірності і є достатніми, у зв'язку з чим обґрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_9 в скоєнні ним кримінальних правопорушень, правильно кваліфікувавши його дії за ч.3 ст.27 ч.3 ст.305, ч.3 ст.27 ч.3 ст.307, ч.1 ст.304 КК України.

За таких обставин, матеріалами кримінального провадження повністю знайшло своє підтвердження те, що саме ОСОБА_9 розробив злочинний план, направлений на контрабанду з Республіки Таджикистан через митний кордон України із приховуванням від митного контролю особливо небезпечного наркотичного засобу - героїну в особливо великому розмірі та його подальшого незаконного зберігання та перевезення з м. Києва до м. Сімферополя, АР Крим з метою збуту, а також підтверджується те, що саме ОСОБА_9, заздалегідь знаючи, що його рідний брат ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, станом на 08.08.2012 року не досяг повноліття, вступив із останнім у злочинну змову i організував незаконне перевезення та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - героїну в особливо великому розмірі на території України, за попередньою змовою групою осіб, чим втягнув ОСОБА_10 у злочинну діяльність.

Доводи апелянта про недоведеність його винуватості у вчиненні ним вказаних кримінальних правопорушень, за які він визнаний винним, спростовуються матеріалами кримінального провадження в їх сукупності і є необґрунтованими.

Крім того, клопотання обвинуваченого про постановлення виправдувального вироку колегія суддів не може задовольнити у зв'язку з тим, що згідно діючого Кримінального процесуального кодексу України це не входить до меж повноважень апеляційного суду, визначених у ч.1 ст.407 КПК України.

Таким чином, підстав для скасування вироку та закриття кримінального провадження колегія суддів не знаходить.

При призначенні покарання судом першої інстанції у відповідності зі ст.65 КК України належним чином враховані ступінь і характер суспільної небезпеки вчинених ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується, має сім'ю, неповнолітню дитину.

Крім того, судом першої інстанції у відповідності зі ст.ст.66, 67 КК України не встановлені обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_9

З урахуванням усього викладеного, беручи до уваги обставини вчинення кримінальних правопорушень, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статей, за які він визнаний винним, у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням, яке, на переконання колегії судів, відповідає вимогам ст.65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, при обставинах, встановлених судом першої інстанції, знайшли своє повне підтвердження в ході судового провадження, підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, яким суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував його дії за ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, що не оспорюється в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_7

Доводи захисника ОСОБА_7 про надмірно суворе покарання призначене обвинуваченому ОСОБА_10, колегія суддів не може визнати обґрунтованими.

Так, визначаючи ОСОБА_10 міру покарання, суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, які представляють собою значну ступінь суспільної небезпеки, оскільки негативно впливають на життя та здоров'я людей.

Крім того, судом першої інстанції у відповідності зі ст.67 КК України не встановлені обставини, які обтяжують ОСОБА_10 покарання.

Також судом враховані конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, які виразилися в тому, що ОСОБА_10, будучи неповнолітнім, потрапив під злочинний вплив ОСОБА_9, а той, використовуючи авторитет старшого брата, схилив його до вчинення правопорушень, крім того, враховані обставини, які пом'якшують покарання, такі, як щире каяття у скоєному, вчинення правопорушення вперше, позитивна характеристика, на момент вчинення правопорушення був неповнолітнім, має сім'ю, є громадянином та жителем іншої держави, на що у своїй апеляційній скарзі також вказує захисник, в силу чого, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, призначивши дане покарання нижче від найнижчих меж, передбачених в санкціях статей, за які він визнаний винним, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, ступеня суспільної небезпеки вчинених ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, а також те, що судом першої інстанції ОСОБА_10 було призначене покарання із застосуванням ст.69 КК України, доводи захисника про пом'якшення йому покарання із застосуванням ст.69 КК України колегія суддів знаходить необґрунтованими.

У зв'язку з чим, на переконання колегії суддів, призначене судом першої інстанції покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, і відповідає вимогам ст.65 КК України.

Разом з тим, вирок суду підлягає зміні у порядку ст.404 КПК України в частині призначення ОСОБА_9 за ч.3 ст.27 ч.3 ст.307 КК України та ОСОБА_10 за ч.3 ст.307 КК України додаткового покарання у виді конфіскації наркотичних засобів.

Так, вироком суду першої інстанції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були визнаними винними за вчинення ними злочину, передбаченого ч.3 ст.27 ч.3 ст.307 КК України і ч.3 ст.307 КК України відповідно, та ОСОБА_9 було призначено покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів та з конфіскацією усього особисто йому належного майна, а ОСОБА_10 із застосуванням ст.69 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, без конфіскації майна.

Однак, призначення ОСОБА_9 і ОСОБА_10 додаткового покарання у виді конфіскації наркотичних засобів, на думку колегії суддів, є помилковою, з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, обвинуваченими скоєно злочин, передбачений ч.3 ст.307 КК України, санкція частини статті якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна (в ред. від 06.10.2011 року).

Тобто санкція ч.3 ст.307 КК України не передбачає додаткове покарання у виді конфіскації наркотичних засобів.

З урахуванням викладеного, вирок суду підлягає зміні із виключенням з резолютивної частини вироку вказівки суду про призначення ОСОБА_9 за ч.3 ст.27 ч.3 ст.307 КК України та ОСОБА_10 за ч.3 ст.307 КК України додаткового покарання у виді конфіскації наркотичних засобів.

Оскільки вирок суду змінюється не з підстав, зазначених в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7, їх апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування судового рішення, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7 в інтересах неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_10 - залишити без задоволення.

Вирок Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 29 липня 2013 року у порядку ст..404 КПК України відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - змінити.

З резолютивної частини цього ж вироку виключити вказівку суду про призначення ОСОБА_9 за ч.3 ст.27 ч.3 ст.307 КК України та ОСОБА_10 за ч.3 ст.307 КК України додаткового покарання у виді конфіскації наркотичних засобів.

В іншій частині вирок Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 29 липня 2013 року відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим (засудженим), який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.

Судді

Трясун Ю.Р. Радіонов І.І. Крючков І.І.