Рішення № 34673163, 05.11.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 листопада 2013 р.

Справа № 902/1347/13

за позовом:Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1) (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1)

до:Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" Публічного акціонерного товариства "Маяк" (21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе,145) (21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе,145)

про стягнення 271 766,84 грн. заборгованості згідно договору №06-10-2252ТЕ-1 від 20.12.2010р.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Резніченко Ю.В.

Представники

позивача : Чижевська Р.В.,

відповідача : Слодецький О.В.

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" публічного акціонерного товариства "Маяк" 271 766, 84 грн. заборгованості, з яких: 199586,26 грн. пені; 72180,58 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.09.2013р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/134713 з призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 05.11.2013 року.

03.10.2013 року від відповідача надійшов відзив на позов № 467 від 31.10.2013 року, в якому останній зазначив, що заборгованість за договором була повністю погашена 27 грудня 2012 року, а прострочка з оплати за даним договором виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання тарифам, що затверджувались та /або погоджувались органами державної влади чи місцевого самоврядування та її несвоєчасне відшкодування з боку держави. В зв'язку із зазначеними обставинами відповідно до ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України відповідач просить суд зменшити розмір пені на 50% від належної до стягнення, зважаючи на причини неналежного виконання зобов'язання Відповідачем, ступінь виконання ним свого зобов'язання перед Позивачем та скрутним матеріальний стан в якому опинилось Підприємство, а також винятковість такого випадку, з огляду на обставини.

В судове засідання 05.11.2013 року з'явився представник позивача та представник відповідача.

Представник відповідача, позов визнає та просить суд зменшити розмір суми пені до 50% відповідно до відзиву на позовну заяву.

Представник позивача заперечує проти зменшення судом суми пені до 50%.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20.12.2010 року між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України" з однієї сторони і Дочірнім підприємством «Теплокомуненерго Маяк» Відкритого акціонерного товариства «Маяк», надалі - Покупець, було укладено договір № 06/10-2252 ТЕ-1 про закупівлю природного газу за державні кошти ( далі договір).

Разом з тим, до основного договору було укладено та підписано ряд додаткових угод, а саме:

- Додаток № 1 до договору № 06/10-2252 ТЕ-1 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 року, яким обумовлено умови та інші права та обов'язки сторін;

- Додатковою угодою № 1 до договору про закупівлю договору № 06/10-2252 ТЕ-1 про закупівлю природного газу за державні кошти яким внесено зміни до договору, а саме в новій редакції викласти назву Договору, а саме: « Договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання»; викласти назву додатку № 1 до договору у наступній редакції: «додаток № 1 до договору поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання»; п.1.3 із тексту договору виключити, відповідно п.1.4. вважати п.1.3.; викласти п.3.1.1., 3.2., 10.1. договору в новій редакції.

- Додатковою угодою № 2 до договору поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/10-2252 ТЕ-1 від 20.12.2010 року викладено п. 3.1 в новій редакції;

- Додатковою угодою № 3 до договору поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/10-2252 ТЕ-1 від 20.12.2010 року викладено п. 3.1 в новій редакції;

- Додатковою угодою № 4 до договору поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/10-2252 ТЕ-1 від 20.12.2010 року внесено зміни про наступне: з 06 серпня 2011 року по 30 вересня 2011 року природний газ для надання релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання за цим договором не постачається. Поставка природного газу для надання релігійним установам послуг з опалення та гарячого водопостачання в період з 06 серпня 2011 року по 30 вересня 2011 року буде здійснюватись за окремим договором у зв'язку із набуттям чинності Закону України від 07.07.2011 року № 3609-VI; також було доповнено п.2.2. додатку № 1 до основного договору абзацом.

- Додатковою угодою № 5 до договору поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/10-2252 ТЕ-1 від 20.12.2010 року доповнено п.1. яким зазначено: - Вважати договір № 06/10-2252 ТЕ-1 від 20.12.2010 року припиненим в частині поставки природного газу від 01.10.2011 року.

Відповідно до п.1.1. договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві імпортований природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2. договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для надання населенню за та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору Постачальник передає Покупцю в період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природний газ ( надалі газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 21 813 тис. куб. м.

Відповідно до п. 3.1. договору Ціна за 1000 куб.м. газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ -2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20 %

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн. крім ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м природного газу - 1091,00 грн. крім ПДВ - 20 %, всього з ПДВ 1309,20 грн.

Відповідно до п.4.1. договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 ( 31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання - передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.5.1. договору строк поставки газу: з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно.

Відповідно до п.6.1.1. договору Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.

Відповідно до п. 7.3.1. договору у разі порушення Покупцем умов п.4.1. цього договору, Покупець зобов'язується ( крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Судом встановлено, що на виконання взятих на себе договірних зобов'язань постачальником передано відповідачу газ на загальну суму 14295534,49 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу, а саме:

- актом прийому - передачі природного газу № 30 від 31.01.2011 року на суму 3 691547,32 грн.;

- актом прийому - передачі природного газу № 31 від 28.02.2011 року на суму 3 604224,98 грн.;

- актом прийому - передачі природного газу № 31 від 31.03.2011 року на суму 3 275937,85 грн.;

- актом прийому - передачі природного газу № 30 від 30.04.2011 року на суму 1 453 937,29 грн.;

- актом прийому - передачі природного газу № 14 від 31.05.2011 року на суму 619 065,70 грн.;

- актом прийому - передачі природного газу № 14 від 30.06.2011 року на суму 496 989,35 грн.;

- актом прийому - передачі природного газу № 12 від 31.07.2011 року на суму 50 977,63 грн.;

- актом прийому - передачі природного газу № 18 від 31.08.2011 року на суму 82 055,42 грн.;

- актом прийому - передачі природного газу № 19 від 31.08.2011 року 437 432,52 грн. на суму 437 432,52 грн.;

- актом прийому - передачі природного газу № 14 від 30.09.2011 року на суму 583 366,43 грн.;

Як уже зазначалось вище, остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання - передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Натомість, відповідач остаточні розрахунки за поставлений газ здійснив лише 27.12.2012 року, що підтверджується наявними доказами, що містяться в матеріалах справи. (платіжні доручення)

Даними діями відповідач порушив умови договору, в зв'язку з чим позивачем було нараховано відповідачу 199586,26 грн. пені; 72180,58 грн. 3 % річних.

Відповідач в судових засіданнях позов визнає, але просить суд зменшити розмір пені на 50 % від належної до стягнення суми.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Суд, розглянувши заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та пені дійшов наступних висновків.

Згідно із ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами ч.6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіркою розрахунку 3% річних, втому числі, що стосується періодів їх нарахування, судом не виявлено помилок, в зв'язку з чим вказані вимоги задовольняються судом в заявленому позивачем розмірі в сумі 72 180,58 грн.

Відповідно до п. 7.3.1. договору у разі порушення Покупцем умов п.4.1. цього договору, Покупець зобов'язується ( крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Разом з тим, судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 199586,26 грн.

З врахуванням досліджених у справі обставин, суд прийшов до висновку про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, з огляду на таке.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи припис, який міститься в п.3 ст.83 ГПК України, суд враховує вказівку, що міститься в п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського Суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", в якому зазначається, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), тощо.

Окрім того, у п. 7 оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)" від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 вказано: положеннями частини першої статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Встановивши причини невиконання відповідачем грошового зобов'язання, а саме надавши належну оцінку тій обставині, що споживачем теплової енергії, яку виробляє відповідач, є переважно населення, а також збитковість господарської діяльності відповідача у зв'язку з наявністю значної заборгованості споживачів за поставлену енергію, суди дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для зменшення розміру пені на підставі статті 233 ГК України та пункту 3 статті 83 ГПК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 19.12.2012 № 5023/3165/12).

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій.

Приймаючи рішення про зменшення розміру неустойки (пені), суд взяв до уваги наступні обставини:

- газ, який постачався за договором використовувався ДП Теплокомуненерго Маяк" ПАТ "Маяк" для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням і єдиним джерелом розрахунків за спожитий природний газ є отримання коштів від споживачів, а основною причиною несвоєчасних розрахунків за спожитий природний газ є наявність різниці у тарифах на теплову енергію, та її несвоєчасне відшкодування із боку держави;

- державою взято на себе обов'язок щодо відшкодування заборгованості за використаний природний газ підприємствами паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, зокрема ПАТ НАК "Нафтогаз України";

- прострочка з оплати газу за договором №06/10-2252 ТЕ1 від 20.12.2010 року виникла саме через несвоєчасність відшкодування із боку держави різниці у тарифах на теплову енергію;

- затверджені тарифи НКРЕ України, як у 2011 році та і інших періодах не покривають всіх витрат, що у свою чергу призводить до виникнення різниці у тарифах на теплову енергію, яка не відшкодовується державою своєчасно і відповідно унеможливлює розрахунок: спожитий природний газ та ставить підприємство у тяжкий матеріальний стан;

Суд, взявши до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язані, враховуючи статус відповідача, який використовує придбаний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб населення, а також ступінь виконання боржником зобов'язань по договору приходить до висновку про зменшення пені на 30 % від належної до стягнення суми.

З огляду на викладене, суд, користуючись правом, наданим йому ст.551 ЦК України, 233 ГК України та ст.83 ГПК України, зменшує пеню на 30% та стягує з відповідача 139 710,39 грн.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, заявлені позивачем до стягнення позовні вимоги підлягають задоволенню судом частково.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Також суд враховує п. 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в якій вказується, що у разі, коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

При прийнятті рішення судом враховано правову позицію викладену в постанові Вищого господарського суду України від 23.07.2012 року у справі №5020-1922/2011.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 115,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Теплокомуненерго Маяк" Публічного акціонерного товариства "Маяк" (21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе,145, код ЄДРПОУ 23110524) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 31301827) 139 710,39 грн. пені; 72 180,58 грн. 3 % річних; 5 436,00 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Повне рішення складено 08 листопада 2013 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи