Рішення № 3467128, 16.04.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2009 р. Справа № 27/44-09

вх. № 1260/1-27

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Терентьєва А.Ю. - представник (дов.); Широковс Д. - представник (дов.);

відповідача - Кравченко Т.А. - представник (дов.)

розглянувши справу за позовом ТОВ "Спецтрансавто", м. Харків

до ЗАТ КБ "Приватбанк" в о філії "Харківське головне регіональне управління" ЗАТ КБ "Приватбанк", м. Х-в

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Спецтрансавто» звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Закритого акціонерного товариства комерційного банку ПриватБанк, в особі Харківського ГРУ ПриватБанку, в якому просить розірвати договір застави автотранспорту від 27 вересня 2007 року (далі за текстом - договір застави), укладений між ним та ПриватБанком, в забезпечення виконання зобов'язань ФОП Данильченко С.В. по кредитному договору № 196/Р-07 від 27.09.2007р. (далі за текстом - кредитний договір)

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що Договір має порушення по суті та не відповідає самій формі, що вимагається до даних видів договорів, згідно діючого законодавства. Були порушені, зокрема, норми Цивільного кодексу України, а саме статті 572 і 583 і, як наслідок, порушено статті 203 й 209 цього ж кодексу.

Представники Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач - ЗАТ КБ «Приватбанк» проти позову заперечує, посилаючись на те, що У своєму позові ТОВ "Спецтрансавто" називає себе майновим поручителем, і вочевидь помилково вважає, що договірні стосунки його та банку за таких обставин підпадають під дію статей, що регулюють укладення та припинення договорів поруки, тоді як статус йому визначено договором застави - "Заставодавець", і взаємовідносини сторін регулюються не статтями цивільного кодексу про поруку, які він наводить у позові, а статтями про заставу (ст.ст. 572-593 ЦК України), тобто у відповідності з природою укладеного договору.

Під час розгляду справи Відповідачем було заявлене клопотання про припинення провадження у справі у зв’язку з тим, що позов пред’явлений не до юридичної особи а до філії. Розглянувши дане клопотання суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позов пред’явлений до юридичної особи - Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в особі Харківського головного регіонального управління Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», що повністю відповідає вимогам ст. ст. 21, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 27 вересня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтрансавто» (Позивач) в особі директора Данильченка Віктора Федоровича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (далі Відповідач) в особі начальника відділу мікрокредитування філії «Харківське головне регіональне управління» Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Різник Віти Вікторівни, яка діє на підставі довіреності №2674, посвідченої 14 березня 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. за реєстровим №2492, з іншої сторони, було укладено договір застави автотранспорту (далі Договір), предметом якого є надання Заставодавцем (яким за Договором є ТОВ «Спецтрансавто») в заставу автотранспорту в забезпечення виконання зобов’язання Позичальника – фізичної особи-підприємця Данильченко Станіслава Вікторовича, що випливають з Кредитного договору №196/Р-07 від 27.09.2007 р. та всіх Додаткових угод до нього.

Відповідно до статі 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з частиною 1 статті 583 Цивільного кодексу України, заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Матеріали справи свідчать про те, що Позивач за даним Договором надає в заставу своє майно (автотранспортні засоби) у забезпеченя виконання зобовязання іншої особи, а саме фізичної особи - підприємця Данильченко С.В. (далі Позичальник або Боржник), який уклав Кредитний договір №196/Р-07 від 27.09.2007 р. з Відповідачем, Відповідач надає Позичальникові кредит, а останній повинен виконати свої зобовязання за цим Кредитним договором.

Договір поруки між Позивачем та Відповідачем не укладався, хоча договір поруки, як різновид правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання повинен укладатися в письмовій формі. Отже, Позивач не є майновим поручителем ФОП Данільченка С.В.

Згідно з частиною 1 статті 583 Цивільного кодексу України, заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Отже, чинне цивільне законодавство обмежує коло осіб, які можуть бути заставодавцями – ними можуть бути лише сам боржник, або його майновий поручитель. Поручитель, відповідно до положень ст.ст. 553-559 Цивільного кодексу України - це особа, що є зобовязувальною стороною за договором поруки. Договір поруки між Позивачем та Відповідачем не укладався, Позивач не є боржником за кредитним договором №196/Р-07 від 27.09.2007 р. Отже, позивач не міг бути стороною за договором застави автотранспорту від 27.09.2007р. і цей договір суперечить закону - положенням ст. 583 Цивільного кодексу України і є, відповідно до положень ч.1 ст. 203 ЦК України, недійсним правочином (зміст правочину суперечить вимогам Цивільного кодексу України).

Суд констатує, що факт розірвання договору застави ніяк не скасовує зобов’язання ФОП Данільченка С.В. повернути позичену грошову суму Відповідачеві.

За таких обставин, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити. Розірвати договір застави автотранспорту від 27.09.2007р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтрансавто» та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» в особі Харківського головного регіонального управління Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» .

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в особі Харківського головного регіонального управління Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (61125, м. Харків, вул. Малом'ясницька, 2а, код ЄДРПОУ 22609983, к/р.№ 32009179700 в Управлінні НБУ України в Харківській області, МФО 351533) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансавто» (61106, м. Харків, вул. Плиткова, 2-г, МФО 351533, код ЄДРПОУ 32563846, п/р 26004060204720 в Харківському ГРУ ПриватБанку) 85 грн. 00 коп., сплаченого держмита, та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя