Рішення № 34670826, 31.10.2013, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/2636/13-ц

Провадження № 2/316/1144/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р.Енергодарський міський суд Запорізької області

у складі головуючого судді: Наумова О.О.,

при секретарі: Демешко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Енергодар цивільну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області до ОСОБА_1 про відшкодування коштів надміру виплачених за призначеними пенсіями, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України (далі УПФ) України в м. Енергодарі Запорізької області звернулося до суду з вищевказаним позовом, зазначивши наступне.

В обґрунтування позову вказано, що 12.05.2004 року ОСОБА_1 звернувся до УПФ України в м. Енергодарі Запорізької області з заявою про призначення пенсії. У період з 12.05.2004 року по 18.06.2009 року включно останній одержував соціальну пенсію по інвалідності II групи загального захворювання, а у період з 18.06.2009 року по 31.01.2013 року включно- соціальну пенсію по інвалідності III групи загального захворювання.

Згідно записів трудової книжки, ОСОБА_1 працював з 05.05.2009 року по 02.08.2010 року включно в ТОВ «Велич» на посаді підсобного робітника, про що в належний термін не повідомив УПФ України в м. Енергодарі Запорізької області.

Також, під час проведення роботи по виявленню фактів приховування пенсіонерами даних про працевлаштування шляхом звіряння даних персоніфікованого обліку про застрахованих (працюючих) осіб з даними бази одержувачів пенсій працівниками УПФ України в м. Енергодарі Запорізької області виявлено, що ОСОБА_1 з 23.09.2012 року прийнятий на роботу в ТОВ «Фоззі-ФУД». Про працевлаштування відповідач УПФ України в м. Енергодарі Запорізької області не повідомив.

За вищезазначені періоди роботи ОСОБА_1 виплата пенсії останньому не припинялася, внаслідок чого утворилася сума надміру виплачених коштів в розмірі 13282,45 грн.

В судовому засіданні відповідач з позовними вимогами не погодився та вказав, що УПФ України в м.Енергодарі він сповіщав про те, що працює. Однак вказав, що його звернення були в усній формі, письмових заяв він не подавав з цього приводу, прізвищ працівників Управління, до яких останній звертався, не назвав. Також відповідачем були надані в судовому засіданні письмові заперечення, в яких він також не визнав вимоги позивача, та вказав, що він не мав фахової підготовки та не уявляв про існування якихось обмежень щодо виплати йому пенсії. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 30.04.2002 № 224/30, на який посилався позивач втратив чинність, а тому у позивача не може бути підстав для предявлення позову.

Представник позивача ОСОБА_2 відносно письмових заперечень та пояснень відповідача пояснила наступне:

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

З метою доведення недобросовісності громадянина-набувача та повернення сплачених грошових сум Управління звернулося до суду.

Відповідно до чинного законодавства пенсії бувають трудові і соціальні.

До трудових пенсій належать пенсії за віком, з інвалідності, у разі втрати годувальника та за вислугу років.

Соціальну пенсію можна визначити як щомісячні виплати з Пенсійного фонду, призначені непрацюючим, непрацездатним громадянам, які не мають права на трудову пенсію, а у разі працевлаштування виплата пенсії припиняється і поновлюється після звільнення з роботи.

Соціальна пенсія призначена та виплачувалась відповідачу відповідно до ст. ст. 93-96 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788 (в редакції, що діяла на момент призначення), оскільки останній не мав трудового стажу.

У відповідність до вищезазначеного закону діяв Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 30.04.2002 № 224,30, що втратив чинність 07.01.2006 року, проте на момент призначення соціальної пенсії відповідачу, він був чинний і регулював саме призначення пенсії, а не її виплату, тому посилання ОСОБА_1В на той факт що даний порядок не може бути підставою для пред`явлення позовних вимог так як втратив чинність, позивач вважає безпідставним.

Стаття 96 Закону України «Про пенсійне забезпечення» втратила чинність у частині призначення соціальних пенсій на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам" № 2603-IV від 31.05.2005 року, а ст.ст.93-96 Закону № 1788 чинні лише в частинах, що регулюють раніше призначені соціальні пенсії.

З 01.01.2005 року набрав чинності Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» від 18.05.2004 року № 1727. Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, почала призначатися відповідними структурними підрозділами місцевих державних адміністрацій (Управлінням праці та соціального захисту населення), а соціальна пенсія, призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», за бажанням особи виплачується до закінчення строку на який вона була призначена Пенсійним фондом України. Тобто державна соціальна допомога замінила собою соціальні пенсії. Відповідач не звертався до Управління з таким бажанням, тому і продовжував отримувати даний вид соціальної пенсії по січень 2013 року включно.

Також, в підтвердження, того факту, що відповідачу було відомо про умови ч.1 ст.102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивачем було надано ксерокопію пенсійного посвідчення ОСОБА_1, на зворотній стороні якого зазначені права та обов`язки пенсіонера (а.с 28).

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 (дружина відповідача) вказала, що вони разом з ОСОБА_1 приходили до УПФ України в м. Енергодарі Запорізької області та останній в усній формі повідомляв співробітників Управління про своє працевлаштування. Чи звертався відповідач з письмовими заявами до Управління про своє працевлаштування свідку не відомо.

Допитана в якості свідка ОСОБА_4 (мати відповідача) суду пояснила, що вони разом з ОСОБА_1 приходили до УПФ України в м. Енергодарі Запорізької області та останній повідомляв співробітників Управління про своє працевлаштування. Вони також цікавились чи може ОСОБА_1 працювати та отримувати пенсію, на що їм відповідали в Управлінні, що може. Прізвищ та імен співробітників управління яким повідомлялись вищевказані факти свідок не зміг назвати, будь-яких письмових підтверджень викладених ним фактів суду не надав.

Судом встановлено, що 12.05.2004 року ОСОБА_1 звернувся до УПФ України в м. Енергодарі Запорізької області з заявою про призначення пенсії, у якій зазначив, що відповідно до діючого законодавства, у разі працевлаштування на роботу, звільнення з роботи, зміни в складі сімї, зміни місця проживання та інших обставин, що можуть вплинути на його пенсійне забезпечення, він зобовязовується своєчасно повідомити органи, що призначають та виплачують пенсію (а.с. 5).

В отриманому відповідачем пенсійному посвідченні, а також в тексті заяви на призначення пенсії зазначено, що пенсіонер зобов'язаний повідомляти органи Пенсійного фонду України за місцем проживання про влаштування на роботу, зміни в складі сім'ї та інші обставини, які відповідно до законодавства, визначають право на пенсію та її розмір. Тому відповідач був обізнаний щодо своїх обов'язків (а.с. 5).

Згідно записів трудової книжки, ОСОБА_1 працював з 05.05.2009 року по 02.08.2010 року включно в ТОВ «Велич» на посаді підсобного робітника (а.с. 6). Робота у ТОВ «Велич» також підтверджується даними СПОВ (а.с. 9). Про працевлаштування та звільнення з посади відповідач в належний термін не повідомив УПФ України в м. Енергодарі Запорізької області.

Таким чином за вищевизначені періоди виплата пенсії ОСОБА_1 не припинялася, в наслідок чого утворилася сума надміру виплачених коштів в розмірі 13282, 45 грн.

Ст. 93 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року визначає громадян, які мають право на соціальну пенсію: соціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам, крім інвалідів з дитинства, при відсутності права на трудову пенсію.

Відповідно до п. 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України № 224/30 від 30.04.2002 року (на момент призначення соціальної пенсії відповідачу він був чинний і регулював саме призначення пенсії, а не її виплату) соціальні пенсії призначаються непрацюючим громадянам (крім інвалідів з дитинства) при відсутності права на трудову пенсію. У разі працевлаштування після призначення соціальної пенсії виплата пенсії припиняється і поновлюється після звільнення з роботи.

Згідно ст. 16 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено обов'язок пенсіонерів повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення. Такого змісту заяву підписує кожен пенсіонер при призначенні пенсії, надбавок та підвищень до неї.

Відповідно до ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, пенсіонери зобовязані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють міну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсій пенсіонери повинні відшкодовувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Крім того, згідно з абзацом 4 ст.103 вказаного Закону, у разі припинення виплати пенсії до повного погашення заборгованості, решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Також, відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У відповідності до ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Проте, якщо буде доведено недобросовісність громадянина набувача або наявність рахункової помилки, вказані грошові суми підлягають поверненню. Обовязок доведення недобросовісності громадянина-набувача. який отримав вказані суми, покладений на потерпілого, який вимагає повернення сплачених грошових сум.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 60, 208, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 1212, 1215 ЦК України, ст.ст. 93, 102, 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 16, 49, 50, п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області до ОСОБА_1 про відшкодування коштів надміру виплачених за призначеними пенсіями, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Енергодар Запорізької області (п/р 25607301001084 в філії Запорізького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 20508640, адреса: вул. Радянська, буд. 4А, м. Енергодар, Запорізька область) кошти надміру виплаченої пенсії у розмірі 13282,45 (тринадцять тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 42 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Енергодарський міський суд Запорізької області до апеляційного суду Запорізької області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:О. О. Наумов