П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
"04" листопада 2013 р. Справа № 820/9291/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Супрун Ю.О.,
при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,
за участю:
представника позивача - Шматько Т.М.,
представника відповідача - Губської В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень- рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" (надалі за текстом - ТОВ "Мітрейд", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі за текстом - Індустріальна ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській обл., відповідач) , в якому просить суд: визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0001002210 та № 0001012210 від 16.09.2013 року, прийнята на підставі акту перевірки від 02.09.2013 року за № 580/22.1-06/36624196 Індустріальною об'єднаною державною податкової інспекцію м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з висновками податкового органу про неможливість здійснення господарської діяльності позивача з його контрагентами та нікчемність укладених правочинів. Позивач вважає, що господарські операції відбулися в повному обсязі, а, отже, позивач правомірно відобразив у податковому обліку господарські операції та в нього виникло право на формування податкового кредиту.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, наведених в письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мітрейд» зареєстровано як юридична особа у встановленому законом порядку та на даний час перебуває на податковому обліку в Індустріальній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.
Судом встановлено, що фахівцями Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Мітрейд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.
За результатами проведеної перевірки було складено акт за № 580/22.1-06/36624196 від 02.09.2013 р., яким встановлені наступні порушення податкового законодавства:
1) ч. 1 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Мітрейд" (код ЄДРПОУ 36624196) з постачальниками: ТОВ "ВІП СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 37240791), ПП "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ" (податковий номер 36627363), ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП»;
2) Перевіркою ТОВ "Мітрейд" (код ЄДРПОУ 36624196) не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "ВІП СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 37240791), ПП "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ" (податковий номер 36627363), ТОВ "АВ МЕТАЛ ГРУП" на загальну суму сформованого податкового кредиту 211121 грн., та на загальну суму сформованих податкових зобов'язань 291010 грн., які виникли при реалізації ТМЦ покупцям, від постачальників: ТОВ "ВІП СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 37240791), ПП "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ" (податковий номер 36627363), ТОВ "АВ МЕТАЛ ГРУП";
3) Перевіркою встановлено порушення п. 1.32 ст. 1, ст. 4, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, ст. 134, ст. 135 ст. 136, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. із змінами та доповненнями, занижено податок на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 181852 грн., у тому числі за 2010 рік у сумі 15088 грн., 2-3 квартали 2011 року у сумі 166764 грн.;
4) Перевіркою встановлено порушення п. 1.6 ст. 1, п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та ст. 185, ст. 188, ст. 201, ст. 187 п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), тобто підприємством: завищено ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті, на загальну суму 15082 грн., в тому числі: грудень 2010 р. - 5 грн., січень 2011 р. - 424 грн., квітень 2011 р. - 532 грн., грудень 2011 р. - 236 грн., серпень 2012 р. - 204 грн., листопад 2012 р. - 5283 грн., грудень 2012 р. - 8398 грн.; занижено ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті, на загальну суму 220511 грн., в тому числі: травень 2011 р. - 171164 грн., червень 2011 р. - 49347 грн.; занижено від'ємне ПДВ за грудень 2012 року на 42747 грн..
На підставі акту перевірки № 580/22.1-06/36624196 від 02.09.2013 р. Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001002210, та № 0001012210 від 16.09.2013 року, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 205429 грн. та податку на прибуток в розмірі 181852 грн..
Суд зазначає, що усі рішення, прийняті органами державної податкової служби містять одні й ті ж самі посилання на те, що контрагентами позивача, а саме: ТОВ "ВІП СОЮЗ", ПП "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ", ТОВ "АВ МЕТАЛ ГРУП", ТОВ "ЛЕГАЛ СВІТ", ТОВ "СІНЕРГІЯ-А" були порушені норми чинного законодавства України при проваджені своєї господарської діяльності, через що усі взаємовідносини з вказаними контрагентами повинні бути визнані нікчемними.
Щодо висновків про порушення платником податків п. 1.32 ст. 1, ст. 4, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в зв'язку з чим ТОВ "Мітрейд" було занижено податок на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 181852 грн., у тому числі за 2010 рік у сумі 15088 грн., 2-3 квартали 2011 року у сумі 166764 грн.
Суд зазначає, що п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Згідно з п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
А відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).
Суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимоги щодо реального настання правових наслідків є підставою недійсності правочину. Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом - нікчемний правочин. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідно до пунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Мітрейд" до складу податкового кредиту включено суму ПДВ з витрат по придбанню дизпалива у ТОВ "ВІП СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 37240791), всього на суму ПДВ 160907 грн., у т.ч. за жовтень 2011 року у сумі 160907 грн., у ПП "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ" (податковий номер 36627363), всього на суму ПДВ 446675 грн., у т.ч. за травень 2011 року у сумі 446675 грн., у ТОВ "АВ МЕТАЛ ГРУП" (податковий номер 36441934), всього на суму ПДВ 81157 грн., у т.ч. за листопад 2010 року на суму 68571 грн., за січень 2011 року у сумі 12587 грн., у ТОВ "ЛЕГАЛ СВІТ" (податковий номер 371912226), всього на суму 4258857,05 (без ПДВ) грн., в тому числі у липні 2011 - 1719231 (без ПДВ) грн., у серпні 2011 - 2539626,05 (без ПДВ) грн., ТОВ "СІНЕРГІЯ-А" (податковий номер 36429482), всього на суму 655463,4 (без ПДВ) грн., в тому числі у червні 2011 - 655463,4 (без ПДВ) грн..
Судом встановлено, що за результатами документальної позапланової перевірки ТОВ "ВІП СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 36627363) ДПI у Печерському районі м. Києва складено акти № 1062/2304/37240791 від 29.02.2012 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВІП СОЮЗ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за вересень 2011 р.», № 3022/2208/37240791 від 09.08.2012 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ВІП СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 36627363) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за жовтень 2011 р.».
Перевіркою встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "ВІП СОЮЗ".
Вартість придбаного товару включена ТОВ "Мітрейд" до складу податкового кредиту жовтня 2011 та відображена в декларації з податку на додану вартість.
За результатами документальної позапланової перевірки ПП "Український центр екології" (код ЄДРПОУ 36627363) ДПI у Московському районі м. Харкова складено акти № 01738/1800/36627363 від 06.06.2011 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства Український центр екології з питання правильності визначення суми податку на додану вартість за квітень 2011 р.» № 1933/1800/36627363 від 22.06.2011 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Український центр екології» (код ЄДРПОУ 36627363) з питання правильності визначення суми податку на додану вартість за травень 2011 р.»
Перевірками встановлено порушення, а саме: неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ПП «Український центр екології» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Український центр екології» з постачальниками та покупцями; перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 185, ст. 187, ст. 188, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VI.
Вартість придбаного товару включена ТОВ "Мітрейд" до собівартості реалізованих товарів та відображена в декларації з податку на прибуток підприємств.
Вартість придбаного товару включена ТОВ "Мітрейд" до складу податкового кредиту травня 2011 року та відображена в декларації з податку на додану вартість.
За результатами планової виїзної перевірки ТОВ "АВ Метал Груп" (код ЄДРПОУ 36441934) ДПI у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська складено акт № 2394/23-2-17/36441934 від 15.07.2011 р. «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "АВ Метал Груп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р.».
Перевіркою встановлено, що ТОВ "АВ Метал Груп" порушено ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 901, 902 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочину, здійсненому ТОВ "АВ Метал Груп" з ТОВ "Трансмультиторг" з ТОВ "Ен.Ер.Джи" з ТОВ " СВ-Метал груп".
ТОВ "АВ Метал Груп" не доведено фактичного отримання товарів (послуг) від ТОВ "Трансмультиторг" ТОВ "Ен.Ер.Джи" з ТОВ "СВ-метал груп" .
Підприємством порушено:
- п. 1.22.1 п.1.22, п. 1.32 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.5.1, п. 5.5, п.п. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР.
- п. 1.8, п.п. 7.7.1, п.п 7.7.2 та п.п. 7.7.7 п. 7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та п.п. 200.14 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VI.
Вартість придбаного товару включена ТОВ "Мітрейд" до собівартості реалізованих товарів та відображена в декларації з податку на прибуток підприємств.
За результатами зустрічної звірки ТОВ "ЛЕГАЛ СВІТ" (податковий номер 371912226) ДПI у Московському районі м. Харкова складено акти № 50/23/37191226 від 26.09.2011 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ЛЕГАЛ СВІТ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 2011 р.», № 56/15-407/37191226 від 28.09.2011 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ЛЕГАЛ СВІТ" (податковий номер 371912226) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2011 р.».
Перевірками встановлено, що ТОВ "ЛЕГАЛ СВІТ" є суб'єктом господарювання, який провадить фіктивну діяльність, тобто є ознаки фіктивності. Згідно висновку щодо відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "ЛЕГАЛ СВІТ" встановлені обставини, що свідчать, що з червня 2011 року господарська діяльність ТОВ "ЛЕГАЛ СВІТ" має ознаки нереальності здійснення.
За результатами зустрічної звірки ТОВ "СІНЕРГІЯ-А" Харківською ОДПI Харківської області складено акт № 203/152/336429482 від 09.09.2011 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "СІНЕРГІЯ-А" (податковий номер 36429482) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за червень 2011 р.».
Перевіркою встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "СІНЕРГІЯ-А".
На підставі наведеного Відповідач прийшов до висновку про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій перевіряємим підприємством та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.
Представник відповідача в судовому засіданні посилався на те, що відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Дані наведені у деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період - є нікчемними.
З цих підстав перевіряючі вважають що правочини, укладені та такі, що виконувались від імені ТОВ "ВІП СОЮЗ", ПП "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ", ТОВ "АВ МЕТАЛ ГРУП", ТОВ "ЛЕГАЛ СВІТ", ТОВ "СІНЕРГІЯ-А" з постачальниками та покупцями за перевіряємий період не спричиняють реального настання правових наслідків, суперечать інтересам держави та суспільства, тобто не є дійсними.
Суд не може погодитись із зазначеними висновками на підставі наступного:
В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що в ході перевірки перевіряючими були відпрацьовані всі документи, що підтверджували взаємини позивача з ТОВ "ВІП СОЮЗ", ПП "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ", ТОВ "АВ МЕТАЛ ГРУП", ТОВ "ЛЕГАЛ СВІТ", ТОВ "СІНЕРГІЯ-А", підстави включення відповідних сум до валових витрат та податкового кредиту як того вимагають положення Закону № 168/97-ВР (Договори, видаткові та податкові накладні та відповідні платіжні доручення, акти виконаних робіт інші документи по взаємовідносинам). Суд зазначає, що факт наявності таких документів та включення саме по ним відповідних сум - податковою не спростовуються, а навпаки підтверджується.
Суд зазначає, що п.п. 7.4.1 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про ПДВ» визначає поняття та значення податкового кредиту, а саме: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.»
Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно ст. 187 Податкового кодексу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника додатку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Виходячи з вищезазначених норм Закону України «Про ПДВ» та ПК України позивач у своєму податковому звіті за відповідні звітні періоди по ПДВ відобразило податковий кредит у повній відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та ПК України що і не спростовується перевіряючими в акті перевірки, але робляться безпідставні висновки.
Крім цього, суд вказує, що вказаний вище Закон не ставить право платника ПДВ на податковий кредит та право платника податку на включення сум до валових витрат, сплачених за придбання товару (робіт, послуг), в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів (в т.ч. і з підстав не відображення останнім своїх податкових зобов'язань).
На погляд суду, підставою для прийняття перевіряючими неправильних висновків по результатам проведення перевірки (висновки акту перевірки) Позивача став той факт, що за даними податкового органу при проведені виїзних, невиїзних перевірок та зустрічних звірок ТОВ "ВІП СОЮЗ", ПП "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ", ТОВ "АВ МЕТАЛ ГРУП", ТОВ "ЛЕГАЛ СВІТ", ТОВ "СІНЕРГІЯ-А" у останніх було виявлено ведення податкового обліку з численними порушенням вимог діючого законодавства, а саме: виявлено відсутність реальної діяльності у зв'язку з відсутністю об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР.
На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податків права на податковий кредит та на валові витрати від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.
Так, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ та валові витрати у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Крім того у відповідності до ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.
Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Крім цього, посилання перевіряючих на виявлення у ході перевірок ТОВ "ВІП СОЮЗ", ПП "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ", ТОВ "АВ МЕТАЛ ГРУП", ТОВ "ЛЕГАЛ СВІТ", ТОВ "СІНЕРГІЯ-А" порушень ч. 1 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України ніяким чином не можуть вплинути на господарську діяльність підприємства - позивача, адже усі угоди укладені між ними були належними чином укладені, виконані ТОВ "ВІП СОЮЗ", ПП "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ", ТОВ "АВ МЕТАЛ ГРУП", ТОВ "ЛЕГАЛ СВІТ", ТОВ "СІНЕРГІЯ-А" і позивачем оплачені, проведені по бухгалтерському та податковому обліку.
Також суд вказує, що частина 1 ст. 203 ЦК України, визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частина 1 ст. 216 ЦК України, визначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Стаття 228 ЦК України визначає правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, а саме, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, ч. 5-6 ст. 203 цього Кодексу.
Так, згідно зі ст.ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦКУ недійсними є, правочини у разі недотримання вимог закону про нотаріальне посвідчення, вчинення правочину неповнолітньою особою , малолітньою особою, недієздатною, без дозволу органу опіки та піклування, правочин що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Суд вказує, що повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключного прерогативи судових органів.
Окрім того, судом встановлено, що 13 вересня 2012 року колегією суддів Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 2а-1371/12/2070 було залишено без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2012 р. щодо реальності фінансово-господарської діяльності між ТОВ "Мітрейд" та ТОВ "ВІП СОЮЗ" та скасовано податкове-повідомлення рішення від 18.01.2012 р. за № 0000072302, яке було винесено ДПІ у Фрунзенському районі згідно висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки про не можливість реальної фінансово-господарської діяльності між ТОВ "Мітрейд" та ТОВ "ВІП СОЮЗ".
15.08.2011 року ДПІ у Фрунзенському районі склала Довідку № 2595/23-212/36624196 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Мітрейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ", у висновках якої не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ПП "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ" та встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ПП "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ", яка мала правові відносини з ТОВ "Мітрейд".
15 лютого 2012 року Харківським окружним адміністративним судом за позовною заявою ТОВ "Мітрейд" до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення рішення було прийнято постанову, якою позовні вимоги ТОВ "Мітрейд" задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення, винесене податковим органом за наслідками акту перевірки про не можливість реальної фінансово-господарської діяльності між ТОВ "Мітрейд" та ТОВ "ЛЕГАЛ СВІТ", ТОВ "СІНЕРГІЯ-А". На даний час постанова набрала законної сили.
16 лютого 2012 року Харківським окружним адміністративним судом за позовною заявою ТОВ "Мітрейд" до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення рішення було прийнято постанову, якою позовні вимоги ТОВ "Мітрейд" задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення, винесене податковим органом за наслідками акту перевірки про не можливість реальної фінансово-господарської діяльності між ТОВ "Мітрейд" та ТОВ "ЛЕГАЛ СВІТ". На даний час постанова набрала законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідним зазначити, що усі угоди/договори, укладені ТОВ "Мітрейд" з ТОВ "ВІП СОЮЗ", ПП "УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЕКОЛОГІЇ", ТОВ "АВ МЕТАЛ ГРУП", ТОВ "ЛЕГАЛ СВІТ", ТОВ "СІНЕРГІЯ-А" є цілком дійсними та правомірними, оскільки вони не визнані судом недійсними чи фіктивними, будь-які умисні дії від ТОВ "Мітрейд" та його посадових осіб в частині ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину (договорів) відсутні та з боку податкового органу не надані і тому застосування ст. 288 ЦК України безпідставне та не можливе.
Суд вказує, що згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Також суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем в ході розгляду справи не надано належного обґрунтування його правової позиції та, відповідно, правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Судом встановлено, що відповідач діяв без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Щодо позовної вимоги про визнання недісними податкових повідомлень-рішень суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення є актом індивідуальної дії. Як випливає з системного аналізу ст.ст. 105, 162, 171 КАС України, такий спосіб захисту прав як вимога про визнання акту нечинним, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів, оскільки різниця у незаконності (протиправності) нормативно-правових актів та актів індивідуальної дії полягає, зокрема, у моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконними (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту прийняття, нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
Таким чином, у випадках, коли предметом спору є акт індивідуальної дії, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами КАС України має бути визнання такого акту протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування), а лише в разі оскарження нормативно-правового акту - визнання його нечинним.
Вимога про визнання недійсним (протиправним, незаконним, неправомірним, скасування) може стосуватися тільки індивідуального акту. У такому разі протиправність (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуального акту виникає, у разі набрання рішенням суду законної сили, з моменту його прийняття. При чому, усі ці вимоги фактично є одним і тим же способом захисту, сформульованим у різних словесних формах.
Таким чином, помилкове визначення позивачем предмету позову як визнання акта індивідуальної дії недійсним та його скасування не змінює суті предмету адміністративного позову і не робить даний позов таким, що поданий з іншого спору, а лише дублює заявлені позовні вимоги.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 69-72, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень- рішень - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення - рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів (61007, м. Харків, вул. Бекетова, буд. 1) № 0001002210 та № 0001012210 від 16.09.2013 року, прийнятих на підставі акту перевірки від 02.09.2013 року за № 580/22.1-06/36624196.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" (код ЄДРПОУ 36624196, р/р 26008060012457, МФО 351533, 61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 19) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 08.11.2013 року.
Суддя Супрун Ю.О.
Судове рішення № 34670101, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 04.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/9291/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: