Постанова № 34670088, 04.11.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2013 року м.Львів № 2а-7221/11/1370

12 год. 30 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Перчак С.В., представника позивача Вавринчук О.Б., представника відповідача Шпак В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж» до державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Колективне виробниче підприємство «Енергомонтаж» (КВП «Енергомонтаж») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовними вимогами до державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова. З урахуванням уточнених позовних вимог просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000672340/0/25895/23-1 від 26.10.2010 року, № 0000672340/4/32198/23-4 від 23.12.2010 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що висновки ДПІ у Личаківському районі про те, що у господарських операціях здійснених КВП «Енергомонтаж» з ТзОВ «Леорд Плюс-К» немає економічної доцільності базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Стверджує, що реальність господарських операцій підтверджується всіма необхідними первинними бухгалтерськими документами, зокрема, договорами, актами приймання-здачі, податковими накладними, платіжними документами. А отже, за наявності всіх первинних документів, передбачених законодавством та оформлених належним чином, доводи податкового органу про «безтоварність операцій» та про неможливість контрагентів реально надати послуги, укладення договорів з позивачем з метою несплати податків є лише припущенням. Крім того, вказує на наявність судових рішень, якими підтверджено товарність операцій між КВП «Енергомонтаж» з ТзОВ «Леорд Плюс-К» в січні 2010 р. - період за який залишок від'ємного значення у сумі 67442,00 грн. задекларовано в декларації за червень 2010 року. Вважає, що винесені податкові повідомлення-рішення є протиправними

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи позовної заяви, надав аналогічні за змістом пояснення, просив позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях від 01.08.2011 року та додаткових поясненнях поданих у судовому засіданні 04.11.2013 року. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства. В судовому засіданні представник відповідача заперечення та додаткові заперечення підтримав, просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи.

ДПІ у Личаківському районі проведено невиїзну позапланову документальну перевірку КВП «Енергомонтаж» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в січні 2010 року за результатами якої було складено акт від 13 жовтня 2010 року № 534/23-4/01018671 «Про результати невиїзної позапланової перевірки КВП «Енергомонтаж».

КВП «Енергомонтаж» задекларовано до відшкодування за червень 2010 року залишок від'ємного значення січня 2010 року у сумі 67442,00 грн.

Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду утворився за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у січні 2010 року.

ДПІ у Личаківському районі м.Львова в період з 21.04.2010 року по 27.04.2010 року проведено позапланову виїзну перевірку колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж», про що складено Акт № 219/23-2/01018671 від 30.04.2010 року про результати позапланової виїзної перевірки з питань правомірності відображення в податковій декларації з ПДВ за лютий 2010 року залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 1.7., п. 1.8., п. п. 7.2.3., п. п. 7.2.4. п. 7.2., п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4., п. п. 7.4.5. п. 7.4., п. п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та не підтверджено правомірність визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту з ПДВ за січень 2010 року.

Встановлене порушення є результатом віднесення КВП «Енергомонтаж» до податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних виписаних ТзОВ «Леорд Плюс-К», взаємовідносини з яким не підтверджені податковим органом під час проведення перевірки.

17.05.2010 року відповідачем на підставі акта перевірки № 219/23-2/01018671 від 30.04.2010 року прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р»№0000932320/0/10971/10/23-2, яким відповідно до вимог п. 1.7., п. 1.8., п. п. 7.2.3., п. п. 7.2.4. п. 7.2., п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4., п. п. 7.4.5. п. 7.4., п. п. 7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 148271,90 грн., у тому числі основний платіж 108367 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 39904,90 грн.

КВП «Енергомонтаж» оскаржив податкове повідомлення №0000932320/0/10971/10/23-2 від 17.05.10р. до Львівського окружного адміністративного суду. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте з порушенням норм законодавства, право на податковий кредит з податку на додану вартість підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно нікчемності правочинів з контрагентом позивача ТзОВ «Леорд Плюс-К» є необґрунтованими та не підтвердженими доказами.

КВП «Енергомонтаж» через канцелярію суду подано клопотання № вх. 44023 про зупинення провадження у справі за № 7221/11/1370. Клопотання обґрунтоване тим, що у справі 2а-7221/11/1370 оскаржується здійснення ДПІ у Личаківському районі донарахування з ПДВ за наступні періоди у зв'язку із завищенням суми бюджетного відшкодування, а акт перевірки № 534/23-4/01018671 від 13.10.2010 року на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000672340/0/25895/23-1 від 26.10.2010 року, № 0000672340/4/32198/23-4 від 23.12.2010 року сформовано з врахуванням результатів перевірки оформленої актом від 30.04.2010 року № 219/23-2/01018671. У справі №2а-2266/11/1370 оскаржується податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акту від 30.04.2010 року № 219/23-2/01018671, тобто предметом розгляду справи 2а-7221/11/1370 є правовідносини, наявність та правомірність яких доводиться у справі 2а-2266/11/1370 .

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26.10.11 р. по справі № 2а-7221/11/1370 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі 2а- 2466/11/1370 за позовом КВП «Енергомонтаж»до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000932320/0/10971/10/23-2 від 17 травня 2010 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду по справі 2а- 2466/11/1370 від 07.02.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2012 р. постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0000932320/0/10971/10/23-2 від 17.05.2010 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.10.13 по справі к/с №К9991/49679/12 (2а-2466/11/1370) постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2012 р. залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.10.13 по справі к/с № К9991/49679/12 підтверджено реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Леорд Плюс-К» та правомірність формування податкового кредиту за січень 2010 року на підставі отриманих податкових накладних.

Відповідно до ст.72 КАС України підставою для звільнення від доказування є обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.13 у справі № 2а-7221/11/1370 поновлено провадження у справі.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд зазначає наступне.

Як свідчать обставини справи, КВП «Енергомонтаж» згідно з поданою до ДПІ у Личаківському районі м. Львова декларацією з ПДВ та розрахунком сум бюджетного відшкодування за червень 2010 року задекларувало залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за врахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду - 72209 гривень. Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) - 72209 гривень. Сума, що підлягає відшкодуванню (у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів) - 72209 гривень.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168-97-ВР (далі - Закон №168-97-ВР), бюджетне відшкодування визначається як сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168-97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Тому бюджетне відшкодування залежить від правомірності формування платником податків податкового кредиту, отже при перевірці правильності його визначення слід враховувати вимоги пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168-97-ВР, відповідно до яких податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до абз. 3 пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168-97-ВР, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168-97-ВР, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

На підтвердження дотримання вимог п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» стосовно господарських відносин з контрагентом ТзОВ «Леорд Плюс-К» позивачем надано копії: договору поставки № 13-08/09 від 13.08.2009 року з додатковими договорами; видаткових накладних за грудень 2009 року; податкових накладних за грудень 2009 року; акти приймання - виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт; банківських виписок та платіжних доручень про оплату товару згідно договору поставки № 13-08/09 від 13.08.2009 року, (а.с.117 -205, том 1; а.с. 1-46, том 2, ас.58-103, том 2).

Отже, у відповідності до положень Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 р. за N 250/2054 та діяв в редакції від 17.03.2008 р. № 159 на час виникнення спірних правовідносин (далі Наказ ДПА № 159), якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24).

У відповідності до п.п 5.12.3., 5.12.4., 5.12.5., 5.12.6 п. 5.12 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 р. за N 250/2054 та діяв в редакції від 17.03.2008 р. № 159 на час виникнення спірних правовідносин (далі Наказ ДПА № 159) значення рядка 4 розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).

Рядок 23.4 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом.

Збільшення виникає внаслідок установлення за результатами перевірки заниження задекларованої платником суми податкового кредиту та/або завищення податкового зобов'язання. Визначена сума збільшення рядка 26 відображається зі знаком "+" у рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

Зменшення відбувається у разі, коли за результатами перевірки встановлено завищення задекларованої платником суми податкового кредиту та/або заниження податкового зобов'язання. Така сума зменшення рядка 26 відображається зі знаком "-" в рядку 23.4 податкової декларації наступного звітного періоду.

У відповідності до пп. 5.2.3, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановлено, що заява про перегляд рішення контролюючого органу, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Виходячи з вищенаведеної норми, позивач мав право відобразити в декларації з ПДВ за відповідний період результати саме документальної перевірки тільки в тому випадку, якщо сума податкового зобов'язання, яка була донарахована за наслідками перевірки, вважалась узгодженою, тобто у позивача виник податковий борг.

Оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не забороняє облік таких сум в наступних податкових періодах, то платник податків вправі зменшити на цю суму податкового зобов'язання в наступному податковому періоді, чим і скористався.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема збільшено суму грошового зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Згідно ст. с. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова № 0000672340/0/25895/23-1 від 26 жовтня 2010 року та № 0000672340/4/32198/23-4 від 23 грудня 2010 року за формою «В1», яким ДПІ у Личаківському районі м. Львова зменшено позивачу розмір бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. 1.7., п. 1.8., п. п. 7.2.3., п. п. 7.2.4. п. 7.2., п. п. 7.4.1., п. п. 7.4.4., п. п. 7.4.5. п. 7.4., п. п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000672340/0/25895/23-1 від 26.10.2010 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000672340/4/32198/23-4 від 23.12.2010 року.

Стягнути з державного бюджету на користь колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж» (м. Львів, вул. Архипенка,11/15; ідентифікаційний код 01018671) 3,40 грн. судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08 листопада 2013 року.

Суддя Сподарик Н.І.