Постанова № 34670029, 06.11.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Грищенко Є.І.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року справа №805/10701/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г.,

при секретарі: Мосіній К.С.,

за участю: позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3 (довіреність від 11.09.2013),

представників відповідачів Загорулько Я.В. (довіреність від 24.09.2013),

Лапшенкова Я.В. (довіреність від 27.07.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міністерства доходів і зборів України та Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Міністерства доходів і зборів України та Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2013 р. № 0001341702,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому просила визнати протиправним рішення Міністерства доходів і зборів України про залишення її апеляційної скарги без задоволення та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ДПС від 21.03.2013 р. № 0001341702 про збільшення суми грошового зобов'язання з плдатку на додану вартість: за основним платежем на суму 52699,01 та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 13174,75 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року позов задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій від 21.03.2013 року № 0001341702, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З цим рішенням не погодились відповідачі і подали апеляційні скарги, в яких, посилаючиь на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, просять постанову суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування апеляційних скарг зазначають, що, оскільки позивач 05.01.2012 р. перейшла на загальну систему оподаткування і фактично перестала бути платником єдиного податку, то з цього моменту вона повинна була зареєструватися платником податку на додану вартість в разі настання умов, передбачених в п. 181.1 ст. 181 ПК України.

В судовому засіданні представники апелянтів доводи апеляційних скарг підтримали і просили їх задовольнити, в той час, як позивач та її предстаник проти цього заперечували, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_2 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця ( ІПН НОМЕР_2), протягом 2010-2011 років перебувала на спрощеній системі оподаткування, а з 01.01.2011 року перейшла на загальну систему оподаткування.

З 18.02.2013 р. ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання позивачкою вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт перевірки від 11.03.2013 №120/17-02/НОМЕР_2.

Згідно висновків вказаного акта, встановлені порушення:

- п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.4, п.183.10 ст.183, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, а саме за результатами несвоєчасної реєстрації платником податку на додану вартість у 2012 році не сплачено до бюджету ПДВ у сумі 52699,01 грн.;

- п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України - не надані податкові декларації з ПДВ за період з 11 січня по грудень 2012 року.

На підставі акта перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013р. №0001341702, яким позивачці визначена сума грошового зобов»язання з податку на додану вартість: за основним платежем - 52699,01 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13174,75 грн., і яке є предметом даного позову.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Задовольняючи позов в частині скасування податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про його неправомірність, погодившись з доводами позивача, що на неї, як на платника єдиного внеску у 2011 році, не поширюються вимоги п.181.1 Податкового кодексу України.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як установлено судом і не заперечувалось сторонами, відповідно до звіту суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи - платника єдиного податку ОСОБА_2 , обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2011 рік наростаючим підсумком з початку терміну дії свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році становить 383694 грн.92 коп.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Як установлено судом, з 01.01.2012 року позивачка вже не була платником єдиного податку і перебувала на загальній системі оподаткування, проте як платник податку в органі державної податкової служби не зареєструвалась, в той час, як згідно з п.п.183.1, 183.2 ст.183 Податкового кодексу, для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місем проживання) реєстраційну заяву.

Згідно з п.183.10 ст. 183 Податкового кодексу України, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками акта перевірки щодо встановлених порушень позивачкою вимог податкового законодавства і, як наслідок, з винесенням відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Статтею 4 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему одаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» передбачено, що відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (поаткового) періоду (кварталу).

Статтею 6 цього Указу встановлено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.00 № 507 «Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727» встановлено, що у разі подання заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, передбаченої частиною сьомою статті 4, суб'єкт малого підприємництва, який до переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності не був зареєстрований платником податку на додану вартість, реєструється платником податку на додану вартість у порядку, визначеному законодавством.

При цьому, умови і порядок реєстрації врегульовані статтями 181-183 ПК України.

Таким чином, судова колегія погоджується з доводами апелянтів, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що, оскільки позивач в 2011 році перебував на спрощеній системі оподаткування, то він не є особою, на яку розповсюджуються вимоги пункту 181.1 статті 181 ПК України.

Аналіз наведеної норми Податкового кодексу свідчить про чітке визначення осіб, які повинні зареєструватись платником, а саме ті, дохід яких протягом 12 календарних місяців сукупно перевищив 300000 грн., крім осіб, які є платниками єдиного податку.

Як наголошувалось вище, позивачка 05.01.12 перейшла на загальну систему оподаткування і фактично перестала бути платником єдиного податку, то з цього періоду вона повинна була зареєструватись платником податку на додану вартість, оскільки настали умови, передбачені п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з помилковим застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і, відповідно до п.4 ст.202 КАС України, є підставою для скасування судового рішення в цій частині з ухваленням нового.

В решті постанова суду не оскаржується, при цьому, є правильною.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційні скарги Міністерства доходів і зборів України та Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року в адміністративній справі № 805/10701/13-а - скасувати в частині задоволення позову.

Прийняти в цій частині нову постанову.

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Міністерства доходів і зборів України та Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.03.2013 р. № 0001341702 - відмовити.

В решті постанову суду - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанова в повному обсязі складена 11 листопада 2013 року.

Головуючий: Л.В. Губська

Судді: Т.Г. Арабей

Е.Г. Казначеєв