Рішення № 3466988, 13.04.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.09 Справа № 6/61

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Фудсервіс”, м. Донецьк

до Товариства з додатковою відповідальністю “Попаснянський Атлант-ЛТД”,

м. Луганськ

про стягнення 27 662 грн. 34 коп.

Суддя Василенко Т.А.,

за участю представників сторін:

від позивача –Ткаченко І.В., дов. від 29.12.08;

від відповідача –Обухова А.М., дов. від 04.03.09;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 27 662 грн. 34 коп., в тому числі: борг у сумі 24 179 грн. 26 коп., пеня у сумі 1 065 грн. 15 коп., штраф у сумі 2 417 грн. 93 коп.

Відповідачем до суду надано відзив від 04.03.09, за яким останній проти позовних вимог заперечує та зазначає, що позивач в своїй позовній заяві вказує, що заборгованість ТОВ "Атлант-ЛТД" за поставлений товар складає 24 179, 26 (двадцять чотири тисячі сто сімдесят дев'ять) грн. 26 коп., однак, він не підтверджує передачу товару належним чином від позивача до відповідача, а саме: позивач не зазначає в який період, відповідно яких видаткових накладних, та в якому обсязі був переданий товар відповідачу.

На підставі п. 2.5. договору, право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання уповноваженими особами накладних, що посвідчують передачу товару.

Таким чином, оскільки відповідач не надає докази, що підтверджують прийняття товару повноважними особами відповідача, позивач не обґрунтував належне прийняття товару відповідачем.

Також, на підставі п.2.1. договору, постачальник зобов'язується поставити товар на склад покупця протягом 2 (двох), 3 (трьох) днів з моменту отримання заявки від покупця.

Однак позивач не надає жодної заявки від відповідача.

Також, позивач нараховує штраф у розмірі 10% від неоплаченої суми отриманого товару за просрочку платежу понад 30 календарних днів, який складає 2 417, 93 грн., посилаючись на п. 7.5. договору.

При цьому, п. 7.5. договору вказує: сплата пені та відшкодування завданих збитків не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань по даному договору.

Таким чином, пункт договору, на який посилається позивач не передбачає нарахування штрафу.

Враховуючи вищевикладене, відповідач зазначає, що сума боргу, на яку посилається позивач не обґрунтована та просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.

Позивач надав до суду заперечення на відзив відповідача та зазначає, що не згоден на зменшення суми штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

20.12.06 між ТОВ «Фудсервіс»(позивач по справі) та ТОВ «Атлант-ЛТД»(відповідач по справі) був укладений договір № 641, за умовами якого позивач - «Продавець»- зобов’язується поставити та передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити відповідний товар –продукти харчування, в асортименті, згідно специфікацій та додатків, які є невід’ємною частиною договору, на умовах зазначених в ньому.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу певний товар на суму 24 179 грн. 26 коп., який останній в повній мірі не оплатив, у зв’язку з чим позивач звернулося до суду із даним позовом, за яким просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 24 179 грн. 26 коп. Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 7.3, 7.5 договору –пеню в сумі 1 065 грн. 15 коп. та штраф в сумі 2 417 грн.93 коп.

Відповідач з позовними вимогами не погодився, з підстав вказаних у відзиві та наведених вище.

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача, суд, прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було вказано вище, між сторонами у справі укладено договір № 641 від 20.12.06 з додатками та додатковими угодами до нього, за умовами якого позивач зобов’язався поставити відповідачу відповідну продукцію.

Пунктом 1.1. договору сторони визначили що, позивач зобов’язався поставити і передати у власність відповідача, а останній - прийняти і оплатити колесо суцільнокатане на умовах договору та специфікацій до нього.

Пунктом 3.2 договору сторони узгодили, що оплата за поставлений товар здійснюється відповідачем на умовах відстрочки платежу 24 календарних дня з моменту отримання товару.

Пунктом 2.5 в редакції додаткової угоди №1 від 31.12.06 сторони узгодили, що право власності на товар переходить до відповідача з моменту фактичної передачі товару і підписання повноважними представниками останнього відповідних накладних.

Пунктом 4.2 визначено, що відвантаження продукції проводиться партіями в 10-ти денний термін тільки після письмової рознарядки, покупця, яка є підтвердженням готовності покупця до прийому продукції.

Із матеріалів справи, в тому числі: накладних (арк. справи 27-129), а також розрахунку позивача вбачається, що ним, на виконання умов договору, поставлено товар відповідачу на суму 24 179 грн. 26 коп., який останній не оплатив, у зв’язку з чим залишилась заборгованість на вказану суму.

В силу статей 42, 43, 33 ГПК України правосуддя в господарських сулах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В той же час, відповідачем вказані обставини не спростовані та не доведено суду, що особи, які отримували відповідний товар не мали на це повноважень.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 24 179 грн. 26 коп. є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи, їх слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 012 грн. 45 коп. (з урахуванням уточненого розрахунку) за період з 14.08.08 по 11.02.09 та штрафу в сумі 2 417 грн. 93 коп. слід визначити наступне.

Пунктом 7.3 договору у редакції додаткової угоди від 31.12.06 сторони узгодили, що за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Первісно, позивачем розрахунок пені здійснений на суму 1 065 грн. 15 коп., потім наданий уточнений розрахунок на суму 1 012 грн. 45 коп.

В той же час, пунктом 7.5 договору в редакції додаткової угоди від 31.12.06 сторони передбачили, що за прострочку платежу більше 30 днів відповідач окрім пені сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від несплаченої суми отриманого товару.

Тобто, сторони домовилися про певну відповідальність за невиконання умов договору.

Як було наведено вище відповідачем був припущений факт порушення зобов’язань щодо оплати поставленого товару на суму 24 179 грн. 26 коп., у зв’язку з чим позивач, з урахуванням положень договору та діючого законодавства має право вимагати сплати штрафних санкцій.

В силу ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора.

В даному випадку м матеріалами справи підтверджено, що відповідачем був припущений факт прострочки платежу, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені і штрафу є обґрунтованими в сумі пені 1 012 грн. 45 коп. та штрафу 2 417 грн. 92коп. Решта суми пені нарахована позивачем невірно, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині слід залишити без задоволення.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача борг у сумі 24 179 грн. 26 коп., пеню у сумі 1 012 грн. 45 коп., штраф у сумі 2 417 грн.92 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно обґрунтовано заявлених та задоволених вимог.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Атлант-ЛТД», м. Луганськ, кв.Олексієва, б. 10, код 2173334, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс», м. Донецьк, вул. Рогачевська, 1 «в», код, 32965531, борг у сумі 24 179 грн. 26 коп., пеню у сумі 1 012 грн. 45 коп., штраф у сумі 2 417 грн.92 коп. витрати по сплаті державного мита в сумі 276 грн. 09 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 грн. 77 коп., видати наказ позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 15.04.2009.

Суддя Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Шкуть