Вирок № 34669342, 31.10.2013, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/2920/13-к

номер провадження № 1-кп/728/195/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Лобода Н.В.

при секретарі - Кирута Л.І.

за участю прокурора - Максиміхіна Ю.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Бахмачі кримінальне провадження №12013260020000209 від 26.07.2013 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, розлученого, тимчасово непрацюючого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.4 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, працюючи провідним спеціалістом відділу охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області, будучи державним службовцем 12 рангу 6 категорії та особою, яка займає відповідальне становище, маючи відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою КМУ від 02.04.1994 року №217, п.3.5 Положення про управління технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області та п.2.8 Посадової інструкції провідного спеціаліста відділу охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області, затвердженої 06.02.2012 року в.о. начальника Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області, повноваження на видачу посвідчень тракториста-машиніста особам, які склали теоретичний і практичний іспит екзаменаційній комісії в державній інспекції сільського господарства району, 30.07.2013 року о 16-00 год. у своєму службовому кабінеті в приміщенні адміністративної будівлі, розташованої в м.Бахмач Чернігівської області, по вул. Петровського,33 передав ОСОБА_3 завідомо неправдиве посвідчення тракториста-машиніста серії ЕВ № 032340 на імя останнього, яке особисто виписав, за що одержав від ОСОБА_3 в якості неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 500 (пятсот) доларів США, що за курсом НБУ станом на 30.07.2013 року становило 3996.5 грн.

Окрім того, з метою створення видимості законності видачі посвідчення тракториста-машиніста ОСОБА_3, ОСОБА_1 29.07.2013 року у своєму службовому кабінеті в приміщенні адміністративної будівлі, розташованої в м.Бахмач Чернігівської області, по вул. Петровського,33 за допомогою службового компютера відсканував посвідчення про закінчення кваліфікаційних курсів №12 від 06.04.1985 року ОСОБА_4, за допомогою програми сканування видалив із відсканованого посвідчення прізвище ОСОБА_4, роздрукував дане посвідчення та власноручно вписав у нього прізвище ОСОБА_3 Після цього, зробивши ксерокопію підробленого ним посвідчення про закінчення курсів підготовки трактористів на імя ОСОБА_3, долучив її до доданих ОСОБА_3 документів. Достовірно знаючи, що, відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою КМУ від 02.04.1994 року № 217, підстави для видачі ОСОБА_3 посвідчення тракториста-машиніста відсутні, оскільки останній не пройшов професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до навчальних планів і програм та іспит екзаменаційній комісії не складав, ОСОБА_1 30.07.2013 року у своєму службовому кабінеті в приміщенні адміністративної будівлі, розташованої в м.Бахмач Чернігівської області, по вул. Петровського,33 особисто склав, підписав, скріпив печаткою Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області та видав ОСОБА_3 завідомо неправдиве посвідчення тракториста-машиніста серії ЕВ № 032340 від 30.07.2013 року на імя ОСОБА_3, що дає право на керування тракторами з потужністю двигуна до 73.5 кВт (категорія А1).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав повністю і суду пояснив, що дійсно, з 22.01.2013 року по 31.07.2013 року він працював провідним спеціалістом відділу охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області, був державним службовцем 12 рангу 6 категорії і являвся особою, яка займає відповідальне становище.

В липні 2013 року до нього на роботу прийшов ОСОБА_3 і пояснив, що йому потрібне посвідчення тракториста-машиніста. Зясувавши, що в останнього немає необхідного пакету документів для отримання вищезазначеного посвідчення, ОСОБА_3 поцікавився чи можна отримати посвідчення без відсутніх у нього документів і не здававши іспиту, на що обвинувачений відповів, що можна щось придумати. 29.07.2013 року, він відсканував посвідчення про закінчення кваліфікаційних курсів та вніс дані ОСОБА_3 до заяви про видачу посвідчення тракториста-машиніста, потім без проведення іспиту та участі комісії роздрукував екзаменаційну картку на імя ОСОБА_3, і, оформивши всі документи, видав останньому неправдиве посвідчення тракториста-машиніста, за що одержав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 500 доларів США.

Дане кримінальне правопорушення вчинив через скрутне матеріальне становище. В скоєному щиро кається, просить суд суворо не карати.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину в інкримінованих йому діяннях, ніхто з учасників провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд вважає за недоцільне проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, обмежившись лише показаннями обвинуваченого та матеріалами кримінального провадження, які характеризують його особу.

Заслухавши обвинуваченого, вивчивши письмові матеріали кримінального провадження, суд находить, що винність ОСОБА_1 в пред'явленому йому обвинуваченні, крім власного визнання ним своєї вини в судовому засіданні, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, які є належними, допустимими, достовірними, достатніми та взаємопов'язаними для прийняття відповідного процесуального рішення.

ОСОБА_1, обіймав посаду провідного спеціаліста відділу охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області і, будучи державним службовцем 12 рангу 6 категорії, згідно п.2 примітки до ст.368 КК України, відносився до службових осіб, які займають відповідальне становище.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та іншому підробленні офіційних документів вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 КК України; своїми умисними діями, які виразилися в одержанні службовою особою, яка займає, відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду будь-яких дій з використанням наданого їй службового становища вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.368 КК України.

За сукупністю ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.366 КК України та ч.4 ст. 368 КК України, і його дії органом досудового розслідування кваліфіковані вірно.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, які згідно зі ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, особу винного.

Як особа, ОСОБА_1 характеризується позитивно, раніше не судимий.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття, активне сприяння слідству, наявність на утриманні неповнолітньої дитини та батьків пенсійного віку.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, по справі відсутні.

Таким чином, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу винного та його ставлення до вчиненого ним діяння, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 такий вид основного покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.4 ст.368 КК України із застосуванням положень ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, як позбавлення волі, але з застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання призначеного вироком суду з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і буде виконувати покладені на нього обов'язки.

Санкція статті 368 КК України передбачає такий вид додаткового покарання як конфіскація майна, проте ст. 77 КК України визначає вичерпний перелік додаткових покарань, які можуть бути призначені у разі звільнення засудженого від основного покарання з випробуванням, серед яких конфіскація майна відсутня.

Якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті є обов'язковим, то в разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, воно не застосовується.

У звязку з цим, захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на будинок обвинуваченого, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23.08.2013 року для забезпечення виконання вироку в частині конфіскації майна, згідно положень ч.4 ст 174 КПК України, підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 такий вид додаткового покарання як позбавлення права обіймати посади, повязані з виконанням функцій держави.

Щодо застосування додаткового покарання у виді позбавлення рангу відповідно до ст. 54 КК України, то це є правом, а не обовязком суду, тобто доцільність його призначення закон ставить у пряму залежність від індивідуальних особливостей вчиненого кримінального правопорушення і особи винного.

З урахуванням всіх обставин справи, особи обвинуваченого, його ставлення до скоєного ним діяння, щирого каяття, сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, суд не вбачає необхідності позбавляти ОСОБА_1 12 рангу держаного службовця відповідно до ст. 54 КК України.

Запобіжний захід у вигляді застави, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на досудовому слідстві, суд вважає за доцільне залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на проведення експертиз.

Керуючись ст.ст. 368,370,374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням функцій держави строком на 2 (два) роки.

ОСОБА_1 визнати винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 5 (пяти ) років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням функцій держави строком на 2 (два) роки.

Згідно зі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити, ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням функцій держави строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного вироком суду з випробуванням з іспитовим строком в 2 (два) роки, зобовязавши його відповідно до ст.76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти їх про зміну місця проживання чи роботи та періодично з'являтися до них для реєстрації.

Відповідно до положень ст.ст.72, 77 КК України додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати посади повязані з виконанням функцій держави строком на 2 (два) роки - виконувати самостійно.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_1 залишити у вигляді застави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення хімічної, компютерно-технічної та почеркознавчої експертиз на загальну суму 1981 (одна тисяча девятсот вісімдесят одна) грн.

Речові докази по справі:

- заяву ОСОБА_3 від 30.07.2013 року, екзаменаційну картку ОСОБА_3, копію посвідчення про закінчення курсів підготовки трактористів на імя ОСОБА_3, копію паспорта ОСОБА_3, копію медичної довідки №200258 від 26.07.2013 року, квитанцію №236 від 25.07.2013 року про оплату за бланк посвідчення, видаткову накладну № 63125 від 30.07.2013 року на посвідчення тракториста-машиніста залишити в матеріалах кримінального провадження № 12013260020000209.

- змиви з лівої та правої рук ОСОБА_1, змиви з правої ноги ОСОБА_1, контрольний зразок ватного тампону, контрольний зразок хімічної речовини та флеш-карту з відеозаписом обшуку - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12013260020000209.

- електронні носії памяті № 4/7-104/т та № 4/7-105/т із записом негласних слідчих дій відносно ОСОБА_1 - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12013260020000209.

- посвідчення тракториста-машиніста серії ЕВ- № 032340 від 30.07.2013 року - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12013260020000209.

- грошові кошти в сумі 500 доларів США купюрами по 100 доларів США кожна, із серійними номерами HL 41412327 F, AA 25047434 А, НЕ 32327801 D, HJ 79140035 A, КН 40648532 А, які зберігаються у сховищі банку Чернігівської філії АТ Укрексімбанк - повернути ОСОБА_3.

- книгу реєстрації видачі посвідчень тракториста-машиніста на 102 арк., системний блок Impression computers, інвентарний номер №10480127, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів СУ УМВС України в Чернігівській області повернути відділу охорони праці та пожежної безпеки Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області у Бахмацькому районі.

- шкарпетку з правої ноги ОСОБА_1, яка знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів СУ УМВС України в Чернігівській області знищити.

Після вступу вироку в законну силу повернути заставодавцю ОСОБА_5 суму застави за ОСОБА_1 в розмірі 23000 (двадцять три тисячі) грн., що була внесена через відділення ПАТ КБ Приватбанк на спеціальний рахунок ТУ ДСА в Чернігівській області № 37315006001170, МФО 853592, код 26295412 відповідно до квитанції № 116.344.1 від 13.08.2013 року.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23.08.2013 року на будинок ОСОБА_1, який знаходиться в м.Бахмачі Чернігівської області по вул. Шевели 6 - скасувати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя Бахмацького районного суду

Чернігівської області ОСОБА_6