Рішення № 34668980, 10.10.2013, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 2-1586/12

Провадження № 2/727/2/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Чебуришкіній Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в спільному майні та визнання права власності на 1\3 частку квартири, -

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовом про припинення права власності на частку у спільному майні , якою є квартира АДРЕСА_1 посилаючись на те, що їй належить на праві спільної часткової власності із відповідачем квартира АДРЕСА_1, її частка складає 2\3 ідеальних частин ,а відповідачу належить 1\3 ідеальна частка даної квартири. Частки співвласників були визначені по рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14.09.2010 року оскільки відповідно до свідоцтва про право власності на житло виданого 10.01.1995 року Управлінням власності Чернівецької міської Ради народних депутатів згідно розпорядження № 12862 від 10.01.1995 року вона була передана в спільну сумісну власність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

Після визначення часток Короля \ур. ОСОБА_3 подарувала позивачці ОСОБА_1 свою 1\3 частку у спірній квартирі на підставі договору дарування від 06.09.2011 року , посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округа ОСОБА_4, а тому на час звернення до суду з позовом частка позивачки є більшою чим частка у відповідача в спірному майні на 1\3 частину.

Підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 вважає у відповідності до вимог ст. 365 ЦК України те , що:

1.частка відповідача є незначною і не може бути виділена в натурі,

2. річ є неподільною,

3.спільне володіння і розпорядження майном є неможливим

4. таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача на частку у спільному майні.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачка вказує, що на її думку 1\3 частина квартири, яке належить відповідачу є незначною, і меншою чим у неї, враховуючи неприязні стосунки між нею та відповідачем, а також що це майно є неподільним ,що не можливо спільно користуватися даною квартирою оскільки вона має дві суміжні кімнати, що відповідач їй чинить перешкоди в користуванні спірною квартирою, то вона вважає, що право власності на 1\3 частку квартири № 2 по пр. Незалежності м. Чернівці повинно бути припинено на підставі судового рішення із сплатою йому грошової компенсації за його частку в сумі 90980 грн., які вона для забезпечення позову поклала на депозит суду.

На підтвердження факту неможливості спільного користування даною квартирою з відповідачем і що їй чиняться перешкоди в користуванні квартирою, позивачка посилається на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 травня 2005 року та постанову від 03.02.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи ДІМ Шевченківського РВ УМВСУ в Чернівецькій області ОСОБА_5

На підтвердження факту, що квартира спірна є неподільною річчю позивачка посилається на висновок судово-будівельної експертизи , що поділити спірну квартиру в натурі в окремі ізольовані приміщення для проживання міх співвласниками неможливо, що дійсна ринкова вартість 1\3 частини квартири складає 90980 грн., вона готова сплатити дану суму відповідачу , поклавши для забезпечення позову дану суму на депозит суду , при цьому позивачка вважає , що припинення права відповідача на 1\3 частку квартири не завдасть йому істотної шкоди , оскільки він є ще співвласником 1\6 частки житлового будинку по 2 Ходоровському провулку № 9 м. Чернівці ,яку він успадкував після смерті батька .

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, подав до суду письмові заперечення на позов, посилаючись, що він не згідний одержувати грошову компенсацію своєї частки в спірному нерухомому майні, якою є двох кімнатна квартира з усіма зручностями , оскільки іншого житла, де б він проживав у нього немає, оскільки в даній квартирі він проживає з 1989 року постійно, він дбає про дану квартиру , повністю сплачує всі витрати по утриманню даної квартири, оскільки позивачка зовсім ніяких коштів на утримання квартири не витрачає , що він зробив за власні кошти ремонт в даній квартирі і для покращення проживання із двох прохідних кімнат , обладнав дві ізольовані кімнати , щоб дальня кімната була в його особистому користуванні ,а ближня до входу кімната була б у користуванні позивачки та їх доньки , що ці переобладнання були виконані ним до 2005 року і що позивачка після постановлення в 2005 року Шевченківським районним судом м. Чернівці занесла свої особисті речі та речі дитини в ближню кімнату і закрила її на ключ , і на даний час даною кімнатою ніхто не користується тому , що донька ОСОБА_6 проживає на даний час в Греції , а позивачка має на праві особистої власності 3-кімнатку квартиру № 59 в будинку № 19 А по вулиці Стасюка м. Чернівці ,де постійно проживає з 2004 року , коли повертається із Греції , оскільки більшу частину часу позивачка проживає в Греції , відповідач вказав , що фактично з 2005 року із відповідачкою не зустрічався , не чинить їй ніяких перешкод в користуванні квартирою і не заперечує, об остання проживала в даній квартирі, але вважає, що вона не проживає в ній за власним бажанням , тому що має кращу квартиру, ніж спірна. Відповідач в своїх запереченнях також вказує, що по 2 провулку Ходоровському , 59 м. Чернівці він не проживає з 1991 року , в тому будинку проживає його мати, брат, його дружина та їх доросла донька і в цьому будинку реально проживати немає де оскільки всі кімнати прохідними і йому виділити його частку також неможливо

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали повністю і в своїх поясненнях підтвердили обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник позовні вимоги не визнали повністю і просили в задоволенні позову відмовити, в своїх поясненнях підтвердили обставини, викладені в запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає , що в задоволенні позову має бути відмовлено.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановленні фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 була передана в спільну сумісну власність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про право приватної власності на житло виданого 10.01.1995 року Управлінням власності міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням № 12862 від 10.01.1995 року, рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14,09.2010 року були визначено частку кожного із співвласників, яка становить 1\3 ідеальну частину даної квартири , що підтверджено судовим рішенням, 06.09.2011 року ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_1 1\3 частину спірної квартири на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округа ОСОБА_4З

Отже позивачці ОСОБА_1 на день звернення до суду з даним позовом належить 2\3 частки квартири АДРЕСА_2, а відповідачу ОСОБА_2 належить 1\3 частка даної квартири. Також судом встановлено, що в даній квартирі проживає тільки відповідач ОСОБА_2, який сплачує всі витрати по утриманню даної квартири, а позивачка проживає в трьохкімнатній квартирі №59 будинку № 19 А по вулиці Стасюка м. Чернівці, яка належить їй на праві особистої власності відповідно до договору купівлі продажу від 01.09.2004 року Дані обставини в суді визнали і позивачка, і відповідач, а тому вони приймається судом у відповідності до вимог ст.61 ЦПК України ,як обставини , визнані сторонами, які беруть участь по справі, що не підлягають доказуванню.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_3 є неподільною річчю, оскільки відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи дану квартиру не можливо розділити між співвласниками, на окремі ізольовані квартири. Суд вважає, що ця обставина не може бути підставою для припинення права власності відповідача ОСОБА_2 на частку в спільному майні з виплатою йому грошової компенсації, оскільки це завдасть істотної шкоди інтересам відповідача, його праву на житло. Судом встановлено що дана квартира є постійним місцем поживання відповідача з 1991 року, він приймав участь у приватизації даної квартири, використавши своє право на безоплатну приватизацію житла згідно закону України « Про приватизацію державного житлового фонду», іншого житла, в якому він міг би проживати без створення своїм рідним у нього немає і придбати його за кошти в сумі 90980 гривень, як сплачену йому грошову компенсацію, він не зможе. Суд не приймає доводи позивачки, як підставу для припинення права на частку в спірній квартирі, ту обставину, що йому належить на праві власності 1\6 житлового будинку та господарських будівель та споруд по 2 Ходоровському провулку, 59 м. Чернівці, оскільки як встановлено судом згідно довідки про склад сім»ї та прописку в будинку № 59 по 2 Ходоровському провулку м. Чернівці проживають та зареєстровані : мати відповідача , його брат , дружина брата та їх доросла донька , будинок складається із 4-х житлових кімнат , які є прохідними і виходячи із частки відповідача, виділити йому 1\6 частину даних приміщень також неможливо ,проживати відповідач в даному житловому будинку також не може оскільки в ньому проживає вже дві різних сімї, і відповідач не є членом даних сімей, оскільки з 1991 року в даному будинку не проживає, що було визнано сторонами по даній цивільній справі.

Судом не приймаються до уваги посилання позивачки як підставу для припинення права на частку відповідача в спірній квартирі, те, що спільне володіння і користування майном не можливо, оскільки судом було встановлено , що позивачка ОСОБА_1 не проживає в даній квартирі з 2005 року з власної волі оскільки вона придбала в особисту власність трьохкімнатну квартиру по іншій адресі, а саме по вул. Стасюка 19 а кв. 59 в м. Чернівці, де проживає постійно, коли приїздить на Україну, оскільки з 1995 року позивачка працює і більшість часу проживає за кордоном, а саме в Греції. Також судом вставлено, що до 2005 року відповідач переобладнав спірну квартиру, зробивши перепланування квартири при якому із двох суміжних жилих кімнат, квартира переобладнана на дві ізольовані кімнати, за рахунок кладовки, ці переобладнання були виконані на прохання доньки сторін ОСОБА_6Т, про що вона як свідок підтвердила в судовому засіданні. В 2005 році позивачка разом з донькою поселилася в одну із ізольованих кімнат і щоб будь-яких спорів щодо перепланування квартири між сторонами не було, що вказує на те, що перепланування не погіршило житлові умови її співвласників. Суд вважає, що позивачкою не було доведено в суді, що спірна квартира їй потрібна для особистого проживання і, що відповідач перешкоджає їй в цьому. Жоден з допитаних по справі свідків, в тому числі і донька сторін Кароля в судовому засіданні не підтвердили факт перешкоджання відповідачем позивачу в користуванні спірною квартирою.

Судом також не приймаються доводи позивачки, що частка відповідача є незначною, а тому не може бути виділена в натурі, оскільки як позивачці, так і відповідачу належало по 1\3 частці квартири, а частка позивачки збільшилася за рахунок договору дарування їй частки донькою сторін ОСОБА_6, але при цьому не було змінено встановлений порядок користування спірно квартирою, оскільки свідок ОСОБА_6 показала в суді, що вона користується тою кімнатою, в яку поселялася вона і мати в 2005 році за рішенням суду, і що в цій кімнаті ніхто не проживав в її відсутність, оскільки вона зачиняється на ключ і, що сама є позивачка дану кімнату і закрила на ключ.

Кошти в сумі 90980 \ девяносто тисяч девятсот вісімдесят \ грн., що були сплачені позивачкою на рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області мають бути повернуті їй.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в спільному майні та визнання права власності на 1\3 частку квартири відмовити.

Повернути ОСОБА_1 сплачені нею 06 вересня 2013р. 90980 \ девяносто тисяч девятсот вісімдесят \ грн. на рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області № 37315005000089, код 26311401, в ГУ ДКСУ у Чернівецькій області, код банку 856135.

З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 09 жовтня 2013 року.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: