Рішення № 3466841, 14.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.09 Справа№ 24/21

За позовом: Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнського Акціонерного Банку, м.Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Лан”, с.Воля-Висоцька Жовківського району

Про стягнення 632 438,62грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача –Брегей І.С. - представник

Від відповідача –Кочут Ю.В.- директор

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 632 438,62грн., в т.ч. 498 530,00грн. простроченої заборгованості по кредиту, 35 298,51грн. відсотків за користування кредитом, 48 610,11грн. пені та 50 000,00грн. штрафу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 28.12.2007 року сторонами укладено кредитний договір №74/07, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався надати відповідачеві кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом 500 000,00грн. з терміном остаточного повернення кредиту по 27.12.2008року включно, а останній зобов’язувався повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Як зазначає позивач у позовній заяві, позивач надав відповідачу кредит, однак відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав, не повернув кредиту та не сплатив процентів за користування кредитом. Станом на 29.01.2009 року заборгованість відповідача по кредиту становить 498 530,00грн. та по сплаті процентів за користування кредитом - 35 298,51грн.

За несвоєчасне повернення кредиту та процентів за користування кредитом на підставі п.4.3. позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 48 610,11грн., яка нарахована в розмірі подвійної процентної ставки за користування кредитом за кожен день прострочення , а саме:

- за несвоєчасне повернення кредиту пеня нарахована за період з 05.11.2008р. по 29.01.2009р. в сумі 46 473,62 грн.;

- за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом пеня нарахована за період з 04.09.2008р. по 29.01.2009р. в сумі 2136,49грн.

Крім того, позивачем заявлений до стягнення штраф в сумі 50 000,00грн. на підставі пункту 4.4 договору за невиконання пунктів 3.3.3 та 3.3.5 договору в розмірі 5 % від суми одержаної суми кредиту за кожен випадок порушення.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не подав, його представник в судовому засіданні усно визнав позовні вимоги частково - в частині стягнення заборгованості по кредиту та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

28.12.2007 року позивачем ( кредитодавець за договором) і відповідачем ( позичальник за договором) укладено кредитний договір №74/07, відповідно до умов якого позивач зобов’язується надати відповідачеві кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом 500 000,00грн. для поповнення обігових коштів . Процентна ставка за користування кредитом встановлена в розмірі 18% річних ( п.1.1.3 договору). Термін остаточного повернення кредиту - по 27.12.2008року включно. Повернення кредиту здійснюється згідно графіка зменшення ліміту поновлювальної кредитної лінії , викладеного в додатку №1 до договору.

Згідно із додатком №1 до договору встановлено наступні строки повернення кредиту та зменшення ліміту:

- 30.09.2008р. –125 000,00грн. плюс відсотки, ліміт 375 000,00грн.

- 31.10.2008р. –125 000,00грн. плюс відсотки, ліміт 250 000,00грн.

- 30.11.2008р. - 125 000,00 грн. плюс відсотки, ліміт 125 000,00грн.

- 27.12..2008р. –125 000,00грн. плюс відсотки, ліміт 0.

Проценти за користування кредитом , нараховані за місяць, позичальник зобов»язаний сплачувати щомісяця не пізніше 03 числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані ( п.2.8.1 договору).

Додатковою угодою №14 від 15.07.2008р. до договору внесені зміни в частині, що стосується розміру процентної ставки за користування кредитом, яка згідно із названою додатковою угодою встановлена розмірі 21,5%.

Додатковою угодою №15 від 28.11.2008р. процентна ставка за користування кредитом збільшена до 27%.

Відповідно до п.4.3 кредитного договору у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки за користування кредитом від суми непогашеного платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 4.4 договору передбачено сплату штрафу в розмірі 5% від суми кредиту за порушення вимог пунктів 3.3.3- 3.3.18 договору.

На підставі договору та додаткових угод №1-№13 до договору позивач надав відповідачеві за період з 04.01.2008р. по 08.05.2008р. кредит 13-ма траншами на загальну суму 830 000,00грн., який відповідач повернув частково в сумі 331 470,00грн.: 04.02.2008р. –330 000,00грн, та 21.10.2008р. –1470,00грн., що підтверджено виписками банку з рахунка клієнта, які є у матеріалах справи.

Отже, заборгованість відповідача становить 498 530,00грн.( 830 000- 331 470).

За користування кредитом нараховані проценти на загальну суму 99 034,51грн., а саме:

- за період з 04.01.2008р. по 14.07.2008р. в розмірі 18% ;

- за період з 15.07.2008р. по 27.11.2008р. в розмірі 21,5%;

- за період з 28.11.2008р. по 28.01.2009р. в розмірі 27%.

Розрахунки додані до матеріалів справи.

Відповідач сплатив проценти за користування кредитом в сумі 66 736,00грн. (за січень-вересень 2008р . повністю, за жовтень 2008р. частково в сумі 4902,00грн.).

Заборгованість становить 35 298,51грн.( 99 034,51- 66 736,00).

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши в сукупності подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

В силу ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (глава71), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких встановлюється договором ( ст.1048 ЦК України).

В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надав відповідачеві кредит, який підлягав поверненню у строки, встановлені додатком № 1 до договору. Термін остаточного повернення кредиту встановлений договором по 27.12.2008року включно. Договором передбачено сплату процентів за користування кредитом до 3 числа наступного місяця, за який нараховано проценти. Відповідач виконав свої зобов»язання частково. Заборгованість по кредиту становить 498 530,00грн., а по процентах - 35 298,51грн., які обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

Щодо стягнення пені то, на думку суду, пеня підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, якщо позичальник своєчасно не повернув позики, він зобов»язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня коли позика мала бути повернена, до дня фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Виконання зобов»язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (ст. 546ЦК України).

Неустойкою ( штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання ( п.1ст. 549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання ( п.2 ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошового зобов”язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано( п.6 ст.232 ГК України).

В силу ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З аналізу названих норм випливає, що виконання грошового зобов»язання забезпечується пенею, яка підлягає стягненню з божника у разі прострочення виконання грошового зобов»язання у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, за несвоєчасне повернення кредиту підлягає до задоволення пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 05.11.2008р. по 29.01.2009р. в сумі 21 450,50 грн., а за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 04.09.2008р. по 29.01.2009р. - в сумі 1000,04грн.

На думку суду, заявлений до стягнення штраф в сумі 50 000,00грн. на підставі пункту 4.4 договору за невиконання пунктів 3.3.3 та 3.3.5 договору в розмірі 5 % від одержаної суми кредиту за кожен випадок порушення, до задоволення не підлягає з огляду на наступне. Пунктом 3.3.3 договору передбачений обов»язок відповідача повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Пунктом 3.3.5 договору встановлений обов»язок сплачувати проценти та комісійні. У позовній заяві не вказано про стягнення штрафу за несплату комісійних. Тобто, позивачем фактично заявлені до стягнення пеня і штраф за одне і те ж саме порушення, а саме –невиконання умов договору щодо повернення кредиту та сплати процентів. Однак, чинним законодавством передбачено забезпечення виконання грошового зобов»язання пенею, а не штрафом. Крім того, одночасне стягнення пені і штрафу за невиконання одного і того ж грошового зобов»язання суперечить чинному законодавству.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Лан”,ідентифікаційний код 23948183, адреса: с.Воля-Висоцька Жовківського району Львівської області, вул. Нестерова,91-А, на користь Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнського Акціонерного Банку»(ВАТ «ВіЕйБі Банк»), ідентифікаційний код 20847075, адреса: 04119,м.Київ, вул. Зоологічна,5, - 498 530,00грн. заборгованості по кредиту, 35 298,51грн. заборгованості по процентах, 22 450,54 грн. пені, 5562,79грн. державного мита та 103.79грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Хабіб М.