Рішення № 3466817, 13.04.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2009 р. Справа № 51/34-09

вх. № 1080/5-51

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився; відповідача - Москаленко Я.М., довіренність № 463 від 20.01.2009 року

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський зв'язок", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС", м. Харків

про стягнення 1830,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 1830,00 грн. штрафу за поставку неякісної продукції. Позов обгрунтовано статтями 675, 678, 679, 712 Цивільного кодексу України та статтями 231, 269 Господарського кодексу України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

16.03.2009 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд розгляд справи, призначений на 13.04.2009 року здійснити в його відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить правові підстави для задоволення клопотання позивача, оскільки брати участь в судових засіданнях є правом сторони, а не обов"язком.

16.03.2009 року до господарського суду, від позивача, надійшла заява про відшкодування судових витрат, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, що складаються з державного мита у розмірі 102,00 грн., витрат на ІТЗ судового процесу у розмірі 118,00 грн. та транспортні видатки у розмірі 251,98 грн. Крім того, просить суд долучити до матеріалів справи копії квитків на потяг МЯ № 746529 та МЯ № 746528.

Суд, дослідивши надані документи, долучає їх до матеріалів справи.

08.04.2009 року до господарського суду, через канцелярію, від відповідача надійшли пояснення в порядку статті 22 ГПК України.

Суд, дослідивши надані пояснення, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.03.2009 року 10:45 до 13.04.2009 року до 11:40.

До початку судового засідання відповідач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява відповідача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні 13.04.2009 року представник відповідача проти позову заперечує в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, встановив наступне.

19.08.2006 р. позивачем у відповідача був придбаний ноутбук Asus М5200 серійний номер 61NOAG038536 разом з адаптером.

Факт здійснення поставки підтверджується касовим чеком від 19.08.2006 року на суму 9240,00 грн. та податковою накладною від 19.08.2006 року № 79352 (аркуші справи 11-12).

Крім цього було видано гарантійний талон № 000321, що був скріплений печаткою та підписом відповідача (аркуш справи 13).

Гарантійний термін на товар був встановлений протягом 24 місяців. Під час гарантійного терміну DVD- привод ноутбук вийшов з ладу. У зв'язку з чим 27.06.2008 р. позивач звернувся до Сервіс-центру ТФ "ТиД" з проханням здійснити його гарантійний ремонт. У Сервіс-центрі ТФ "ТиД" запропонували замінити DVD- привод на новий та прийняли замовлення позивача на усунення несправностей. Проте, замовлення не виконувалося більш ніж місяць.

07.08.2008 року позивач направив відповідачу листа № 125 з вимогою щодо вжиття заходів із заміни DVD- приводу у розумний термін та вимогами про сплату штрафу за поставку товару неналежної якості (аркуш справи14).

Замовлення позивача на усунення несправностей було виконано Сервіс-Центром ТФ "ТиД" 21.08.2008 року.

У відповідь на лист позивача № 125 від 07.08.2008 року відповідач 22.08.2008 року надав відповідь в якій висловив сумніви щодо того, що техніка має дефект та передана для проведення гарантійного ремонту, зазначив, що не буде вживати ніяких заходів щодо усунення несправностей на тій підставі, що підприємство відповідача не здійснює гарантійне обслуговування, відмовився задовольняти вимогу про сплату штрафу за поставку товару неналежної якості з посиланням на те, що частина 2 статті 231 ГК України застосовується при наявності спеціальних обставин, а саме - спеціального суб'єкту господарювання, а в стосунках між позивачем та відповідачем відсутні ознаки, за яких застосовується стаття 231 ГК України".

28.08.2008 року позивач звернувся до Сервіс-центру ТФ "ТиД" з запитом № 131/1 щодо надання відповідей на питання позивача про виконання замовлення на усунення недоліків (аркуш справи 16).

16.09.2008 року від керівництва сервісного центру ТФ ТиД надійшла відповідь, в якій було підтверджено, що 27.06.2008 р. було прийнято замовлення щодо усунення несправностей приводу до ноутбуку та ноутбук був готовий 06.08.08р. (аркуш справи №17).

31.10.2008 року позивач направив до Сервіс-центру ТФ "ТиД»" лист № 175 у якому просив надати висновок по вказаному ремонту (аркуш справи 18).

31.10.2008 р., позивач направив до відповідача претензію з вимогою оплатити штраф, яку відповідач отримав 01.12.2008 року (аркуші справи 19-25).

Проте, відповіді відповідач не надав.

Листом від 11.11.2008 року Сервіс-центр ТФ "ТиД" надав відповідь на лист позивача № 175 від 31.10.2008 року, в якій вказав що не може надати висновок щодо вказаного ремонту, так як ніколи цього не робив, тому для надання такого висновку просив роз'яснити його зміст.

Після наданих роз'яснень, 31.12.2008 року від Сервіс-центр ТФ "ТиД" до позивача надійшов висновок (аркуш справи 26).

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприєм-ницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним вико-ристанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини 2 статті 675 ЦК України, договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гаран-тійний строк).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про захист прав споживачів" гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або на етикетці чи в будь-якому іншому документі, що додається до продукції.

Відповідно до частини 3 статті 678 ЦК України, якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Відповідно до частини 2 статті 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Частиною 5 статті 269 Господарського кодексу України (далі - ГК України), постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб.

Відподно до частини 7 статті 269 ГК України, у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (поста-чальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 231 ГК України, за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Суд не приймає до уваги ствердження відповідача про те, що частина 2 статті 231 ГК України застосовується тільки до обмеженого кола суб"єктів, вичерпний перелік, яких встановлений статтею, оскільки ця норма підлягає застосуванню також і до відносин поставки товарів, незалежно від суб"єктів цих відносин.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 1830,00 грн. штрафу обгрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати, пов"язані з розглядом справи, у вигляді транспортних витрат у розмірі 251,98 грн., які були витрачені представником позивача для проїзду до суду.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформа-ційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також інші витрати, пов"язані з розглядом справи (транспортні витрати), у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 675, 678, 679, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 231, 269 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю "МКС" (61037, м. Харків, пр. Московський, 197-б, код 21197076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський зв"язок" (поштова адреса: 65028, м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 18; місцезнаходження: 65076, м. Одеса, вул. Радісна, 2/4, код 25430256, п/р 26003003894401 в Одеському відділенні ВАТ "Сведбанк", МФО 300164, п/р 26007901025886 у Філії ЗАТ "ПУМБ" у м. Миколаєві, МФО 326126) - 1830,00 грн. штрафу, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов"язані з розглядом справи (транспортні) у розмірі 251,98 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 квітня 2009 року.