Рішення № 3466811, 10.04.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2009 р. Справа № 35/24-09

вх. № 1108/5-35

Суддя господарського суду Швед Е.Ю.

при секретарі судового засідання Коробко Є.С.

за участю представників сторін:

позивача - Левченко Р.В., з належно оформленою довіреністю №346/01 від 11.03.2008р.

відповідача - Горбачьов І.А.,з належно оформленою довіреністю №1/03 від 02.03.2009р.,

Грибовський Є.А., з належно оформленою довіреністю б/н від 13.07.2008р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Мерефянська скляна компанія”, м.Мерефа

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжинірингова компанія „Синтез”, м.Харків

про стягнення 257083,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю „Мерефянська склянакоманія”) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжинірингова компанія „Синтез”) 93130,40 грн. надмірно сплаченої суми за обладнання, 94201,20 грн. невиконаних робіт, 64763,25 грн. пені за порушення строків постачання обладнання, 4988,23 грн. пені за порушення строків виконання робіт, а також віднесенню на відповідача витрат по сплаті держмита та за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що 20.07.2007р. між сторонами було укладено договір підряду №34/ДО-07, на виконання умов якого відповідачем було поставлено товар з порушення строків поставки на підставі чого позивачем було нараховано пеню у розмірі 64763,25 грн. Окрім того, у видаткових накладних на поставку товару відповідачем було безпідставно завищено вартість обладнання та виставлено рахунки на загальну суму 4257996,33 грн., з урахуванням чого позивачем було надмірно сплачено коштів в сумі 93130,40 грн. Також позивачем було здійснено оплату робіт та матеріалів на загальну суму 463406,40 грн., які відповідачем було виконано на загальну суму 369205,20 грн., з урахуванням чого позивач надмірно сплатив відповідачу 94201,20 грн. Оскільки відповідачем було порушено строки виконання робіт, позивачем було нараховано пеню у розмірі 4988,23 грн.

В судовому засіданні 07.04.2009р. було оголошено перерву д о 10.04.2009р.

Представники сторін в судовому засіданні звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі. Надав заяву про залучення додаткових документів, яка судом задовольняється.

Представники відповідача проти позову заперечують, просять суд відмовити в його задоволенні на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази,а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між сторонами 20.07.2007р. було укладено договір підряду №34/ДО-07 на виконання робіт по поставці, монтажу та пусконаладочним роботам, відповідно до п.1.1. якого підрядник зобов`язується виконати роботи по поставці та виготовленню електротехнічного обладнання, монтажні та пуско – наладочні роботи для електропостачання скляного заводу.

Відповідно до п.1.2.1. Договору підрядник зобов`язується виконати роботи з поставки та виготовлення електротехнічного обладнання, вказаного у специфікації, яка додається до договору та є його невід`ємною частиною.

20.07.2007р. між сторонами було підписано специфікацію на обладнення, що постачається до договору №34/ДО-07 від 20.07.2007р., в якій досягнуто вартість обладнення, що складає 4079271,35 грн.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.2.1. Договору загальна вартість поставленого обладнання, з урахуванням ТЗР, складає 3399392,79 грн., та НДС 20% - 679878,56 грн. Найменування та вартість обладнання, строк поставки вказані у специфікації, яка є його невід`ємною частиною.

Відповідно до специфікації на обладнання, що є додатком №2 до договору №34/ДО-07 від 20.07.2007р. сторонами було узгоджено найменування обладнання, а саме РП 6 кВ виробництва „Schneider Electric” та шинопровод 0,4 кВ ТП 6/0,4 скляного цеху та погоджено вартість даного обладнання – 40792731,35 грн. Строк поставки складав 90 днів.

Згідно п.3.1.1. спірного Договору розрахунок за поставлене обладнання проводиться в гривнях по курсу НБУ відносно Євро на день виставлення рахунку: 1-й етап (авансовий платіж) – 60% від загальної вартості обладнання, що складає 2039635,67 грн.

На виконання умов договору відповідачем було виставлено рахунок позивачу, що підтверджується рахунком – фактурою №070 від 26.07.2007р. на загальну суму 2522790,47 грн., який позивачем був сплачений в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №1536 від 26.07.2007р., з яких на сплачено на обладення 2433925,91

Окрім того, відповідачем було виставлено позивачу рахунки - фактури №СФ-0106 від 22.10.2007р., №СФ-00000124 від 23.11.2007р., №СФ-0128 від 27.11.2007р. на загальну суму 1824070,42 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, загальна вартість обладнання договором становить 4079271,35 грн., згідно рахунків – фактур відповідачем витребувано до сплати 4257996,33 грн., у видаткових накладних №РН-050 від 01.11.2007р., №РН-063 від 30.11.2007р. за поставлений товар вказано суму 4178491,65 грн.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Судом встановлено, що позивачем було перераховано відповідачу 4172401,75 грн. вартості обладнання, що підтверджується платіжними дорученнями №1536 від 26.07.2007р., №2452 від 01.11.2007р., №2730 від 27.11.2007р., №2845 від 10.12.2007р.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголошує на той факт, що перебіг 90-денного терміну, встановленого на постачання спірного обладнання починається з 26.07.2007р., на підтвердження чого вказує на лист за №1627/19 від 27.11.2007р. позивача.

Проаналізувавши зміст вищенаведеного листа, судом встановлено, що в ньому дійсно встановлюється строк поставки спірного обладнання, вказаного позивачем – 24.10.2007р., тому суд приходить до висновку про погодження позивачем граничного строку поставки товару, який становить 24.10.2007р.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, 01.11.2007р. відповідачем було поставлено шинопровод 1,4 кВ ТП 6/0,4, про що свідчить видаткова накладна №РН-050 від 01.11.2007р. та 30.11.2007р. - РП 6 кВ виробництва „Schneider Electric”, що підтверджується видатковою накладною №РН-063 від 30.11.2007р.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.3 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку зацікавлена особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Згідно ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Посилання відповідача на те, що обладнання не було поставлено у встановлені договором та специфікацією строки, оскільки позивачем не виконано умови п.6.2.2. Договору, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до п.6.1.1. Договору відповідач зобов`язується виконати всі роботи в узгоджених обсягах та у строки, передбачені даним договором та надати їх позивачу.

Відповідно до п.6.2.2. Договору позивач зобов`язаний надати приміщення, обладнене для проведення підготовчих робіт, побутового приміщення для персоналу відповідача, кімнату для роботи ІТР відповідача, а також цілодобово охоронювальне персоналом відповідача приміщення для зберігання матеріалів та механізмів відповідача.

Відповідач вказує на те, що позивачем даний пункт договору був виконаний, приміщення надано, однак це приміщення знаходилось на другому поверсі нежитлової будівлі, що позбавило можливості відповідача використовувати приміщення для зберігання габаритних та важких речей. Однак у спірному договорі не вказано адресу нежитлової будівлі на виконання п.6.2.2. Договору та не визначено, який поверх слід передати відповідачу для зберігання обладнання, тому суд приходить до висновку про безпідставність даних заперечень.

Щодо заперечень відповідача про збільшення вартості поставленого обладнання у зв`язку із зміною курса Євро, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.2. спірного Договору у разі збільшення ціни на обладнання, сировину, матеріали, комплектуючі вироби, які застосовується при виконанні робіт по даному договору, внаслідок збільшення курса Євро та виникнення інших факторів, що впливають на виробництво, несплачена вартість робіт за договором збільшуються на суму подорожчання обладнання, сировини, матеріалів та комлектуючих виробів з повідомленням позивача, та наданням підтверджуючих документів про дане подорожчані, після чого по даному факту позивач підписує додаткову угоду.

Згідно ч.4 ст.181 Господарського суду України за наявності заперечень по окремим умовам договору сторона, яка отримала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться запис у договорі, та в двадцятиденний строк направляє другій стороні два екземпляри протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Судом встановлено, що позивачем, отримавши проект Договору було складено протокол розбіжностей, два екземпляра яких надано Відповідачеві (один екземпляр протоколу Відповідач повернув Позивачеві зі своїм підписом та печаткою, які свідчать про те, що він отримав протокол розбіжностей).

У відповідності із ч.5 ст.181 ГК України сторона, яка отримала протокол розбіжностей к договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк прийняти заходи для врегулювання розбіжностей з іншою стороною та включити до договору усі прийняті пропозиції, а розбіжності, які залишилися не врегульованими, передати в цей же строк в суд, якщо на це є згода іншої сторони. Частиною 6 ст.181 ГК України встановлено, що в разі досягнення сторонами з усіх або окремих умов, вказаних в протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами та таке інше).

Таким чином, суд приходить до висновку, що діючим законодавством чітко визначені дії Відповідача, які він зобов’язаний був вчинити, отримавши протокол розбіжностей, а також чітко визначено яким чином засвідчується факт досягнення сторонами згоди, щодо розбіжностей зазначених в протоколі розбіжностей.

Підпис та печатка Відповідача на протоколі розбіжностей не є «письмовим погодженням» його положень, а свідчить лише про те, що Відповідач отримав зазначений протокол. Той факт, що не існує жодного документу, який би підтверджував, що Відповідач погодився з будь-якими пропозиціями Позивача свідчить про те, що сторони керувалися положеннями укладеного між ними договору, а не протоколу розбіжностей.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодекса України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судом, відповідач при збільшення вартості за поставлене обладнання був зобов`язаний надіслати документи на підтвердження подорожчання обладнання та підписати разом з позивачем відповідну додаткову угоду, однак даних дій зроблено не було, з урахуванням чого суд приходить до висновку про безпідставність нарахування вартості обладнання більше, ніж вказаного у договорі та специфікації до нього, тому кошти в розмірі 93130,40 грн., які були надмірно сплачені позивачем відповідачу, підлягають поверненню.

Позивач просить суд стягнути на його користь 64763,25 грн. пені за порушення строків постачання спірного обладнання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п.7.2. Договору при виконання відповідачем робіт з порушенням строків, передбачених договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення, але не більше 5% від суми договору.

За розрахунками позивача, сума пені за порушення строків постачання Шинопроводу 0,4 кВ ТП 6/0,4 вартістю 813387,59 грн. складає 4635,20 грн. за період з 18.10.2007р. по 01.11.2007р., однак судом встановлено, що фактично позивачем погоджено строк поставки до 24.10.2007р., з урахуванням чого прострочення поставки даного обладнання починається з 25.10.2007р., тому за період з 25.10.2007р. по 01.11.2007р. розмір пені становить 2495,87 грн. Щодо суми пені за порушення строків постачання РП 6 кВ виробництва „Schneider Electric”, що нараховується за період з 18.10.2007р. по 30.11.2007р., суд приходить до висновку, що позивачем невірно вказано період заборгованності, а саме його слід відліковувати з 25.10.2007р. по 30.11.2007р., тому сума пені за вказаний період становить 51538,33 грн.

При таких обставинах, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за порушення строків поставки обладнання частково, а саме слід стягнути з відповідача на користь позивача кошти в сумі 54034,20 грн.

Згідно п.1.2.2. Спірного договору відповідач зобов`язаний виконати монтажні та пуско – налагоджувальні роботи згідно договірних цін, які надаються до даного договору та є його невід`ємними частинами.

На виконання умов п.3.1.2. договору, позивачем було перераховано позивачу 463406,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1536 від 26.07.2007р., №2453 від 01.11.2007р., №2620 вді 16.11.2007р., №3945 від 20.03.2008р., №3975 від 21.03.2008р., №6527 від 19.09.2008р. та №6526 від 19.09.2008р.

Відповідачем було виконано підрядні роботи частково, а саме на суму 369205,20 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року, актом №1 прийомки виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року на загальну суму 3307,20 грн., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року, актом №1 прийомки виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року на загальну суму 41736,00, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008 року та актом №1 прийомки виконаних підрядних робіт за березень 2008 року на загальну суму 121332,00 грн. та рішенням господарського суду Харківської області від 18.06.2008р. по справі №47/88-08, Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2008р. по справі №47/88-08 та Постановою Вищого господарського суду від 02.12.2008р. по справі №47/88-08.

Відповідач наголошує на тому, що за видатковою накладною №РН-121 від 09.04.2007р. позивачу було поставлено матеріалі на загальну суму 84650,56 грн., яке позивач не прийняв та не підписав. Окрім того листом за №546/08 від 10.04.2008р. відповідач запропонував позивачу самостійно вивезти дані матеріали з території підприємства позивача, однак відповіді на даний лист позивач не надав.

Розглянувши дані заперечення, суд встановив наступне, що відповідачем до матеріалів справи надано видаткову накладну №РН-121 від 09.04.2008р. на загальну суму 84650,56 грн. Як правомірно зазначає позивач, дані матеріали не вказані у п.1.2.1. спірного договору та специфікації до нього, а матеріали на виконання підрядних робіт за договором позивачу не передавались на підставі накладних, оскільки актом форми КБ-2в та довідкою форми КБ-3 сторони визначали, які саме матеріали та роботи були виконані та використані у роботі, тому посилання відповідача на наявність належних йому матеріалів на загальну суму 84860,56 грн. суд не приймає до уваги.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 94201,20 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонам було укладено додаток №6 до договору №34/ДО-07 від 20.07.2007р. та встановлено такий графік виконання робіт: копка траншей – 20.08.2007р. – 30.08.2007р.; прокладка кабеля 6 кВ – 01.09.2007р. – 10.09.2007р.; монтаж кабельних стоєк та полок – 01.09.2007р. – 20.09.2007р., монтаж трансформаторів 6/0,4 кВ – 01.09.2007р. – 20.09.2007р., монтаж заземлення – 01.09.2007р. – 20.09.2007р.; випробування кабелю по РУ-6 кВ – 10.09.2007р. – 20.09.2007р.; ПНР по трансформаторам 6/0,4 кВ (частково) – 20.09.2007р. – 30.09.2007р.; монтаж ячійок 6 кВ – 29.10.2007р. – 12.11.2007р.; монтаж SEPAM – 02.11.2007р. – 12.11.2007р.; прокладка контрольного кабеля – 02.11.2007р. – 16.11.2007р.; ПНР по ячійкам 6 кВ – 16.11.2007р. – 30.11.2007р.; монтаж шинопровода 0,4 кВ – впродовж 7 днів після поставки ГРЩ 0,4 кВ, ПНР по трансформаторам 6/0,4 кВ (кінцева) – перед вводом об`єкту в експлуатацію.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, позивач передав будівельний об`єкт лише 23.11.2007р., тому термін виконання робіт був перенесений на відповідну кількість днів прострочення передачі будівельного майданчика позивачем.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Посилання відповідача на те, що листом за №1104/07 від 27.12.2007р. він направляв позивачу акти виконаних робіт, в яких було зафіксовано факт виконання робіт з монтажу трансформаторів 6/04 кВ, монтажу ячеєк 6 кВ та монтажу шинопроводу, які не були підписані позивачем, суд не приймає до уваги, оскільки дані роботи були прийняті позивачем, що підтверджується актом №1 прийомки виконаних підрядних робіт за березень 2008 року, а згідно п.5.1. Договору підряда №34/ДО-07 від 20.07.2007р. передача робіт відповідачем та прийом їх позивачем оформлюється актом прийому – передачі виконаних робіт.

Позивач просить суд стягнути на його користь 4988,23 грн. пені за порушення строків виконання робіт.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежневиконання).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п.7.2. Договору при виконання відповідачем робіт з порушенням строків, передбачених договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення, но не більше 5% від суми договору.

За розрахунками позивача, розмір пені становить 4988,23 грн., однак судом встановлено, що позивачем нараховано пеню з порушення періоду нарахуванян пені, а саме відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, тому вимога в частині стягнення пені за порушення строків виконання робіт підлягає задоволенню частково, а саме в сумі 4259,02 грн.

З урахуванням вищевикладеного, позов підлягає задоволенню частково, а саме підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 93130,40 грн. надмірно сплачених коштів за поставлене обладнання, 94201,20 грн. за невиконані роботи, 54034,20 грн. пені за порушення строків поставки обладнання та 4259,02 грн. пені за порушення строків виконання робіт. Витрати по сплаті держмита та за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу слід віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 44,49,82-85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

Заяву позивача про залучення документів - задовольнити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інжинірингова компанія „Синтез” (61064, м.Харків, пров. Титаренківський, 1, кв.61, р/р №26009031215400 в Харківській філії АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32563055, ІПН 325630520357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мерефянська скляна компанія (62472, Харківська область, Харківський район, м.Мерефа, вул. Леонівська,84-А, п/р №26002036392400 в АКІБ „Укрсиббанк”, МФО 351005, ІПН 329520620234, код ЄДРПОУ 32952061) 93130,40 грн. надмірно сплачених коштів за поставлене обладнання, 94201,20 грн. за невиконані роботи, 54034,20 грн. пені за порушення строків поставки обладнання та 4259,02 грн. пені за порушення строків виконання робіт, 2456,24 грн. держмита та 112,74 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

В інішій частині позовних вимог – відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення підписано 10.04.2009р.

Суддя Швед Е.Ю.