Рішення № 3466348, 09.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.09 Справа№ 17/17

Господарський суд Львівської області

у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Хрунь І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ “Мережа сервісних станцій “ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ”, м. Бровари

до відповідача: ТзОВ “Буртехпостач”, м. Львів

про: стягнення 20 752,67 грн.

Представники :

Від позивача: Струтинський О.В. –представник (Довіреність б/н від 16.02.2009р.)

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ “Мережа сервісних станцій “ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ”, м. Бровари до ТзОВ “Буртехпостач”, м. Львів про стягнення 20 752,67 грн.

Ухвалою суду від 05.02.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.02.2009р.

За клопотанням відповідача Ухвалами суду від 24.02.2009р. та 02.04.2009р. розгляд справи відкладався.

24.02.2009р. представником позивача подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з ТзОВ “Буртехпостач” 8 853,13 грн. основного боргу, 4 793,47 грн. штрафу, 61,68 грн. 3 % річних, 247,88 грн. інфляційних та судові витрати у справі пропорційно розміру зменшених позовних вимог.

В судовому засіданні 09.04.2009р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав.

08.04.2009р. від відповідача втретє поступило клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із відрядженням повноважного представника.

Представник позивача проти повторного відкладення розгляду справи заперечив, вказавши, що відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. На продовження строку вирішення спору позивач не погоджується.

Враховуючи заперечення позивача та те, що ТзОВ “Буртехпостач” в черговий раз не забезпечило явку представника в судове засідання і що у нього було достатньо часу для надання своїх пояснень та заперечень по суті спору, суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

Між сторонами у справі було укладено Договори поставки № 497/2007К від 26.04.2007р. та № 1093/2007 П від 01.07.2007р. відповідно до умов яких позивач взяв на себе зобов’язання поставити відповідачу автомобільні товари, згідно асортименту, вказаного у специфікації до Договору, а відповідач зобов’язався придбати замовлений товар і оплатити його вартість.

На виконання зобов’язань за Договором № 497/2007К від 26.04.2007р. позивач здійснив поставку товару відповідачеві на загальну суму 14 288,00 грн., що підтверджується Видатковими накладними №ЕЛВ01150016 від 28.01.2008р. на суму 9 724,00 грн. та №ЕЛВ02010013 від 07.02.2008р. на суму 4 564,00 грн. із підписами повноважних представників сторін.

Відповідно до п.п. 3.1.1., 3.1.2. Договору та погоджених сторонами графіків оплат, вартість товару, отриманого згідно Видаткової накладної №ЕЛВ02010013 від 07.02.2008р., відповідач зобов’язався сплатити до 07.08.2008р., вартість товару отриманого по Накладній №ЕЛВ01150016 від 28.01.2008р. –до 28.07.2008р.

На виконання зобов’язань за Договором № 1093/2007 П від 01.07.2007р. відповідачу передано товар на суму 1 728,00 грн. Факт поставки товару підтверджується Видатковою накладною №ЕЛВ02010014 від 07.02.2008р. та Довіреністю серії ЯОР № 736069 від 06.02.2008р.

Згідно п. 3.1.1. Договору № 1093/2007 П від 01.07.2007р.оплату отриманого товару відповідач зобов’язався здійснити протягом 30 календарних днів з моменту проведення відвантаження.

Як зазначається у позовній заяві, відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково. Згідно уточнених позовних вимог сума боргу відповідача по Договору поставки №497/2007К від 26.04.2007р. становить 7 125,13 грн., по Договору поставки № 1093/2007 П від 01.07.2007р. –1728,00 грн. Загальна сума основного боргу по двох договорах становить 8 853,13 грн.

За затримку платежів відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача штраф, розмір якого згідно п.10.3. Договору поставки №497/2007К від 26.04.2007р. становить 60 %, а згідно п. 10.2 Договору поставки № 1093/2007 П від 01.07.2007р. —30% від загальної вартості невиконаного зобов’язання. За розрахунком позивача загальна сума штрафу становить 4 793,47 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача 247,88 грн. інфляційних втрат та 61,68 грн. 3 % річних.

Загальна сума уточнених позовних вимог становить 13 956,16 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доводи позивача не спростував, доказів оплати товару суду не надав.

З огляду на вищевикладене, уточнені позовні вимог є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на сторони відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 7, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Уточнені позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з ТзОВ “Буртехпостач” (79060, м. Львів, вул. Наукова, 39/4. Код ЄДРПОУ 316591113053) на користь ТзОВ “Мережа сервісних станцій “ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ” (07400, Київська обл, м. Бровари, вул. Богунська, 26В. Код ЄДРПОУ 33212540) 8 853,13 грн. основного боргу, 4 793,47 грн. штрафу, 61,68 грн. 3 % річних, 247,88 грн. інфляційних, всього –13 956,16 грн.; 139,56 грн. державного мита та 79,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя