Рішення № 34661127, 15.10.2013, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/2893/13-ц

Провадження № 2/505/1256/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

15.10.2013 року Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бондаренко Н.В.

при секретарі Шершун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені, 3-х відсотків річних по простроченій сумі заборгованості, відсотків за користування взятими у борг коштами,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом. Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь пеню у розмірі 3-х відсотків річних у сумі 2119 доларів США 69 центів та відсотків за користування взятими у борг коштами в сумі 1667 гривень 31 копійка.

Пізніше позивач ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь 3040 доларів США 40 центів, 124 долари США 95 центів на 2417 гривень 50 копійок.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що рішенням Котовського міськрайонного суду від 09.11.2012 року, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2, перед ОСОБА_1 за договором позики від 11.05.2005 року яка станом на 09.11.2012 року становить 5913,83 доларів США, звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з господарськими будівлями в м.Котовську Одеської області по вул. Івана Франко,58, що належить ОСОБА_2, шляхом його продажу з публічних торгів за початковою ціною на рівні не нижче за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки проведеної субєктом оціночної діяльності на момент його продажу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 23.01.2013 року рішення Котовського міськрайонного суду від 09.11.2012 року в частині відмови у стягненні процентів за користування грошами скасовано. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 21 381 гривню.

Відповідач ОСОБА_2 повернула позивачу заборгованість у сумі 1263 долари США 83 копійки та 21 833 гривні 69 копійок. Але основне зобовязання у сумі 4650 доларів США відповідачем і досі не виконано.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з наведених у позовній заві та заві про уточнення позовних вимог підстав.

Відповідачка ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечувала, суду пояснила, що сума пені яку позивач просить з неї стягнути не спів розмірна із розміром основного боргу.

Суд, вислухавши сторони по справі, вивчивши матеріали справи встановив наступне..

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Згідно положень ч.3 ст.60 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На стягнення відповідачки суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення позивач не претендує.

Відповідач до теперішнього час суму боргу повернув не в повному обсязі, тобто зобов'язання за договором позики не виконав.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підставі ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк в та в порядку, що встановлений договором.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відсутність розписки про повернення повної суми боргу в строк, та наявність у позивача оригіналу розписки про отримання грошей без помітки на ній про повернення боргу є безспірним підтвердженням того, що відповідач до сьогоднішнього дня не повністю виконав взяті на себе обовязки по поверненню суми боргу.

На підставі ч.ч.1 та 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Відносини які встановилися між позивачем та відповідачем урегульовані ст.ст.1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України де сторонами у договірному зобовязанні є кредитор та боржник, а тому інших осіб права, яких могли би порушитися у результаті ухвалення рішення на користь позивача не має. Тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.

Суд, оцінивши належність, допустимість та достовірність доказів по справі, а також врахувавши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з того, що сума пені заявлена позивачем явно не спів розмірна з розміром основного зобовязання, яке боржник ОСОБА_2 не виконала вчасно.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином суд вважає за потрібне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму пені 1240 доларів США.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Позивач ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись вищевикладеним та ст.ст.11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені, 3-х відсотків річних по простроченій сумі заборгованості, відсотків за користування взятими у борг коштами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн №2034911827 на користь ОСОБА_1 суму пені 1240 доларів США 40 центів, що станом на 15.10.2013 року за курсом НБУ становить 9 914 гривень 52 копійки, 3% річних від простроченої суми основного зобовязання 124 долари США 95 центів, що станом на 15.10.2013 року за курсом НБУ становить 998 гривень 73 копійки та проценти за користування грошовими коштами 2 417 гривень 50 копійок, а всього 13 330 гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 229 гривень 40 копійок судового збору отримувач коштів УДК у Котовському району, код ЄДРПОУ 23214672, р/р 31215206700019, банк отримувач ГУДК в Одеській області, код банку отримувача 828011, код доходів бюджету 23030001, територія м. Котовськ..

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду, протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги, через суд першої інстанції.

СуддяН.В. Бондаренко