Вирок № 34660679, 11.10.2013, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 1905/584/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2013 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Денисової Т.С.

з участю секретаря Козар Т.І.

прокурора Паньківа П.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

с.Дмухівці Козівського району Тернопільської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, не працюючого, пенсіонера по віку, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, працюючого фахівцем із соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім»ї, дітей та молоді Борщівської райдержадміністрації, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.3 ст.368 КК України в редакції від 4 лютого 2012 року,

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_3, будучи головою ОСОБА_5 сільської ради Борщівського району та використовуючи становище службової особи, яка займає відповідальне становище, знаючи про зацікавленість громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в отриманні на території села Залісся земельної ділянки для будівництва господарських споруд, необхідних для заняття підприємницькою діяльністю, на початку лютого 2012 року у с.Залісся Борщівського району запропонував останнім земельну ділянку, що знаходилася в межах села Залісся, та, не зважаючи на те, що земельна ділянка по документах сільської ради відносилася до землі сільськогосподарського призначення (ріллі) і, відповідно до ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року, надання такої земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності детального плану території, затвердженого до вимог цього Закону, забороняється, а такого детального плану території сільська рада не має, а також на те, що на ділянці знаходилась безхазяйна незавершена будівельна споруда, на яку сільська рада до вирішення питання про відчуження ділянки повинна була отримати право власності на цю споруду, 2 лютого 2012 року запевнив ОСОБА_6, а 3 лютого 2012 року - ОСОБА_7 у сприянні в отриманні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для здійснення господарської діяльності та зажадав за це хабар у сумі 4000 доларів США.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7Я усвідомлюючи, що без згоди ОСОБА_3, який в силу покладених на нього службових обов'язків сільського голови приймає рішення про скликання сесії сільської ради та організовує її роботу, не зможуть отримати земельної ділянки, погодитись дати хабар.

З метою здійснення свого злочинного наміру без винесення відповідного розпорядження та реєстрації звернення ОСОБА_6 в сільській раді підсудний ОСОБА_3 10 лютого скликав на 13 лютого позачергову дванадцяту сесію ОСОБА_5 сільської ради Борщівського району, на розгляд якої виніс заяву ОСОБА_6 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд із земель запасу ОСОБА_5 сільської ради в межах населеного пункту.

13 лютого 2012 року під час ведення сесії ОСОБА_5 сільської ради та прийняття сесією рішення № 76 підсудний ОСОБА_3, діючи умисно, у своєму виступі не інформував депутатів про те, що на таку земельну ділянку без попередньої розробки та затвердження детального плану території, а також без оформлення за сільською радою права власності на наявну на ділянці незавершену будівельну споруду, дача сесією дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд із земель запасу сільської ради буде суперечити чинному земельному та містобудівному законодавству.

14 лютого 2012 року, знаходячись у приміщенні Борщівської райдержадміністрації, що у м.Борщеві по вул.Шевченка, 20, підсудний ОСОБА_3, маючи намір скрити прийняття 13 лютого 2012 року дванадцятою сесією ОСОБА_5 сільської ради незаконного рішення № 76, підписав та завірив відтиском круглої печатки ОСОБА_5 сільської ради передрукований на іншому аркуші паперу змінений текст рішення № 76 від 13 лютого 2012 року, згідно якого сесія прийняла рішення дати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_6 загальною площею 0,11 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель наданих у власність, або в постійне користування в межах населених пунктів с/г землі (рілля).

Того ж 14 лютого 2012 року біля 16 години, знаходячись у приміщенні ресторану «Гостинний двір» у м.Борщеві по вулиці Я.Кондри,1, діючи умисно, підсудний ОСОБА_3 видав ОСОБА_6 рішення дванадцятої сесії ОСОБА_5 сільської ради шостого скликання від 13 лютого 2012 року № 76 з завідомо неправдивими відомостями та одержав від останнього хабар в сумі 4000 доларів США, сума яких в еквіваленті до курсу валют, встановленого Національним банком України на 14 лютого 2012 року становить 31950,8 гривень.

Підсудний ОСОБА_4, будучи заступником голови Борщівської районної державної адміністрації Тернопільської області, посада якого згідно зі статтею 25 Закону України «Про державну службу» віднесена до пятої категорії, використовуючи становище службової особи, яка займає відповідальне становище, знаючи від підсудного ОСОБА_3, який звернувся до нього за сприянням у дачі останньому розяснень спеціалістами управлінь та відділів Борщівської РДА щодо порядку якнайшвидшого вирішення питання про відведення земельної ділянки, про зацікавленість громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в отриманні на території села Залісся Борщівського району, земельної ділянки для будівництва господарських споруд, необхідних для заняття підприємницькою діяльністю, не зважаючи на те, що така земельна ділянка по документах сільської ради знаходилась на землі сільськогосподарського призначення (ріллі) і, відповідно до ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року, надання такої земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності детального плану території, затвердженого до вимог цього Закону, забороняється, а такого детального плану території сільська рада не має, а також на те, що на ділянці знаходилась безхазяйна незавершена будівельна споруда, на яку сільська рада до вирішення питання про відчуження ділянки повинна була отримати право власності на цю споруду, 14 лютого 2012 року біля 16.30 години, знаходячись у своєму службовому кабінеті в приміщенні Борщівської районної державної адміністрації у м.Борщеві по вулиці Шевченка,20, діючи умисно, за сприяння у видачі дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність та в подальшому в оформленні дозвільних та погоджувальних документів на отримання земельної ділянки у власність, одержав від ОСОБА_7 хабар в сумі 1600 гривень та 300 доларів США, сума останніх еквівалентна згідно курсу валют, встановленого Національним банком України на 14 лютого 2012 року, 2396,31 гривень, а всього в сумі 3996,31 гривні.

Підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні злочинів визнав повністю, у вчиненому розкаявся та показав, що на початку лютого 2012 року в ОСОБА_5 сільську раду Борщівського району, де він працює на посаді голови, звернулися спочатку ОСОБА_6, а згодом і ОСОБА_7Я, повідомили, що є представниками підприємства з іноземними інвестиціями, підприємство має намір спорудити в с.Залісся склад по розфасовці біодобавок до кормів і для цього їм необхідно купити приміщення, недобудову або отримати земельну ділянку. Приміщення на продаж сільська рада не мала, тому він запропонував у межах села фундамент недобудованого магазину. Прибувшим підійшла споруда, домовилися про оцінку споруди в 63 тисячі гривень. Спочатку ОСОБА_6, а потім і ОСОБА_7 запропонували йому вимагати від їхнього керівника хабар у сумі, відповідно, 4000 та 8000 доларів США за сприяння в оформленні прав на обєкт, сумою отриманого хабара мали б поділитися, він відмовився. Порядок надання сільською радою землі йому не був відомий, а тому вирішив звернутися за консультацією та допомогою до першого заступника Борщівської райдержадміністрації ОСОБА_8 Останньої не застав і звернувся до юриста адміністрації ОСОБА_9, від якого дізнався, що на продаж безхазяйної будівлі потрібний час, проведення оцінки майна, отримання майна у власність громади, і що без цієї процедури земельну ділянку передати особі також не можливо. Після цього в коридорі зустрів ОСОБА_4, якому розповів про проблему. Останній, залучаючи до справи спеціалістів різних відділів просив останніх розібратися з питанням, вірно проконсультувати його, домовився із оцінювачем ОСОБА_10 про проведення оцінки, вияснив, що в райБТІ відсутня технічна документація на будову. Дізнавшись 10 лютого від ОСОБА_10 про те, що висновок по оцінці недобудови буде готовий на 13 лютого, дав усне розпорядження секретарю ради про скликання позачергової сесії. На засіданні сесії ОСОБА_5 сільської ради 13 лютого 2012 року виніс на розгляд заяву ОСОБА_6 про дачу дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку. Перед депутатами виступали ОСОБА_7, ОСОБА_11 голова правління АПК і, в результаті обговорення та голосування, депутати задовольнили заяву ОСОБА_6 Прийняте сесією рішення № 76 відразу не видав, вирішив ще раз проконсультуватися в адміністрації, а тому просив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під»їхати на другий день в адміністрацію. 14 лютого від головного архітектора дізнався, що сільська рада не має права надавати землю під будівництво без наявності плану забудови території села відповідно до нового законодавства. Оскільки, земельна ділянка по земельних звітах і карті села відносить до земель с\г призначення (ріллі), спеціалісти управлінь РДА рекомендували надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, однак лише після того, як вирішиться питання із недобудовою на цій ділянці. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 постійно поспішали його, говорили, що гроші за споруду на земельній ділянці вже є на рахунку, але перерахувати кошти на сільраду вони зможуть лише після отримання на руки позитивного рішення сесії. Тому він прийняв рішення передрукувати зміст прийнятого сесією 13 лютого рішення № 76 по тому цільовому призначенню, яке запропонували спеціалісти, та віддати рішення потенційним інвесторам. В службовому кабінеті адміністрації секретар сільської ради ОСОБА_12 надиктувала по зразку, наданому в земельному відділі, спеціалісту адміністрації, а та видрукувала новий зміст рішення сесії № 76. Він змінене рішення підписав та завірив відбитком печатки сільської ради. На пропозицію ОСОБА_7 та ОСОБА_6 пообідати та відсвяткувати вирішення питання, пішов до ресторану «Гостинний двір» у м.Борщеві. Наполягає, що по дорозі йому дали випити таблетку, а тому подальші події не памятає. З відеозапису побачив, що, будучи у залі ресторану, він передав ОСОБА_6 екземпляр рішення сесії № 76, а той поклав у його папку, як виявилося при огляді, 4000 доларів США. Відразу після цього зайшли в зал ресторану працівники міліції, вилучили його папку, з папки передані ОСОБА_6 гроші, інші два екземпляри переробленого рішення сесії № 76.

Підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину не визнав та показав, що гроші від ОСОБА_7 14 лютого 2012 року у службовому кабінеті отримав не як хабар, а як благодійні внески на організацію в районі культурно-мистецьких заходів. Таку допомогу особи надають району добровільно на підставі листів, що надсилає райдержадміністрація. Так, 6 лютого 2012 року сільський голова ОСОБА_3, зустрівши його в коридорі Борщівської РДА, повідомив, що є інвестор, який планує в селі створити підприємство, робочі місця і допомогти на соціальний розвиток населеного пункту, але є питання, які потребують консультацій районних управлінь та відділів. Він запросив ОСОБА_3 та ОСОБА_6, якого голова сільради представив як підприємця, який звернувся до сільської ради із заявою про виділення земельної ділянки для ведення підприємницької діяльності, сам інвестор, від якого працює ОСОБА_6, знаходиться в м.Бровари Київської області. Зі слів ОСОБА_13 зрозумів, що його просто «футболять» по кабінетах, а зі сторони самого сільського голови не було чіткого розуміння питання, що ставив до певних підрозділів. ОСОБА_14 того, чому він взявся допомагати сільському голові, адже коли в населений пункт району приходить інвестор, де робочих місць фактично немає, обумовлюється реальна допомога громаді, не гоже посадовій особі уникати вирішення тих питань, які в силу своїх повноважень вона може надати. Він не вникав у суть проблемних питань, лише, запросивши до себе в кабінет заступника начальника земельного відділу та попросив доступно відповісти на питання, які виникають у сільського голови, коли дізнався про проблему з фундаментом, попросив начальника БТІ перевірити наявність технічної документації на обєкт, та спеціалістів управління АПК вияснити власника недобудови, згодом дізнався номер телефону оцінювача ОСОБА_10 та передав номер ОСОБА_3 Його завданням було зконтактувати служби РДА, щоб далі ті виробили механізм реалізації прав інвесторів. Окрім того, ОСОБА_6 зазначив, що вони готові допомогти і по питаннях соціального розвитку населеного пункту, що для нього як заступника голови РДА було найбільш важливо. ОСОБА_6 обіцяв допомогти і на районні культурно-мистецькі заходи, з приводу чого, 10 лютого був підписаний лист головою РДА про намір підприємців, а саме такого змісту: «Запрошую вас до участі в організації районних культурно-мистецьких заходів». Даний лист був вручений ОСОБА_6 13 лютого 2012 року. ОСОБА_7 він побачив вперше 13 лютого і розмови з ним особисто ніякої не мав. 14 лютого 2012 року у ОСОБА_3 виникли нові проблеми і він наполіг, щоб заступник начальника земельного відділу таки розібралася з проблемою і дала розяснення сільському голові. Як дізнався пізніше, виникло знову питання по фундаменту, були консультації у головного архітектора, однак він участі до їх завершення не брав. При цьому ОСОБА_7 наполягав на негайному отриманні рішення, прийнятого сесією ОСОБА_5 сільської ради 13 лютого, оскільки вже прозвітував перед керівництвом, кошти за майно на земельній ділянці перераховано. Коли він повернувся з наради у голови РДА, застав у кабінеті спеціаліста ОСОБА_14 усіх представників сільської ради та обох інвесторів. Виявилося, що вони передрукували зміст рішення сесії. Ні консультацій з цього приводу, ні участі у підробці документа він не брав. ОСОБА_7 при виході з кабінету запросив на обід, він відмовився, а через хвилин 20 зателефонував і, посилаючись на те, що загубив листи, отримані в РДА 13 лютого, попросив дозволу повернутися та отримали листи повторно. ОСОБА_7 не відреагував на його пояснення, що листи не так просто повторно отримати, їх потрібно готувати, підписувати у голови РДА, і буквально в той же час зайшов до кабінету ОСОБА_14, де він працював на компютері. Останній запросив його в службовий кабінет і там, пояснюючи, що поспішає в Київ, по банках ходити немає коли, залишає те, що обіцяв, а по процедурі за листами, які візьме ОСОБА_6, вони ще через рахунок допоможуть обовязково району. ОСОБА_7 передав грошові купюри йому в ліву руку і він їх положив до лівої кишені піджака. Стверджує, що ніякого рішення по землі не приймав, впливу на сесію не мав, а тому не міг претендувати на особисту винагороду. З його сторони все відбувалося тільки в консультативному порядку, як представника райдержадміністрації, оскільки посади юриста та землевпорядника в сільській раді немає.

Суд, обєктивно дослідивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази, прийшов до переконання про доведеність обвинувачення підсудного ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.368 КК України в редакції від 4 лютого 2012 року, підсудного ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України в редакції від 4 лютого 2012 року. В цьому суд переконали наступні докази.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що, будучи приватним підприємцем, разом із ОСОБА_7, вирішили зайнятися поставками біодобавок до кормів, для чого потрібно було на території Борщівського району знайти приміщення під склад. Приїхавши у село Залісся, з таким питанням звернувся до голови сільради. ОСОБА_3 запропонував земельну ділянку з незавершеним будівництвом. Його влаштовувала така пропозиція. Після цього ОСОБА_3 зайнявся врегулюванням питання надання земельної ділянки та недобудованої споруди, їздив консультуватися в Борщівську РДА. Згодом він написав за запропонованим у сільській раді зразком заяву до сесії ОСОБА_5 сільської ради. Земельна ділянка, як пояснив ОСОБА_3, мала виділятися під будівництво житлового будинку, а потім проведуть зміну цільового призначення. Однак після цього ОСОБА_3 знову повідомив про проблеми, що є ще один претендент на землю, і під час обіду в кафе в смт.Мельниця-Подільська запропонував для прискорення та позитивного вирішення питання дати йому хабар в сумі 4 тисяч доларів. ОСОБА_7, якому він повідомив про розмову з ОСОБА_3, останній повторив при зустрічі свою пропозицію. Вони погодились дати хабара. Потім знову були консультації в РДА, де брав участь і він. Допомагав їм підсудний ОСОБА_4, скликав спеціалістів. 13 лютого відбулася сесія, депутати дали дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, однак ОСОБА_3 того дня не дав їм рішення, сказав, що ще потрібна порада з РДА. Вони ж ОСОБА_7, підрахувавши понесені витрати та затрати, що ще понесуть, в т.ч. оцінену вартість недобудованої споруди, сума якої по висновку містить дві різних цифри, суму у 10 тисяч гривень благодійних внесків району, а тим більше, голова так і не віддав прийняте сесією рішення, вирішили не давати хабара, і 14 лютого 2012 року звернулися із заявами до управління МВС. Працівники міліції розробили операцію, йому та ОСОБА_7 були вручені помічені грошові кошти, йому 4000 доларів США купюрами по 100 доларів. Будучи 14 лютого в Борщеві, після проведених консультацій в РДА, в ресторані «Гостинний двір», куди запросили працівників ОСОБА_5 сільської ради повечеряти, він передав ОСОБА_3 хабар - поклав грошові купюри у папку, яку відкрив для нього сам ОСОБА_3, а останній нарешті віддав рішення сесії.

Аналогічні покази на досудовому слідстві дав свідок ОСОБА_7, що вбачається з протоколів його допиту та протоколів проведених ставок віч-на-віч (т.1 а.с.139-147, т.2 .с.165, 166-167, т.3 а.с.102-104). Зокрема, свідок показав, що його розмова із ОСОБА_4 відбулася в коридорі другого поверху адміністрації. В той час, як він оглядав листи з рахунками благодійних фондів, підсудний відкликав його в сторону і сказав, що для вирішення їхнього питання потрібно дати 4000 гривень, з яких для нього мають бути 300 доларів США, а інші гривні на витрати, що ще будуть виникати. Він погодився на дачу хабара, оскільки розумів, що без сприяння заступника голови РДА, вони не зможуть отримати земельну ділянку. Саме ОСОБА_4 погодився в райдержадміністрації сприяти їм та ОСОБА_3 у швидкому та правильному оформленні всіх документів для розгляду їх заяви сесією сільської ради, а оскільки виникли питання щодо цільового призначення землі, сприятиме в оформленні дозвільних та погоджувальних документів для отримання державного акт на земельну ділянку. Для передачі хабара 14 лютого 2012 року ОСОБА_4 він повернувся до райдержадміністрації з ресторану «Гостинний двір», куди прийшли з сільським головою повечеряти, там в присутності працівниці РДА повідомив ОСОБА_4, що прийшов за листами про благодійні внески, які загубив. ОСОБА_4 повідомив по неможливість негайного вручення повторних листів. Коли останній зайшов у свій службовий кабінет, він, продовжуючи розмову про перерахунок благодійних внесків, дістав з кишені помічені працівниками міліції грошові купюри як хабар та передав їх ОСОБА_4, а той поклав їх лівою рукою в кишеню свого піджака. Відразу зайшли працівники міліції і вилучили зазначені кошти з кишені піджака підсудного.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що в сільській раді відсутні документи про передачу недобудованої будівлі магазину на баланс сільської ради. Питання на сесію 13 лютого виносив голова сільради. Під час проведення огляду місця події в ресторані «Гостинний двір» та вилучення з папки ОСОБА_3 позначених як хабар грошових купюр, останній вів себе адекватно. За поданням прокуратури району рішення 12-ої позачергової сесії від 13 лютого 2012 року скасовано черговою сесією сільської ради.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що при зверненні до нього, як юриста Борщівської РДА, в лютому 2012 року підсудного ОСОБА_3 розяснив, що згідно норм цивільного законодавства для того, щоб визнати майно безхазяйним потрібно виконати певну процедуру, а саме, потрібно скликати сесію та прийняти рішення про взяття на облік такого майна, потім подати оголошення про взяття такого майна на облік, зачекати рік, після того звернутися до суду, де отримати рішення про передачу майна у комунальну власність. А щодо виділення земельної ділянки, роз»яснив, що згідно вимог земельного законодавства, якщо виділяється земля для індивідуального будівництва, то згідно ст.118 Земельного кодексу потрібно звернутися із заявою до сільської ради, сесія ради приймає рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту відведення, якщо межі земельної ділянки не визначенні в натурі, і після цього виготовляється проект, який погоджується відповідними службами та затверджується на сесії сільради. Саме зі слів ОСОБА_3 та незнайомих людей, що прийшли з останнім, він зрозумів, що цим людям потрібна була земельна ділянка для будівництва приміщення, в якому б переробляли зерно на біодобавки, та що на вибраній земельній ділянці є обєкт незавершеного будівництва, останній не числиться на балансі сільської ради. З реакції ОСОБА_3 на його розяснення, побачив, що сільського голову не влаштовувала тривалість такої процедури. Підсудний ОСОБА_4, телефонуючи до нього, запитував лише чи дійсно він консультував ОСОБА_3 по питанню відведення земельної ділянки.

Допитана як свідок ОСОБА_15 суду показала, що сільський голова ОСОБА_3 підійшовши 10 лютого 2012 року до неї, як спеціаліста управління Держкомзему в Борщівському районі, отримав консультацію про те, що заява особи, яку він представив для огляду, написана не правильно. Роз»яснила, що по земельних звітах та кадастрових картах управління земельна ділянка, що виділяється, відноситься до земель запасу сільради с\г призначення (рілля), та, за її вказівкою спеціалісти управління допомогли правильно скласти заяву на вирішення сесії сільської ради. Про те, що ОСОБА_3, як голова сільради вирішує питання про виділення земельної ділянки для здійснення господарської діяльності особами, які є потенційними інвесторами для села Залісся, а також, що на такій земельній ділянці є обєкт незавершеного будівництва, дізналася 13 лютого 2012 року на нараді в керівника управління. 14 лютого вранці до неї в черговий раз звернувся ОСОБА_3, показав рішення сесії від 13 лютого та дві заяви, одна із них була жителя ІНФОРМАЦІЯ_8 Р., інша особи потенційного інвестора. На її запитання чи є в сільській ради документи на недобудований обєкт, ОСОБА_3 предявив лише експертну оцінку майна, яку, на її думку, той проводити не мав підстав. Вона розяснила підсудному, що до вирішення питання з нерухомим майном, рішення сесії від 13 лютого підлягає скасуванню, як незаконне. Згодом, того ж дня, зателефонував ОСОБА_4 і попросив ще раз надати сільському голові консультацію, оскільки вже виплила інша ситуація. Під час повторної зустрічі із ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_4 та майбутніх інвесторів, зауважила сільському голові, що саме він насамперед повинен визначитися під яке цільове призначення має намір надати земельну ділянку. Роз»яснила, що вільна від забудови земельна ділянка для здійснення господарської діяльності виділяється тільки через аукціон, для ведення особистого селянського господарства, під будівництво житлового будинку чи садівництва надається без аукціону. Але у кожному випадку зміни цільового призначення землі, а це рілля, необхідне звернення із заявою про зміну цільового призначення. Виготовляючи проект, особи сплачують штраф і лише тоді видаються документи. Та ж сама ситуація, якщо особа, розробляючи проект для будівництва житлового будинку, змінить цільове призначення для господарської діяльності. При цьому назвала представникам сільської ради та інвестора суму втрат, яку вони будуть змушенні оплатити при зміні цільового призначення. Також звернула увагу, що на земельній ділянці, що має намір виділити сільрада, є майно, а тому порекомендувала звернутися до районного архітектора, оскільки з 1 січня змінилися повноваження служб по процедурі погодження відведення землі. Під час консультацій у районного архітектора, куди її в вдруге за день запросив ОСОБА_4, архітектор ОСОБА_16, посилаючись на зміни в законодавстві, а саме, заборону виділяти земельні ділянки під забудову без наявності погодженого детального плану території, а такого плану у сільській раді не має, запропонував варіант виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства чи садівництва, оскільки по карті поруч із спірною земельною ділянкою знаходиться сад. Повернувшись у свій кабінет, вона дала вказівку спеціалісту ОСОБА_17 допомогти сільському голові правильно сформулювати рішення сесії про дачу дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. При цьому вона ще раз звернула увагу ОСОБА_3 на те, що перед вирішенням цього питання потрібно вирішити питання з майном, розміщеним на ній.

14 лютого 2012 року після того, як один з інвесторів став погрожувати, що відмовиться від земельної ділянки, раз спеціалісти не можуть запропонувати єдиний правильний варіант оформлення прав на земельну ділянку, ОСОБА_4 попросив ОСОБА_7 дати йому номер мобільного телефону та сказав: «щоб ви не ходили по кілька разів, будуть всі спеціалісти ми дане питання вирішимо і тоді я вам зателефоную і про все вас повідомлю».

Даючи показання в судовому засіданні, свідок ОСОБА_18 підтвердила показання свідка ОСОБА_19 в частині того, що при обговорюванні в кабінеті останньої питання відведення земельної ділянки, спеціалісти управління звертали увагу ОСОБА_3 на те, що необхідно упорядкувати майно, яке знаходиться на земельній ділянці, а потім виділяти землю.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що консультував представників ОСОБА_5 сільської ради на початку в лютому 2012 року на прохання заступника голови РДА ОСОБА_4 Зі слів осіб, які до нього звернулися, зрозумів, що стоїть питання виділення земельної ділянки під будівництво житлового будинку в с. Залісся. Про вже наявне рішення сесії не знав, обговорювали правильність прийняття сесією рішення. При огляді генплану 1971 року виявив, що земельна ділянка, про яку йшла бесіда, відмічена як сад. Спілкуючись із спеціалістами земельного відділу прийшли до єдиної думки, що оскільки земельна ділянка розташована в центральні частині населеного пункту, то вона може бути використана для містобудівних потреб. Коли дізнався, що на цій же ділянці вже є обєкт незавершеного будівництва, розяснив присутнім, що за таких обставин необхідно попередньо розробляти детальний план території або містобудівне обґрунтування, для чого ще попередньо сесії потрібно дати дозвіл на розробку детального плану території. Пояснив, що така процедура займе чимало часу.

ОСОБА_14 в судовому засіданні як свідок підтвердила той факт, що впродовж робочого дня 13 лютого 2012 року підсудний ОСОБА_4 працював із ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Помітила, що останні заходили-виходили в кабінет та з кабінету ОСОБА_4 Також свідок показала, що жоден з підсудних не давав їй вказівку друкувати рішення сесії ОСОБА_5 сільської ради. Друкувала вона рішення на прохання секретаря сільської ради. При цьому ОСОБА_4 присутнім не був.

Свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 в судовому засіданні показали, що під час огляду, який проводили працівники міліції в залі ресторану «Гостинний двір» і куди вони були запрошені як поняті, оглядалася папка, яка знаходилася на підвіконнику біля столика, за яким сидів ОСОБА_3 З папки було вилучено грошові купюри номіналом по 100 доларів США. Поведінка підсудного ОСОБА_3 була адекватною. Зокрема, свідок ОСОБА_21 показав, що загальна сума вилучених коштів була 4000 доларів США. Під час вилучення грошових купюр, ОСОБА_3 пояснював спершу, що це не його гроші, а згодом сказав, що це благодійні внески.

Свідок ОСОБА_22 суду показав, що під час огляду, який проводили працівники міліції в приміщенні одного з кабінетів третього поверху будівлі Борщівської райдержадміністрації, куди він був запрошений як понятий, був присутній підсудний ОСОБА_4 Останній на запитання працівників міліції повідомив, що отримав перед їх приходом грошові кошти від одного з підприємців, та видав ці кошти у гривневих та доларових купюрах з кишені свого піджака. В його присутності працівниками міліції були застосовані спеціальні засоби, за допомогою яких було виявлено на купюрах та руці підсудного світіння спеціальної речовини.

З протоколу допиту свідка ОСОБА_23, оголошеного в судовому засіданні (т.3 а.с.161) вбачається, що останній дав аналогічні свідку ОСОБА_22 показання, а також показав, що гроші дав один із громадян, який приходив на консультацію.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні підтвердив показання свідка ОСОБА_6 та показав, що надаючи останньому послуги, привозив ОСОБА_6 власним автомобілем 5 чи 6 разів у с.Залісся, де останній зустрічався із сільським головою ОСОБА_25 Також привозив обох у смт.Мельниця-Подільська до кафе, де залишав обох, а через деякий час забирав. Знав зі слів ОСОБА_6, що той має намір у с.Залісся здійснювати господарську діяльність, для чого хотів збудувати приміщення і для цього ж вибирав за допомогою підсудного ОСОБА_3 у селі Залісся земельну ділянку.

Вина підсудних також доведена наступними доказами у справі.

Матеріали справи, оголошені в судовому засіданні (т.1 а.с.26-35) стверджують, що підсудний ОСОБА_3 на час вчинення злочину займав посаду голови ОСОБА_5 сільської ради Борщівського району, а це, згідно статей 12,42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» значить, що сільський голова є головною посадовою особою територіальної громади села, видає розпорядження у межах своїх повноважень, організовує роботу відповідної ради, підписує її рішення, скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради, головує на пленарних засіданнях ради та здійснює інші повноваження місцевого самоврядування.

Відповідно до матеріалів справи, оголошених в судовому засіданні (т.1 а.с.37-46) підсудний ОСОБА_4 на час вчинення злочину займав посаду заступника голови Борщівської районної державної адміністрації з гуманітарних питань та, що вбачається з його функціональних обовязків, був наділений владними повноваженнями.

14 лютого 2012 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що вбачається з заяв, прийнятих управлінням ДСБЕЗ УМВС України в Тернопільськй області (т.1 а.с.21,22), заявили про те, що підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимагають у них хабар в розмірі, перший 4000, другий 500 доларів США в якості винагороди за прийняття сесією ОСОБА_5 сільської ради рішення про надання дозволу на відведення земельної ділянки площею 0,11 га та сприяння у виготовленні на неї технічної документації.

З протоколів огляду та вручення грошових коштів від 14 лютого 2012 року (т.1 а.с.23,24) вбачається, що три банкноти номіналом 100 доларів США номера НК13047533L, НF35034889С, КF13097035А, та 16 банкнот номіналом 100 гривень номера ГБ7530249, ВК1772932, ВА6959068, ВИ1958188, АЄ8187792, АБ4142586, ВС7773549, БФ0853909, БМ1226556, ЕД6529129, ВЖ7451942, АБ8705661, ГЄ 7487070, ГБ0874773, ЕА9297125, ВЩ 6205765, а також 40 банкнот номіналом 100 доларів США номера АL81182933В, АL81182940В, КВ44301693А, DН35285294А, КВ92274493А, НВ41923089L, НВ88166086А, СВ63264188F, СВ79052796D, НК23352270В, НВ88212438В, НF05234222D, КС09394950А, КВ44301694А, КВ44301691А, DВ48889311А, DВ183720056В, НL46275362Е, FВ73158190В, FВ21559458D, НВ87159373Р, КВ44301692А, КI03745309А, КІ03745310А, КІ03745311А, КІ03745312А, КІ03745313А, КІ03745314А, КІ03745315А, КІ03745316А, НG86859494А, КL78201434А, АС58187266А, НВ43627221К, НF72050281Е, НВ80357992Q, НВ80357993Q, НF07678978F, НF07678979F, НL26740867F, оброблені з тильної сторони спеціальним аерозольним препаратом „Промінь-1, а на лицьовій стороні кожної купюри люмінесцентним фломастером синього кольору зроблено напис „К і передані, відповідно перші заявнику ОСОБА_7, другі заявнику ОСОБА_6, для подальшого використання під час проведення оперативно-розшукових заходів.

Даними протоколу огляду місця події від 14 лютого 2012 року (т.1 а.с.11-13) підтверджується факт видачі ОСОБА_4 в службовому кабінеті № 306 в приміщенні Борщівської райдержадміністрації та вилучення працівниками міліції 16 купюр номіналом 100 гривень та 3 купюри номіналом 100 доларів США, які, як пояснив підсудний, він отримав як благодійну допомогу в рамках червоного хреста від підприємця, який планує здійснювати в селі Залісся проект для підтримки мистецьких заходів, саме в час перед приходом працівників міліції. Грошові купюри ОСОБА_4 дістав з лівої нижньої кишені піджака. Номера усіх грошових купюр відповідають номерам грошових купюр, вручених 14 лютого 2012 року ОСОБА_7 відповідно до даних протоколу огляду та вручення грошових коштів від 14 лютого 2012 року. При просвічуванні ультрафіолетовим освітленням лампи марки МД-01 «Делюкс» на лицьовій стороні кожної купюри з правої сторони чітко проглядається побічне світіння у вигляді букви «К», на зворотній стороні купюр, при огляді піджака, в якому був одягнутий ОСОБА_4, на внутрішній поверхні нижньої лівої кишені, на поверхні обох рук ОСОБА_4 виявлено побічне світіння речовини світло-зеленого кольору. Зазначена фарба була змита з долонь рук підсудного марлевими тампонами.

З висновку судово-хімічної експертизи спеціальних хімічних речовин від 22 березня 2012 року № 2-399/12 (т.2 а.с.103-131) встановлено, що більше на зворотних і менше на лицевих сторонах шістнадцяти банкнот Національного банку України номінальною вартістю по 100 гривень та трьох банкнотах номінальною вартістю по 100 доларів США, наданих на експертизу, на марлевому тампоні, яким робили змив з лівої руки ОСОБА_4, у ділянці внутрішньої частини лівої передньо-бокової врізної кишені піджака ОСОБА_4, виявлено невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в ультрафіолетовому освітленні. Виявлені нашарування спеціальних хімічних речовин мають зі зразком невидимої при денному (природному) освітленні спеціальної хімічної речовини (препаратом «Промінь-1) спільну родову належність.

Також на лицевих сторонах тих же шістнадцяти гривневих та трьох доларових банкнот виявлено невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, подібної до спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію блакитним кольором у вигляді написів «К» в ультрафіолетовому освітленні, та які мають між собою однакові колір та інтенсивність люмінесценції. Виявлені нашарування спеціальних хімічних речовин мають між собою та зі зразком невидимої при денному освітленні спеціальної хімічної речовини з люмінесцентного фломастера, що має люмінесценцію блакитним кольором в ультрафіолетовому освітленні між парою предметних скелець, однакові колір та інтенсивність люмінесценції.

Даними протоколу огляду місця події від 14 лютого 2012 року (т.1 а.с.15-17) підтверджується факт вилучення з підвіконника у залі ресторану «Гостинний двір», що у м.Борщеві по вул.Я.Кондри,1, папки, що належить присутньому у залі ресторану підсудному ОСОБА_3, в якій виявлено та вилучено 40 грошових купюри номіналом 100 доларів США та два примірники рішення сесії ОСОБА_5 сільської ради від 13 лютого 2012 року № 76. Номера усіх 40-ка грошових купюр відповідають номерам грошових купюр, вручених 14 лютого 2012 року ОСОБА_6 відповідно до даних протоколу огляду та вручення грошових коштів від 14 лютого 2012 року. При просвічуванні ультрафіолетовим освітленням на лицьовій стороні кожної купюри з правої сторони чітко проглядається побічне світіння у вигляді букви «К», на зворотній стороні купюр та на поверхні обох рук ОСОБА_3 виявлено побічне світіння речовини світло-зеленого кольору. Зазначена фарба була змита з долонь рук підсудного марлевими тампонами.

З висновку судово-хімічної експертизи спеціальних хімічних речовин від 29 березня 2012 року № 2-392/12 (т.2 а.с.62-95) встановлено, що більше на зворотних і менше на лицевих сторонах сорока банкнот номінальною вартістю по 100 доларів США, наданих на експертизу, на двох марлевих тампонах, якими робили змив з обох рук ОСОБА_3, у ділянках зовнішньої та внутрішньої поверхонь папки ОСОБА_3І, виявлено невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в ультрафіолетовому освітленні. Виявлені нашарування спеціальних хімічних речовин мають зі зразком невидимої при денному (природному) освітленні спеціальної хімічної речовини (препаратом «Промінь-1) спільну родову належність.

Також на лицевих сторонах тих же сорока банкнот виявлено невидимі при денному (природному) освітленні нашарування спеціальної хімічної речовини, подібної до спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію блакитним кольором у вигляді написів «К» в ультрафіолетовому освітленні, та які мають між собою однакові колір та інтенсивність люмінесценції. Виявлені нашарування спеціальних хімічних речовин мають між собою та зі зразком невидимої при денному освітленні спеціальної хімічної речовини з люмінесцентного фломастера, що має люмінесценцію блакитним кольором в ультрафіолетовому освітленні між парою предметних скелець, однакові коліт та інтенсивність люмінесценції.

Згідно висновку судової технічної експертизи документів від 29 березня 2012 року № 1-438\12 (т.2 а.с.138-142) надані на експертизу сорок три банкноти номіналом 100 доларів США виготовлені підприємством, яке здійснює випуск грошових знаків США, та надані на експертизу шістнадцять банкнот номіналом 100 гривень виготовлені підприємством, яке здійснює випуск грошових знаків України.

Як вбачається з протоколу добровільної видачі від 14 лютого 2012 року (т.1 а.с.85) ОСОБА_6 працівникам міліції видав один примірник рішення сесії ОСОБА_5 сільської ради від 13 лютого 2012 року № 76.

Оглянуті в судовому засіданні чотири заяви адресовані ОСОБА_6 до сесії ОСОБА_5 сільської ради (т.1 а.с.158, 159, 162, 163), підтверджують показання ОСОБА_6 щодо написання ним на вимогу підсудного ОСОБА_3 різних за датою т змістом заяв.

При оголошенні в судовому засіданні документів встановлено, що зміст рішення дванадцятої сесії ОСОБА_5 сільської ради № 76 від 13 лютого 2012 року, екземпляри якого вилучено при огляді місця події з папки ОСОБА_3 та добровільно видано ОСОБА_6 (т.1 а.с.85, т.3 а.с.178, 179), не відповідає змісту рішення, прийнятого 13 лютого 2012 року сесією ОСОБА_5 сільської ради № 76, текс якого 13 лютого секретар сільської ради друкувала на механічній друкарській машинці, та екземпляр якого було вилучено з сільської ради під час обшуку 16 лютого 2012 року (т.1 а.с.160).

За даними протоколу огляду від 9 березня 2012 року (т.2 а.с.145-148) в вилучених при проведенні в ОСОБА_5 сільській раді обшуку, що вбачається з протоколу обшуку від 16 лютого 2012 року (т.1 а.с.157) та оглянутих слідчим, в журналі реєстрації заяв і скарг громадян ОСОБА_5 сільської ради відсутні будь-які записи починаючи з 26 січня 2012 року, а також відсутні записи щодо звернення ОСОБА_6 чи ОСОБА_7, в журналі обліку розпоряджень сільського голови ОСОБА_5 сільської ради відсутній запис щодо прийняття розпорядження головою ради про скликання 13 лютого 2012 року позачергової сесії сільської ради. Одинадцята чергова сесія призначалася розпорядженням від 10 січня 2012 року.

З висновку про вартість майна, проведеного 6 лютого 2012 року оцінювачем ОСОБА_10 (т.3 а.с.175-177) вбачається, що замовлення на оцінку будматеріалів, які знаходяться у с.Залісся по вулиці Шевченка,3а, робив ОСОБА_3, як представник ОСОБА_5 сільської ради, а оплачував ОСОБА_6

За даними листа Борщівської райдержадміністрації від 10 жовтня 2011 року (т.3 а.с.83), направлений головам усіх міської, селищних та сільських рад району, вбачається, що підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були проінформовані про те, що позитивні рішення щодо надання земельних ділянок для містобудівних потреб або зміни цільового призначення земельних ділянок можуть прийматися, у звязку з прийняттям та набранням чинності Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», лише при наявності чинної містобудівної документації генплану населеного пункту та виготовлення на його основі плану зонування території та/або детальних планів територій.

Зі звіту форми 6-ЗЕМ по ОСОБА_5 сільській раді станом на 1 січня 2012 року та викопіровок земельної ділянки у селі Залісся (т.3 а.с.117-123, т.4 а.с.49-51) вбачається, що спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення (ріллі).

Офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України, станом на 14 лютого 2012 року, у розмірі 100 доларів США 798,7700 грн., підтверджується даними повідомлення Управління Національного банку України в Тернопільській області від 29 лютого 2012 року (т.1 а.с.199).

Підходячи до кваліфікації дій підсудного ОСОБА_3, суд находить, що підсудний, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, використовуючи своє службове становище одержав від ОСОБА_6 хабар у сумі 4000 доларів США за скликання позачергової сесії ОСОБА_5 сільської ради, винесення на розгляд сесії заяви ОСОБА_6 сприяння у наданні сесією дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_6 та сприяння в подальшому в оформленні дозвільних та погоджувальних документів на отримання земельної ділянки у власність, і такі його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.368 КК України в редакції 4 лютого 2012 року, кваліфікуючою ознакою якої є одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Окрім цього, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_3, будучи службовою особою, видав офіційний документ рішення дванадцятої сесії ОСОБА_5 сільської ради шостого скликання від 13 лютого 2012 року № 76 з внесеними завідомо неправдивими відомостями, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.366 КК України в редакції 4 лютого 2012 року.

Аналізуючи всі дані в їх сукупності, суд вважає, що підсудний ОСОБА_4, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, використовуючи своє службове становище одержав від ОСОБА_7 хабар у сумі 300 доларів США та 1600 гривень за сприяння у видачі дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність та в подальшому в оформленні дозвільних та погоджувальних документів на отримання земельної ділянки у власність, і такі його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.368 КК України в редакції 4 лютого 2012 року, кваліфікуючою ознакою якої є одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується також у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

Проаналізувавши докази, здобуті в судовому засіданні, а саме, показання обох підсудних, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_14, а саме, жоден з свідків, а також підсудний ОСОБА_3 не підтвердили обставин, викладених у предявленому обвинуваченні, заперечили участь будь-яку участь підсудного ОСОБА_4 в підробці та видачі офіційного документа рішення ОСОБА_5 сільської ради від 13 лютого 2012 року № 76, а тому суд находить, що в діях підсудного ОСОБА_4 відсутній склад інкримінованого злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, і вважає за необхідне в цій частині предявленого обвинувачення ОСОБА_4 виправдати.

Також суд приходить до висновку, що із обвинувачення, предявленого підсудному ОСОБА_3 підлягає виключенню така кваліфікуюча ознака, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

Суд, оцінивши докази, здобуті в судовому засіданні, не знаходить наявності в діях підсудних такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочину поєднане із вимаганням хабара. Зокрема, така кваліфікуюча ознака була виключена і обвинувачем під час виступу у судових дебатах.

Відповідно до вимог ст..368 КК України вимагання може бути вчинене як у формі прямого примушування, коли службова особа пред'являє вимогу дати хабар, погрожуючи у випадку невиконання цієї вимоги вчинити (або не вчинити) з використанням влади дії, які можуть заподіяти шкоди правам і законним інтересам того, до кого звернута ця вимога, так і в завуальованій формі - шляхом умисного створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігти шкідливим наслідкам для своїх прав та законних інтересів.

Тобто від вимагання завжди страждають інтереси особи, які є законними.

За обвинуваченням ОСОБА_3 вимагав від ОСОБА_6 та ОСОБА_7 хабар за скликання ним як сільським головою позачергової сесії ОСОБА_5 сільської ради, внесення на розгляд сесії їх заяви про виділення земельної ділянки площею 0, 11 га, особисте сприяння у прийнятті сесією позитивного рішення з цього питання, а також за сприяння в подальшому оформленні всіх необхідних документів для отримання державного акту на право власності на цю земельну ділянку, а ОСОБА_4 вимагав за те, що вплине на службових осіб управління Держкомзему і відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Борщівської райдержадміністрації, схилить їх до прискоренного оформлення погоджувальних документів на отримання ОСОБА_6 і ОСОБА_7 Державного акту на право власності на земельну ділянку.

Однак ні орган досудового слідства в обвинуваченні, ні обвинувач в судовому засіданні не конкретизували та не довели, в якій формі та в яких діях підсудних вимагання мало місце, які права чи законні інтереси ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були поставлені під загрозу.

У зв'язку з наведеним така кваліфікуюча ознака злочину, як одержання хабара, поєднаного з вимаганням, підлягає виключенню з обвинувачення.

Суд не бере до уваги показів підсудного ОСОБА_4 в судовому засіданні про те, що грошові кошти взяв від ОСОБА_7 як благодійні внески в організації районних культурно-мистецьких заходів, і розцінює дачу таких показів як форму захисту з метою уникнення відповідальності, оскільки вони дійсним обставинам справи не відповідають і спростовуються наведеним вище аналізом доказів. Зокрема, будучи допитаним під досудового розслідування (т.1 а.с.108) ОСОБА_4 показав, що намір заволодіти коштами виник в момент передачі цих коштів йому ОСОБА_7 Тоді він усвідомлював, що питання виділення земельної ділянки входить в компетенцію сільської ради, а він надав лише консультаційні послуги. Також, як встановлено з протоколу огляду місця події від 14 лютого 2012 року (т.1 а.с.11-13) при вилученні у ОСОБА_4 хабара, останній пояснив, що кошти отримав як благодійну допомогу в рамках червоного хреста.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст..65 КК України, враховує наступне.

В суді обставини, повязані з одержанням хабара від ОСОБА_6, та з внесенням неправдивих відомостей у рішення сесії ОСОБА_5 сільської ради № 76, ОСОБА_3 визнав, в скоєному щиро розкаюється, висловлює жаль з приводу того, що сталося. Таку поведінку підсудного суд розцінює як щире каяття, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.66 КК України є обставиною, яка помякшує покарання.

Внаслідок вчинення вказаних злочинів тяжких наслідків не наступило і шкоду нікому не спричинено. Відповідно до ч.2 ст.66 КК України суд зазначену вище обставину визнає такою, що помякшує покарання.

Судом враховується і те, що відсутні обставини, які обтяжують покарання за даною статтею КК України.

Наведені обставини дають підстави суду, з урахуванням особи підсудного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується по місцю проживання та місцю попередньої роботи, вік підсудного, його стан здоров»я наявність гіпертонічної хвороби ІІ степені, гіпертонічного кризу та серцевої недостатності І степені, призначити покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, у виді позбавлення волі мінімальним строком, передбаченим санкцією статті обвинувачення, з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах місцевого самоврядування.

Щодо призначення покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, суд вважає, що з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що помякшують покарання, покарання підсудному ОСОБА_3 слід обрати у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах місцевого самоврядування.

На підстав ст.70 КК України остаточне покарання підсудному ОСОБА_3 слід призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи тяжкість вчинених злочинів, особу винного, викладені вище обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання у виді позбавлення волі, а тому його слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням і з іспитовим строком.

У відповідності до ст.76 КК України на підсудного ОСОБА_3 слід покласти обовязки, передбачені п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст..65 КК України, враховує наступне.

В суді обставини, повязані з одержанням грошових коштів від ОСОБА_7, ОСОБА_4 визнав, в скоєному щиро розкаюється, висловлює жаль з приводу того, що сталося. Таку поведінку підсудного суд розцінює як щире каяття, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.66 КК України є обставиною, яка помякшує покарання.

Внаслідок вчинення вказаного злочину тяжких наслідків не наступило і шкоду нікому не спричинено.

На утриманні підсудного перебувають двоє малолітніх дітей (т.2 а.с.16,17), одна дитина є інвалідом з дитинства та потребує постійного лікування, операційного втручання (т.2 а.с.18-32), що повязано з матеріальними затратами та, відповідно, присутністю біля дитини та сім»ї батька.

Такі обставини суд, відповідно до ч.2 ст.66 КК України визнає такими, що помякшують покарання.

Судом враховується і те, що відсутні обставини, які обтяжують покарання за даною статтею КК України.

Наведені обставини істотно знижують ступінь вчиненого злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, і дають підстави суду, з урахуванням особи підсудного, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, виключно позитивно характеризується по місцю проживання та місцю роботи, має тривалий трудовий стаж, застосувавши ст.69 КК України, перейти до більш м»якого покарання, передбаченого санкцією статті обвинувачення.

Суд також враховує обставин вчиненого злочину і те, що підсудний ОСОБА_4 неодноразово нагороджений почесними грамотами є, відповідно до Указу Президента від 25 травня 2009 року № 348, заслуженим працівником соціальної сфери України (т.2 а.с.39).

А тому, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного, викладені вище обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудног без відбування покарання у виді позбавлення волі, а тому його слід звільнити від відбування основного покарання з випробуванням і з іспитовим строком.

У відповідності до ст.76 КК України на підсудного ОСОБА_4 слід покласти обовязки, передбачені п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України.

По справі НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області проведені судово-криміналістичні експертизи, вартість яких підлягають стягненню з підсудних в дохід держави у таких розмірах: 735,60 грн. з ОСОБА_3 за проведення судово-хімічної експертизи від 22 березня 2012 року № 2-399/12 (т.2 а.с.61), 735,60 грн. з ОСОБА_4 за проведення судово-хімічної експертизи від 29 березня 2012 року № 2-392/12 (т.2 а.с.102), та по 204,45 грн. з кожного з підсудних за проведення експертизи технічного дослідження документів від 29 березня 2012 року № 1-438/12 (т.2 а.с.137).

Визнані постановою слідчого від 9 квітня 2012 року (т.3 а.с.95-98) речовими доказами:

- грошові купюри номіналом 100 доларів США в кількості 43 штуки номерами: АL81182933В, АL81182940В, КВ44301693А, DН35285294А, КВ92274493А, НВ41923089L, НВ88166086А, СВ63264188F, СВ79052796D, НК23352270В, НВ88212438В, НF05234222D, КС09394950А, КВ44301694А, КВ44301691А, DВ48889311А, DВ183720056В, НL46275362Е, FВ73158190В, FВ21559458D, НВ87159373Р, КВ44301692А, КI03745309А, КІ03745310А, КІ03745311А, КІ03745312А, КІ03745313А, КІ03745314А, КІ03745315А, КІ03745316А, НG86859494А, КL78201434А, АС58187266А, НВ43627221К, НF72050281Е, НВ80357992Q, НВ80357993Q, НF07678978F, НF07678979F, НL26740867F, НК13047533L, НF35034889С, КF13097035А; номіналом 100 гривень в кількості 16 штук номерами ГБ7530249, ВК1772932, ВА6959068, ВИ1958188, АЄ8187792, АБ4142586, ВС7773549, БФ0853909, БМ1226556, ЕД6529129, ВЖ7451942, АБ8705661, ГЄ 7487070, ГБ0874773, ЕА9297125, ВЩ 6205765, які постановою слідчого від 17 квітня 2012 року передані на зберігання в Управління ДСБЕЗ УМВС України в Тернопільській області (т.3 а.с.125-127), слід вважати повернутими за приналежністю;

- шкіряну папку, мобільні телефони LG СЕ 0168, Nokia 1280, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи, слід повернути ОСОБА_3;

- піджак та мобільний телефон Е 52 Nоkіа, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи, слід повернути ОСОБА_4С;

- оптичні носії інформації DVD-R індивідуальний № 530 та DVD-R індивідуальний № 590, дві мікровідеокасети «Панасонік 60», які зберігаються при матеріалах кримінальної справи, слід залишити при матеріалах кримінальної справи,

- журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян, журнал розпоряджень сільського голови с.Залісся Борщівського району, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи, слід повернути ОСОБА_5 сільській раді Борщівського району,

- змиви з рук обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_3, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи, слід знищити;

- чотири заяви ОСОБА_6 до сесії ОСОБА_5 сільської ради, рішення сесії ОСОБА_5 сільської ради від 13 лютого 2012 року № 76, рішення сесії ОСОБА_5 сільської ради від 13 лютого 2012 року № 76, підписане ОСОБА_3 14 лютого 2012 року, які зберігаються в матеріалах справи, слід залишити в матеріалах кримінальної справи.

Арешт, накладений постановами слідчого в особливо важливих справах прокуратури Тернопільської області ОСОБА_26 від 22 березня 2012 року на майно підсудного ОСОБА_4 (т.2 а.с.182-184), майно підсудного ОСОБА_3 (т.2 а.с.185-187), від 17 квітня 2012 року на грошові кошти обох підсудних (т.3 а.с.137-138), слід скасувати.

Керуючись пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України.ю ст.ст.323, 324 КПК України в редакції 1960 року, суд

з а с у д и в :

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.368 КК України в редакції 4 лютого 2012 року, і призначити покарання:

- за ч.1 ст.366 КК України в редакції 4 лютого 2012 року 850 гривень штрафу з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах місцевого самоврядування на строк один рік,

- за ч.3 ст.368 КК України в редакції 4 лютого 2012 року п»ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах місцевого самоврядування на строк два роки, без конфіскації майна.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим вважати ОСОБА_3 остаточно засудженим до 5 (пяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах місцевого самоврядування на строк два роки, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обовязок в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України в редакції 4 лютого 2012 року, і призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади на строк один рік, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обовязок в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

За вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, ОСОБА_4 виправдати.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити заставу, обрану 10 серпня 2013 року Заліщицьким районним судом Тернопільської області, а після набрання вироком законної сили заставу в сумі 32 000 гривень, внесену згідно квитанцій ПриватБанку №№ 1701.444.2 від 10 серпня 2012 року, 147.190.1 від 13 серпня 2012 року на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області повернути застоводавцю ОСОБА_27.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Стягнути в дохід держави з ОСОБА_3 940,35 гривень за проведення НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області судово-хімічної експертизи від 22 березня 2012 року № 2-399/12 та експертизи технічного дослідження документів від 29 березня 2012 року № 1-438/12, з ОСОБА_4 940,35 гривень за проведення НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області судово-хімічної експертизи від 29 березня 2012 року № 2-392/12 та експертизи технічного дослідження документів від 29 березня 2012 року № 1-438/12.

Речові докази:

- грошові купюри номіналом 100 доларів США в кількості 43 штуки номерами: АL81182933В, АL81182940В, КВ44301693А, DН35285294А, КВ92274493А, НВ41923089L, НВ88166086А, СВ63264188F, СВ79052796D, НК23352270В, НВ88212438В, НF05234222D, КС09394950А, КВ44301694А, КВ44301691А, DВ48889311А, DВ183720056В, НL46275362Е, FВ73158190В, FВ21559458D, НВ87159373Р, КВ44301692А, КI03745309А, КІ03745310А, КІ03745311А, КІ03745312А, КІ03745313А, КІ03745314А, КІ03745315А, КІ03745316А, НG86859494А, КL78201434А, АС58187266А, НВ43627221К, НF72050281Е, НВ80357992Q, НВ80357993Q, НF07678978F, НF07678979F, НL26740867F, НК13047533L, НF35034889С, КF13097035А; номіналом 100 гривень в кількості 16 штук номерами ГБ7530249, ВК1772932, ВА6959068, ВИ1958188, АЄ8187792, АБ4142586, ВС7773549, БФ0853909, БМ1226556, ЕД6529129, ВЖ7451942, АБ8705661, ГЄ 7487070, ГБ0874773, ЕА9297125, ВЩ 6205765, які постановою слідчого від 17 квітня 2012 року передані на зберігання в Управління ДСБЕЗ УМВС України в Тернопільській області, вважати повернутими за приналежністю;

- шкіряну папку, мобільні телефони LG СЕ 0168, Nokia 1280 - повернути засудженому ОСОБА_3;

- піджак та мобільний телефон Е 52 Nоkіа - повернути засудженому ОСОБА_4С;

- оптичні носії інформації DVD-R індивідуальний № 530 та DVD-R індивідуальний № 590, дві мікровідеокасети «Панасонік 60» - залишити при матеріалах кримінальної справи,

- журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян, журнал розпоряджень сільського голови с.Залісся Борщівського району - повернути ОСОБА_5 сільській раді Борщівського району,

- змиви з рук обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_3 - знищити;

- чотири заяви ОСОБА_6 до сесії ОСОБА_5 сільської ради, рішення сесії ОСОБА_5 сільської ради від 13 лютого 2012 року № 76, рішення сесії ОСОБА_5 сільської ради від 13 лютого 2012 року № 76, підписане ОСОБА_3 14 лютого 2012 року - залишити в матеріалах кримінальної справи.

Арешт, накладений постановами слідчого в особливо важливих справах прокуратури Тернопільської області ОСОБА_26 від 22 березня 2012 року на майно підсудного ОСОБА_4 та майно підсудного ОСОБА_3, від 17 квітня 2012 року на грошові кошти обох підсудних, скасувати.

На вирок може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його оголошення.

Головуючий: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Борщівського районного суду Денисова Т.С.