Рішення № 3465973, 31.03.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.09 Справа№ 10/5

За позовом: ТзОВ „Євро Лізинг”, м.Київ

до відповідача: ПП „Модерн-СВ”, м.Новий Розділ Львівська область

про стягнення заборгованості в сумі 645 126 грн. 99 коп.

Суддя : Довга О.І

Секретар Яремчук С.М.

Представники :

від позивача - Корєнєвська Н.О. - довіреність № 20 від 02.01.2009р.;

від відповідача –Хом”як І.Я. –довіреність від 30.03.2009р.;

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „Євро Лізинг”, м.Київ до ПП „Модерн-СВ”, м.Новий Розділ Львівська область про стягнення заборгованості в сумі 645 126 грн. 99 коп.

Позивач позовні вимоги підтримує відповідно до заяви про збільшення суми позовних вимог за № 6176 від 16.03.2009р. , згідно якої просить стягнути з відповідача 580 103 грн. 14 коп. основного боргу, 4 704 грн. 00 коп. суми збитків від інфляції, 54 996 грн. 88 коп. пені та 5 322 грн. 97 коп. 3% річних . Всього 645 126 грн. 99 коп.

Відповідач проти заявлених вимог в сумі 416 596 грн. 64 коп. не заперечує . Клопотанням, поданим в судовому засіданні , просить розстрочити виконання рішення на 12 місяців.

Позивач проти розстрочки виконання рішення заперечує.

Судом встановлено:

20 березня 2007 року між ТзОВ „Євро Лізинг”, м.Київ ( надалі - Позивач ) та ПП „Модерн-СВ”, м.Новий Розділ (надалі - Відповідач) укладено Договір фінансового лізингу № 196 .

За даним договором, Лізингодавець передає Лізингоодержувачу , а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності з Замовленням на ТЗ.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, на підставі Замовлень на транспортний засіб № 196/001 від 20.03.2007р. , № 196/002 від 08 червня 2007р., №№ 196/003, 196/004, 196/005, 196/006 від 28 лютого 2007 року Позивач надав Відповідачу транспортні засоби:

- КАМАЗ –6520-041 , шасі № ХТС 65200071130908, реєстраційний № АА4719СМ;

- МАЗ 551605-271 , шасі № УЗМ 55160570012917 , реєстраційний № АА8756СХ;

- Самоскид FORD 3530 D, шасі № NM0D71TEDE8B68053 реєстраційний № АА7462НВ;

- Самоскид FORD 3530 D, шасі № NM0D71TEDE8B68018 реєстраційний № АА7416НВ;

- Самоскид FORD 3530 D, шасі № NM0D71TEDE8B68034 реєстраційний № АА7461 НВ;

- Самоскид FORD 3530 D, шасі № NM0D71TEDE8B68029 реєстраційний № АА7460НВ;

На виконання п.п. 4.5, 5.1 Договору, сторонами було складено та підписано Акти приймання-передачі транспортних засобів та Плани Лізингу , що є невід”ємною частиною Договору та встановлюють строки сплати лізингових платежів.

В порушення умов договору, Відповідач не здійснював сплату лізингових платежів належним чином. Станом на 08 січня 2009 року заборгованість по сплаті платежів склала 386 920 грн. 48 коп.

Позивач звернувся в господарський суд Львівської області з вимогою про стягнення основного боргу та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов”язання по договору фінансового лізингу.

Суд, заслухавши пояснення сторін , розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку(ч.1ст. 509 ЦК України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Закону України „Про фінансовий лізинг” від 16.12.1997р. Лізингоодержувач зобов”язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ч.1 ст. 16 Закону ).

Пунк 5.3 Договору № 196 зазначає, Лізингоодержувач здійснює оплату першого лізингового платежу у строк, встановлений в Плані Лізингу. Лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі , строк сплати яких настав, навіть з причин пошкодження ТЗ або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини Лізиноодержувача.

У відповідності до п. 2 ст. 7 Закону України „Про фінансовий лізинг” Лізингодавець має право відмовитись від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від Лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса , якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Також згідно п. 5.6 Договору лізингу, у разі прострочення Лізингоодержувачем лізингових платежів більше 30 днів , на вимогу Лізингодавця предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Позивач звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про повернення предмету лізингу , який було зроблено 03 жовтня 2008року приватним нотаріусом Заєць І.О. за № 8403.

Стаття 230 ГК України передбачає , що учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності , невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання , зобов”язаний сплатити штрафні санкції . Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Пунктом 4 ст. 231 ГПК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі , передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов”язання або у певній, визначеній грошовій сумі , або у відсотковому відношенні до суми зобов”язання незалежно від ступеня його виконання , або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п.16.1 Договору № 196, при порушенні Лізингоодержувачем зобов”язань по сплаті лізингових платежів , передбачених Планом лізингу, або інших платежів, передбачених цим Договором, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0.1% від простроченої суми за кожен день прострочки.

Таким чином, відповідно до розрахунку Позивача Відповідач зобов’язаний сплатити 22 408 грн. 95 коп. пені.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі розрахунку штрафних санкцій , позивачем правомірно нараховано та підлягає до стягнення 4 704 грн. 00 коп. інфляційних нарахувань та 2 563 грн. 21 коп. –3% річних.

Таким чином , до стягнення з Відповідача підлягає 391 624 грн. 48 коп. основного боргу з врахуванням інфляції, 22 408 грн. 95 коп. пені, 2 563 грн. 21 коп. – 3% річних. Всього 416 596 грн. 64 коп.

Доказів сплати боргу відповідач суду не представив, проти заявлених вимог в сумі 416 596 грн. 64 коп. не заперечив.

Суд розглянув клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення на 12 місяців, і , беручи до уваги важкий фінансовий стан підприємства , відсутність довгострокових замовлень на перевезення вантажів, що склались через фінансову кризу в економіці України, вважає за можливе задоволити подане клопотання та розстрочити виконання рішення на 8 (вісім ) місяців.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку , що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193,230 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст . 7, 11,16 Закону України „Про фінансовий лізинг” від 16 грудня 1997року, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Модерн-СВ” ( 81652, Львівська область, м.Новий Розділ , просп. Шевченка, 15А, код ЄДРПОУ 34318241 п/р 26002053802894 в ЗГРУ „Приватбанк” м.Новий Розділ МФО 325321) на користь ТзОВ „Євро-Лізинг” ( 03035, м.Київ, вул. Сурікова, 3 код ЄДРПОУ 32774741 п/р 2600510828 в ВАТ АБ „Укргазбанк” МФО 320478) 391 624 грн. 48 коп. основного боргу з врахуванням інфляції, 22 408 грн. 95 коп. пені, 2 563 грн. 21 коп. –3% річни, з розстрочкою виконання рішення на 8 (вісім) місяців зі сплатою щомісячно 52 074 грн. 58 коп.

3. Стягнути з приватного підприємства „Модерн-СВ” ( 81652, Львівська область, м.Новий Розділ , просп. Шевченка, 15А, код ЄДРПОУ 34318241 п/р 26002053802894 в ЗГРУ „Приватбанк” м.Новий Розділ МФО 325321) на користь ТзОВ „Євро-Лізинг” ( 03035, м.Київ, вул. Сурікова, 3 код ЄДРПОУ 32774741 п/р 2600510828 в ВАТ АБ „Укргазбанк” МФО 320478) 4 165 грн. 97 коп. сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті задоволення позовних вимог відмовити.

5. Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя Довга О.І.