ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" березня 2009 р.
Справа № 24/14-09-250
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг.
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Холдингової компанії “Краян”, м. Одеса
про стягнення 57 000,00грн.
Суддя О.Ю. Оборотова
За участю представників:
позивача: Опанасенко І.Ю., на підставі довіреності від 02.01.2009р.
відповідача: Корнігова Н.С., на підставі довіреності від 01.02.2009р., Черевиченко Є.В. на підставі довіреності від 02.03.2009р. .
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” звернулось до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства “Холдингової компанії “Краян”, в якої просить стягнути штраф з відповідача у розмірі 57 000,00грн.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на постанову Правління Національного банку України №319 від 11.10.2008р., на постанову Правління Національного банку Республіки Білорусь від 11.11.2008р. та на лист Малиновської районної адміністрації від 13.01.2009р. за №0102/01-20.
Також відповідач вказує, що згідно ухвали господарського суду від 09.08.2006р. за №5/297-06-7817 порушено справу про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Холдингової компанії “Краян”, яким відповідно до ст. 12 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та стягнень на підставі виконавчих документів. Крім того відповідач зазначає, що відповідно до ст. 12 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у період дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.
Відповідач посилався на ухвалу господарського суду від 09.08.06р. за №5/297-06-7817 про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Холдингової компанії “Краян”, однак в підтвердження цього не надав суду цей документ.
До господарського суду Одеської області 03.03.2009р. надійшло пояснення від позивача, з урахуванням відзиву відповідача.
У судовому засіданні 20.03.2009р. суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянув наявні в справі матеріали, оцінивши докази, що мають значення для справи, заслухав сторін - суд встановив:
15.02.2008р. між Відкритим акціонерним товариством “Північний гірничо-збагачувальний комбінатом” (Покупець) та Відкритим акціонерним товариством “Холдингової компанії “Краян” (Постачальник) було укладено договір поставки №15/02/08/620, відповідно до умов якого, а саме п. 1.1. передбачено, що постачальник зобов’язується передати у власність покупцю товар згідно Специфікації до договору, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п.2.1. договору, найменування товару, асортимент (номенклатура), його кількість та якісні показники, гарантійний строк, зазначається у Специфікаціях до договору, які з моменту підписання сторонами складають його невід’ємну частину.
У пункті 3.1. договору зазначено, що поставка товару здійснюється у строках та на умовах зазначених у специфікаціях.
Як вбачається з Специфікації №1 до договору, постачальник взяв на себе зобов’язання поставити на адресу покупця автокран КШТ-50.01 з телескопічною стрілкою 34,5 метра, г/п 50 тонн на базі шасі МЗКТ-69234 за ТУ У 3.39.04689179-083-2000.
Строк поставки товару за договором –150 днів з моменту 70% передплати.
Господарським судом встановлено, що на підставі Специфікації №1 до договору і на підставі рахунку №95 від 21.02.2008р. позивачем 27.02.2008р. перераховано на поточний рахунок відповідача 70% передплати у розмірі 1 330 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №2000007807.
Відповідачем не виконано умов договору і прострочено поставку товару.
У відзиві на позов відповідач посилається на Ухвалу господарського суду від 09.08.2006р. за №5/297-06-7817 про порушення справи про банкрутство ВАТ “Холдингової компанії “Краян” якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Суду не надано доказів введення мораторію відповідач не вказує яка на цей час діє процедура в справі про банкрутство.
Відповідно до вимог п. 23 ч. 1 ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом.
Крім того, Постановою Верховного суду України від 06.02.2007р. №07/87 встановлено, що з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов’язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов’язання. У постанові зроблено висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов’язань поточних кредиторів, то за цими зобов’язаннями, згідно із загальними правилами, нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов’язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов’язання, і є похідними від основного зобов’язання. З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобов’язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за не виконання згаданих зобов’язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.
Відповідач посилається на постанову Правління Національного банку України №319 від 11.10.2008р., на постанову Правління Національного банку Республіки Білорусь від 11.11.2008р. та на лист Малиновської районної адміністрації від 13.01.2009р. за №0102/01-20, як на підставу неналежного виконання зобов’язань за договором, то слід вказати, що постанова Правління Національного банку України №319 від 11.10.2008р. не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, тому не є обов’язковою для виконання.
Посилання відповідача на ці документи, як на підставу неналежного виконання зобов’язань за договором необґрунтовані, безпідставні та є очевидною спробою приховати знехтування виконання умов договору.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно до п. 9.1. договору, за недопоставку або прострочення поставки товару покупцю, постачальник сплачує на користь покупця штраф у розмірі 3% від вартості не переданого в строк товару.
Як вбачається з матеріалів справи та з Специфікації №1 вартість товару становить 1 900 000,00грн. включно з ПДВ.
Таким чином, штраф складає 57 000,00грн.
У відповідності ст.193 ч.1 ГК України встановлює, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів законодавства.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 69, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” до Відкритого акціонерного товариства “Холдингової компанії “Краян” про стягнення 57 000,00грн.- задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Холдингової компанії “Краян” (м. Одеса, вул. Косовська, 2) р/р 26008868601 в АКБ “ПОРТО-ФРАНКО”, МФО 328180, код ЄДРПОУ 05769299 на користь Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Кривий Ріг,), п/р 26003117700 в центральному відділенні ЗАТ “Донгорбанк” м. Кривий Ріг, МФО 334970, код ЄДРПОУ 00191023 –загальну заборгованість у сумі 57 000,00грн.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Холдингової компанії “Краян” (м. Одеса, вул. Косовська, 2) р/р 26008868601 в АКБ “ПОРТО-ФРАНКО”, МФО 328180, код ЄДРПОУ 05769299 на користь Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Кривий Ріг,), п/р 26003117700 в центральному відділенні ЗАТ “Донгорбанк” м. Кривий Ріг, МФО 334970, код ЄДРПОУ 00191023 – витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118грн.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Холдингової компанії “Краян” (м. Одеса, вул. Косовська, 2) р/р 26008868601 в АКБ “ПОРТО-ФРАНКО”, МФО 328180, код ЄДРПОУ 05769299 на користь Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (м. Кривий Ріг,), п/р 26003117700 в центральному відділенні ЗАТ “Донгорбанк” м. Кривий Ріг, МФО 334970, код ЄДРПОУ 00191023 –держмито у сумі 570,00грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя
Суддя
Судове рішення № 3465903, Господарський суд Одеської області було прийнято 20.03.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 24/14-09-250. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: