Рішення № 3465830, 15.04.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.09

Справа № 9/33-09.

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Київський мотоциклетний завод», м. Київ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ямпільський механічний завод», смт. Ямпіль Сумської області

Про зобов’язання вчинити дії.

за участю представників сторін:

Від позивача – не прибув

Від відповідача – не прибув

Суддя Лущик М.С.

При секретарі с/з Сидорук А.І.

В судовому засіданні, що відбулося 09.04.2009 року було оголошено перерву до 15.04.2009 року на 11. год. 00 хв.

Суть спору: Позивач згідно позовної заяви просить суд зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ямпільський механічний завод» повернути Відкритому акціонерному товариству «Київський мотоциклетний завод» прес – форми ЛК -4121-01 у кількості одна штука (колодка гальмівна) та ЛК – 4279 у кількості одна штука (циліндр) та стягнути з відповідача судові витрати повзанні з розглядом справи.

Відповідач проти позову заперечує

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

На початку липня місяця 2006 року на виконання усних домовленостей між повноважними представниками Позивача – Відкритого акціонерного товариства «Київський мотоциклетний завод» та Відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Ямпільський механічний завод» про кооперацію та співпрацю між товариствами директором Відповідача був наданий гарантійний лист з проханням передати Відповідачу ливарні форми:

- ЛК-4121-01 КМ38.15206541 - колодка гальмівна;

- ЛК-4279 МТ801301 - циліндр;

- ЛК-4123 75006320 - корпус колеса.

Крім того, в зазначеному листі Відповідач зобов'язувався забезпечити повну цілісність та схоронність переданих форм, не використовувати форми для виготовлення комерційних партій відливок, а тільки партій, замовлених Позивачем та повернути форми за першою вимогою Позивача протягом двох днів.

Вказаний лист був підписаний директором Відповідача Зоць О.М. та скріплений печаткою Відповідача.

08.12.2008 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення позивачу протягом семи днів переданих йому прес – форм. Про те дану вимогу відповідачем не виконано у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом, згідно якого просить суд зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ямпільський механічний завод» повернути Відкритому акціонерному товариству «Київський мотоциклетний завод» прес – форми ЛК -4121-01 у кількості одна штука (колодка гальмівна) та ЛК – 4279 у кількості одна штука (циліндр).

Відповідач в своїх запереченнях зазначає, що гарантійний лист не може вважатися належним доказом оскільки він не містить дату та вихідний номер.

Дане твердження відповідача не може бути прийняте судом до уваги так як воно, жодним чином не впливає на достовірність та дійсність вказаного листа Відповідача, оскільки чинне законодавство не містить вимог про обов'язкову наявність в листах суб'єктів господарювання дати складення та номеру листа.

Також відповідач у своїх запереченнях посилається на ті обставини, що у накладній №МЗ-0001537 від 7 липня 2006 року та у довіреності серії ЯМЕ №698166 від 7 липня 2006 року не міститься відомостей про підставу отримання Відповідачем від Позивача товарно-матеріальних цінностей.

Суд вважає, що це жодним чином не впливає на дійсність вказаних документів та ту обставину, що накладна №МЗ-0001537 від 7 липня 2006 року та довіреність серії ЯМЕ №698166 від 7 липня 2006 року повною мірою підтверджують факт отримання Відповідачем у Позивача спірних ливарних форм.

Крім того, факт отримання спірних прес-форм Відповідачем не заперечується.

Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина перша статті 318 ЦК України).

Згідно частиною першою статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Пунктом 1 частини другої вказаної статті ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Свобода договору є однією з загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 статті З ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частин першої-третьої статті 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до частин першої, другої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами першою, другою статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно статті 638 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Пунктом 1 статті 208 ЦК України встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичними особами.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

З гарантійного листа Відповідача, накладної №МЗ-0001537 від 7 липня 2006 року, довіреності серії ЯМЕ №698166 від 7 липня 2006 року цілком очевидно вбачається, що між Позивачем та Відповідачем було укладено письмовий правочин (договір) про передання Позивачем Відповідачу в користування прес-форм: колодки гальмівної ЛК-4121-01 КМ38.15206541, циліндру ЛК-4279 МТ801301; корпуса колеса ЛК-4123 75006320. Тобто, предметом договору є передача Позивачем Відповідачу в користування зазначених прес-форм, які є власністю Позивача.

Письмова форма правочину підтверджується гарантійним листом Відповідача, накладною №МЗ-0001537 від 7 липня 2006 року, довіреністю серії ЯМЕ №698166 від 7 липня 2006 року, у яких зафіксований факт передання Позивачем Відповідачу спірних прес-форм та умови досягнутої між Сторонами домовленості (зміст договору).

Умовами вказаного договору є:передання Позивачем Відповідачу прес-форм в користування; строк користування (строк договору) - не визначено; строк повернення прес-форм - протягом двох днів з моменту направлення Позивачем Відповідачу вимоги про повернення спірних прес-форм; використання Відповідачем переданих в користування прес-форм виключно для виготовлення партій відливок, замовлених Позивачем і не використовувати їх для виготовлення комерційних партій відливок; забезпечення Відповідачем повної цілісності та схоронності переданих форм.

З вищевикладеного вбачається, що за своєю правовою природою договір, укладений між Позивачем та Відповідачем, відноситься до договору позички.

Крім того в судовому засіданні представник позивача в усній формі заявив, що інших договірних відносин з відповідачем він не мав.

Відповідно до статті 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Відповідно до умов укладеного між Позивачем та Відповідачем договору, статті 530, частини першої статті 785, статті 833 ЦК України Відповідач зобов'язаний повернути передані йому в користування речі (прес-форми) Позивачу протягом двох днів з моменту направлення останнім такої вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 8 грудня 2008 року Позивачем листом №МЗ-1787 було направлено Відповідачу вимогу про повернення Позивачу переданих Відповідачу спірних прес-форм. Про те, у строк, вказаний у вимозі та в договорі Відповідач спірні прес-форми Позивачу не повернув, чим порушив зобов'язання.

Згідно статті 509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи вищевикладене суд визнає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю .

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Ямпільський механічний завод» ( 41200, Сумська область, смт. Ямпіль, вул. 50- річчя СРСР,2, код 34113014) повернути Відкритому акціонерному товариству «Київський мотоциклетний завод»( 04119, м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових, 8, код 00231314) прес – форми ЛК -4121-01 у кількості одна штука (колодка гальмівна) та ЛК – 4279 у кількості одна штука (циліндр).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ямпільський механічний завод» ( 41200, Сумська область, смт. Ямпіль, вул. 50- річчя СРСР,2, код 34113014) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київський мотоциклетний завод»( 04119, м. Київ, вул. Сім’ї Хохлових, 8, код 00231314) 431 грн. 30 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ М.С. Лущик