Рішення № 3465731, 06.04.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2009 р. Справа № 60/10-09

вх. № 214/1-60

Суддя господарського суду Чистякова І.О.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився відповідача - Басарт Л.А. - довіреність від 23.10.2009 року за № 343

розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії"Нафтогаз України", м. Київ

до Міжгалузевої регіональної корпорації "Теплоенергія", м. Харків

про стягнення 5320137,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом щодо стягнення з відповідача - Міжгалузевої регіональної корпорації "Теплоенергія" заборгованості у сумі 5 320 137,02 грн. В обгрунтування позову позивач посилається на те, що на підставі договору комісії № 12/05-439 від 01.10.2005 року, відповідно до якого відповідач здійснював продаж теплової енергії від свого імені, в інтересах та за рахунок позивача, за період з жовтня 2005 року по липень 2006 року на виконання умов договору позивач передав відповідачу теплову енергію в розмірі 110651,307 гігаколорій на загальну суму 11 816 000,13 грн., а відповідач прийняв теплову енергію та реалізував її кінцевим споживачам, однак позивачу сплатив лише 6 495 863,11 грн., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 5 320 137,02 грн.

В судовому засіданні, призначеному на 25 березня 2009 р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 06 квітня 2009 р. о 12:00 для надання позивачем витребуваних ухвалою господарського суду Харківської області від 10.03.2009 р. додаткових доказів, а саме: докази часткової сплати боргу відповідачем (банківські виписки тощо).

Позивач у призначене судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у судовому засіданні 25 березня 2009 р., про що свідчить запис, вчинений на третій стороні обкладинки справи.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. №6505), зокрема, посилаючись на те, що по сплаті заборгованості за жовтень-грудень 2005 року в сумі 1902340,68 грн. сплив строк позовної давності, а зобов”язання по сплаті 5086724,08 грн. припинилися в вересні зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Окрім того, відповідач наполягав на задоволенні заяви про застосування позовної давності (вх. №1551), в якій просить суд застосувати позовну давність до вимог позивача щодо стягнення боргу за договором комісії №12/05-439 від 01.10.2005 року в сумі 1902340,68 грн. за період жовтень-грудень 2005 р., строк якого сплив в грудні 2008 року.

25 березня 2009 року відповідач надав через канцелярію господарського суду докази в обгрунтування своїх заперечень згідно супровідного листа вх. № 2543, які були долучені судом до матеріалів справи.

25 березня 2009 року позивач надав через канцелярію господарського суду згідно супровідного листа вх. № 2587 письмові заперечення на відзив відповідача, копію довіреності на представника та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які були долучені судом до матеріалів справи.

25 березня 2009 року позивач надав до суду письмові заперечення на відзив відповідача, в яких не погоджується з твердженнями відповідача стосовно пропущення строку позовної давності, зокрема посилаючись на те, що частково здійснена відповідачем оплата в сумі 6495863,11 грн. покриває вартість переданої теплової енергії з жовтня 2005 р. до січня 2006 р., таким чином відповідачем сплачена вартість теплової енергії з жовтня по грудень 2005 р., та заборгованість в сумі 5320137,02 грн. виникла з січня 2006 р., щодо проведення заліку зустрічних однорідних вимог позивач вважає, що строк виконання зустрічних зобов`язань на момент направлення відповідачем заяви про залік не настав, оскільки згідно з умовами договорів комісії та договорів про надання послуг з переробки газу в теплову енергію, позивач починає виконувати свої зобов`язання перед відповідачем за договорами переробки, після сплати 100% заборгованості відповідачем за відповідним договором комісії, таким чином, оскільки відповідач не сплатив заборгованість позивачу за договором комісії в повному обсязі, у позивача не виникло зобов`язання перед відповідачем за договорами комісії та договорів про надання послуг з переробки газу в теплову енергію.

06 квітня 2009 року позивач через канцелярію господарського суду Харківської області згідно супровідного листа вх. № 10030 надав копію витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка долучена судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 березня 2009 року заступником голови господарського суду було продовжено строк вирішення спору на один місяць - до 13 квітня 2009 року.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, що був присутній у судовому засіданні господарським судом встановлено, що 01.10.2005 р. між Дочірнім підприємством "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Міжгалузевою регіональною корпорацією "Теплоенергія" був укладений договір комісії №12/05-439, згідно умов якого позивач (Комітент) доручив, а відповідач (Комісіонер) прийняв на себе обов'язок здійснювати діяльність по продажу обумовленої теплової енергії відповідно до умов договору та укласти від свого імені, але за рахунок Комітента та, відповідно, до вказівок останнього, Угоди із Споживачами.

У відповідності до п.4.1. договору позивач був зобов’язаний передати на підставі акту прийому-передачі теплової енергії відповідачу Теплову енергію в розмірі та на умовах обумовлених сторонами в цьому договорі, а відповідач відповідно до п. 4.2. договору був зобов’язаний прийняти від позивача Теплову енергію за звітний місяць, шляхом підписання акту прийому-передачі теплової енергії.

Відповідно до п.4.8. договору, відповідач повинен був забезпечити своєчасну оплату Теплової енергії спожитої Споживачами за відповідними Правочинами, укладеним на виконання умов цього договору.

Згідно до п. 4.9. договору відповідач прийняв на себе поруку (делькредере) перед позивачем за невиконання Споживачами своїх зобов'язань за Правочинами, укладених між відповідачем та такими Споживачами. Сторони домовились, що забезпеченням поруки є сума винагороди позивачу, визначена сторонами у п.5.2. цього договору, а саме комісійна плата відповідачу становить 0,1% від вартості фактично реалізованої в межах цього договору Теплової енергії, додаткова комісійна плата (за умови делькредере) становить 0,1% від вартості фактично реалізованої Теплової енергії та загальний розмір комісійної плати (за умови делькредере) становить 0,2% від вартості фактично реалізованої Теплової енергії.

У відповідності до п.5.1. договору оплата за реалізовану відповідачем теплову енергію здійснюється безпосередньо Споживачами, шляхом перерахування грошових коштів на зазначений в договорі рахунок позивача.

В період з жовтня 2005 року по липень 2006 року на виконання умов договору позивач передав відповідачу теплову енергію в кількості 110651,307 гігакалорій на загальну суму 11816000,13 грн., що підтверджено актами приймання-передачі, долученими до матеріалів справи.

Згідно зі звітом комісіонера № 06 З/439 за червень 2006 року зафіксована заборгованість споживачів за отриману теплову енергію та відповідача, внаслідок застосування делькредере в розмірі 6042892,47 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням проплат, здійснених відповідачем становить 5320137,02 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3 ст. 1016 Цивільного кодексу України, комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере).

Позивачем за №54/11-370-1331 від 04.12.2008р. було направлено вимогу про оплату боргу внаслідок застосування делькредере в розмірі 5320137,02 грн., але відповідач борг за договором комісії у вищезазначеному розмірі не сплатив та надіслав позивачу повідомлення № 315 від 16.09.2008 р. про залік зустрічних однорідних вимог, посилаючись на те, що станом на 01.08.2008 р. позивач (Комітент) має заборгованість перед відповідачем на загальну суму 5605474,60 грн., а саме за комісійне винагородження: за договором комісії № 12/04-319К від 01.10.2004 р. в сумі 3101,40 грн., договором комісії № 12/04-323Б від 01.10.2004 р. в сумі 1086,40 грн., договором комісії № 12/05-439 від 01.10.2005 р. в сумі 23631,99 грн.; за послуги по переробки природного газу: за договором № 17/04-320Ч від 01.10.2004 р. в сумі 1700000,58 грн. договором № 17/04-322Б від 01.10.2004 р. в сумі 34784,22 грн., договором № 17/05-01В від 01.01.2005 р. в сумі 136525,45 грн., за договором № 17/05-437 від 01.10.2005 р. в сумі 3706344,56 грн. Відповідач згідно даного повідомлення про залік зустрічних однорідних вимог визнає наявність заборгованості перед позивачем за договором комісії № 12/04-321Ч від 01.10.2004 р. в сумі 8750,52 грн., за договором комісії № 12/05-439 від 01.10.2005 р. в сумі 5320137,02 грн. та по договору № 17/04-318К від 01.10.2004 р. в сумі 510000 грн. Відповідно до цього повідомлення, відповідач провів зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема по договору комісії № 12/05-439 від 01.10.2005 р. в сумі 5086724,08 грн. Факт отримання цього повідомлення підтверджується матеріалами справи та не заперечувався представником позивача, що був присутній у попередньому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України та ст. 601 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, встановлено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Крім того, ст. 204 Цивільного кодексу України, встановлює презумцію правомірності правочину, а саме правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає зарахування зустрічної однорідної вимоги за договором комісії № 12/05-439 від 01.10.2005 р. в сумі 5086724,08 грн. правомірним, здійсненим у відповідності до вимог п.п.3, 5 ст.203 Господарського кодексу України, ст. 601 Цивільного кодексу України, а також ст. 602 Цивільного кодексу України, якою передбачено вичерпний перелік підстав, у разі яких не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог.

Твердження позивача стосовно того, що строк виконання його грошових зобов"язань перед відповідачем не настав за договорами про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, вказаними у вищезазначеному повідомленні про залік зустрічних однорідних вимог, спростовуються тим, що згідно з п.9.2.1 договорів про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/04-320Ч від 01.10.2004 р., № 17/04-322Б від 01.10.2004 р., № 17/05-01В від 01.01.2005 р., № 17/05-437 від 01.10.2005 р. у позивача виникають зобов'язання перед відповідачем після надходження коштів на рахунок позивача за відповідними договорами комісії. Однак, відповідно до п.9.1. цих договорів про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії підставою для розрахунків за звітний місяць є підписаний акт виконаних робіт. З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем за період з жовтня 2004р. по липень 2006р. щомісяця укладалися акти виконаних робіт, копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідно до яких відповідач виконав послуги з переробки природного газу на загальну суму 12883763,85 грн.

Згідно п.8.2. договорів про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/04-320Ч від 01.10.2004 р., № 17/04-322Б від 01.10.2004 р., № 17/05-01В від 01.01.2005 р., та п.8.3. договору № 17/05-437 від 01.10.2005 р. замовник оплачує за актом, зазначеним в п.9.1. договору, вартість наданих підрядником послуг в розмірі і порядку, встановленому цим договором.

Згідно п.9.2.2. цих договорів розподіл грошових коштів з поточного рахунку здійснюється щоденно.

Таким чином, зобов’язання щодо сплати за переробку природного газу виникло у позивача відразу після підписання актів виконаних робіт про надання послуг по цим договорам.

Договори комісії, вказані в повідомленні про залік, № 12/04-319К від 01.10.2004р., № 12/04-323 Б від 01.10.2004р., № 12/04-439К від 01.10.2004р. мають аналогічні умови, згідно з якими в пункті 5.3. договорів вказано, що комісійна винагорода комітенту сплачується в строк не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, а звіти комісіонера підтверджують наявність та розмір заборгованості комісіонера, а також визначають винагороду комісіонера. Звітами комісіонера, підписаними сторонами по вказаним договорам комісії, підтверджений розмір винагороди комісіонера за договором комісії № 12/04-319К від 01.10.2004р. в сумі 3 101, 40 грн. за період з жовтня 2004р. по лютий 2005р., за договором комісії № 12/04-323 Б від 01.10.2004р. в сумі 1 086, 40 грн. за період з жовтня 2004р. по квітень 2005р., за договором комісії № 12/04-439К від 01.10.2004р. в сумі 23 631, 99 грн. за період з жовтня 2005р. по липень 2006р. Ці документи свідчать, що строк виконання зобов’язань по сплаті комісійної винагороди комітентом комісіонеру та строк оплати боргу комісіонера наступив.

Крім цього, сторони зафіксували свої грошові відносини та зобов`язання в акті звірки розрахунків за рядом договорів станом на 30.06.2006 року, в тому числі і за спірними договорами, вказаними у вищезазначеному повідомленні про залік. Цей акт підписаний сторонами без заперечень.

Деякі суми заборгованості ДП "Газ-тепло" перед МРК "Теплоенергія", вказані в акті звірки розрахунків станом на 30.06.2006р., зменшились станом на 16.09.2008р. (день направлення повідомлення про залік), в тому числі із-за укладення між сторонами договору відступлення права вимоги № 4/10У від 17.10.2006р. по договорам про надання послуг з переробки природного газу № 17/04-320, № 17/04-318, № 17/04-322, 17/05-01, договору комісії № 17/05-437, що також додатково підтверджує визнання сторонами того факту, що строк виконання обов’язків по цим договорам настав. Представник позивача в попередньому судовому засіданні не заперечував факт відступлення права вимоги, але зазначив, що право вимоги відступалось на майбутнє. Але умови договору відступлення права вимоги № 4/10 У від 17.10.2006р. не мають таких відомостей, а підтверджують наявність зобов’язань ДП "Газ-тепло" (Боржника) перед МРК "Теплоенергія" (Кредитором) на день укладення договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги відповідача та позивача один до одного є однорідними, вимоги є грошовими, а термін виконання зобов’язання за договорами зазначеними у повідомленні про залік зустрічних однорідних вимог настав, крім того, даний правочин не було оскаржено позивачем в судовому порядку, а тому суд визнає припиненими зобов’язання відповідача по сплаті позивачу 5086724,08 грн. зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

З урахуванням проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог по договору комісії № 17/05-439 на суму 5086724,08 грн. позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 233412,94 грн.

В частині стягнення суми боргу у розмірі 5086724,08 грн. позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки на момент звернення позивача з позовом зобов`язання відповідача в цій частині припинилися зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Заява відповідача про застосування позовної давності до вимог позивача щодо стягнення боргу за договором комісії № 12/05-439 від 01.10.2005 р. в розмірі 1902340,68 грн. за період за жовтень-грудень 2005р. не підлягає задоволенню, тому що частково здійснена відповідачем оплата в сумі 6495863,11 грн. покриває вартість переданої теплової енергії з жовтня 2005 р. до січня 2006 р., таким чином відповідачем сплачена вартість теплової енергії з жовтня по грудень 2005 р., та заборгованість в сумі 5320137,02 грн. виникла з січня 2006 р. Крім того, при вчиненні правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог відповідач не визначив період, за який припиняються зобов’язання по спірному договору. За таких обставин, згідно загальних правил ведення бухгалтерського обліку, припиняються ті зобов’язання, що виникли раніше, згідно черговості їх виникнення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 1118,77 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 5,18 грн. слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526,ч.2 ст. 530, 598, 601, 610, 626, 1011, 1016 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 203, 204 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 12, 33, 34, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити відповідачу у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності.

Позов задовольнити частково в сумі 233412,94 грн.

Стягнути з Міжгалузевої регіональної корпорації "Теплоенергія" (61037, м. Харків, вул.Доброхотова, 11, ідентифікаційний код 31343118, п/р 26001300909 в АКБ "Меркурій" м.Харків, МФО 351663) на користь Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (03065, м. Київ, бульвар І.Лепсе, 16, ідентифікаційний код 32587579, п/р 26006592983980 в АКБ "Фінанси та Кредит" м.Київ, МФО 300131) заборгованості в сумі 233412,94 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1118,77 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 5,18 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Врешті частині позову в сумі 5320137,02 грн. відмовити.

Повний текст рішення підписано 10.04.2009 р.

Суддя Чистякова І.О.

справа № 60/10-09