Рішення № 3465686, 19.03.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2009 р.

Справа № 31/4-09-150

Позивач: ЗАТ ХОПП „Херсоноблпаливо” до ДП „Одеська залізниця” та ДП «Ровенькиантрацит»про стягнення 762 грн. 60 коп.

Суддя господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача (ОЗ): Слюсар М.М. (26.02.2009 року була присутня Клочко Н.В.)

від відповідача (РА): не з`явився

СУТЬ СПОРУ: позивач вимагає стягнути з відповідачів 762 грн. 60 коп. збитків завданих нестачею вантажу.

З відзиву на позов ДП «Ровенькиантрацит»від 28.01.2009 року убачається, що відповідач позов не визнає з підстав викладених у відзиві. Відповідач вказує, що ним прийняті всі необхідні заходи щодо збереження вантажу під час перевезення, а нестача вантажу сталася внаслідок крадіжки під час перевезення.

З відзиву на позов ДП „Одеська залізниця” від 09.02.2009 року убачається, що відповідач позов не визнає з підстав викладених у відзиві. Зокрема відповідач вказує, що немає його вини у нестачі вантажу, вантажовідправник не виконав вимоги навантаження, документи щодо ціни вантажу надані позивачем не мають відношення до справи.

Представник відповідача ДП „Одеська залізниця” позов не визнав.

Матеріалами справи встановлено:

Відповідно до залізничної накладної № 50085231 від 10.11.2008 року ДП «Ровенькиантрацит»(вантажовідправник) відправив на адресу позивача вантаж антрацит АМ (вугілля) у вологому стані в кількості 69 000 кг. нетто. Вантаж завантажений засобами відправника, розміщений та закріплений відповідно до технічних умов правильно. Вантаж маркований вапном. Залізниця призначення - Одеська залізниця.

Відповідно до комерційного акту серії БК № 404319/8 від 15.11.2008 року щодо вказаної залізничної накладної, вантаж перевозився на відкритому рухомому складі, вагон технічно справний, вантаж завантажений засобами відправника. За документами значиться антрацит АМ в кількості 69 000 кг. нетто. В дійсності виявлено вугілля антрацит АМ в кількості 66 800 кг. нетто. Нестача вантажу 2 200 кг. На поверхні вантажу виявлені заглиблини. Витікання вантажу немає. Люка зичинені плотно. Вантаж маркований вапном. В місцях заглиблин маркування відсутнє. Поверхня вантажу розрівнена крім заглиблин. Засоби від видування відправником не застосовані.

З акту загальної форми № 6555 від 14.11.2008 року убачається, що вантаж маркований крім заглиблини, витікання вантажу немає, люка зачинені плотно.

З приводу вказаних актів слід вказати, що наявність на поверхні вантажу заглиблин свідчить, що вантаж вилучався з вагону сторонніми особами (інше в актах не зазначено).

Таким чином з вказаних актів убачається, що під час залізничного перевезення невідомі особи мали доступ до вантажу, внаслідок якого утворили недостачу вантажу в кількості 2 200 кг.

Суд відхиляє посилання у комерційному акті на те, що засоби від видування відправником не застосовані, з наступних підстав.

Відповідно до Правил «Перевезення вантажів у вагонах відкритого типу»- 6. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Таким чином наявність на поверхні вантажу захисного маркування є засобом закріплення верхнього шару вантажу з метою забезпечення його збереженості.

В даному випадку вантаж був маркований вапном.

У місцях заглиблин маркування відсутнє, що є наслідком доступу до вантажу сторонніх осіб.

На іншій поверхні вантажу (крім місць заглиблин) маркування не порушено, що свідчить про те, що вантаж з вагону не видувався.

З позовної заяви та письмового пояснення позивача від 20.02.2009 року убачається, що позивач купував вугілля яке перевозилося по залізничній накладній № 50085231 від 10.11.2008 року за договором № 60 від 04.01.2006 року та специфікацією № 11 від 30.10.2008 року у ПП «Дніпроенергія»(яке не є вантажовідправником по спірному перевезенню).

З письмового пояснення позивача від 13.03.2009 року убачається, що позивач не може надати суду документ вантажовідправника про ціну 1 тони вугілля, оскільки у позивача відсутні будь –які зобовґязання (у тому числі договірні) з вантажовідправником - ДП «Ровенькиантрацит», а поставка вугілля здійснювалася за договором № 60 від 04.01.2006 року.

Слід звернути увагу на те, що оскільки у позивача та вантажовідправника - ДП «Ровенькиантрацит» не існують договірні відносини щодо вугілля по спірному перевезенню (ст. 67 ГК України), це означає, що в розумінні ЦК України, ГК України та інших законодавчих актів, ДП «Ровенькиантрацит»не має юридичного права видавати будь –які документи про ціну вугілля по спірному перевезенню. Отже, положення п. 115 Статуту залізниць України про те, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, може бути застосовано лише у випадках коли вантажовідправник за законодавством має право визначати ціну відправленого вантажу, зокрема за наявності договору поставки або купівлі –продажу, в якому вантажовідправник є стороною.

З матеріалів справи (договір № 60 від 04.01.2006 року та специфікація № 11 від 30.10.2008 року) убачається, що ціна вугілля АМ складає 930 грн. за 1 тону.

Договір № 60 від 04.01.2006 року та специфікація № 11 від 30.10.2008 року в розумінні ст.ст. 908, 924 ЦК України, 225, 306, 314 ГК України, п.п. 113, 114 Статуту залізниць України, розґяснення ВГСУ від 29.09.2008 року № 04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" є належним доказом ціни вантажу щодо визначення суми збитків, оскільки за договором № 60 від 04.01.2006 року позивач у якого виникли збитки у звґязку з нестачею вантажу є покупцем, в звґязку із чим ціна вантажу зазначена у специфікації № 11 від 30.10.2008 року до договору № 60 від 04.01.2006 року є ціною за якою позивач вправі визначати суму збитків в звґязку з нестачею вантажу.

З платіжних доручень які є у справі убачається, що позивач сплачував грошові кошти ПП «Дніпроенергія»за вугілля по спірному перевезенню на підставі договору № 60 від 04.01.2006 року, що додатково свідчить про те, що вугілля по спірному перевезенню купувалося позивачем саме по договору № 60 від 04.01.2006 року.

Відповідно до ст. 308, 310, 314 ГК України - Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення. Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Відповідно до „Статут залізниць України” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 –110 - Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. 111 - Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли: а) вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. 113 - За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. 114 - Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до розґяснення ВГСУ від 29.09.2008 року № 04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" –3.21. З метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Відправник відповідно до пункту 2.4 Правил оформлення перевізних документів може робити у залізничній накладній відмітку про застосування додаткових заходів щодо збереження вантажу, про відвантаження вантажу із "шапкою", а також про нанесення на поверхню вантажу захисного маркування. Якщо на зворотній стороні накладної є відмітка відправника про відвантаження вантажу із "шапкою", нанесення захисного маркування, а на станцію призначення вантаж прибув фактично без "шапки", без маркування або з частково порушеним маркуванням, ця обставина може свідчити про втрату частини вантажу під час перевезення, і залізниця повинна довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу.

В даному випадку до залізничного перевезення залізниця відправлення прийняла без зауважень вантаж антрацит АМ (вугілля) у вологому стані в кількості 69 000 кг. нетто.

Вантаж був завантажений у вагон відкритого рухомого складу технічно справний засобами вантажовідправника.

З моменту прийняття вантажу до перевезення і до моменту видачі вантажу відповідальність за збереження вантажу несе залізниця.

На станцію призначення вантаж прибув з ознаками втрати у дорозі через доступ до вантажу невідомих осіб.

Нестача вантажу з урахуванням норм нестачі (2% - вантаж у вологому стані) складає 820 кг.

Збитки розраховуються з урахуванням ціни вугілля 930 грн. за 1 тону і складають 762 грн. 60 коп.

Таким чином з Одеської залізниці на користь позивача підлягають стягненню 762 грн. 60 коп. збитків завданих нестачею вантажу, що зумовлює задоволення позову до Одеської залізниці.

В задоволенні позову до ДП «Ровенькиантрацит»слід відмовити, в звґязку з відсутністю юридичних підстав для покладення відповідальності в звґязку з нестачею вантажу на ДП «Ровенькиантрацит».

Господарський суд відхиляє правові позиції Одеської залізниці з наступних підстав.

Твердження відповідача про те, що немає його вини у нестачі вантажу, не відповідає дійсності, оскільки судом встановлено інше. Твердження відповідача про те, що вантажовідправник не виконав вимоги навантаження, не відповідає дійсності, оскільки вантажовідправник прийняв всі передбачені законодавством заходи щодо збереження вантажу під час перевезення. Твердження відповідача про те, що документи щодо ціни вантажу надані позивачем не мають відношення до справи, не відповідає дійсності, оскільки у справі немає доказів того, що договір № 60 від 04.01.2006 року та специфікація № 11 від 30.10.2008 року не мають відношення до вугілля по спірному перевезенню. З іншого боку позивач (вантажоотримувач) наполягає на тому, що вугілля яке перевозилося, купувалося ним за договором № 60 від 04.01.2006 року та специфікацією № 11 від 30.10.2008 року. В свою чергу вантажовідправник - ДП «Ровенькиантрацит» не має юридичного права видавати будь –які документи про ціну вугілля по спірному перевезенню.

Судові витрати по держмиту та ІТЗ судового процесу слід покласти на Одеську залізницю в зв`язку з задоволенням позову до неї.

Відповідно до ст. 84 ГПК України - в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ЗАТ ХОПП „Херсоноблпаливо” до ДП „Одеська залізниця” про стягнення 762 грн. 60 коп. - задовольнити.

Стягнути з ДП „Одеська залізниця” код 01071315 (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19) на користь ЗАТ ХОПП „Херсоноблпаливо” код 01883094 (м. Херсон, вул. Маяковського, 9) –762 грн. 60 коп., 102 грн. по держмиту, 118 грн. за ІТЗ судового процесу.

В задоволенні позову ЗАТ ХОПП „Херсоноблпаливо” до ДП «Ровенькиантрацит»про стягнення 762 грн. 60 коп. –відмовити.

Рішення набуває законної сили з 31.03.2009 р.

Суддя