Рішення № 3465596, 02.04.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"02" квітня 2009 р.

справа № 5020-3/141

За позовом Закритого акціонерного товариства “Механізація будівництва”

(99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 1-В)

до відповідача: Закритого акціонерного проектно-будівельного товариства “Севастопольжитлобуд”

(99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 6)

(99029, м. Севастополь, вул. М. Музики,78-А)

про стягнення заборгованості в розмірі 19 937,01 грн.,

Суддя Головко В.О.

За участю представників:

позивач - Іванова А.В., представник, довіреність № б/н від 15.12.2008, ЗАТ «Механізація будівництва»;

позивач - Сметньова І.В., представник, довіреність № б/н від 04.01.2009, ЗАТ «Механізація будівництва»;

відповідач - Філіппова Н.О., адвокат, довіреність № б/н від 26.01.2009, посвідчення № 100 від 04.12.2008, ЗАПБТ «Севастопольжитлобуд»;

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Механізація будівництва»звернулося до суду з позовом до Закритого акціонерного проектно-будівельного товариства «Севастопольжитлобуд»про стягнення заборгованості в розмірі 18 138,39 грн.

В процесі розгляду справи представник позивача надав уточнену позову заяву, просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 19 937,01 грн., з яких сума основного боргу –11 664,77 грн., збитки від інфляції –7 220,49 грн., 3 % річних – 1 051,75 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов`язань за договором надання послуг № 18/02-ЖС від 18.02.2005. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Представник відповідача позов визнала в частині основного боргу, в частині штрафних санкцій просить у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що позивач навмисно не пред’являв позов до суду протягом майже 3-х років для того щоб збільшити суму штрафних санкцій.

Представникам позивача та відповідача в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

18.02.2005 між Закритим акціонерним проектно-будівельним товариством «Севастопольжитлобуд»(Замовник) та Закритим акціонерним товариством «Механізація будівництва»(Виконавець) було укладено договір № 18/02-ЖС на надання послуг, відповідно до якого Замовник виконує вантажно-розвантажувальні та будівельно-монтажні роботи наданим Виконавцем башеним краном КБ-402Б на будівництво 68 квартирного жилого будинку, ПК-3 в мікрорайоні «Омега-2А».

Відповідно до п. 2.1. Договору, Замовник виплачує Виконавцю аванс в розмірі 50% (20,00 тис. грн.) від вартості об’єму робіт по перевезенню, розбиранню, зібранню, монтажу-демонтажу крана та кранових шляхів (орієнтовно 40 тис. грн.) за два дні до початку робіт по перевезенню крана.

Згідно з п. 2.2. Договору, оплата виконаних робіт здійснюється на підставі виставлених рахунків, за виконані об’єми роботи та відпрацьований час відповідно до пп. 1.2, 1.3, 1.4. даного Договору з виплатою авансу за експлуатацію крана в розмірі 30%, виходячи з вартості м/часу та місячного ліміту робочого часу в строк до п’ятого числа звітного місяця.

Відповідно до п.2.4. Договору, оплату виконаних робіт Замовник здійснює щомісячно, протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання форм КБ-2, КБ-3, актів вартості виконаних робіт (наданих послуг) по експлуатації крану, на підставі виставлених рахунків, грошовими коштами, шляхом перерахування суми вартості виконаних об’ємів робіт та експлуатації крану (наданих послуг) на розрахунковий рахунок Виконавця.

Згідно з актами виконаних робіт за період грудень 2005 року –лютий 2006 року Виконавець виконав роботи на загальну суму 24 639,93 грн.

Всього за даним договором відповідачем було сплачено 12 975,16 грн., заборгованість складає 11 664,77 грн.

Втім, до теперішнього часу відповідач заборгованість позивачу не сплатив, що стало причиною для звернення до суду з даним позовом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до п.5.3. Договору, за несвоєчасне перерахування Замовником коштів за виконані роботи нараховується пеня в розмірі ставки Національного банку України, збільшеної в 1,5 раз від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, Замовник повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

При цьому, згідно зі статтею 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку-одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня. Сума зменшення розміру пені відноситься на результати фінансово-господарської діяльності одержувача грошових коштів, а щодо державних установ та організацій, що фінансуються за рахунок бюджету, –на зменшення їх фінансування.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Так позивачем нараховано збитків від інфляції в розмірі 7 220,49 грн. та 3% річних в розмірі 1 051,75 грн.

Перевіривши надані розрахунки, суд знаходить їх вірними.

Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача щодо зменшення штрафних санкцій, оскільки пеня та 3% річних не відносяться до штрафних санкцій.

Таку правову позицію викладено в Інформаційному листі № 3.2.-2005 від 15.07.2005 Верховного Суду України про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Основна заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується матеріалами справами, а саме: актом про вартість виконаних робіт від 30.12.2005 на суму 11 664,77 грн. (арк. с. 12), актом про вартість виконаних робіт від 31.01.2006 на суму 6 790,75 грн. (арк. с. 15), актом про вартість виконаних робіт на суму 6 184,42 грн. (арк. с. 18).

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 19 937,01 грн., з яких: основна заборгованість –11 664,77 грн., збитки від інфляції –7 220,49 грн., 3% річних –1 051,75 грн.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 199,37 грн. і на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, ч.5 ст. 78, ст. ст. 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного проектно-будівельного товариства «Севастопольжитлобуд»(99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 6; 99029, м. Севастополь, вул. М. Музики,78-А; код ЄДРПОУ 01267260, р/р 2600200016572 в СФ ВАТ «Укрексімбанк», МФО 384986) на користь Закритого акціонерного товариства «Механізація будівництва»(99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 1-В; код ЄДРПОУ 22288148, р/р 26004301335457 в ПІБ м. Севастополя, МФО 324515) заборгованість в розмірі 19 937,01 грн., з яких: основна заборгованість –11 664,77 грн., збитки від інфляції –7 220,49 грн., 3% річних –1 051,75 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 199,37 грн., та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.О. Головко

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

07.04.2009

Розсилка:

1. Закрите акціонерне товариство “Механизация строительства”

(99053, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 1-В)

2. Закрите акціонерне проектно-будівельне товариств0 “Севастопольжитлобуд”

(99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 6)

(99029, м. Севастополь, вул. М. Музики,78-А)

3. Справа