Рішення № 3465277, 16.03.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2009 р.

Справа № 16/194-08-5356

Господарський суд Одеської області

У складі судді –Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань –Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Гніленко Г.С. за довіреністю № 3436-4 від 17.12.2008р.,

Від відповідачів:

- квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси: не з’явився;

- військової частини А - 3571: не з’явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” до квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси та військової частини А - 3571 про стягнення 21 884,45 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” (далі по тексту –ТОВ „Інфокс”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси та військової частини А - 3571 про стягнення з квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси 21 884,45 грн. заборгованості за послуги водовідведення за скид зливових стоків. Свої вимоги позивач обґрунтовує ухиленням відповідачів протягом тривалого часу від виконання прийнятих на себе зобов’язань за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 107/2 від 01.11.2000р. з наступними додатковими погодженнями в частині оплати наданих позивачем послуг водовідведення за скид зливових стоків.

В подальшому, ТОВ „Інфокс” позовні вимоги були уточнені. Згідно із заявою, що надійшла до господарського суду Одеської області 18.02.2009р., ТОВ „Інфокс” просить суд стягнути з військової частини А - 3571 заборгованість за послуги водовідведення за скид зливових стоків, що утворилася за період з 01.11.2005р. по 01.02.2006р., у розмірі 1465,46 грн., а також стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси 20418,99 грн. заборгованості за послуги водовідведення за скид зливових стоків, що утворилася за період з 01.02.2006р. по 01.09.2008р.

Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси, згідно з запереченнями, що надійшли до суду 09.02.2009р., позовні вимоги заперечуються з посиланням на втрату чинності Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 р. N 65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 липня 1994 р. за N 165/374 (далі по тексту Правила водокористування), на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог. Крім того, даний відповідач наполягає на тому, що квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси не є стороною у зобов’язаннях, що виникли на підставі договору на послуги водопостачання та водовідведення № 107/2 від 01.11.2000р., зазначаючи, при цьому, про укладення між ТОВ „Інфокс” та квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси договору про централізоване проведення розрахунків за послуги водопостачання та водовідведення № 1 від 01.01.2006р., яким не передбачено оплату скиду зливових стоків.

Військова частина А - 3571 була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду справи, однак на вимогу суду в судове засідання представник даного відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву відповідач не надав, у зв’язку з чим справа за позовними вимогами, заявленими до військової частини А - 3571, розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між комунальним підприємством „Одесводоканал”, правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс”, та військовою частиною А - 3571 (Абонент) був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 107/2 від 01.11.2000р., відповідно до умов п.1.1 якого комунальне підприємство „Одесводоканал” зобов’язувалося надати послуги з подачі питної води на об’єкти Абоненту, а також з приймання стічних вод, що скидаються Абонентом в систему комунальної каналізації відповідно до дислокації об’єктів.

В свою чергу, відповідно до умов п. 1.2, 2.3.13 вищевказаного договору Абонентом були прийняті на себе зобов’язання по своєчасній та повній оплаті послуг водопроводу та каналізації, у тому числі із здійснення платежів за перевищення ліміту водоспоживання та каналізації, скиду ненормативно-очищених стоків тощо. При цьому, у відповідності до п. 3.2 договору на послуги водопостачання та водовідведення № 107/2 від 01.11.2000р. сторони домовилися, що оплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Водоканала.

Згідно з умовами п.п. 3.7, 3.8 договору № 107/2 від 01.11.2000р. обсяги стоків, що відводяться від Абонента приймаються рівними обсягами спожитої води або визначаються за показниками прибору обліку стоків відповідно до п. 21 Правил водокористування. Обсяг скинутих Абонентом зливових стоків визначається розрахунковим шляхом згідно з п. 15.9 Правил водокористування. Нарахування платежу за скид ненормативно-очищених стоків здійснюється відповідно до Правил приймання стоків.

01.11.2004р. було укладено додаткове погодження, яким були внесені зміни до основного договору № 107/2 від 01.11.2001р. в частині визначення виконавця послуг (водоканалу) - товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс”.

Пізніше, 02.02.2006р. між ТОВ „Інфокс” (Водоканал), військовою частиною А - 3571 (Абонент) та квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (Платник) була укладена додаткова угода до договору на послуги водопостачання та водовідведення № 107/2 від 01.11.2000р., за умовами якої було змінено, зокрема, п.п. 1.2, 2.3.13 договору № 107/2 від 01.11.2000р., відповідно до нової редакції яких Платник або Абонент зобов’язалися своєчасно та у повному обсязі сплачувати надані послуги водокористування. При цьому, зазначено, що у разі неоплати чи оплати не в повному обсязі Платником послуг водокористування до 28 числа місяця наступного за звітним, Абонент сплачує всі необхідні платежі згідно з цим договором.

Крім того, відповідно до додаткової угоди від 02.02.2006р. договір на послуги водопостачання та водовідведення № 107/2 від 01.11.2000р. було доповнено, зокрема, пунктами 2.4.1, 2.4.3 наступного змісту: Платник зобов’язується вчасно й у повному обсязі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення, скидання ненормативно-очищених стоків та інші платежі передбачені Правилами водокористування та Правилами прийому стічних вод. Платник самостійно стежить за відповідністю обсягів водоспоживання Абонента обсягам фінансування. Розрахунки з Водоканалом проводяться за весь спожитий обсяг, незалежно від обсягу фінансування.

При цьому, у відповідності до п. 4.2, яким було доповнено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 107/2 від 01.11.2000р. згідно з додатковою угодою від 02.02.2006р., Абонент та Платник несуть солідарну відповідальність за несвоєчасну оплату Абоненту послуг водопостачання та водовідведення.

За змістом п. 10 додаткової угоди від 02.02.2006р. дію договору на послуги водопостачання та водовідведення № 107/2 від 01.11.2000р. було продовжено до 31.12.2006р. При цьому, зазначено, що вказаний договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З огляду на те, що договір № 107/2 від 01.11.2000р. визнаний у судовому порядку не був, а також враховуючи відсутність заяв сторін про припинення дії договору на послуги водопостачання та водовідведення № 107/2 від 01.11.2000р., суд доходить висновку, що вказана угода є діючою, а відтак такою, що підлягає виконанню її учасниками.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 2 ст. 901 ЦК України положення глави 63 цього Кодексу “Послуги” можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

У відповідності до п. 15.9 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 р. N 65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 липня 1994 р. за N 165/374, додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: а) при загальносплавній системі каналізації - відповідно до території, що займає підприємство, за нормами БНіП 2.04.03-85 Каналізація. Зовнішні мережі і споруди та даними гідрометеослужби; б) при роздільній системі каналізації - 20 % від розрахункових об'ємів стічних вод за підпунктом "а" цього пункту. У разі виявлення розбитих кришок люків колодязів, провалів ґрунту біля люків колодязів, щілин між ґрунтом та зовнішньою поверхнею колодязів додаткова кількість стічних вод розраховується за підпунктом "а" цього пункту.

При цьому, враховуючи позицію квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про неправомірність застосування до спірних правовідносин Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 р. N 65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 липня 1994 р. за N 165/374, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог, з огляду на Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року N 190, яким вказані Правила були визнані такими, що втратили чинність, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року N 190 „Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України” був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 р. та відповідно до п. 3 Указу Президента України „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 3 жовтня 1992 року N 493/92 набув чинності через 10 днів після його реєстрації, тобто 18.10.2008р. З огляду на викладене, суд доходить висновку, що на час виникнення та існування спірних правовідносин Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 р. N 65 були чинними, а відтак є такими, що підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.

Відповідно до п.п. 1.2, 2.3.13, 2.4.1, 2.4.3, 3.7 вищевказаного договору з урахуванням додаткової угоди від 02.02.2006р. та п.п. 15.9, 21.1 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомгоспу України від 01.07.1994р. за N 65, який був чинним до 18.10.2008р., відповідачами було прийнято на себе зобов'язання з оплати послуг з водовідведення стічних вод, що складаються із обсягу водокористування та із додаткової кількості стічних вод, що розраховується відповідно площі, яку займає Абонент, та на підставі даних метеослужби.

За змістом ч. 1 ст. 632 ЦК України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Згідно ч. 4 ст. 191 ГК України законом може бути передбачено встановлення комунальних цін на продукцію та послуги, виробництво яких здійснюється комунальними підприємствами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

У відповідності до п. 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомгоспу України від 01.07.1994р. за N 65, тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами розмірів цих тарифів та термінів їх введення.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, довідок Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів, позивачем за період з 01.11.2005р. по 01.09.2008р.були надані послуги з водовідведення скиду зливових стоків, загальна вартість яких склала 21884,45 грн. Як вбачається з розрахунку доданого позивачем до позовної заяви, вказана сума була розрахована ТОВ „Інфокс” виходячи з площі, яку займає Абонент, та на підставі даних метеослужби та за тарифами затвердженими рішеннями виконавчого комітету Одеської міської ради за № 531 від 16.10.2003р. „Про коригування тарифів на водопостачання та водовідведення”, за № 99 від 19.05.2006р. „Про удосконалення тарифної політики на послуги водопостачання та водовідведення”, за № 95 від 14.02.2008р. „Про коригування тарифів на послуги водопостачання та водовідведення” у відповідності до приписів п. 15.9 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомгоспу України від 01.07.1994р. за N 65.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Незважаючи на викладене, в порушення умов договору на послуги водопостачання та водовідведення № 107/2 від 01.11.2000р. з наступними додатковими погодженнями, вимог ст.ст. 525, 526, 903 ЦК України відповідачами прийняті на себе договірні зобов’язання з своєчасної та повної оплати отриманих послуг виконані не були, внаслідок чого за останніми утворилась заборгованість перед ТОВ „Інфокс” на суму у розмірі 21884,45 грн., яку відповідачами у добровільному порядку погашено не було.

У відповідності до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Приймаючи до уваги невиконання квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси та військовою частиною А - 3571 договірних зобов’язань по оплаті вартості наданих послуг, керуючись ст. 543 ЦК України, ТОВ „Інфокс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з військової частини А - 3571 заборгованості за послуги водовідведення за скид зливових стоків, що утворилася за період з 01.11.2005р. по 01.02.2006р., у розмірі 1465,46грн., а також стягнення з квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси 20418,99 грн. заборгованості за послуги водовідведення за скид зливових стоків, що утворилася за період з 01.02.2006р. по 01.09.2008р.

Згідно з вимогами ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Військова частина А - 3571 була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, однак на вимогу суду в судове засідання представник даного відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву відповідач не надав.

В свою чергу, квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси позовні вимоги заперечуються повністю. При цьому, в обґрунтування своєї позиції по даній справі відповідач наполягає, зокрема, на тому, що квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси не є стороною у зобов’язаннях, що виникли на підставі договору на послуги водопостачання та водовідведення № 107/2 від 01.11.2000р., зазначаючи, при цьому, про укладення між ТОВ „Інфокс” та квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси договору про централізоване проведення розрахунків за послуги водопостачання та водовідведення № 1 від 01.01.2006р., яким не передбачено оплату скиду зливових стоків.

Однак, наведені доводи відповідача спростовуються матеріалами справи, а саме: змістом додаткової угоди від 02.02.2006р. до договору на послуги водопостачання та водовідведення № 107/2 від 01.11.2000р., підписаної у тому числі квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси, за умовами якої останнього було визначено як Платника за вказаною угодою, який поряд із Абонентом - військовою частиною А - 3571, зобов’язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати надані послуги водокористування та водовідведення.

На думку суду, позовні вимоги ТОВ „Інфокс” про стягнення з військової частини А - 3571 заборгованості за послуги водовідведення за скид зливових стоків, що утворилася за період з 01.11.2005р. по 01.02.2006р., у розмірі 1465,46грн., а також стягнення з квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси 20418,99 грн. заборгованості за послуги водовідведення за скид зливових стоків, що утворилася за період з 01.02.2006р. по 01.09.2008р. базуються на умовах договору на послуги водопостачання та водовідведення № 107/2 від 01.11.2000р. з наступними додатковими погодженнями, положеннях законодавства та підтверджуються обґрунтованим розрахунком. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачами під час розгляду справи до господарського суду представлено не було.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Боржник також не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості й правомірності заявлених ТОВ „Інфокс” позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 525, 526, 610, 611, 615, 617, 625, 629, 903 ЦК України. Таким чином, з військової частини А - 3571 слід стягнути на користь ТОВ „Інфокс” заборгованість за послуги водовідведення за скид зливових стоків, що утворилася за період з 01.11.2005р. по 01.02.2006р., у розмірі 1465,46грн., а також з квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси слід стягнути на користь позивача 20418,99 грн. заборгованості за послуги водовідведення за скид зливових стоків, що утворилася за період з 01.02.2006р. по 01.09.2008р.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідачів згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України

Керуючись ст.ст. 525, 526, 610, 611, 615, 617, 625, 629, 903 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси /65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, р/р 35211003003759 в УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 08038284 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” /65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, р/р 26003020460001 в АКБ „Імексбанк”, МФО 328384, код ЄДРПОУ 26472133 /20418 грн. 99 коп. / двадцять тисяч чотириста вісімнадцять грн.. 99 коп./ - заборгованості, 204 грн. 19 коп. /двісті чотирнадцять грн..19 коп./ - витрат на оплату держмита; 110 грн. 09 коп. /сто десять грн. 09 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

3. Стягнути з військової частини А - 3571 /65121, м. Одеса, вул. Шкільний аеродром, 1-й, р/р 35216021003305 в УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 08419537 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” /65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, р/р 26003020460001 в АКБ „Імексбанк”, МФО 328384, код ЄДРПОУ 26472133 /1465 грн. 46 коп. / одна тисяча чотириста шістдесят п’ять грн.. 46 коп./ - заборгованості, 14 грн. 65 коп. /чотирнадцять грн.. 65 коп./ - витрат на оплату держмита; 7 грн. 91 коп. / сім грн. 91 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення підписане 16.03.2009р.

Суддя Желєзна С.П.