Ухвала суду № 34651958, 04.11.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/778/3423/13 Головуючий у 1 інстанції: Колодіна Л.В.

Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року м . Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Гончара О.С., суддів Маловічко С.В., Воробйової І.А.

при секретарі: Свинаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаш» про визнання припиненим договору поруки та внесення змін до кредитного договору, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання припиненим договору поруки та внесення змін до кредитного договору.

Позивач зазначав, що 27 травня 2008р. між відповідачами був укладений кредитний договір № 0150\08\07-КLІ, згідно умов якого Банк надав ТОВ «Продмаш» кредит в грошовій сумі 600 000 доларів США, на строк до 26 травня 2009р. зі сплатою відсотків 13,5% річних. 27 травня 2008р. для забезпечення виконання зобов»язань ТОВ «Продмаш» за вказаним кредитним договором між ним та Банком був укладений договір поруки № 76\07-08. Позивач вказує, що на момент укладення кредитного договору та договору поруки курс долару США до національної валюти України складав 1 долар США = 4,85 грн., а на момент звернення Банком 28.08.2009р. з позовом до суду про солідарне стягнення заборгованості цей курс складає 1 долар США = 7,70 грн. Тому вважає, що договір поруки необхідно визнати припиненим, оскільки він поручався по зобов'язанням ТОВ «Продмаш» за курсом долара США до гривні на момент укладення цього договору, а не за збільшеним курсом, що, на його думку, потягло збільшення обсягу його відповідальності.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач у відповідності до ч. 1 ст. 559 ЦК України просив суд визнати таким, що припинив дію, договір поруки № 76\07-08 від 27 травня 2008р., укладений між ним та Банком, та внести зміни в кредитний договір № 0150\08\07-КLІ, укладений 28 травня 2008р. між Банком та ТОВ «Продмаш», шляхом викладення пункту 2.1 договору у наступній редакції: «Забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є іпотека нерухомості - нежитлової будівлі механічного цеху загальною площею 10 368,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності ТОВ «Продмаш»», тобто виключити з цього пункту вказівку на поруку ОСОБА_2

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 січня 2013 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що зміни основного зобов»язання не відбувалось, а відтак і відповідальність позивача як поручителя не змінювалась.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Судом встановлено, що 27 травня 2008р. між відповідачами був укладений кредитний договір № 0150\08\07-КLІ, згідно умов якого Банк надав ТОВ «Продмаш» кредит в грошовій сумі 600 000 доларів США, на строк до 26 травня 2009р. зі сплатою відсотків 13,5% річних. 27 травня 2008р. для забезпечення виконання зобов»язань ТОВ «Продмаш» за вказаним кредитним договором між ОСОБА_2 та Банком був укладений договір поруки № 76\07-08, згідно з яким він поручився перед банком за виконання ТОВ «Продмаш» у повному обсязі зобов»язань за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов»язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

За змістом вказаної норми, ця стаття застосовується лише в тих випадках, коли поручитель прийняв на себе повну відповідальність за виконання боржником зобов»язання, але пізніше це зобов»язання боржник і кредитор змінили в бік збільшення без погодження з поручителем. Тобто такі зміни носять суб»єктивний характер та пов»язані саме з діями сторін кредитного договору, які не отримали згоди з боку поручителя.

Разом з тим, позивач посилається на підвищення курсу долару до гривні станом на дату пред»явлення вимоги банком про солідарне стягнення заборгованості порівняно з курсом, який діяв на час укладення кредитного договору і договору поруки, що призвело до значного збільшення заборгованості.

Проте, таке збільшення заборгованості сталося не у зв»язку з внесенням змін до кредитного договору, а з незалежних від жодної із сторін обставин, а саме, через економічну ситуацію у державі. А тому вимоги ч. 1 ст. 559 ЦК України не можуть розповсюджуватись в даному випадку на вказані правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на вимоги вказаної процесуальної норми є неспроможними і наступні доводи апелянта про те, що судом не досліджено збільшення обсягу відповідальності поручителя через нарахування пені в доларах США всупереч п. 4.1 кредитного договору та ст. 536 ЦК України, оскільки в поданій позовній заяві від 28.08.2012р. такі обставини не зазначались та позов за весь час розгляду справи не уточнювався. Перевірка відповідності нарахованої заборгованості у позовній заяві Банку, яка розглядається в іншій цивільній справі, умовам кредитного договору та вимогам законів не може бути предметом дослідження у цій цивільній справі, оскільки це буде порушенням ч. 1 ст. 11 ЦПК України, зокрема, при відсутності посилання на ці обставини в позовній заяві ОСОБА_2

Таким чином, колегія вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, у зв»язку з чим у відповідності до ст. 308 ЦПК України її слід відхилити, залишивши без змін оскаржуване рішення суду.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 січня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: