Рішення № 34651948, 31.10.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц778/4222/13 Головуючий у 1 інстанції: Нестеренко Т. В. Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізькій області у складі:

головуючого Савченко О.В.,

суддів Стрелець Л.Г.,

Кочеткової І.В.,

при секретарі: Мосіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 23 січня 2013 року по справі за позовом Якимівського ВОЖКГ та ПО до ОСОБА_3 , третя особа: Якимівська селищна рада про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги ; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Якимівського ВОЖКГ та ПО про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої ненаданням або неналежним наданням житлово-комунальних послуг споживачу,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року Якимівське ВОЖКГ та ПО звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа: Якимівська селищна рада про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позову зазначав, що відповідач мешкає в буд. АДРЕСА_1. Якимівське ВОЖКГ та ПО надає йому житлово-комунальні послуги, за що відповідач на підставі договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 02.09.2010 року № 991 , п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875 та ст.. 68 ЖК України зобов'язаний сплачувати послуги.

Відповідач своїх обов'язків по своєчасній оплаті житлово-комунальних послуг не виконує, в зв'язку з чим заборгованість за надані послуги становить 5979,69 грн.

Відповідачу неодноразово направлялись письмові повідомлення , проте заборгованість погашена не була.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 5979, 69 грн.

ОСОБА_3 подала зустрічну позовну заяву про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої ненаданням або неналежним наданням житлово-комунальних послуг споживачу.

В обґрунтування вимог зазначала, що у 19.03.1996 року придбала квартиру АДРЕСА_1. У другому кварталі 2004 року під час заміни водогону її квартира була відключена від водопостачання, про що вона не знала, оскільки тимчасово там не проживала. Вважаючи, що послуги з водопостачання надаються їй у повному обсязі і належної якості, вона 02.09.2010 року уклала договір № 991 про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та № 991 про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення.

01.10.2010 року вона звернулась із заявою до начальника Якимівського ВОЖКГ та ПО із заявою про відновлення водопостачання у її квартиру, оскільки відключення її квартири від водогону позбавляє її можливості мешкати в ній.

З відповіді № 808 від 18.10.2010 року вона дізналась, що Якимівське ВОЖКГ та ПО просить її сплатити заборгованість (виникнення якої не пояснюється) і тільки після цього водопостачання буде відновлено.

26.11.2010 року вона звернулась до голови Якимівської селищної ради з заявою про створення комісії для обстеження житлових умов її квартири.

Згідно акту комісії від 13.12.2010 року водопостачання у квартирі відключено, на вводах у квартиру кухонних стояків встановлено заглушки у ванній вводу в квартиру немає. Вікна та двері утеплені.

Після цього вона неодноразово зверталась до керівництва Якимівського ВОЖКГ та ПО та до голови Якимівської селищної ради із заявами про відновлення водопостачання, просила звільнити її від плати за житлово-комнальні послуги, сплатити їй збитки, спричинені порушенням зобов'язань але отримувала формальні відповіді, яким їй відмовляли у задоволенні її заяв.

Вважає, що з моменту укладення договорів і по теперішній час Якимівським ВОЖКГ та ПО не надавались або надавались неякісні (неналежні) житлово-комунальні послуги, а саме: не надавались послуги з поточного ремонту і обслуговування внутрішньо-будинкових мереж: водопостачання, водовідведення, теплопостачання та електормереж, обслуговування димовентиляційних каналів та ремонтні роботи. Надавались неякісні або не в повному обсязі послуги: прибирання прибудинкової території, косіння трави, водопостачання та водовідведення.

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 23.01.2013 року позовні вимоги Якимівського ВОЖКГ та ПО задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Якимівського ВОЖКГ та ПО заборгованність за житлово-комунальні послуги в розмірі 5979,69 грн. Вирішено питання про судові витрати.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Додатковим рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 11.07.2013 року доповнено вищевказане рішення. В задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_3 до Якимівського ВОЖКГ та ПО про визнання договору № 991 про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових території від 02.09.2010 року з Якимівським ВОЖКГ та ПО в особі Субботіна В. О. недійсним та про визнання договору № 991 про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення від 02.09.2010 року з Якимівським ВОЖКГ та ПО в особі керівника Суботіна В. О. недійсним відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Якимівського ВОЖКГ та ПО та задовольнити її основні та уточнені позовні вимоги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

За вимогами ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При вирішення спору суд зобов"язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обгрунтовувались вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявність інших фактичних даних(пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов"язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Однак вказані вимоги судом повністю дотримані не були.

Згідно ст. 13 Закону України від 24.06.2004 року „Про житлово-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги(централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо-та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій.

За вимогами п.5 ч.3 ст. 20 зазначеного Закону, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, є обов"язком споживача.

Згідно ст.ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами і вноситься щомісячно.

Сторони не заперечували, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, та вона є споживачем з житлово-комунальних послуг, які надаються Якимівським ОП „ВОЖКГ та ПО", а саме послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. 02 вересня 2010 року, за її заявою укладено договір № 991 про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій ( том. 1,а.с.9-10) та договір № 991 про надання послуг з постачання холодної води, водовідведення з Якимівським ВОЖКГ та ПО в особі Суботіна В.О. ( а.с. 11-12)

Судом встановлено, що водопостачання за вказаною адресою не підключено, тому ОСОБА_3 зазначену послугу не отримує і плата за цю послугу не нараховується.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача ОСОБА_3 заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території, які проводяться з метою збереження та належного безпечного функціонування житла (освітлення сходових клітин, прибирання прибудинкової території, дератизацію, дезінсекцію підвалів, обслуговування димовентиляційних каналів, підготовку будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період, адміністративні витрати) і які відповідач несе незалежно від того, являється він власниками квартири, її наймачем або членами сім'ї наймача.

Відповідач як споживач житлово-комунальних послуг від отримання таких послуг в установленому законом порядку не відмовлялась, а тому зобов'язана своєчасно оплачувати отримані послуги у строки, встановлені договором або законом.

Задовольняючи позовні вимоги Якимівського ОП „ВОЖКГ та ПО" , суд виходив лише з того, що згідно довідки Якимівського ОП „ВОЖКГ та ПО", відповідач проживає у квартирі АДРЕСА_1 і за даними її особового рахунку заборгованість у витратах на утримання будинку та прибудинкової території становить 5979,69 грн.

Стягнувши заборгованість у витратах на утримання будинку та при будинкової території в сумі 5979,69 грн на користь Якимівського ОП „ВОЖКГ та ПО", суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в позовній заяві позивач не зазначає період за який була розрахована заборгованість, а з розрахунку, який було надано, як доказ заборгованості ОСОБА_3 ( а.с.4-8) вбачається, що він зроблений з червня 2009 року по 01 червня 2012 року, проте на червень 2009 року вже існувала заборгованість в сумі 3536,62 гривни. Між тим за який період, а також за які послуги утворилась вказана заборгованість судом першої інстанції не з'ясовувалось. В засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача вказані обставини пояснити не зміг. Доказів тому, що сума 3536,62 гривни, це є заборгованість у витратах на утримання будинку та прибудинкової території також не надав.

В результаті рішення про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкових територій суд ухвалив без належного дотримання норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За даними особового рахунку на ім"я ОСОБА_3.(а.с.4-8), загальна сума заборгованості перед Якимівським ОП „ВОЖКГ та ПО" за період з червня 2009 року по 01.06. 2012 року становила 2443,07 гривен, отже всього на користь позивача підлягає стягненню з ОСОБА_3 заборгованість у вказаному розмірі.

По справі не встановлені підстави для звільнення ОСОБА_3 від оплати нарахованої заборгованості, яка складається з витрат на утримання будинку.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.

Посилання в скарзі на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування фактичних обставин є безпідставними. Розмір плати за утримання будинку та при будинкової території розраховані, виходячи з розміру тарифів, затверджених відповідно до норм ст. ст.7, 31 ч.2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Розрахунки відповідачами не спростовані.

Доводи апелянта про недоведеність факту надання послуг і їх вартості безпідставні.

Порядок нарахування і структура тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території, перелік послуг, що надавався мешканцям будинку, в якому проживає відповідач, підтверджується відповідними довідками і письмовими доказами.

Правильність нарахування наданих послуг споживачем не оспорена і відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про житлово - комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно із ч. 3 ст.31 Закону України „Про житлово- комунальні послуги" органи місцевого самоврядування затверджують ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Доводи апеляційної скарги про те, що Якимівське ОП „ВОЖКГ та ПО" не є виконавцем послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, споруд та при будинкової території не є переконливими, оскільки, хоча і не вказано в довідці з ЄДРПОУ даний вид діяльності, проте в статуті підприємства такий вид діяльності передбачений.

Крім того, рішенням виконавчого комітету Якимівської селищної ради № 3 від 20.01.2010 року, тобто органом місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, на підставі п.4 ч.1 ст. 7 Закону України „Про житлово - комунальні послуги", керуючись наказом Державного комітету України від 25.04.2005 року № 60 „Про затвердження Порядку визначення виконавця житлово - комунальних послуг у житловому фонді", Якимівське ОП „ВОЖКГ та ПО" визначено виконавцем наступних житлово - комунальних послуг в смт. Якимівна в тому числі і обслуговування будинків, споруд та прибудинкових територій.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що свобода договору, закріплена у ст.ст.6, 627 ЦК України , яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.

У таких випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступати від їх положень(ч.3 ст.6 ЦК України).

Так, ст. 20,21 Закону України „Про житлово - комунальні послуги" визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін.

Положення типового договору носять юридично обов'язковий імперативний характер, відступи від них є неприпустимими.

Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч.3 ст.6,ст.ст.627,630 ЦК України та ст.ст. 29,20 Закону України „ Про житлово - комунальні послуги".

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відтак суд першої інстанції розглянув зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 з дотриманням принципу диспозитивності і дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

Висновок суду є обґрунтованим та таким, що погоджується з вимогами матеріального і процесуального права.

Фактична сторона справи встановлена з додержанням вимог процесуального права. Висновки суду ґрунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні, відповідають фактичним обставинам справи.

Суд, при ухваленні рішення в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права

Доводи апеляційної скарги полягають у висловленні загальної незгоди позивача з оцінкою судом першої інстанції доказів у справі та особисте невірне тлумачення ним законодавства. Виходячи з цих доводів судова колегія, діючи відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, не вбачає наявності обставин, якими б підтверджувалися вимоги апеляційної скарги.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 23 січня 2013 року в цій справі в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованність з витрат на утримання будинку та при будинкової території в розмірі 5979,69 грн. скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення наступного змісту:

Позовні вимоги Якимівського ВОЖКГ та ПО до ОСОБА_3 , третя особа: Якимівська селищна рада про стягнення заборгованості з витрат на утримання будинку та при будинкової території задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 заборгованість з витрат на утримання будинку та при будинкової території в сумі 2443 гривни 07 коп.

В решті позовних вимог Якимівського ВОЖКГ та ПО відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: