Рішення № 3465060, 29.01.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2009 р.

Справа № 5/5338

За позовом приватного підприємства „Експортер”, м. Кременчук

до товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод", с. Гуменці, Кам'янець-Подільського району

про стягнення 171760,54 грн.

суддя Грамчук І.В.

За участю представників сторін :

позивача: Транкова О.О. - представник за довіреністю від 14.01.2009р.

відповідача: - не з’явились.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача на власну користь 171760,54 грн. заборгованості за отримані товарно-матеріальні цінності, з яких 170000,00 грн. - основного боргу, 1564,93 грн. - пені та 195,61 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Оскільки відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, суд вважає за можливе вирішити спір згідно ст.75 ГПК України.

Про час і місце судового засідання відповідач належним чином повідомлений.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між сторонами укладений договір поставки № 15/10 від 15.10.2008р., згідно умов якого постачальник (надалі - позивач) зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором поставляти покупцю (надалі - відповідачу) монокальцій - фосфат, а покупець зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити вартість товару (п. 1.1. договору).

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 даного договору позивач відвантажує товар відповідачу за цінами, що визначені чинними прейскурантами позивача, та узгодженими з відповідачем в Специфікації. Позивач зобов'язувався поставити певну партію товару відповідачу в строк зазначений в Специфікації до Договору.

Згідно Специфікації до договору поставки від 15.10.2008р. загальна кількість товару, що постачалась складає 20 тонн на загальну суму 170000,00 грн. Термін поставки товару: з моменту підписання даного договору до 16.10.2008р. Термін оплати товару: 100% вартості кожної поставки сплачується рівними частками в термін 20 календарних днів після переходу до відповідача права власності на товар.

Згідно п.п. 8.1, 8.2 договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством України. Порушенням зобов'язань є його невиконання або неналежне виконання. За прострочення терміну розрахунку відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від неоплаченої у встановлений термін суми.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх зобов'язань, визначених договором та Специфікації до договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 170000,00 грн. згідно видаткової накладної від 15.10.2008р. № 15/10-2, рахунку № 15/10-1 від 15.10.2008р., довіреності № 50 від 15.10.2008р., акту прийому-передачі від 15.10.2008р.

Відповідач за отриманий товар розрахунку не провів у визначений договором та Специфікацією до договору термін, тому заборгованість останнього перед позивачем за поставлений товар становить 170000,00грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 10.11.2008р.

Відповідно до п. 8.2 договору поставки, позивачем нараховано відповідачу за період з 05.11.2008р. по 19.11.2008р. пеню у розмірі 1564,93 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, позивач за прострочку виконання грошового зобов’язання нарахував 195,61 грн. –3% річних за період з 05.11.2008р. по 19.11.2008р.

На день звернення з позовом до суду та на момент розгляду справи по суті, заборгованість відповідачем не сплачена, на підтвердження протилежного відповідачем доказів не надано.

У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача 171760,54 грн. заборгованості, з яких 170000,00 грн. - основного боргу, 1564,93 грн. - пені та 195,61 грн. - 3% річних.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.п. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За таких обставин, суд прийшов до висновку що позов в частині заявлення до стягнення основного боргу у сумі 170000,00 грн. обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання, що складає за період з 05.11.2008р. по 19.11.2008р. 1564,93 грн.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що відповідно до поданого позивачем розрахунку складає 195,61 грн. –3% річних.

За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позов приватного підприємства „Експортер”, м. Кременчук до товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод", с. Гуменці, Кам'янець-Подільського району про стягнення 171760,54 грн. заборгованості за отримані товарно-матеріальні цінності, з яких 170000,00 грн. - основного боргу, 1564,93 грн. - пені та 195,61 грн. - 3% річних заявлений обґрунтовано, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства „Експортер”, м. Кременчук до товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод", с. Гуменці, Кам'янець-Подільського району про стягнення 171760,54 грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод", с. Гуменці, Кам'янець-Подільського району (вул. Вербецьке шосе, 1, код 34422333) на користь приватного підприємства „Експортер”, м. Кременчук (пр. Героїв Бресту, 79, кв. 134, код ЄДПРОУ 31130587) 170000,00 грн. (сто сімдесят тисяч гривень 00 коп.) основного боргу; 1564,93 грн. (одну тисячу п'ятсот шістдесят чотири гривні 93 коп.) пені; 195,61 грн. (сто дев'яносто п'ять гривень 61 коп.) 3% річних; 1717, 61 грн. (одну тисячу сімсот сімнадцять гривень 61 коп.) витрат по сплаті державного мита та 118,00 (сто вісімдесят гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя І.В. Грамчук

Віддрук. 3 примірників: 1 - до справи, 2 - позивачу, 3- відповідачу