Рішення № 34650376, 07.10.2013, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.10.2013

Справа № 320/8350/13-ц

Провадження № 2/320/3018/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Іваненко О.В.,

при секретарі: Есіні Є.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати та моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 13 грудня 2007 року вона влаштувалася на роботу до Відкритого акціонерного товариства «Рефма» на посаду начальника адміністративно-господарської дільниці. 27 травня 2013 року вона була звільнена з роботи з ПАТ «Рефма» за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. В день звільнення відповідачем розрахунку по заробітній платі їй здійснено не було і заборгованість становила 3368,75 грн. Після її звернення до суду відповідачем було частково погашено заборгованість по заробітній платі, і в даний час вона складає 2869,26 грн. Після звільнення вона неодноразово зверталася в усному порядку (по телефону), до керівництва ПАТ «Рефма» з проханням сплатити заборгованість по заробітній платі, однак належні їй суми по цей час так сплачені не були. Підприємство ПАТ «Рефма» протягом 2012-2013 років працює в режимі чотириденної робочої неділі, і для визначення середньоденного заробітку необхідно визначити кількість робочих днів за останні два місяці роботи, що становить - 34 дні (з 27 березня по 27 травня 2013 року), що в свою чергу діляться на 2, та відповідно становлять 17 днів. Відповідно до довідки ПАТ «Рефма» від 19.09.2013 року, розмір її середньомісячної заробітної плати складає 838,95 грн. Таким чином, розмір компенсації середнього заробітку за час затримки заробітної плати, що становить 130 днів (з 27.05.2013 року по 03.10.2013 року) має становити за наведеним розрахунком: 838,95 грн.: 17 днів х 130 днів - 6415,50 грн. Крім того, в результаті несвоєчасного розрахунку при звільненні, їй спричинено моральну шкоду, яку вона оцінюю в 5000,00 грн. Спричинена їй моральна шкода виразилася в тому, що вона змушена вимагати від відповідача грошові кошти, які чесно зароблені нею, а ігнорування її вимог спричиняє їй не аби які моральні страждання. До того ж внаслідок порушення відповідачем вимог трудового законодавства вона змушена ходити по різним інстанціям, добиваючись свого порушеного права, внаслідок чого її життєвий уклад змінився.

Тому позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 2869,26 грн., компенсацію заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати в сумі 6415,50 грн. та моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн.

Позивач в судове засідання не зявилася, але надала заяву в якій зменшує позовні вимоги в частині компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати з 6415,50 грн. до 5193,50 грн. та просить суд позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоду в розмірі 5000,00 грн. залишити без розгляду, та просила про розгляд справи у її відсутності, зменшені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутності, зменшені позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їхньої відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобовязаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Згідно ст. 49 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобовязаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення період); за який здійснюється виплата.

Згідно ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ч.1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно ст. 238 КЗпП України, при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Згідно ст. 610 ЦПК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» в структуру заробітної плати входять компенсаційні виплати. Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою термінів її виплати передбачена ст. 34 Закону України «Про оплату праці» та проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з порядком, визначеним постановою № 100 від 8 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні, а середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.

Як встановлено у судовому засіданні, 13 грудня 2007 року позивач влаштувалася на роботу до Відкритого акціонерного товариства «Рефма» на посаду начальника адміністративно-господарської дільниці, про що свідчить відповідний запис в трудовій книжці. 27 травня 2013 року вона була звільнена з роботи з ПАТ «Рефма» за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України (а.с.5).

В день звільнення відповідачем розрахунку по заробітній платі їй здійснено не було і заборгованість становила 3368,75 грн.(а.с.6). Після її звернення до суду відповідачем було частково погашено заборгованість по заробітній платі, і в даний час вона складає 2869,26 грн. Після звільнення вона неодноразово зверталася в усному порядку (по телефону), до керівництва ПАТ «Рефма» з проханням сплатити заборгованість по заробітній платі, однак належні їй суми по цей час так сплачені не були.

Відповідно до довідки ПАТ «Рефма» від 07.10.2013 року, розмір середньоденної заробітної плати позивача складає 39,95 грн. У відповідача перед позивачем на теперішній час є заборгованість по сплаті заробітної плати в сумі 2869,26 гривень та компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати в сумі 5193,50 грн., відповідач проти задоволення позову не заперечує, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості по заробітній платі.

Керуючись ст. ст. 11, 526, 625 ЦК України, ст..47,49, 115-117, 283 КЗпП, ст. 10, 60, 109, 118, 119, 212, 213, 214 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «Рефма» (код за ЄДРПОУ 00217857), яке розташоване за адресою: 72301, м. Мелітополь вул. Профінтерна 15, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (інн.2071606382), яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, заборгованість по заробітній платі в розмірі 2869,26 грн. та компенсацію заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати в сумі 5193,50 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн. залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_2